Головна ⇒ 📌Українська мова ⇒ Твір на тему: “Мої роздуми над образом Прометея”

Твір на тему: “Мої роздуми над образом Прометея”

Протест проти зла і несправедливості, проти деспотизму і жорстокості царів, боротьба грецького народу за свободу і незалежність, за права людини на розумову і фізичну працю, на відкриття та досягнення в різних галузях культури – ось основні питання, які піднімав у своїх творах відомий давньогрецький драматург Есхіл. У своїй творчості він відбив цілий етап становлення афінської держави. Це був героїчний час, – тому й трагедії великого драматурга наповнені героїкою, звеличенням подвигів в ім’я народу, в ім’я людства.

Одним з найяскравіших

образів, створених автором, став образ Прометея, героя трагедії “Прикутий Прометей”. За давнім міфом, Прометей зважився протистояти грізному Зевсу: викрав божественний вогонь і віддав його людям. Тим самим він врятував народ від загибелі.

Однак Зевс розгнівався на зухвалого сміливця і прирік його на вічні муки, прикувавши до скелі, щоб Прометей нарешті визнав верховенство Зевса і щоб зарікся любити людей.

Кожен день прилітав до скелі орел і видзьобував у відважного героя печінку. Але ніякі страждання не в силах були змусити гордого Прометея, борця за справедливість і гуманізм, скоритися жорстокому

тирану. Ніщо не змусило його відступитися від людей.

“Знай добре, що я б не проміняв

Своїх скорбот на рабське служіння,

Мені краще бути прикутим до скелі,

Чим вірним бути прислужником Зевса” – заявляє він.

Прометей залишається гордим і непохитним, він до кінця зберігає вірність своїм принципам, аж до того моменту, коли скеля обрушується в прірву. І в цю хвилину він звертається до справедливості вищих сил:

“Без вини страждаю – дивись!”

Есхіл розвинув мотив стародавнього міфу, поглибивши центральний конфлікт, розширивши значення Прометея в житті людей. У трагедії “Прикутий Прометей” герой не тільки дає людям вогонь, він здатний зігріти і захистити їх від голодної та холодної смерті. Він також несе їм вогонь просвіти. Він навчає їх наукам і ремеслам, мистецтвам і культурі, він відкриває їм всі існуючі на землі блага цивілізації.

Прометей також виявився майстерним лікарем і не тільки використовував свої знання, щоб лікувати інших, але і передавав ці знання, навчав людей виготовляти ліки, надавати необхідну допомогу хворим. Він допомагав розтлумачувати знамення, навчав видобувати золото, залізо, мідь і багато інших скарбів, що були приховані під землею.

Прометей у Есхіла виступає також сміливим і відважним борцем за правду і справедливість. Зевс – втілення жорстокості і несправедливості – за своєю примхою вирішив знищити людство. Але герой не дозволив йому цього, він став на захист людей від підступного тирана.

Сила духу Прометея, його безкомпромісність, високе почуття власної гідності, незалежність, прагнення до справедливості роблять його сильним і здатним протистояти богам.

Греки дуже цінували свої демократичні порядки і тому сприймали конфлікт Зевса і Прометея як символічне засудження єдиновладдя. Зевс – “нікому не підзвітний, суворий цар”, тому його самоуправство не знає меж. Греки засуджували Зевса тому, що боги не були для них зразком поведінки і справедливості.

На відміну від жорстоких і несправедливих богів, Прометей уособлює людський розум і прогрес. Він сперечається з Зевсом і його помічниками – Гермесом, Гефестом, Силою, Владою, старим Океаном – захисниками своєвладдя, відсталості, пристосуванства, невігластва і жорстокості звичаїв.

Твір Есхіла було створено в той час, коли грецький народ особливо потребував в герої, подібному Прометею, герої, здатному довести, що боротьба не марна, що вона може привести до успіху, що ідеали свободи і справедливості – дійсно високі і гідні ідеали, за які можна віддати життя. В особі свого героя великий трагік увічнив образ борця за щастя і культуру людства, борця проти зла і тиранії. У цьому образі злилися воєдино гордість автора за героїчну Грецію і гордість за людину. І цей символ людини, яка думає не про себе самого – безсмертного бога, а про майбутнє всього народу, навіки залишиться у свідомості і пам’яті людства.

Якби всі люди на землі робили так само самовіддано, чесно і справедливо, людські відносини досягли б істинної досконалості і гармонії. Есхіл і його герой подали нам яскравий приклад того, що ставитися до інших людей потрібно безкорисливо, думаючи спочатку про них, а не про себе.

Автор дає нам зрозуміти, що Прометей міг врятувати себе – адже він володів таємницею повалення Зевса з трону. Можливо, гнів грізного царя не був би таким невблаганним, якби герой відкрив йому цю таємницю. Тортури, влаштовані Зевсом, були не стільки спрямовані на покарання Прометея за допомогу людям, скільки на те, щоб зламати його волю, змусити відкрити таємницю.

Але ж таємниця полягала в тому, що кінець правління жорстокого тирана вже близький. І герой не міг відкрити цей секрет, щоб не піддати людство ще більшій небезпеці, щоб не дати в руки Зевсу зброї, яка допомогла б йому уникнути своєї долі.

Прометей дав людям божественний вогонь знань, культури, ремесел, він навчив їх самим будувати своє життя, осяяв їх існування світлом справедливості і свободи. І він не міг, не мав права своїми руками погасити цей вогонь. Саме тому Прометей продовжував терпіти нелюдські муки. І не вимагав нічого натомість.

Я думаю, що вогонь Прометея не згас і в наші дні. Більше того, він не згасне ніколи – поки є на землі хоч одна людина, всі помисли і справи якого спрямовані на благо інших, на щастя людства. А такі люди є! І якщо придивитися уважніше, вони – навколо нас, прості люди, схожі на нас з вами, люди, які не виставляють напоказ свій скромний щоденний подвиг.

Вчителі, лікарі, вчені, ті, хто безкорисливо допомагає нужденним, хворим, дітям; ті, хто дбає про майбутнє нашої землі, про майбутнє людства – у грудях всіх цих людей горить невгасимий вогонь Прометея. І до тих пір, поки буде існувати людство, будуть жити люди з чистим серцем, відкритою душею, безкорисливо несучі радість оточуючим і рушійний прогрес.

Твір на тему: “Мої роздуми над образом Прометея”

« Тема історичної та національної пам’яті в романі “Собор” Олеся Гончара

Твір на тему: Мелодійність поезії А. А. Фета »

Related posts: