Твір-оповідання на морально-етичну тему за даним сюжетом
Пасажир без квитка (твір-оповідання на морально-етичну тему за даним сюжетом)
Сюжет. Ми їхали старим трамваєм, деренчливим на стиках. Несподівано нашу увагу привернуло чиєсь вищання. Воно доносилося з-під одиночного сидіння.
Звідти підвівся чоловік і пересів на вільне місце. І тоді ми побачили під сидінням, яке звільнив незнайомець, невеликого собаку, із замурзаною скуйовдженою білою шерстю.
На зупинці кондуктор все-таки виштовхала собаку з вагона. Поруч із великими, грубими, “На платформі”, чоботами кондукторші, носки яких
На цій ділянці дороги йшли ремонтні роботи. Старий трамвай ішов не поспішаючи, постукуючи на стиках. У трамваї було небагато пасажирів. Ми з мамою сиділи біля виходу і подумки підганяли трамвай. Я дивився у вікно, за яким простягалася автомобільна траса, засипана жовтим листям, прибитим до асфальт нещодавнім дощем.
День був вітряний, похмурий, сірий. Несподівано нашу увагу привернуло чиєсь вищання. Воно доносилося з-пі, одиночного сидіння.
Звідти
– Ну, пробач не помітив. А взагалі хвіст підбирати треба, – неголосно звернув
Ся він до невидимої поки що істоти, що потривожила спокій тих, хто їхав у трамваї.
Під сидінням, яке звільнив незнайомець, ми побачили невеликого собаку брудною, замурзаною, скуйовдженою білою шерстю. Раптом почувся різкий командний голос жінки-кондукторки:
– Ти ще й досі тут? Було ж сказано: собакам без хазяїна не місце у трамва
Ях, а тим більше бездомній дворнязі. Пішов геть! – При дьому жінка поглядала
Убік пасажирів, явно чекаючи підтримки. Я хотів було заперечити на її слова:
“кому сказано, що собакам без хазяїна не місце у трамваї”, – адже собака тва
Рина безсловесна, її жаліти треба, та й що вона вам відповість, але мама мене
Зупинила: мовчи.
Собака покірливо, наче розуміючи слова кондукторші, підвівся і, похитуючись, попрямував під інше сидіння, ближче до нас, немов шукаючи захис-ту. Трамвай уже набрав швидкість, і не те що людині – навіть собаці важко було утриматися на своїх чотирьох лапах. Він ліг на живіт, підгорнув хвостик, а мордочку поклав на витягнуті лапки. Я всгиг розглядіги бідолаху, що невідомо як потрапив у трамвай. Собака був невеликий, як я вже казав, його біла довга шерсть була брудною.
Великі вуха, хвіст у бурульках з шерсті, що збилася, а очі великі, темні і сумні. Хтось із пасажирів поліз у сумку, мабуть, щоб дістати щось смачненьке собаці, але кондукторка, помітивши це, закричала:
– Ще чого! Понасмічують тут, а мені прлбирати потім. Жалісливі знайшлися.
Ось під’їжджаємо до зупинки, виходьте і годуйте собаку на вулиці!
На зупинці кондукторка все-таки виштовхнула собаку з вагону. Поруч з її великими, грубими, “на платформі”, чоботами, носки яких були погрозливо повернуті убік собаки, тварина здавалася особливо беззахисною. Собака клубком скотився зі сходин на асфальт зупинки до ніг парубка, що самотньо очікував трамвай. Чекав він, мабуть, довго. Хлопець тер руки, що змерзли, комір його жовто-червоної куртки був піднятий, за спиною висів невеликий рюкзак.
Трамваї на цьому маршруті ходили рідко, проте він не поспішав увійти у вагон. Молодик нахилився до собаки і, схоже, сказав йому щось ласкаве, тому що пес радісно замахав хвостом. Кондукторка роздратовано крикнула:
– Ну то що, їдемо? Чи роздивлятимемося собаку?
