Твір на тему: Вишиванки моєї бабусі

Вишиванки моєї бабусі

Оживають на рушниках барвисті квіти… Це золоті руки моєї бабусі творять дива. її праця невтомна, її винахідливість, фантазія.

Народилася моя бабуся в невеликому селі Харківської області. Ще в дитинстві разом з батьками переїхала до села Рогань. Саме тут минуло її нелегке дитинство, юність. “Життя прожила, як і всі люди мого віку, важке.

Війна, тяжка праця в радгоспі”, – говорить про себе Анастасія Костянтинівна.

Через важку працю зранку до вечора в дитинстві, в юності не мала можливості вишивати. Мала тільки мрії… Добре, що гарні, красиві мрії здійснюються.

Вишивати почала вже в зрілому віці, коли стало вистачати часу.

Хай живе краса на вишиванці моєї бабусі! Хай співають пташки, пломеніє калина, хизуються красою різнокольорові квіти. Тут мудрість поколінь і невимовний талант моєї бабусі.

Слава рукам, що створили таку красу!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему: Вишиванки моєї бабусі