Твір на тему: Психологізм драми О. М. Островського ” Безприданниця”
Кращою психологічною драмою О. М. Островського дійсно вважається “Безприданниця”. її нерідко порівнюють із “Грозою”, і в якійсь мірі це справедливо. “Гроза” – центр дорефор-меної драматургії Островського, “Безприданниця” теж вбирає в себе багато мотивів післяреформеної творчості драматурга. На зіставлення цих п’єс наводить і те, що в них розгортається драма неабиякої жіночої натури, яка приводить до трагічної розв’язки. Нарешті, важливо і те, що в обох п’єсах істотну роль відіграє збірний образ волзького міста,
На відміну від Катерини, Лариса
Мотив торгівлі, що проходить через усю п’єсу і концентрується в головній сюжетній події – торгу за Ларису, охоплює всіх героїв-чоловіків, серед яких Лариса повинна зробити свій вибір. І Паратов тут не тільки не виняток, але, як з’ясовується, – наижорстокішии і безчесний учасник торгу. Відповідаючи на захоплені розповіді своєї нареченої про сміливість Паратова, який безтрепетно стріляв у монету, що тримала Лариса, Каран-дишев вірно помічає: “Серця немає, тому він такий сміливий”. І Островський солідарний із цією думкою, хоча Карандишев і не є виразником авторських оцінок. Взагалі, такого героя в п’єсі немає, зате майже кожний із діючих осіб у той або інший момент вірно оцінює ситуацію і людей, які беруть участь у ній.
Складність характерів героїв – чи то суперечливість їхнього внутрішнього світу, як у Лариси, чи невідповідність внутрішньої сутності героя і зовнішньої поведінки, як у Паратова, – от у чому психологізм драми Островського.
Паратов для всіх оточуючих людей – великий добродій, широка натура, відчайдушна хоробра людина, і всі ці барви і жести автор йому залишає. Але, з іншого боку, він тонко, ніби між іншим, показує нам і іншого Паратова, його справжнє обличчя. У першій же зустрічі з ним ми чуємо визнання: “Що таке “жалість”, цього я не знаю. У мене, Мокій Парменич, нічого завітного немає; знайду користь, так усе продам, що завгодно”. І відразу ми дізнаємося, що продає Паратов не тільки “Ластівку”, але й себе самого нареченій із золотими копальнями.
В остаточному підсумку тонко компрометує його і сцена в домі Карандишева, тому що оздоба його квартири і спроба улаштувати розкішний обід – це ж карикатура на стиль і уклад життя Паратова. І вся різниця полягає в сумах, які кожен із героїв може на це витратити. Глибоко значна сцена, що характеризує обох суперників, які домагаються кохання Лариси.
Таким чином, засобом психологічних характеристик в Островського виявляються не самовизнання героїв, не міркування про почуття і властивості їх, але переважно їхні дії і побутовий діалог. Жодний із героїв не змінюється в процесі драматичної дії, а лише поступово розкривається перед глядачами. Навіть про Ларису можна сказати те ж саме: вона прозріває, пізнає правду про оточуючих її людей, приймає страшне рішення стати “дуже дорогою річчю”. І тільки смерть звільняє її від усього, чим наділив життєвий досвід.
У цей момент вона ніби повертається до природної краси своєї натури. Фінал драми – смерть героїні серед святкового шуму, під циганський спів – уражає своєю художньою сміливістю. Душевний стан Лариси розкритий автором у стилі “сильного драматизму” і при цьому з бездоганною психологічною точністю.
Вона заспокоєна, вона усіх прощає, тому що щаслива тим, що врешті-решт викликала спалах людського почуття – безрозсудний, самогубний вчинок Карандишева, який звільнив її від принизливого життя коханки.
Рідкісний художній ефект цієї сцени О. М. Островський будує на гострій сутичці направлених по-різному емоцій: чим більше м’якості і всепрощення в героїні, тим гостріший суд глядача. Драма “Безприданниця” стала вершиною творчості Островського, твором, у якому зійшлися в дивовижно місткому художньому єднанні мотиви і теми більшості п’єс пізнього періоду. У цій п’єсі, що розкриває по-новому складні і психологічно багатозвучні людські характери, передбачена неминучість появи в Росії нового театру.