Двері вагона зачинилися з огидним гуркотінням, і трамвай почав відходити від зупинки. Нечисленні пасажири як по команді повернули голови убік парубка, що залишився на зупинці. Ми помітили, що у плани молодої людини собака вніс свої “корективи”.
Судячи з усього, хлопець вирішив повернутися додому, покликавши з собою собаку, який, не відстаючи, біг за ним, радісно помахуючи хвостом.
Козячий супутник-дрінлюга (твір-оповідання на морально-етичну тему за даним сюжетом)
Сюжет. Раптом біля своїх ніг я побачив пухнасту смугасту грудочку. Я про-стяг до неї руку і тут же інстинктивно відсмикнув: грудочка надулася, широко відкрила рота і зашипіла. Це було дитинча якогось птаха.
Чомусь воно не спурхнуло від моєї простягнутої руки. Мабуть, пташеня було поранене або хворе? Хоч би як там не було, я поклав його у козубець і, притискаючи обережно кошик до грудей, забувши про суницю, повернув додому.
Цього літа я став справжнім сільським мешканцем. Гостював у бабусі у селі з дивною назвою Веселе. Тут і справді живуть безжурні люди.
Вони вміють добре працювати, а ввечері – так само добре відпочивати. А може, в назві села відбилася надзвичайна краса тутешніх полів, луків, лісів, невеликої річечки, що заросла комишами. Від цієї річечки якось ми з хлопцями гнали додому кіз. Я звернув увагу на те, що над стадом носиться загадковий темний птах-примара.
Летить прямо, а потім раптово різко кидається ліворуч, угору і знову вниз.
– Тьху, диявол! Знову вона! – сердито вигукнув Пашка.
– Хто? – зацікавився я.
– Дрімлюга, по-російському “козодой”.
– Козодой? Цей птах що, кіз доїть?
– Мабуть, якщо його так люди назвали, – поважно відповів Федір. – А знаєте, який у дрімлюги рот незвичайний? Справжній сачок. Дід казав, а він усе знає.
– Та що ж я не бачив дрімлюги ніколи? – втрутився Степан. – Дзьобик у нього маленький.
– Правильно, – відповів Пашка, – а ось роззявить рота – дивитися страшно, чистий сачок.
– Ну тоді зрозуміло, – дійшов я висновку, – що таким ротом можна усе молоко висмоктати.
Історія про дрімлюгу знайшла несподіване продовження. Якось уранці ми з сусідським хлопчиком Сашком пішли до лісу – він знав, де росте велика суниця. Ліс уже прокинувся і дихав прохолодою.
Незнайомі мені квіти ще тримали на пелюстках і листячку крупну росу. На стежці, по якій ми йшли, лежали сонячні полиски. Повсюди свистіло, тріскотіло, цвірінькало, дзвеніло.
Раптом я зупинився. Сашко, не чекаючи моєї зупинки, налетів на мене і пробурчав:
– Попереджати треба…
Просто біля своїх ніг я побачив пухнасту смугасту грудочку. Я простяг до неї руку і відразу інстинктивно відсмикнув: грудочка надулася, широко відкрила рота і зашипіла. Це було дитинча якогось птаха. Не знаю чому, але воно не відлетіло від мене. Може, пташеня було поранене або хворе?
Хоч би як там не було, я поклав його у кошик і, обережно притискаючи кошик до грудей, забувши про суницю, повернув додому. Сашко покірно поплентався слідом, позіхаючи і повторюючи, що ранкове збирання суниці найкорисніше і вдале: понабігають – не встигнеш зібрати…
– Де ж це ти дрімлюгу надибав? – засміялася бабуся, ледве я переступив поріг літньої кухні. – Дрімлюга-мати, мабуть, гналася за тобою?
– Ніхто за мною не гнався, – відповів я. – То це дрімлюга? Тепер він у наших кіз молоко крастиме.
– Дрімлюга молоко не доїть і не доїв ніколи. І молока у роті не тримав, – сказала бабуся, – все це люди вигадали.
– Чому ж тоді він полюбляє над стадом кружляти?
