Твір: мої роздуми над творами Романа Иванчука

Черга була довг і строката – живаючи ілюстрація вирослих духовних потреб наших сучасників і ще не дослідженого соціологами явища книжкового буму. Не черга – моноліт. “Що сьогодні є?” – схвильовано звернулася в нікуди громадянка, забігши в книгарню. “Яка різниця? Що вам скаже назву?

Яке-небудь не те четверте, не той п’ятий вимір”, – охоче відповів, виламавшись із моноліту, ділового виду чоловік. “Як яке-небудь?!.. Так це ж новий роман Иваничука!” – і громадянка кинулася у хвіст черги. Так, твору Романа Иваничука

читають, за його книгами, насамперед за історичними романами, завжди черга

Чому? Сам прозаїк в одному з інтерв’ю пояснив це загалом, якщо не сказати банально: “”…Необхідно, щоб читач вірив і постійно був зацікавлений. Необхідно вміти з ними розмовляти”. Новели Романа Иваничука, розміщені в хронологічній послідовності можуть служити своєрідним екраном, на якому досить детально зафіксовані зміни в поетиці письменника. Саме від новелістики Иваничук ішов до найбільшого досягнення своєї Творчості – історичному роману. І свідчення цьому – роман “Мальви”.

Починаючи із другого історичного

роману – “Червленого вина”, що з’явився через десять років після “Мальв”, прозаїк інакше трактує час, що, можна сказати, стає головною діючою особою його добутків, пронизує кожний їхній структурний елемент. У романах органічно поєднуються два виміри: сюжетний час і час народної історії, подих якого відчувається й в авторському тексті, і в роздумах героїв. Це створює враження циклічності добутків, надає їм тимчасовою безперервності. Письменник звертає особливу увагу на маловідомі фігури й у такий спосіб виразно демократизує історію

Наскрізна думка “галицьких” романів Романа Иванчука – підкреслення генетичної й духовної спільності Західної України з усім народом. Це розуміли Каліграф, Преслужич, Рогатинец, Вишенский, Шашковий! Саме пам’ять про ту спільність допомогла західним українцям вистояти на вітрах історії, знайти своє щастя в єдиній Україні. Властивій поетиці прози Романа Иваничука хронотопность мислення в “Шрамах на скелі” виявилася в об’єднанні трьох тимчасових шарів: сучасного, де одним з героїв виступає сам автор, разом із читачем створюючи на наших очах історичний роман про часи Івана Франко, про місце й роль Муляра в історії народу, і роман у романі, “написаний” за Франко гіпотетичний добуток про Данила Галицькому, останній твердині Галицької – кам’яно-дерев’яної міцності Тустань, де любив бувати геніальний поет.

Сюди, у Тустань, що недалеко від Дрогобича й Борислава, приїхав автор-оповідач, щоб знайти “шрами на скелі” – напис на честь Франко й ключ до задуманого роману онем.

Варіанти творчого завдання: Доповнити текст власними враженнями від творів Романа Иваничука;

Доповнити текст роздумами про український історичний роман; який вплив на вас зробили історичні романи, які вивчалися на уроках літератури?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір: мої роздуми над творами Романа Иванчука