Related posts:
- Психологізм драми О. М. Островського ” Безприданниця” Кращою психологічною драмою О. М. Островського дійсно вважається “Безприданниця”. її нерідко порівнюють із “Грозою”, і в якійсь мірі це справедливо. “Гроза” – центр дорефор-меної драматургії Островського, “Безприданниця” теж вбирає в себе багато мотивів післяреформеної творчості драматурга. На зіставлення цих п’єс наводить і те, що в них розгортається драма неабиякої жіночої натури, яка приводить до трагічної […]...
- Психологізм драми А. Н. Островського “Безприданниця” Кращою психологічною драмою А. Н. Островського по праву вважається “Безприданниця”. Її нерідко зіставляють із “Грозою”, і у відомій мері це справедливо. “Гроза” – головне добуток дореформеної драматургії Островського, “Безприданниця” же вбирає в себе багато мотивів післяреформеної творчості драматурга. На зіставлення цих п’єс наводить і те, що в обох перед нами розгортається драма неабиякої жіночої натури, […]...
- Скорочено драми Безприданниця Островського А. Н БЕЗПРИДАННИЦЯ Драма в чотирьох діях Дія перше У велике місто Бряхимов на Волзі прибуває Сергій Сергійович Паратов – блискучий пан, судновласник. Купці Кнурів і Вожеватов обговорюють його приїзд. Потім переходять до обговорення сім’ї Огудало-Них: Харита Ігнатіївна видала заміж двох дочок: один чоловік, кавказький князь, зарізав з ревнощів; в інший чоловік виявився шулером. Тепер молодшу, Ларису […]...
- Твір П’єса А. Н. Островського “Безприданниця” П’єса А. Н. Островського “Безприданниця” зробила на мене сильне враження. Автор показує життя провінційного містечка на Волзі, де мірилом людської цінності стали гроші. Весілля Ольги, сестри Лариси Дмитрівни не вносить радості в життя містечка, хоча й цигані з їхніми піснями запрошені, і знатні купці міста проводжають наречену з нареченим до нього на батьківщину, але всі […]...
- Карандишев персонаж драми А. Н. Островського “Безприданниця” Амбіція – ключове слово до пояснення особистості К. Амбіційність бідної людини – художнє відкриття Ф. М. Достоєвського (Макар Девушкин в “Бідних людях”, Парадоксаліст в “Записках з підпілля”, Миршавців в “Дядюшкином сні”, Смішна людина в “Сні смішної людини”). На відміну від Достоєвського, що розкриває “самосвідомість бідної людини” (М. М. Бахтин), Островський показує в п’єсі щиросердечне життя […]...
- Моральні проблеми в п’єсі А. Н. Островського “Безприданниця” 1. У чому суть п’єси Островського? 2. Знайомство з героїнею. 3. Моральний вигляд купців. 4. Трагедія героїні. Суть драматичного добутку А. Н. Островського “Безприданниця” полягає в тому, щоб показати протиріччя навколишньої дійсності через долі героїв Письменник, проникаючи в побут описуваних станів, зображує своїх героїв у дії, виявляючи їхні характерні риси. Головна тема твору Островського – […]...
- Життєві принципи героїв у п’єсі А. Н. Островського “Безприданниця” 1. Життєві пріоритети купців. 2. Маска й внутрішня сутність Паратова. 3. Харита Ігнатіївна Огудалова й Лариса. 4. Карандишев і його життєві пріоритети. П’єса А. Н. Островського “Безприданниця” ставиться до числа добутків, які ледь втратять коли-або свою актуальність і сучасність Хоча сюжет п’єси належить своєму часу, сутність характерів героїв, їхні життєві принципи досить живучі. В образах […]...
- Коротка характеристика твору “Безприданниця” Островского А. Н Драма “Безприданниця” написана в 1878 р., в нових умовах громадського життя, в пореформений період розвитку буржуазних стосунків. Патріархальний побут і устої пішли в минуле. Головна героїня – багато обдарована натура, талановита, поетична, чуйна, вразлива, довірлива, щира. Ключ до її характеру – переклад імені(“Лариса” по-грецьки – “чайка”). Вона мріє про світлий, піднесений, але навколо неї – […]...