– Все просто, – відповіла бабуся, – кози сполохують з трави жуків, метеликів, комах, якими і харчується дрімлюга.
– Ось чому рот у нього сачком! – здогадався я.
– Саме так, завдяки такому ротові дрімлюга ловить відразу багато комашин. А взагалі дрімлюга – своєрідний санітар полів, садів, лісів, адже він знищує шкідливих комах. Дрімлюгу охороняти треба.
Поселили ми дрімлюгу у вольєрі для курчат. Він розгулював, анітрошки не соромлячись присутності пернатих сусідів, нікого не ображав, здавалося, він здружився з курчатами, зростав і робив спроби злетіти. І ось одного разу, коли ми відкрили вольєр, дрімлюга несподівано спурхнув і вилетів. Більше ми його не бачили.
– На волі йому буде добре, – сказала бабуся. Харчувався дрімлюга тим, що давали курчатам, утім, і у комахах нестачі не було.
Тепер я знаю, що дрімлюга кіз не доїть, молока не п’є. Є чимало птахів і тварин, чий вигляд і спосіб життя не відповідає їхнім назвам. Синиця не синя, заєць не косий, а глухар не глухий.
Related posts:
- Наша школа. Твір-оповідання на морально-етичну тему за даним сюжетом Наша школа і Інститут рослинництва, розташований недалеко від школи, дружать. Минулого року, у лютому, ми побували в лабораторіях, бачили, як вчені перевіряють озимину на витривалість. Спеціалісти інституту, тобто селекціонери, автори сортів озимої пшениці, побували на полях кількох господарств, Там, на полях, вони вирубили моноліти, або невеликі квадрати землі з паростками озимини. Ці моноліти привезли до […]...
- Собаче щастя (твір-оповідання за даним сюжетом, з обрамленням) Сюжет. Кинутий хазяїном собака був безпомічний на багатолюдній вулиці великого міста. Йому раптово посміхнулося щастя: жалісливий чоловік вирішив забрати його до себе додому. Несподівана зустріч чоловіка з малолітніми хуліганами, коли той вийшов із собакою з “Зоомагазину”, ледве не залишила сенбернара без нового хазяїна. Але справедливість узяла гору, і собака знайшов собі дім. Дядько Олексій, батьків […]...
- Снігур на горобині (твір-оповідання за даним сюжетом) Я люблю птахів, із задоволенням спостерігаю за ними. Найбільше мені подобаються снігурі – казково красиві птахи. Якось побачив снігурів на горобині, І мені спало на думку зробити власного снігура і причепити його на гілочку. Що ж І цього вийде? Стояла глибока осінь. Листя майже облетіло. Стих пташиний хор. Раніше в кронах дерев, що ростуть на […]...
- Твір-оповідання за даним сюжетом з елементами опису дії Одного разу у бібліотеці ми побачили за вікном годівницю. До неї почергово підлітали синиці й, схопивши насіннячко, відразу летіли геть. -А ще вони полюбляють сало, – почули ми за спинами голос бібліотекарки Зої Михайлівни. – Тільки воно має бути несолоним, бо птах захворіє. -А хліб синиці їдять? – запитав я. -І хліб, і пшоно… Що […]...
- Пам’ятна прогулянка (твір оповідання за даним сюжетом, з обрамленням) Сюжєт. Наприкінці травня ми з хлопцями вирішили виїхати до лісу з ночівлею. Вийшли ми на платформі з поетичною назвою Васильки. Напнули намет, облаштували місце для вогнища. А потім вирішили обстежити місцевість. Ледве примітна лісова стежка привела нас до яру. Перейшли на той бік по дерев’яному містку. На галявині побачили невелике стадо корів і пастуха. Ми […]...
- Твір-оповідання на морально-етичну тему з власного досвіду Ми дружимо утрьох: Льоша Яшкін, Мишко Сорокін і я, Дмитро Сєдов. За моє прізвище хлопці звуть мене Сивий, Мишка – Сорока, а Олексій у нас Цезар: він уміє одночасно декілька справ робити, і взагалі він розумний. Не знаю, чи був розумним та винахідливим Юлій Цезар, полководець, що жив у Стародавнім Римі ще до нашої ери, […]...
