Твір на тему: Пісочний годинник

У кімнаті брата на столі – пісочний годинник, подарунок колег. Брат старший на дев’ять років. Він лікар, хірург.

Брат мало буває вдома. Я люблю на самотині побути у братовій кімнаті. Серед безлічі предметів саме годинник завжди привертав мою увагу. Дві взаємоз’єднані ємності, опорою яким є підставка з червоного дерева з трьома фігурними різьбленими стовпцями. Усередині – пісок теракотового кольору.

Люблю спостерігати за тим, як поволі, тягуче, м’яко спливає він у годиннику. Переверну годинник – і потече пісок тонкою ниточкою.

Годинник – як вертикальні терези з пустою та переповненою чашами. Як часто люди не цінують свого часу, марнують його.

Але ж час не стоїть на місці! Піщинками стікають секунди, і вже в іншій чаші годинника невловимо, легко, не поспішаючи, складаються у кристальну пірамідку. Час – безжальна безперервність втрачених можливостей. Пісочний годинник веде лік своїм піщинкам – секундам у такт пульсу.

Часу – пульсу, який ніколи не пришвидшується, не уповільнюється і ніколи не зупиняється. На його величність Час не можна вплинути: його не можна ані вмовити, ані обдурити. Невблаганно рухається він уперед

розміреною ходою.

Для наочності я порівняла б життя з пісочним годинником. Течуть піщинки – дні, роки. Падають одна за одною. Ці з сумом, інші веселі, щасливі. Піщинки горя і радості, падіння і утвердження.

Немає у них схожості так само, як немає і вороття. Брат каже, що пісочні годинники бувають різного об’єму: одні більші, інші – трішки менші…

Жодна людина не знає об’єму свого пісочного годинника – життя. Шкода, що життя – не пісочний годинник. Його не можна перевернути назад, падіння піщинок назад не повернеш. А я перевертаю годинник знову і знову, і щоразу мене заворожує цей магічний рух – танець піску. Пісочний годинник показує час, який ніби поклали на терези.

Скільки вже збігло, а скільки ще залишилося? Пісочний годинник – це символ часу. Минає все: вмирають могутні правителі, час стирає з поверхні землі міста і цілі держави. А пісочний годинник як був символом часу, так і залишиться ним назавжди. Хто його вигадав, де і коли?

На Сході пісочний годинник був відомий ще до нашої ери. Зображення годинника з колбами знайдено в Давній Греції. У Західній Європі він з’явився лише в Середні віки…

Сьогодні вже неможливо встановити ні імені винахідника, ні точної дати винаходу.

Тримаю в руках одночасно таку просту і вишукану, давню і сучасну річ. Так, час назад не повернути. Але завжди є можливість запустити новий відлік часу, почати все спочатку.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему: Пісочний годинник