- Конфлікт і характери в п’єсі А. Н. Островського “Безприданниця” 1. Розрахунок і почуття, їхня роль у розвитку сюжету. 2. Образ і доля Лариси Огудаловой. 3. Представники ділового миру в п’єсі. 4. Драма защемленого самолюбства: Юлій Карандишев. У п’єсі “Безприданниця” А. Н. Островський наочно продемонстрував, що головною рушійною силою в суспільстві є гроші. Саме вони дають людині можливість керувати іншими, почувати себе впевнено й незалежно: […]...
- Крах надій і очікувань головної героїні п’єси Островського “Безприданниця” У своїй п’єсі Островський розкриває всю систему відносин, що складаються між суспільством і жінкою. За зовнішнім лиском і погонею за грішми сильні миру цього стали забувати про прості людські почуття. Жінка для них перетворюється з ніжної, люблячої істоти в предмет цинічного торгу, з нею звертаються як свещью. Жертвою цього бездушного, байдужного суспільства стає Лариса – […]...
- Безприданниця характеристика образа Карандишева Юлія Капитонича Карандишев Юлій Капитонич – “парубок, небагатий чиновник”. К. – особливий герой у світі Островського, що примикає до типу бідного чиновника, що володіє почуттям власного достоїнства. При цьому самолюбство в ньому гіпертрофовано настільки, що стає заміною будь-якому іншому почуттю. Лариса для нього – це не просто кохана дівчина, це ще й свого роду приз, що йому […]...
- -Темне царство” у драмах А. Н. Островського “Гроза” і “Безприданниця” Назва статті Н. А. Добролюбова “Темне царство” ставиться до комедій А. Н. Островського, написаним задовго до “Грози” і “Безприданниці”, але позначає явище, властиве повною мірою обом цим драмам – вузький консервативний мирок патріархального міста, у якому повністю панують дикі вдачі й звичаї. Там влада належить тим, у кого є гроші, там немає місця вільної думки […]...
- Безприданниця характеристика образа Огудаловой Лариси Дмитрівни Огудалова Лариса Дмитрівна – головна героїня п’єси, безприданниця. У ремарці описана лаконічно: “одягнена багато, але скромно”, про її зовнішність ми більше довідаємося по реакції навколишніх. Примикає до амплуа бідної нареченої, що є предметом суперництва між декількома претендентами на її почуття або руку. Як і завжди, такій героїні наданий досить мнимий вибір, вона вибирає тільки в […]...
- Безприданниця характеристика образа Паратова Сергія Сергійовича Паратов Сергій Сергійович – “блискучий пан, із судохозяев, років за 30”. Незважаючи на вироблене враження, П. насправді персонаж набагато більше примітивний, чим Лариса й Карандишев. Цей герой тісно пов’язаний з типом шикарних марнотратників життя, красенів чоловіків, бар, що виявляються у фіналі шукачами приданого, претендентами на руки богатих купчих, чиє жагуче серце й прихильність кладе кінець […]...
- Образ “жорстокого миру” у драматургії А. Н. Островського (по одній з п’єс “Гроза” або “Безприданниця”) Уже на початку свого творчого шляху А. Н. Островський звертається до зображення “темних” сторін у житті російського суспільства. У світі, що критики охрестили “темним царством”, панують деспотизм і неуцтво, самодурство й жадібність, ворожість до вільного прояву особистості й святенництво. Образ такого “жорстокого миру” Островський створює в п’єсі “Гроза”, що стала вершиною зрілої Творчості драматурга. Дія, […]...
- Художній театр H. А. Островського 1. Значення Островського-Реформатора. 2. Особливості драматургії. 3. Мир купців і поміщиків 4. Жіночі образи: Катерина й Лариса. Історія становлення російської драматургії, також як і історія російського театру цікава й захоплююча. Підкоряючись особливим законам розвитку, випробовуючи на собі вплив певних історичних особистостей, напрямків, історичних подій, театр розвивався, змінювався, міняючи через себе світогляду глядачів і читачів. Більшу […]...
