Твір на тему: Моє бачення мовної проблеми в Україні (твір-роздум на суспільно-політичну тему) (1 варіант)
..А коли є окрема мова,
То є і окремий народ.
І. Огієнко
Сьогодні в Україні мовна проблема є однією з найактуальніших. На перший погляд, це дивно, адже єдиною державною мовою давно проголошено українську. Що ж до інших мов, то їм Конституція України гарантує вільний розвиток.
Однак проблема функціонування української мови чомусь досі не зникає.
Історія розвитку й становлення нашої мови – це історія утисків і заборон. Варто згадати хоча б Валуєвський циркуляр 1863 року, щоб зрозуміти, наскільки твердим був намір знищити так зване
Та й радянські часи нічого не змінили у відношенні до “солов’їної” мови: 30-ті роки XX століття відомі жорстокими репресіями, спрямованими проти національної інтелігенції…
Знаючи всі ці й багато інших фактів, несвідомо замислюєшся: – як у таких неймовірно складних умовах українська мова могла не те що
Кому вона потрібна?
Відповідь одна – українська мова потрібна всім нам. Не можна жити такими собі напівсонними й байдужими до національних святинь безбатченками. Не можна забувати про всі ті жертви, які принесли на вівтар рідного слова справжні герої України – культурні й громадські діячі.
Скільки життів покладено на те, щоб українське слово вільно звучало у Львові та Луганську, у Києві й Криму, в Одесі й Харкові! Невже так просто забудемо про численні жертви? Невже мовне питання розділить Україну? Ні! Бачимо, що сьогодні відкривається все більше українських шкіл, процвітає вітчизняне книгодрукарство, проводяться численні конкурси знавців рідного слова, і навіть в областях, де переважна більшість розмовляє російською, люди у разі потреби часто легко переходять на державну мову.
Однак не варто зупинятися на досягнутому. Для остаточного вирішення мовної проблеми треба випускати якнайбільше україномовної преси, транслювати фільми з вітчизняним перекладом не тільки по телевізору, а й у кінотеатрах, розвивати українську естраду тощо. І тоді до рідного слова потягнеться молодь усіх регіонів нашої держави, українську мову ми частіше будемо чути не лише в теленовинах, але й на вулицях, у транспорті, у школах і вузах.
Думаю, що згодом ми перестанемо чути обурені голоси, що особисто для себе вимагають привілею не вивчати державну мову. Тоді можна буде сказати: мовна проблема в Україні вирішена остаточно.