Твір на тему: Наша пісня, наша дума

Наша пісня, наша дума

Пісня і праця – великі дві сили!

/ І. Франко, “Пісня і праця” /

Пісня! Споконвіку живе вона в Україні, поєднавши в собі пристрасне, емоційне слово з чарівністю музики. Вона супроводжує людей все життя – від колиски до могили, бо немає такої події або такого почуття, що не знайшло б свого відображення в пісні.

Материнська колискова, ніжна пісня кохання, весільна співанка, бойовий гімн, врешті – пісня-голосіння над померлим.

Вона, як і доля народу, виростала на черствому хлібі історичних подій. Цілі

історичні періоди відомі нам саме з пісень.

Історії ж бо пишуть на столі,

Ми ж пишем кров’ю на своїй землі,

Ми пишем плугом, шаблею, мечем,

Піснями і невольницьким плачем.

(Ліна Костенко, “Маруся Чурай”).

Не завжди ми знаємо авторів пісень – багато серед них безіменних, але відомі імена їх творців оповиті легендами. Співучою душею України була Маруся Чурай, складені нею пісні співали закохані, але й козакам деякі її пісні були потрібні так само, як шаблі чи хоругви.

А скільки було безіменних козацьких кобзарів, що славили рідний край, підтримували бойовий дух наших славних лицарів

і самі часом гинули разом з вояками! Пісні-думи зберегли для нас, нащадків, пам’ять про славні подвиги і героїзм захисників Вітчизни.

Про наші битви на папері голо

Лише в піснях вогонь отой пашить…

(Ліна Костенко)

Оспівують пісні та думи героїзм і лицарство відомих історичних осіб: Кривоноса, Богуна, Хмельницького, Супруна, Сірка, Палія та інших – і маловідомих козаків.

Але пам’ятаємо ми і філософські пісні Г. Сковороди і “Журбу” Л. Глібова.

А якими прекрасними піснями рясніє “Наталка Полтавка” Котляревського! У цьому першому українському драматичному творі вони постають засобом характеристики і самохарактеристики героїв. Кожна пісня – це вже характер.

Були й інші пісні.

“Реве та стогне Дніпр широкий”, – співаємо ми й сьогодні. Реве! Пророкує загибель усьому злому, окрилює зневірених, кличе до бою за правду і добро.

Важко переоцінити роль пісні і в період Великої Вітчизняної війни. Вже в перші дні стала військовим гімном українців “Клятва” М. Бажана:

В нас клятва єдина

І воля єдина.

Єдиний в нас клич і порив.

Ніколи, ніколи не буде Вкраїна

Рабою німецьких катів!

Не вмирала і лірична пісня, що нагадувала воякам про мирне життя, про кохання і рідну домівку, які треба захищати – і згадка про них додавала сили. Лилася пісня зі сцени, де виступали агітбригади, співалася на привалах під час короткого відпочинку, нагадувала про те найдорожче, за що не шкода і вмерти.

Сурмачами в поході, бардами Перемоги були Малишко і Сосюра. Їхні пісні несли бійці з собою в серці, як вишиваний рушник у річмішку.

І в мирні часи пісня поруч з нами. По радіо можна почути багато прекрасних пісень, що прославляють волю і незалежність нашої Батьківщини, підкреслюють безсмертну красу нашої мови. Але знову звучать і пісні про кохання, про мрії, про все те, що хвилює нас – молодих і старих.

Звісно, у кожного покоління свої пісні, бо кожні мають власні проблеми. Але, беззаперечно, у кожної пісні повинна бути душа – інші придатні хіба що для танців.

У нашої пісні душа українська. Й історія нашої пісні заслуговує на пошану, як історія самого народу. Тож бережімо голос нашої душі!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Твір на тему: Наша пісня, наша дума