Твір на тему: Півень-джентльмен

Одного разу я спостерігав дуже цікаву картину. У нашому курнику щось із десяток курочок і один півень. Вельми поважний півень: високий на зріст, з великим червоним гребенем, що аж набік завалювався від своєї ваги. Сам “господар” курника мав пір’я темно-червоного кольору, зате хвіст – чорний, з довгими пір’їнами, що ледь до землі не сягають.

Той чорний хвіст, що аж вилискував на сонці, був його гордістю. Дуже полюбляв наш півник походжати подвір’ям і наглядати за своїм “гаремом”. Характер у нього був не простий, точніше

– задерикуватий.

Не раз і мені від нього перепадало. І от що я помітив, спостерігаючи за цією “сімейкою”. Суворі порядки були в “гаремі” цього півня! По-перше, були в ньому курочки, які чогось потрапили у немилість до свого хазяїна. Якщо він знаходив щось смачненьке – черв’яка, жучка чи якесь зернятко – і починав голосно гукати своїх “дам” до обіду, ці навіть з місця не рушали, мовчки порпалися і добували собі їжу самі. Бігли до півня його улюблениці.

Ох і нахвалював же він свою знахідку! А ті, у свою чергу, дякували йому за турботу.

По-друге, була у півня одна цікава звичка. Якщо якась курочка

збиралася знести яєчко, вона починала голосно по-своєму про це сповіщати. А наш півень тут як уродився: то з одного боку зайде, то з іншого, і так вже ту курочку улещує, що годі й казати. Просто справжній джентльмен! І так прямісінько аж до курника її проводжає, поки та й у гніздо своє не скочить.

Тоді вже виходить звідти, поважний – виконав свій батьківський обов’язок! Я, зізнаюся, спершу очам своїм не повірив. Та з наступною куркою все повторювалося точнісінько так.

Такий от у нашому курнику живе кавалер.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему: Півень-джентльмен