Твір на тему: “Одного разу я прокинувся і відчув, що…”
Одного разу я прокинувся і відчув, що мені дуже не хочеться іти сьогодні до школи. Адже різкий і неприємний дзвінок будильника перервав чудовий, казковий і дуже короткий сон… Всього сьома година ранку, звичайна людська лінь не дає встати з ліжка після першого сигналу будильника, але все-таки час збиратися до школи. Ще один новий день почався.
Часу як завжди не вистачає, поспішаю, намагаюся зібрати речі, дуже швидко одягаюся, розумію, що напевно що-небудь забув. У дзеркало виглядати не хочеться, бо знаю, що істота, яка дивиться на мене звідти
Стрілки годинника з шаленою швидкістю йдуть вперед, а за стрілками йду я, але тільки моя швидкість менше, і йду я не по колу, а по алеї, що веде до школи. На вулиці туман. Я завжди радію туману, він у мене викликає асоціації з Англією.
Будівля адміністрації в тумані нагадує корабель “Титанік”, борт якого так велично випливає з туману. Повз мене їдуть машини та автобуси, кліпаючи червоними і жовтими фарами. Туман завжди змінює реальність, сьогодні він перетворив непривабливий старенький автобус, що стоїть біля світлофора і з нетерпінням чекає зеленого сигналу.
Сьогодні
Алея, через яку лежить мій шлях до школи, сьогодні теж інша, зовсім не така, якою всі звикли її бачити. Тополі над головою стоять ще без листя, крізь густу білу пелену туману видно темні гілки на тлі сірого неба. Хтось може подумати, що такий пейзаж не являє собою нічого цікавого, але я не згодна з цими забобонами, бо ви просто не помічаєте краси такої погоди. Звичайно, сіре небо, темні дерева і зграї птахів над ними не можна назвати символами весни, яка зараз у самому розпалі, але для мене це не головне, мене набагато більше приваблює мрійлива чарівність туманної погоди. Вологе повітря огортає волосся, залишає на них дрібні крапельки, завиває в тонкі локони.
В цьому прохолодному вологому повітрі відчуваються ритми музики натхнення, музики роздумів.
Сьогодні явно буде незвичайний день, не схожий на інші дні, особливий, адже сьогодні я, як ніколи раніше, тонко відчуваю присутність музи, вона супроводжує мене, веде по ранковим вулицями мого маленького міста. А вулиці сьогодні, мабуть, правда, ще не встигли прокинутися, біля будинків безлюдно, пішоходів мало, одні тільки машини порушують тишу дрімаючого під ковдрою туману міста.
Поступово туман починає розсіюватися, а мені так хочеться попросити його затриматися ще хоч ненадовго! Якась дивне тужливе почуття на душі, дуже шкода прощатися з туманом, але сонце вже перестає бути білою плямою, набуває все більш яскравий окрас, піднімається вище над містом. Разом з туманом їдуть у далечінь “англійські” автобуси, повітря перестає бути таким вологим, прохолода змінюється на тепло весняного дня.
Мрійливий настрій пішов разом з туманом. Така швидка метаморфоза в погоді не може ні відбитися на настрої людини, і останні відгомони солодких мрій про майбутнє все ще кружляють десь поруч. Але ось уже мрії про майбутнє і про подорожі в Туманний Альбіон змінилися думами про сьогодення. Безумовно, набагато приємніше зігрівати душу мріяннями, фантазіями, але муза прекрасних мрій пішла. Трохи шкода повертатися в реальність, та сонце піднімається все вище, і до школи йти вже небагато.
Перед очима все ще ранковий туман, але в голові думки вже не про поетичні речі. Проза життя змушує думати про школу, уроки, успішність.
Дивлюся на сонце, розуміючи, що моя мінлива муза змінила свій одяг, зараз мені вже зовсім перехотілося думати про туман, він пішов з думок, бажання повернути цю білу пелену пішло в глибину душі. А в голову приходять інші думки, наче вітер їх так швидко міняє, а вони кружляють всередині мене, плутають свідомість, і знову забирають далеко від реального світу в мій власний світ.
Дивна річ: начебто дорога до школи зовсім не довга, але стільки думок за цю дорогу відвідують мене, здається, ніби думки міняються зі швидкістю світла. Все-таки дивовижна річ – думка.
