Твір-опис приміщення на основі особистих вражень у художньому стилі


Запрошує шкільна бібліотека. Наша шкільна бібліотека знаходиться на першому поверсі. Після уроків приємно відвідати її. Бібліотекар Надія Іванівна з радістю нас зустрічає й допомагає знайти потрібну книжку. Приміщення бібліотеки складається з двох кімнат.

Перша – це великий читальний зал, де посередині стоять зручні столи та стільці. А під стінами – книжкові полиці з літературою. Насамперед впадає в око те, що на цих центральних полицях – дуже багато енциклопедій, словників та різної довідкової літератури. Ці книги приваблюють

яскравими ілюстраціями та цікавими поясненнями.

Подібні книги розраховані на різний вік, і це мені подобається найбільше, бо складні пояснення мені не осягнути без сторонньої допомоги.

А оскільки поруч надійний помічник – Надія Іванівна, – то я залюбки заходжу до бібліотеки, щоб виконати якесь цікаве завдання. А ще в бібліотеці є різноманітні журнали з кросвордами, завданнями для кмітливих. Коли ми готуємося до виступів “Клубу веселих і кмітливих” (КВК), то просиджуємо довгі години в бібліотеці, щоб належним чином підготуватися до змагання.

Ось яку чудову бібліотеку ми маємо!

Прибираю свою

кімнату. Моя кімната невелика, але дуже затишна. Коли прийшов час іти до школи, її впорядковували всією сім’єю.

Праворуч від дверей стоїть письмовий стіл. На ньому стоїть письмове приладдя та глобус. Над столом знаходиться невелика книжкова полиця, на якій стоять усі мої підручники та зошити. Ліворуч – моє ліжко.

Воно застелене яскравим покривалом, на ньому зручно сидять мої улюблені м’які іграшки.

Тож коли настає день прибирання, я знаю, що мені робити. Насамперед слід витерти від пилу підвіконня, полити квіти. Стерти пил із усіх полиць і зі стільця також, потім поскладати речі на свої місця, взяти пилосос і почистити килим.

Коли це робиш систематично, – немає ніяких проблем, немає невдоволення чи небажання прибирати. Моя кімната мені дуже подобається ще тим, що на стелі наклеєні такі дивні шпалери: коли світло вимикається, вони сяють зірками на нічному небі. І мені здається, що я лечу в космосі, махаю всім на прощання рукою і… непомітно засинаю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір-опис приміщення на основі особистих вражень у художньому стилі