- У чому подвійний зміст заголовка драми А. Н. Островського “Гроза”? У п’єсах Островського відбилася, немов у дзеркалі, все життя російського купецтва. Драма “Гроза” показує читачеві достовірну картину трагедії, яку можна вважати зовсім повсякденним явищем для купецького середовища. Побут і вдачі російського купецтва були здатні довести людину до моральної й фізичної загибелі, і Островський у своїх добутках показує всі жахливі у своїй щоденності й типовості обставини, […]...
- Скорочено драми Гроза Островського А. Н ГРОЗА Драма в п’яти діях Дія перше Суспільний сад на березі Волги. Сидячи на ослоні, міщанин Кулигин захоплюється Волгою. Що прогулюються Кудряш і Шапкин, почувши, як купець Дикої лає свого племінника, обговорюють це. Кудряш співчуває Борисові Григоровичу, уважає, що Дикого потрібно як варто налякати, щоб не знущався з людей. Шапкин згадує про те, що Дикої […]...
- Центральний персонаж драми Островського “Гроза” Кабаниха належить до тих владним і сильним натурам, які усвідомлюють себе охоронницями “порядку”, споконвічних норм і правил життя: Кукушкина (“Дохідне місце”), Уланбекова (“Вихованка”), Мурзавецкая (“Вовки й вівці”), Мавра Тарасівна (“Правда – добре, а щастя краще”). Сама собі господарка (“багата купчиха, вдо – 181 ва”), Марфа Ігнатіївна Кабанова керує будинком, опираючись на стародавній закон побуту й […]...
- Значення символів у п’єсі Островського “Гроза” Для добутків реалістичного напрямку характерне наділення предметів або явищ символічним змістом. Першим цей прийом використав О. С. Грибоєдов у комедії “Горі від розуму”, і це стало ще одним принципом реалізму. А. Н. Островський продовжує традицію Грибоєдова й наділяє важливим для героїв змістом явища природи, слова інших персонажів, пейзаж. Але в п’єсах Островського є й своя […]...
- Переказ фінальної сцени драми А. Н. Островського “Гроза” Така собитийная канва добутку, за допомогою якої автор розкриває перед нами целую галерею людських типів. Тут і купці – самодури, И почесні матері сімейств – охоронниці місцевих вдач, і мандрівниці – прочанки, що розповідають небилиці, користуючись темрявою й неосвіченістю народу, і доморослі вчені – прожектери. Однак при всій розмаїтості типів виявляється неважким помітити, що всі […]...
- Особливості драматургії А. Н. Островського 1. Коротка біографічна довідка. 2. Найбільш відомі п’єси Островського; характери й конфлікти. 3. Значення творчості Островського. Майбутній драматург А. Н. Островський народився в 1823 році. Його батько служив у міському суді. У вісім років Островський втратився матюкай Батько женився в другий раз. Наданий сам собі, хлопчик захопився читанням. По закінченні гімназії А. Н. Островський кілька […]...
- Учнівський твір По п’єсі А. Н. Островського “Гроза” “Суспільний сад на високому березі Волги; за Волгою – сільський вид”, – такою ремаркою Островський відкриває “Грозу”, Дія російської трагедії підноситься над волзькою широчінню, розорюється на всеросійський простір, йому відразу ж надається поетична окриленість: “Не може вкритися град, у верху гори коштуючи”. У вустах Кулинина звучить пісня “Серед долини рівна” – епіграф і поетичне зерно […]...
- Драматургія А. Н. Островського. Основні риси 1. Місце творчості Островського в російської драматургії. 2. “Народна драма” у театрі Островського. 3. Нові герої. Він відкрив миру людини нової формації: купця-старообрядника й купця-капіталіста, купця в сіряку й купця в “трійці”, що їздить за кордон і займається свій бізнес Островський розгорнув навстіж двері в мир, досі замкнений за високими заборами від чужих цікавих очей. […]...