Ось вже до гімназії залишається кілька метрів, я прочиняю хвіртку, входжу в двір школи, відразу стає якось радісно на душі від дзвінких голосів дітей, що переливаються. Діти поспішають до школи, так само, як і я. Шкільний двір не знає тиші. До дзвінка 10 хвилин, я швидко піднімаюся сходами, до школи рухається безперервний потік учнів, вони всі такі різні.
Хтось з радістю йде до рідної школи, а хтось з явним небажанням вчитися в такий чудовий весняний день. Сміх, розмови, вчителі, учні, батьки, малюки, старшокласники. Школа, як хвиля, що здіймається, гримить, шумить сотнями різних голосів. До дзвінка залишилася лише 1 хвилина, та я вже в своєму класі.
У школі стало значно тихіше, всі розійшлися по класах.
Дзвінок голосно оповіщає про початок уроку. Алгебра, біологія, хімія, англійська мова, історія, російська… Шкільний день пролетів швидко, знову дорога додому.
Після уроків мій настрій пішов зовсім далеко від ранкових мрій, йду і думаю про те, як швидко летить час.
За низкою уроків я не помічаю, як пролітає день за днем?, перегортаючи календарні сторінки, дивуюся, що з шаленою швидкістю проходять місяці… Березень, квітень, травень, а далі – літо. А потім?
Потім вересень, знову в школу, так рік за роком, все рухається по колу, ми не помічаємо цього безперервного руху. Стрілки годинника відлічують секунди, залишаючи в минулому сьогоднішній день, що пролетів, як одна мить.
Іноді так хочеться зупинити стрілки, що з кожною секундою забирають моє дитинство. Доросле життя мало приваблює мене, адже з віком часто йде вміння помічати не тільки повсякденні проблеми. Тільки у творчих особистостей жевріє дитячий погляд на світ, вони не перестають дивуватися істинної краси світу, в якому ми живемо.
Все ж таки можна зустріти людей, які вміють радіти простим речам. Діти завжди більш уважні до того, що відбувається навколо, навряд чи хтось із дорослих сьогодні помітив красу туману. Звичайно, є люди, які давно попрощалися зі своїм дитинством, але все ж не втратили спостережливість.
Зазвичай це художники, письменники, музиканти.
Я дуже люблю спілкуватися з людьми, що зберегли у своїй душі острівець дитинства. Вони не вигукують про погану вдачу молодого покоління, не кричать про аморальність і невихованість, такі люди просто живуть у своєму світі, в якому завжди є місце для нових вражень і простих радощів. Хтось, також як я, сьогодні не хотів прощатися з туманом, милувався сірим серпанком, а потім з радістю дивився на чисте небо і сонце, дивуючись швидкій зміні погоди.
Це дивовижне відчуття, звичне, але кожного разу з новими нотками, це поезія душі, котра рветься на волю.
Дивлюся на світ і кожного разу бачу щось нове у звичних речах, вдивляюся в обличчя перехожих і помічаю в чиїхось очах вогник дитинства. У гонитві за щастям ми самі затоптуємо цей вогник, а потім гірко шкодуємо про райдужні роки, які назавжди пішли. Люди біжать до далеких обріїв, за якими сподіваються знайти багатства, любов, знайти те, про що давно мріяли, але знаходячи, вони втрачають колишню мрійливість, розбиваючи її об каміння реальності. Важко зберегти в собі безпосередність, щирість, важко не розучитися вірити в чудеса, а вірніше бачити їх.
Дитинство пройде як туман, а за ним настане доросле життя, подібно до сонця, руйнуючи загадковість і дивовижність усього оточуючого нас.
Related posts:
- Твір на тему: Одного разу в гідропарку… (твір-оповідання на основі почутого) Ми майже півмісяця не були в гідропарку: то я хворів, то мама була у відрядженні. Та ось. нарешті, поїхали. Весна запізнювалася. На водосховищі Журавлівського гідропарку все ще лежав лід. На льоду сиділи рибалки з вудочками, хоч по мегафону робітники рятувальної станції попереджали про небезпеку. Як завжди, поруч з рибалками метушилися місцеві собаки. Любителі зимового лову […]...
- Одного разу увечері… (твір-розповідь) Одного разу увечері до нас у квартиру подзвонили. Я кинувся до дверей, а за мною кіт Маркіз. У дверях стояла тітка Валя, мамина сестра, – вона приїхала до нас у гості з Полтави. Мама відразу заклопоталася на кухні, щоб пригостити гостю. Тато став розпитувати тітку Валю про новини, а я сів з ногами в крісло, […]...
