Твір на тему: Свято починається в трамваї – (твір опис процесу праці за власними спостереженнями)
Наближався Новий рік. Ми з хлопцями та дівчатками нашого двору вирішили прикрасити іграшками рослини палісадників біля під’їздів і під вікнами будинків нашого двора. Жодної ялинки в цих палісадниках немає, проте є розкішні кущі бузку, шипшини, молоденькі яблуні та абрикосові дерева. Іграшки вирішили зробити власноруч, тому що на ринку вони надто дорогі.
Навчаємося ми всі в одній школі, так що проблем, де робити іграшки, не було. На імпровізовану майстерню після уроків перетворився один із кабінетів школи. Нашим консультантом була вчителька
Роботи учасників гуртка неодноразово відзначалися призами на всіляких міських конкурсах. У школі навіть є експозиція кращих учнівських робіт. Тут і писанки, і картини, зроблені на холсті із зерен та соломки, колажі та дрібні вироби.
Так що свій задум ми втілювали під надійним керівництвом.
Ми принесли пластикові пляшки, картон, фольгу, білий і кольоровий папір, фарби. Інструмент звичайний: ножиці, креслярські лекала, і, звісно, як обійтися без клею ПВА і дроту.
Хтось вирізував заготівлі, наприклад сніговика, інші перетворювали
Коли роботу скінчили і поскладали іграшки в картонні коробки, у Сашка виникла ідея.
– Рослини можуть прикрасити іграшками і в інших дворах. А ми, якщо не буде заперечень, зробимо оригінальніше.
– Як це? – запитала Катюша.
– Твоя мати де працює? – запитав Сашко.
– Ти ж знаєш – мої батьки в одному депо з твоїм татом, – відповіла дівчинка. – Вони обидва водії трамваю.
– Ось бачиш, Катерино, як все добре складається, – продовжував Сашко.
– Та і мій татко водить трамвай, – сказав Микита. – То й що з цього?
– Отож і є щось, друже!
Те, що запропонував Сашко, всім сподобалося:
– Давайте прикрасимо нашими іграшками трамвайні салони наших батьків.
Довго умовляти дорослих не довелося. Батько Микити домовився з начальством, і нас впустили у депо. Поки трамваї “відпочивали”, ми разом з дорослими прикрасили салони саморобними іграшками.
Ми навіть не очікували, що буде так красиво.
Ми стали почесними пасажирами одного з таких трамваїв. Цей рейс для нас був важливим. Ми побачили, як пасажири сприйняли нашу вигадку. Жодного похмурого обличчя в салоні! Всі посміхалися.
Про те, щоб хтось вирішив проїхати без квитка, і не йшлося. Люди були вдячні водієві трамваю за добрий настрій. А ми були задоволені, що влаштували свято, комусь поліпшили настрій, зробили неповторними новорічні дні.
І ще на нас чекав приємний сюрприз. Для нас організували екскурсію по трамвайному депо. Я вирішив: коли закінчу школу, обов’язково стану водієм трамваю.