- Мій друг Матроснін. Твір-оповідання на морально-етичну тему з власного досвіду Наш сусід Федір Іванович – моряк. Його довго не буває вдома; мабуть, тому він самотній. Я завжди уявляв людей цієї професії з мужньою зовнішністю. Моряк далекого плавання – це людина висока на зріст, плечиста, з міцними мускулами, обвітреним засмаглим обличчям. Вона ніби уособлює могутність морської стихії. І ще вона має обов’язково палити трубку. Зовнішність Федора […]...
- Які труди – такі й плоди (твір-оповідання на морально-етичну тему за власними спостереженнями) Дорога петляє серед занесених снігом полів. День морозний, але сонячний. Легкий вітрець іноді приносить з якого-небудь дерева сніговий пил, кидає в об личчя, і тоді відчуваєш не холод, а приємне поколювання крижаних крупинок. Мимоволі примружуєш очі від яскравого світла, а коли розплющуєш їх знову, помічаєш лісосмугу, що виникає немов з-під землі. І пригадуються рядки росій […]...
- Твір на тему: Наш двірник – тітка Марія (твір на морально-етичну тему) Якось я поверталася зі школи, коли почався дощ, найсправжнісінький травневий дощ. Мимоволі згадався вірш російського поета Афанасія Фета “Люблю грозу в начале мая… ” Дощ спочатку немов ішов сторожко, випробував на стійкість молоде листячко, травицю, а потім як пустився у танок! Пролунав гуркіт грому. Як дістатися додому без парасольки, я й гадки не мала. Абияк […]...
- Твір на тему: Без минулого немає майбутнього (твір-роздум на морально-етичну тему у публіцистичному стилі) Я “люблю” хворіти. У такі дні я залишаюся вдома, біля мене клопоче бабуся. Мама з татом на роботі, про стан мого здоров’я дізнаються по мобільному телефону. Дідусь мій, як і бабуся, на пенсії, але продовжує працювати. Він – кандидат наук, читає лекції в університеті майбутнім архітекторам. Бабуся займається домашнім господарством, а раніше вона працювала вихователем […]...
- Твір-розповідь на морально-етичну тему з власного досвіду, з обрамленням КІм і якиМ бути. Кожна пора року приносить свої турботи. Під час ожеледі ми боїмося впасти; у снігові замети починаються перерви з транспортом, а восени багато листя; влітку, трапляється, не знаєш, куди сховатися від спеки, і, звісно ж, набридливі дощі, хоча і вносять якусь різноманітність у наше життя, втішають мало. А що казати про людину, […]...
- Хліб – найбільше багатство (твір-роздум на морально-етичну тему) План I. Свідчення, яке не вимагає доказів. II. Хліб дорожчий за коштовності. 1. За історичними даними. 2. Блокадний хліб Ленінграда. 3. Всупереч народній мудрості. IIІ. Хліб – геніальний витвір людства. Кожна епоха дає свої поняття про цінності. Для епохи середньовіччя характерне матеріальне збагачення, для епохи Відродження – духовне зростання, для епохи сорокових років XX століття […]...
- Сімейна реліквія. Твір на морально-етичну тему у публіцистичному стилі Якось удень під час канікул до мене прийшов мій товариш Микита Бережний. Ми домовилися піти разом на футбольний матч. Бабуся покликала нас до столу на чай з яблучним пирогом. Коли бабуся його пекла, аромат був такий, що до кватирки кухні злетілися, здавалося, всі оси нашого двору. Я помітив, що Микита час від часу дістає з […]...
- Твір на тему: “Рідна мати моя… ” (Твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему) У кожної людини є власні моральні цінності, найсвятіші речі і поняття. І одна з таких цінностей – любов до матері. Не даремно ж про матір пишуть поети і письменники, матір зображують живописці і оспівують музиканти. Перед матір’ю ми у невідплатному боргу за безсонні ночі, проведені біля колиски, за турботу і ласку, за велику материнську любов […]...