- Одного разу ввечері (твір-розповідь) Одного разу ввечері до нашої квартири подзвонили. Я кинувся до дверей, а за мною кіт Маркіз. У дверях стояла тітка Валя, мамина сестра, – вона приїхала до нас у гості з Полтави. Мама відразу заклопоталася на кухні, щоб пригостити гостю. Тато став розпитувати тітку Валю про новини, а я сів з ногами в крісло, на […]...
- Одного разу у гідропарку (твір-роздум) Наш гідропарк розташований на острові, що з усіх боків оточений водою. Його оперізують мала річка і канал. Уздовж берегів у гідропарку ростуть верби. Це старі, розлогі дерева із широкими стовбурами. Під ними завжди багато сучків. Поруч лежать старі дерева, що впали від часу, або їхні масивні гілки, що, немов човни, повстромлялися у прибережний мул. От […]...
- Одного разу на контрольній (випадок із життя) Математика дається мені важко. Тато сміється і каже, що це в нас спадкоємне. Проте він став інженером, тому що був старанним. Я намагався сам вирішувати задачі, але марно, та й списував собі у сусіда по парті Петрика. Перед уроками я брав у нього зошит з алгебри або геометрії, йшов до підвіконня в коридорі і списував […]...
- Твір на тему: Несподівана зустріч (твір-оповідання) Ми переїхали в новий будинок, я пішов до нової школи. На превеликий жаль мої друзі залишилися в старій школі. На початку шкільного навчального року тато записав мене до секції легкої атлетики. Три рази на тиждень треба їздити до спортивної школи на тренування. Сьогодні я вперше прийшов до секції. Незнайомі хлопчаки перевдягаються у спортивну форму, розмовляють, […]...
- Твір на тему:Своєрідність творчості поетів “срібного століття” (на прикладі творчості одного з поетів) “Коли стихає шум епохи, ми починаємо розуміти: за плечима гігантів”, – писав Борис Пастернак. Действительно, через багато років ми краще розуміємо гениальность тих, хто затворів у минулому, чиї імена ввійшли в історію. Сьогодні ми всі частіше звертаємося до творчості поетів початку XX століття, відкриваючи для себе нові імена й нові сторони поезії вже визнаних геніїв. […]...
- Твір на тему: Подарунок до школи (твір-опис окремих предметів) Цього року я вперше іду до школи. Ця подія дуже хвилювала мене і мою родину. А підготовка до школи приносила багато щасливих незабутніх хвилин. Пам’ятаю, як вперше побачив свій ранець. Він був овальної форми, коричневого кольору з різними яскравими аплікаціями. Ранець мав три відділи. Для книжок, зошитів і шкільного приладдя. Металеві застібки блищали, а маленька […]...
- Твір на тему: Наш двірник – тітка Марія (твір на морально-етичну тему) Якось я поверталася зі школи, коли почався дощ, найсправжнісінький травневий дощ. Мимоволі згадався вірш російського поета Афанасія Фета “Люблю грозу в начале мая… ” Дощ спочатку немов ішов сторожко, випробував на стійкість молоде листячко, травицю, а потім як пустився у танок! Пролунав гуркіт грому. Як дістатися додому без парасольки, я й гадки не мала. Абияк […]...
- Твір з обрамленням “Історія одного фото із сімейного альбому” І Якось разом з дідусем ми прогулювалися парком, насолоджуючись гарною погодою та весняним привітним сонцем. Навколо на лавочках відпочивали молоді мами, гойдаючи коляски з улюбленими немовлятами, чоловіки, заклопотані подіями з репортажів газет, які вони читали, пенсіонери, з головою захоплені грою в шахи, та бабусі, що бавилися з онуками. Я вдивлялася в обличчя цих людей, в […]...
- “Одного роду, та не одного класу”. Образи братів Половців за романом Ю. Яновського “Вершники” Буремні роки громадянської війни – це велика трагедія цілої нації. Якою фанатичною відданістю ідеї можна виправдати те, що син убиває матір, зрікається батька, брат убиває брата? До чого ж це може призвести? Ю. Яновський сміливо про це каже у романі “Вершники” – кривавій трагедії народу, жахливої, непоправної: “Дехто простягав руки – і йому рубали руки, […]...
