Твір на тему: “Двомовність в Україні: за чи проти?”

Ми живемо в дуже важливий для України час, коли твориться історія мільйонів людей, котрі прагнуть вільного, кращого життя для себе та своїх нащадків. Наша двадцяти чотирирічна історія саме встає на ноги, робить перші серйозні кроки. І ми є свідками цих подій.

Серед проблем, з якими стикнулася Україна, однією з найважливіших є її двомовність. Саме вона роз’єднує нас як націю, ділить на захід і схід. Якби півтора роки тому мене запитали що я думаю про двомовність в України, я зі сто процентною впевненістю відповів би, що державна українська мова повинна бути загальновживаною у всіх куточках нашої країни. Наші прадіди проливали кров за встановлення незалежності України, за її національні символи, за рідну солов’їну мову.

Однак тепер їх правнуки ціною власного життя виборюють мир і спокій в цій країні. То хіба питання двомовності є важливішим за життя тисяч людей? Може досить ділити нас на захід і схід, на україно – та російськомовних жителів однієї країни?..

Я змінив свою думку і тепер гадаю, що не мова визначає українця, а зміст його слів, його вчинки. Кожна людина має обирати те, що їй рідніше, ближче. І, якщо з колиски матір розмовляла зі своєю дитиною іншою, ніж українська, мовою, але, коли ця дитина виросла і свідомо пішла на смерть в ім’я своєї України, то яка різниця якою мовою він розмовляє?

Допоки під звуки державного гімну серця кожного з нас будуть пришвидшувати темп, доти буде Україна. А вже якою мовою тисячі її жителів будуть говорити зі своїми рідними в своїх помешканнях, гадаю, не так важливо.

Я вірю, що українці стануть на праведний шлях і питання двомовності не буде наріжним каменем до розколу сильної, незламної духом, по-справжньому вільної України.

Твір на тему: “Двомовність в Україні: за чи проти?”