Твір на тему: Травневі “заметілі” (твір розповідного характеру – оповідання)


Травневі “заметілі” (твір розповідного характеру – оповідання)

Того весняного ранку я вийшла надвір без чітко окресленої мети, просто тому, що хотілося прогулятись. “Можливо, зайду в парк”, – подумала я. Щойно вийшла з будинку, одразу зрозуміла – прогулянка буде тривалою. Хоча б тому, що у день, коли розквітли абрикоси, сидіти вдома – майже злочин.

А абрикоси розквітли пишно, одразу скрізь – і на вулиці, і в садах, і в парку понад річкою. Дерева здавалися білими хмарками, що з невідомої причини опустилися майже до

землі і висять там тепер, трохи коливаючись від легенького вітерця. Ранні бджоли ліниво гули в цих розкошах, у небесно-гарному ароматі квітів, що пахли весною, життям і любов’ю.

Не знаю чому, але саме аромат квітів абрикоси завжди був для мене чимось… чимось теплим, світлим і дорогим, найдорожчим.

За кілька днів ніжні білі пелюстки почнуть осипатись, і на день чи два до міста повернеться зима, тільки вже інша – добра та легка, з ароматними, але такими ж білими завірюхами та снігопадами абрикосових пелюсток.

У ці дні дуже рідко дощить. І добре – людям потрібне щось радісне, світле, незмінне. Як цвітіння абрикос щороку наприкінці квітня.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему: Травневі “заметілі” (твір розповідного характеру – оповідання)