- Твір на тему: “Червневий ранок” Літо краще всього згадується пізньої восени або навіть взимку, коли воно вже давно пройшло, але і не скоро настане. Літо – це найпрекрасніша пора року, але думка про це панує далеко не тільки тому, що саме влітку школярам не потрібно ходити до школи. Є безліч інших прекрасних літніх особливостей, які роблять цю пору року унікальною, […]...
- Твір на тему “чи подобається тобі осінь” Мені дуже подобаеться рання осінь. Це золота пора. Дерева сві вбираються в різнобарвне листячко. Сонечко віддає останнє тепло. Земля тихо і солодко засинає під прощальний клекіт пташок. З кожним днем вкриваючись все теплішою ковдрою листочків. Я люблю осінній вітер, що розносить по всьому місту аромат осінніх квітів. Ще мені подобаеться ходити по опалому листю, слухати […]...
- Твір на тему: “Код нації” Тарас Шевченко. Ми недавно відзначили чергову річницю з дня народження великого Кобзаря. Твори його видаються мільйонними тиражами. Національна Опера та Університет носять його ім’я. Але… хіба можна головне побачити очима, адже слухати вміє лише серце. Ці слова сказав колись Маленькому Принцу Рудий Лис, коли вони сиділи вдвох на великій планеті Земля. “Де ж тут логіка?” […]...
- Твір на тему: “Мій життєвий вибір” Ми, випускники, стоїмо на порозі дорослого життя. Ще крок і наші шляхи розійдуться, а кожен з нас попрямує своєю дорогою. Тому саме зараз важливо не помилитися, обираючи майбутню професію. Ще донедавна все за нас вирішували батьки. А зараз перед нами постає перше серйозне питання, на яке ми повинні відповісти щиро та правдиво і перш за […]...
- Твір на тему: “Мій ідеал – моя мама” Я з дитинства люблю складати різні історії, тексти, а так само писати твори. Мне було поставлено питання, хто є для мене ідеалом. Без зайвого пафосу, відповідаю просто: мій ідеал – це моя мама! Як би це банально не звучало, але це так і є! Не думаю, що хтось здивується, але я постараюсь пояснити, чому це […]...
- Твір на тему: Ввічливі слова (твір-роздум) Ввічливі слова (твір-роздум) Чи замислювались ви над тим, яку роль у вашому житті відіграють ввічливі слова? Я – так. І ось що виявилося. Якщо до людини звертаються гречно, вона і сама буде гречною з тобою. Судіть самі. У нас у класі є один хлопчик. Він увесь час говорить грубі слова. Не знаю, чому. Можливо, його […]...
- Твір на тему: Мама – мій найкращий друг (твір-роздум) Мама – мій найкращий друг (твір-роздум) Щодо дружби так багато говорять. А що це значить? Я довго цього не розумів, доки не стався зі мною досить дивний випадок. Того дня все йшло не так. Ні, я не запізнювався до школи. Будильник задзвенів вчасно. Мама мене, як завжди, нагодувала. Тато, як завжди, провів мене До зупинки […]...
- Твір на тему: День, що я не забуду (твір-розповідь) Я хочу розповісти не про свій незабутній день. Цю розповідь я почув від своєї бабусі, яка тоді навчалася в другому класі. Але мені дуже сподобалося і запам’яталося все, про що вона розказала. Цього дня вона хвилювалася, тому що готувалася до контрольної роботи. Зібралася до школи, як завжди: портфель, чорнильниця-непроливайка (дуже цікава чорнильниця, куди вмочали ручку […]...
- Твір на тему: Мої плани на майбутнє Я – дев’ятикласник, і проблема вибору професії зараз достатньо важлива для мене. Звичайно, я довго міркував над цим питанням. У моїх батьків із цього приводу своя думка. А оскільки закінчення школи все ближче, мої тривоги стають сильнішими. Але попереду ще 3 роки. Як і більшість моїх друзів, я збираюся після закінчення школи вступати до університету […]...
- Твір на тему: “Пам’ятний день із шкільного життя” Я добре пам’ятаю свій перший шкільний день – своє перше вересня. Це один з найдорожчих днів у моєму житті. Біля ошатної і красивої школи грає музика. Багато квітів. Наче на святковому вокзалі когось проводжають. І серед них – ти. Ти вирушаєш у далеку дорогу, в подорож в країну під назвою Школа. За час цієї подорожі […]...