- Твір на морально-етичну тему: Що є найважливішим для дитини? З чого починається людське життя в цьому світі? Звісно, з родини, з матері. Саме мати вводить маленьку дитинку у дивний та великий світ, стає поряд із нею, допомагає дитині в усьому – у розвитку, у пізнанні навколишнього, підтримує у тяжку хвилину, ділить радість та сподівання. На жаль, зараз у нашій країні є багато проблем, пов’язаних […]...
- Що люди скажуть? Твір роздум на морально-етичну тему Є багато загальновживаних висловів, над якими слід замислитися кожній людині, що вважає себе дорослою. До таких належить і вислів: “Що люди скажуть?” Відповідь можна знайти в народній моралі. Хіба ж ми не чули з дитинства, що треба чинити по совісті? Перед тим, як зробити якийсь непевний крок, батьки привчали нас замислитись: що люди скажуть. Переконували, […]...
- ТВІР-РОЗДУМ НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ТЕМУ МОЛОДІЖНИЙ ЛІДЕР Відомо, що людський характер виявляється у різних сферах життя. Робота, навчання, захоплення, конфліктні ситуації дають змогу людині розкритись, виявити своє “я”, адже характер – це не просто енергія або пасивність, темперамент або стриманість. Характер – це і ставлення до всього, що тебе оточує. Саме у ставленні до оточення виявляється лідер. Навіть у дитячому колективі можна […]...
- Що таке музика? Твір роздум на морально-етичну тему Музика… Вона захоплює нас, бере в полон своєю чарівністю. Слухаючи її, ми завмираємо від щастя і насолоди. Треба мати особливу душу, щоб любити музику. Чути мелодію навіть у співі вітру, шурхотінні листочків на деревах, у звуках морських хвиль, у весняних щебетаннях птаства чи в різнобарвному розмаїтті квітучих луків. Недаремно ж у фольклорних творах музиці приділено […]...
- Твір на морально-етичну тему “Закони моралі – найкращі життєві орієнтири” Життя людини – складне й багаторівневе явище. Кожен із нас постійно взаємодіє з іншими людьми – ми спілкуємося, навчаємося, працюємо поруч, претендуємо на ті самі життєві блага. Люди різні, із власними потребами та інтересами. Часто стається, що ці інтереси перетинаються або й взагалі суперечать одне одному. І в такому випадку людина має якось вчинити, зробити […]...
- Твір на тему: Дісталося навіть Айболитю (твір на морально-етичну тему у публіцистичному стилі) Останнім часом двори нашого міста змінилися. У деяких влаштовано майданчики з тренажерами, де зміцнюють своє здоров’я і дорослі, і діти. А в нашому дворі виросло казкове містечко. Тут оселилися герої казок. Скульптури зроблено з гіпсу, розфарбованого різними кольорами відповідно до того, якого героя зображено. Наприклад, на Червоній Шапочці – червоний капелюшок, червоні черевички, синій фартушок, […]...
- Пташиний зоопарк в харчевні. Твір-роздум на морально-етичну тему Неподалік від нашого будинку відкрилася харчевня з апетитним назвою “Шашлик”. Це двоповерхова будівля з червоної цегли, який побудований відразу полсле Великої Вітчизняної війни (як розповіла моя сусідка, старенька бабуся), вражає добротністю. Від будівлі віє якимось старовинним затишком. Це було житлове приміщення. Кожна квартира на другому поверсі мала балкон. Ці балкончики підприємці, які стали власниками будинку, […]...
- Право називатися людиною, твір роздум на морально-етичну тему “Людина” – таке знайоме слово. Як часто ми чуємо: “Ось народилася ще одна людина”, “Він буде великою людиною”, “Оце так людина!” і не замислюємося, що ж насправді криється за цими виразами. Хтось сказав: “Новонароджений схожий на чистий аркуш паперу”. Він ніякий – ні гарний, ні поганий. Але ось питання: звідки ж беруться негідники, з кого […]...