- Основні риси драматургії Островського Олександр Миколайович Островський народився в 1823 році в Москві: в Замоскворечье, – у стародавньому купецькому й чиновницькому районі. Батько майбутнього Драматурга, утворений і вмілий судовий чиновник, а потім – відомий в Московських комерційних колах стряпчий (адвокат), нажив неабиякий статок; Піднімаючись по службовим сходам, дістав права потомственого дворянина, Став поміщиком; зрозуміло, що йому хотілося й сина […]...
- “Гроза” А. Н. Островського – драма або трагедія? “… Мир затаєної, тихої скорботи, що зітхає,” зображує драматург, втілюючи його події й характери в образах персонажів драми “Гроза”, і очевидно, що слова Н. Добролюбова допомагають точніше дати жанрове визначення добутку. “… Мир тупого, ниючого болю, мир тюремної, гробової безмовності…” – але цілий мир, а не фрагмент його, – мир, узятий у всій повноті своїх […]...
- Характер – це є здатність діяти за принципами. Шкільний твір за п’єсою О. М. Островського “Гроза” О. М. Островський написав багато п’єс із життя купецтва. Вони настільки правдиві і виразні, що Добролюбов назвав їх “п’єсами життя”. У цих творах життя купецтва висвітлено як світ затаєного, тихо зітхаючого суму, світ тупого, ниючого болю, світ гробового мовчання в’язниць. А якщо і з’являється безглузде ремство, то воно завмирає вже при своєму народженні. Свою статтю, […]...
- Душевна драма Катерини. Учнівський твір за п’єсою О. М. Островського “Гроза” Відкіля ж беруться в Катерини життєві витоки цієї цілісності? Для того, щоб це зрозуміти, треба звернутися до культурного грунту, який пестував її. Без нього характер Катерини в’яне, як скошена трава. У світовідчутті Катерини гармонійно поєднується слов’янська язична давнина із християнською культурою, яка одухотворює і морально прояснює старі язичницькі вірування. Релігійність Катерини немислима без сходу і […]...
- Твір з елементами викладу драми Шиллера “Підступництво й любов” Після п’яти років скитаний і постійного нестатку Шиллер улаштувався у Веймаре, де жив Гете. Дружба, що незабаром виникла між ними, збагатила обох і по-людському, і творчо. Вершиною ранньої Творчості Шиллера з’явилася Драма “Підступництво й любов” (1783), що автор відніс до жанру “міщанської трагедії”. Термін міщанська трагедія, як і міщанська драма, з’явився в XVIII в., для […]...
- Побут і вдачі міста Калинова в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” Побут і вдачі міста Калинова в п’єсі А. Н. Островського “Гроза”. “Жорстокі вдачі, пан, у нашім місті, жорстокі! А. Н. Островський П’єса ” Гроза” А. Н. Островського створена в 1859 році. У своєму добутку автор яскраво показав безліч звичаїв і вдач, що існують у той час у Росії. На прикладі вигаданого міста Калинова, ми бачимо […]...
- Значення другорядних персонажів у драмі Островського “Гроза” Значення другорядних персонажів у драмі Островського “Гроза” А. Н. Островського по праву вважають співаком купецького середовища, батьком російської побутової драми, російського театру. Його перу належать близько 60 п’єс, з яких найбільш відомі такі, як “Безприданниця”, “Пізня любов”, “Ліс”, “На всякого мудреця досить простоти”, “Свої люди сочтемся”, “Гроза” і багато хто інші. А. Н. Добролюбов назвав […]...
- Психологізм в літературі Психологізм – заглибленість у творі в душу персонажів, їх психологію. У психологічному творі увага автора переноситься із зовнішнього (подієвого) сюжету на внутрішній (психологічний), він відслідковує всі порухи душі своїх героїв, намагається розкрити їх роздуми й мотивацію вчинків, показати нелегкий шлях внутрішніх колізій. Психологізм почав входити в літературу в добу реалізму з його аналітичністю, а в […]...