- Твір у публіцистичному стилі на суспільну тему “Яким я бачу майбутнє своєї вітчи” Яким я бачу майбутнє своєї Вітчизни Якби мене запитали, яким я бачу майбутнє своєї Вітчизни, я би відповіла, що щиро вірю в прекрасні перспективи України. Хтось може заперечити, що сучасний економічний стан, різноманітні політичні негаразди та низький рівень національної свідомості створюють не надто сприятливі умови. Та хіба майбутнє вже почалось? Ще ні! А це значить, […]...
- Твір по повісті “Історія одного міста” У творчості Салтикова-Щедрина “Історія одного міста” (1869 -1870) займає одне із центральних місць. Це яскравий зразок політичної сатири, у якій зазнають безкомпромісної критики самі основи самодержавства, викриваються будь-які форми деспотизму, виражений рішучий протест проти ідеології смиренності, покірності й пасивності. У сатиричній “Історії одного міста” сполучаються елементи побутове й фантастичні, своєрідно зіставлений минуле й сьогодення. Категорія […]...
- Твір на тему: Моя перша вчителька (твір-роздум на тему, пов’язану з життєвим досвідом учнів, у художньому стилі) Учительська праця здається звичною й буденною: діти приходять на урок за розкладом, з’являється вчитель, щось пояснює, навчає, далі наступний урок з іншим учителем. Здається, буденна річ, але не завжди. Бувають такі уроки й такі вчителі, про яких згадуєш і довго пам’ятаєш. То що ж відбувається на уроці, коли тобі пригадуються і слова, сказані вчителем, і […]...
- Твір на тему: День вчителя Вчитель – непроста та благородна професія. Вчителі – це ті люди, які допомагають нам пізнавати світ день за днем. Вони не тільки вчать нас математиці, літературі або фізиці тощо. Вчителі докладають зусиль, щоб ми були дружніми, ввічливими, старанними та розвивали свої здібності й таланти. Адже учитель є не тільки викладачем якогось предмету, він також вихователь […]...
- Твір на тему: “Казкова країна нашого майбутнього” Завжди цікаво подумати про майбутнє, уявити, яким воно буде – важким, простим, яскравим або просто казковим. Так склалося, що людина у своїй фантазії зазвичай хоче уявити щось, що найприємніше для неї. Діти та інші аналогічні категорії населення хочуть вірити в казку, а тому і країну власного життя в майбутньому представляють саме як казку. Я не […]...
- Твір на тему: “Мій ідеал – моя бабуся” Мій ідеал – моя рідна бабуся. Скільки років ми живемо поруч, а я ніяк не можу зрозуміти, як в одній людині може бути стільки хороших і позитивних рис. Вона чудово готує і знає як порадувати всю сім’ю, а головне – своїх улюблених онуків. Сподіваюсь, що з часом її кулінарний дар передасться і мені. А ще […]...
- Твір на тему: Я змінююся (твір-розповідь на тему, пов’язану з життєвим досвідом) Уся наша сім’я любить у вихідні виїжджати за місто. У нас стареньке авто, яке “успадкував” мій батько від діда. Але завдяки умілим батьківським рукам авто бігає і служитиме ще не один рік. Мій батько працює слюсарем на великому машинобудівному заводі. У нього багато раціоналізаторських пропозицій. Я пишаюся ним. Так що продовжити життя старенького авто йому […]...
- Твір на тему: час, цінність часу Ми не можемо побачити час, але саме за допомогою його ми вимірюємо наше життя. Виходить, що час існує, хоч його не можна взяти руками, стиснути або розтягнути за власним бажанням. Іноді нам здається, що час іде так повільно! Наприклад, коли чекаєш кінця уроку. А веселий день, повний розваг, скінчується так швидко! Важко повірити, що години […]...
- Твір на тему: “Любов виникає з любові” Любов… Дуже багато означає це слово. Кожна людина розуміє під ним щось своє. Хтось мріє про неї, хтось від неї біжить, хтось заперечує, хтось жадає, але при цьому всі її шукають. Людина не може жити без любові. Люди відкидають, тікають від любові, тому що відкинули їх, вони обпеклися, і тепер вони бояться обпектися знову. Але […]...
