Твір на тему: Свято починається в трамваї – (твір опис процесу праці за власними спостереженнями)

Наближався Новий рік. Ми з хлопцями та дівчатками нашого двору вирішили прикрасити іграшками рослини палісадників біля під’їздів і під вікнами будинків нашого двора. Жодної ялинки в цих палісадниках немає, проте є розкішні кущі бузку, шипшини, молоденькі яблуні та абрикосові дерева. Іграшки вирішили зробити власноруч, тому що на ринку вони надто дорогі.

Навчаємося ми всі в одній школі, так що проблем, де робити іграшки, не було. На імпровізовану майстерню після уроків перетворився один із кабінетів школи. Нашим консультантом була вчителька

малювання Олена Сергіївна. Вона веде в школі гурток народної творчості.

Роботи учасників гуртка неодноразово відзначалися призами на всіляких міських конкурсах. У школі навіть є експозиція кращих учнівських робіт. Тут і писанки, і картини, зроблені на холсті із зерен та соломки, колажі та дрібні вироби.

Так що свій задум ми втілювали під надійним керівництвом.

Ми принесли пластикові пляшки, картон, фольгу, білий і кольоровий папір, фарби. Інструмент звичайний: ножиці, креслярські лекала, і, звісно, як обійтися без клею ПВА і дроту.

Хтось вирізував заготівлі, наприклад сніговика, інші перетворювали

їх в об’ємні фігури, потім розмальовували. Капелюшок сніговика вінчав бубонець, через який йшов дріт для кріплення до гілки. З допомогою вчительки ми зробили картонних і паперових трьох ведмежат, лисицю, зайців, навіть гномів. А пластикові пляшки перетворили на гірлянду дивних за красою ліхтариків. Пляшки розфарбували вигадливими різнобарвними візерунками.

Коли роботу скінчили і поскладали іграшки в картонні коробки, у Сашка виникла ідея.

– Рослини можуть прикрасити іграшками і в інших дворах. А ми, якщо не буде заперечень, зробимо оригінальніше.

– Як це? – запитала Катюша.

– Твоя мати де працює? – запитав Сашко.

– Ти ж знаєш – мої батьки в одному депо з твоїм татом, – відповіла дівчинка. – Вони обидва водії трамваю.

– Ось бачиш, Катерино, як все добре складається, – продовжував Сашко.

– Та і мій татко водить трамвай, – сказав Микита. – То й що з цього?

– Отож і є щось, друже!

Те, що запропонував Сашко, всім сподобалося:

– Давайте прикрасимо нашими іграшками трамвайні салони наших батьків.

Довго умовляти дорослих не довелося. Батько Микити домовився з начальством, і нас впустили у депо. Поки трамваї “відпочивали”, ми разом з дорослими прикрасили салони саморобними іграшками.

Ми навіть не очікували, що буде так красиво.

Ми стали почесними пасажирами одного з таких трамваїв. Цей рейс для нас був важливим. Ми побачили, як пасажири сприйняли нашу вигадку. Жодного похмурого обличчя в салоні! Всі посміхалися.

Про те, щоб хтось вирішив проїхати без квитка, і не йшлося. Люди були вдячні водієві трамваю за добрий настрій. А ми були задоволені, що влаштували свято, комусь поліпшили настрій, зробили неповторними новорічні дні.

І ще на нас чекав приємний сюрприз. Для нас організували екскурсію по трамвайному депо. Я вирішив: коли закінчу школу, обов’язково стану водієм трамваю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему: Свято починається в трамваї – (твір опис процесу праці за власними спостереженнями)