- ДРУГОРЯДНІ ПЕРСОНАЖІ В ДРАМІ ОСТРОВСЬКОГО “ГРОЗА” ДРУГОРЯДНІ ПЕРСОНАЖІ В ДРАМІ ОСТРОВСЬКОГО А. Н. Островського, автора численних п’єс про купецтво, по праву вважають “співаком купецького побуту” і батьком російського національного театру. Він створив близько 60 п’єс, найвідомішими з яких є “Безприданниця”, “Ліс”, “Свої люди сочтемся”, “Гроза” і багато хто інші. Самим яскравим і рішучим, за словами А. Н. Добролюбова, стала п’єса “Гроза”. […]...
- МІСТО КАЛИНОВ (ПО П’ЄСІ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО “ГРОЗА”) МІСТО КАЛИНОВ (ПО П’ЄСІ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО “ГРОЗА”) Олександр Миколайович Островський найбільший драматург минулого сторіччя. Його знамениті п’єси й донині входять у репертуар багатьох театрів Росії. “Він почав незвичайно,” писав про нього И. С. Тургенєв. Після того, як Островський прочитав свою першу п’єсу “Картина сімейного щастя”, його відразу ж охрестили, “світилом у вітчизняній літературі”. І […]...
- Зіставляючи романи Н. Островського й Н. Чернишевського Якщо ж говорити про концепції особистості в цілому, що розвиває в романі “Як загартовувалася сталь”, те, напевно, найбільш близьке літературне споріднення можна виявити з романом Н. Г. Чернишевського “Що робити?”. Зіставляючи романи Н. Островського й Н. Чернишевського, критика співвідносила в короткому аналізі образ Павла Корчагіна насамперед з образом Рахметова (наприклад, у книзі Н. Венгрова “Микола […]...
- Короткий огляд п’єс Островського В 1857 р. вийшло “Дохідне місце” Островського, що викриває тодішній бюрократичний лад з його чиновниками-хабарниками, продажними кар’єристами, підлабузниками. П’єса ця була надрукована в журналі “Російська бесіда”. У комедії зіштовхуються дві сили: суспільна сила, що пробуджується нова, в особі Жадова й сила консервативних грубих традицій, представлена в особі самодура Вишневського і його прихильників – Юсова й […]...
- Побут і звичаї купецтва в драмі О. М. Островського “Гроза” Гроза – природне явище, яке очищає атмосферу. Вона необхідна, тому що приносить із собою свіжість і прохолоду після виснажливої жари, цілющу вологу після суші. Таким “ковтком свіжого повітря”, новим поглядом на життя стала в літературі середини XІX століття п’єса О. М. Островського “Гроза”. Велика російська ріка, самобутній народ, що живе на ній, дали автору багатий […]...
- Жадов – герой комедії А. Н. Островського “Прибуткове місце” Молода людина, недавній випускник університету, Ж. є до дядечка, високопоставленому чиновникові, палким докоряти чиновницьких моралі. Нетерпимість Ж., його різкість і іепочтітель-ність обурюють дядечка, тому він відмовляє Ж. у “ваканціі” і в спорідненої підтримки. Ж. палко закоханий у недалеку, але чисту серцем Поліньку. Без засобів, без стану, з одними надіями на майбутнє, Ж. все-таки сватається до […]...
- Художні функції пейзажу в п’єсах А. Н. Островського “Гроза” і А. П. Чехова “Вишневий сад” Художні функції пейзажу в п’єсах А. Н. Островського “Гроза” і А. П. Чехова ” Вишневий сад ” П’єси А. Н. Островського “Гроза” і А. П. Чехова “Вишневий сад” різні й по проблематиці, і по настрої, і по змісту, але художні функції пейзажу в обох п’єсах схожі. Те навантаження, що несе пейзаж, відбита й у назвах […]...
- Образ Катерини (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”) Задум “Грози” виник під час поїздки Островського по Волзі ( 1856-1857), але написана драма лише в 1859 році. “Гроза”, – писав Добролюбов, – без сумніву, саме вирішительное твір Островського”. Ця оценка не втратила своєї сили й дотепер. Серед усього написаного Островським “Гроза” є, безсумнівно, кращим произведенням, вершиною його творчості. Це настоящая перлина російської драматургії, що […]...