- Твір на тему: А добрих людей все ж таки більше (твірна морально-етичну тему в публіцистичному стилі) Щоразу, йдучи на прогулянку до лісопарку, ми з друзями беремо із собою горішки та насіння. Горішки – це гостинець для білок, а насіння – ласощі синицям. Цього разу жовтнева неділя була сонячна, затишна, безвітряна. Ще зеленіла трава, а ось покрив модрин набув уже жовтогарячого кольору. Земля навколо була засипана хвоїнками модрини, наче піском. Цей покрив […]...
- Твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему Збереження моральних цінностей сьогодні є надзвичайно актуальним. Чому? Та тому що нехтування ними відбувається на кожному її році. У школі, в цьому осередку добра й тепла, теж відчувається це нехтування. Навіть вираз такий можна почути від старших учнів: “Бути порядним сьогодні не модно”. Дожилися! Одним словом, “доборолась Україна до самого краю”. Дивна річ: за часів […]...
- “Рідна мати моя…” (твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему) План I. Мати – пайсвятіша серед людей. II. Приклад для наслідування. 1. Стосунки в нашій родині. 2. Затишна оселя. 3. Сюрприз для мами. III. Це мені під силу. У кожної людини є власні моральні цінності, найсвятіші речі і поняття. І одна з таких цінностей – любов до матері. Не даремно ж про матір пишуть поети […]...
- Твір на морально-етичну тему у публіцистичному стилі Наш двір великий: мабуть, на ньому умістилося б декілька футбольних полів. Не дивно: двір відповідає будинкам, збудованим ще до війни. Відрізняються, ці будинки монументальністю; вони п’яти, шестиповерхові, проте квартири в них – не ті, що в нинішніх будинках – з високими стелями, великими вікнами і просторими балконами. А по периметру усього двору ростуть старі тополі. […]...
- Що забезпечує душевну гармонію і щастя? (твір на морально-етичну тему) Росте людина… її життя розпочинається світанком душі – дитинством. Назавжди воно залишається у пам’яті як потаємне і світле. Здавалося б, життя наскрізь прекрасне. З цим, мабуть, треба погодитись, тому що справжнє щастя – це передусім вміння любити життя і людей, вміння віддавати свої сили, своє душевне тепло людям. Завжди потрібно творити добро, бути милосердним. І […]...
- Твір на морально-етичну тему Твір на морально-етичну тему Чи кожна людина заслуговує на повагу? Людина…скільки таємничого, незвичайного приховує це слово. Людина – це далеко не просто істота, яка живе, росте, харчується, спить, має розвинений інтелект. Від природи чи від Бога нам дано дуже багато. Це і вміння любити, творити, здійснювати неможливе, долати все нові і нові горизонти, нести життя […]...
- Твір-роздум на морально-етичну тему – поезія кохання Здається, що на світі не існує людини, якій би була байдужою тема кохання. Може, це і є те найблагородніше почуття, яке робить людину людиною. Кохання робить нас добрими і лагідними, чуйними і чистими. Читаєш книгу, дивишся фільм – скрізь кохання. Здається, що саме воно є рушієм життя, бо всі безумства і всі благородні пориви звершуються […]...
- Поезія кохання (твір-роздум на морально-етичну тему) План I. Найблагородніші пориви. II. Вічне і прекрасне почуття. 1. Час не має влади над коханням. 2. Всесвітньовідомі імена. 3. Чи здатні ми на високі почуття? 4. Приклади для наслідування. III. Я вірю в високі пориви. Здається, що на світі не існує людини, якій би була байдужою тема кохання. Може, це і є те найблагородніше […]...
- З чого починається батьнівщина (твір на морально-етичну і патріотичну теми) День у день ось вже вісім років мене проводжає до школи і зустрічає після занять бабуся. Звуть її Анастасія Леонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою у дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона рукодільничає: шиє, вишиває. Як каже моя матуся, на Анастасії Леонтіївні тримається наш […]...