- Твір на тему: “У чому сенс людського життя” У чому сенс життя? Я впевнена, кожен хоч раз у житті замислювався над цим. Я спробую відповісти на це питання для себе. Сенс життя в тому, щоб просто жити кожен день, кожну хвилину і прожити потрібно, беручи від життя все, що в твоїх силах. А адже в наших силах дуже багато чого. Немає нічого неможливого, […]...
- Твір на тему “Моїм однокласникам на літо” Для кожного з нас літні канікули – це найбільше свято, найкращий відпочинок. Звичайно кожен із нас планує своє дозвілля ще заздалегідь. Я, наприклад, замислилася над цим ще на початку вересня та вдосконалювала свої плани протягом усього навчального року, тож тепер маю чітке уявлення про своє літо. Мої канікули будуть проведені недаремно, я в цьому впевнена! […]...
- Твір на тему: Що прикрашає людину? (твір-роздум) У нашому класі з’явився новенький. Звати його Микита. Поки він не знайшов собі в класі друга. Він придивлявся до нас, а ми – до нього. Одного разу (це було взимку) Микита приніс до класу вербові гілочки і поставив їх у банку з водою. З усього було видно, що вони стояли в нього вдома: на гілочках […]...
- Твір на тему: Як я організую свій робочий день Як я організую свій робочий день Свій робочий день я намагаюся вкрай заповнити. Я не люблю, коли хоч одна хвилина прожита даремно. Змалку мене привчили батьки жити наповнено, цікаво і корисно. Корисно не лише для себе, а й для інших. Іноді друзі дивуються: невже не хочеться відпочити – просто полежати, “поплювати у стелю”? Для мене […]...
- Твір на тему: Лісовий оркестр (твір-розповідь) У суботу ввечері тато сказав мені: “Готуйся, Миколка, завтра підемо слухати оркестр”. “А квитки ти купив?” – запитав я. Тато посміхнувся і сказав, що концерт цей безкоштовний. Назавтра він розбудив нас з мамою зрання, і ми вирушили на електричку. І ось уже позаду міський вокзал; потягнулися посадки, порожні поля. На одній станції ми вийшли й […]...
- Твір на тему: Світанок (твір-опис природи) Я дуже люблю зустрічати перші спалахи пробудження нового дня. Задовго до сходу сонце сповіщає про свій прихід. Воно забарвлює своїми променями нічний небосхил, гасить зорі. Я люблю зустрічати сонце, гру і трепіт ранкових спалахів його променів. Спочатку на обрії з’являється багряно-червона смуга. Потім вона стає оранжевою, рожевою, а далі сонцем наповнювалося все навколо. І ніби […]...
- Твір на тему: “Чи сучасно бути вихованим?” Час від часу життя людства змінюється, в різні епохи розвитку суспільства для тих чи інших суспільних відносин були властиві різні особливості. Це стосується і характерів людей, зокрема, їх ставлення до виховання та вихованості. Проблему вихованості не варто зводити до ввічливості і володіння хорошими манерами, адже вона набагато складніша. Для розуміння проблеми вихованості необхідно, по-перше, визначити […]...
- Твір на тему: “Гордість України” Сучасний світ і суспільство з певних причин склалися таким чином, що деякі люди живуть краще, деякі гірше, хтось більш щасливий, а хтось нещасний. Різниця ця відчутна не лише в рамках одного і того ж суспільства, побачити її можна і за умови порівняння різних суспільств і країн. На жаль, українці живуть не дуже добре і не […]...
- Твір на тему: “Музика в моєму житті” Як і багато інших моїх ровесників, я захоплююся музикою. Ось чому я вирішила написати мій твір про значення і місце музики в моєму житті. Всі люди дуже різні. У них є свої особливі уподобання, звичайно ж, і музичні смаки. Деякі люди вважають за краще класичну музику, деякі ненавидять таку музику, тому що вони захоплені сучасною […]...
- Твір на тему: Музей радощів і сліз (твір-роздум – фантазія) Музей радощів і сліз (твір-роздум – фантазія) Як багато у світі різноманітних музеїв. Але, якби моя воля, я відкрив би ще один – музей “Радощів і сліз”. Серед його експонатів я повісив би банку з написом: “Сльози, які пролила волейбольна команда дівчат 8-А, що програла команді 8-Б”. Або вивісив би щит: “Для пробивання дозволу на […]...