- З чого починається батьківщина (твір на морально-етичну і патріотичну теми) День у день ось вже вісім років мене проводжає до школи і зустрічає після занять бабуся. Звуть її Анастасія Леонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою у дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона рукодільничає: шиє, вишиває. Як каже моя матуся, на Анастасії Леонтіївні тримається наш […]...
- Твір на морально-етичну тему: АХМАТОВА В 1989 році, оголошеному ЮНЕСКО роком А. А. Ахматовій, здійснилося сто років від дня народження Ганни Андріївни Ахматовій, великого російського радянського поета, жінки-матері, що протиставила достоїнство жорстоким ударам долі. У Ганні Ахматової все – зовнішній вигляд і духовний мир – було значно. У жодній з її книг, незважаючи на важку й навіть трагічне життя, на […]...
- Твір на морально-етичну тему. Звичаї та обряди народу Від народження я живу В Україні, вивчала українську мову та літературу, багато уваги при цьому приділялося і культурі моєї Батьківщини, фольклору. Проте, хоча я і здобула безліч нових знань, усім серцем закохалася у нашу дивовижну країну та наш дивовижний народ, багато чого для мене все ще залишається загадкою. У всьому, що я чула та читала, […]...
- З чого починається батьківщина. Твір на морально-етичну і патріотичну теми День у день ось вже вісім років мене проводжає до школи і зустрічає після іанять бабуся. Звуть її Анастасія Деонтіївна. Це мати мого батька. До виходу на пенсію вона працювала вихователькою у дитячому садку. Бабуся вміє малювати, ліпити з пластиліну, а ще вона рукодільничає: шиє, вишиває. Як каже моя матуся, на Анастасії Леонтіївні тримається наш […]...
- Твір-стаття в газету на морально-етичну тему публіцистичного стилю “Моя рідна українська мова” “Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих – рідна мова, Вишневих ніжність пелюстків, Сурма походу світанкова, Неволі стогін, волі спів, Життя духовного основа”. (М. Рильський) Мова є справжньою скарбницею нашого народу та головною складовою життя кожної людини, запорукою її духовного розвитку та запорукою розвитку суспільства. Серед людей, які нас оточують, можна зустріти жінок […]...
- Істинна краса людини. Твір-роздум на морально-етичну тему Кого здивуєш березою? Ми проходимо повз берези, іноді навіть не помічаючи їх. Береза – постійний супутник нашого життя. Вона, радісна і ошатна, має у своєму одязі два головних кольори рідної природи – зелень луків і білизну засніжених полів. І як же їй личать ці два кольори! Мій батько – художник. У багатьох його картинах, етюдах […]...
- Твір на морально етичну тему “Мої орієнтири” Мої орієнтири Кожна людина має певні життєві установи, що так чи інакше впливають на її звички, побут, взаємини з суспільством, а загалом – визначають подальшу долю. Ці установи називають принципами, ідеалами, духовними цінностями або орієнтирами. Внутрішні орієнтири – це щось на зразок дорожніх вказівників, за якими слідуєш, аби не заблукати. Звісно, це умовне порівняння, але […]...
- Збереження моральних цінностей (твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему) Збереження моральних цінностей сьогодні є надзвичайно актуальним. Чому? Та тому що нехтування ними відбувається на кожному кроці. У школі, в цьому осередку добра й тепла, теж відчувається це нехтування. Навіть вираз такий можна почути від старших учнів: “Бути порядним сьогодні не модно”. Дожилися! Одним словом, “доборолась Україна до самого краю”. Дивна річ: за часів тоталітаризму […]...
- Дружба – найбільше багатство (твір-роздум на морально-етичну тему) Багато є скарбів: і матеріальних, і духовних. Кожна людина на своєму життєвому шляху прагне знайти щастя, що вважається найбільшою неперехідною цінністю. Щастя буває різним. Для одних щастя – гроші, розкіш. Інші його бачать у сімейному житті, хтось – у повсякденній роботі. Це все важливо мати. А чи не найголовніше мати надійних друзів? Філософ, людина великої […]...