Твір “Осінній ліс” або “Опис осіннього лісу”


Як красиво в осінньому лісі! Дерева та кущі вбралися у різнобарвні шати: золотисто-жовтий, вишнево-червоний, темно-зелений. Серед строкатого листя чітко вирізняються чисто-чорні або сліпучо-білі стовбури. Кожне дерево має своє особливе вбрання, свої неповторні відтінки кольорів.

Все залежить від його породи: ясен це чи береза тощо.

У сонячний день осіннє листя буквально світиться в променях! Сонце ще гріє, але повітря вже холодне, свіже та чисте. І якось незвично тихо осіннім днем??в лісі. Тільки чути під ногами: “шур-шур”. Це опале

листя м’яко вкриває до весни висохлу та поруділу траву.

Або ще один лист відірветься від гілки і майже без звуку опуститься вниз, до інших листочків.

Восени в лісі спокійно. Звірі поховалися: вони готуються до зими. Птахи кричать вже десь високо в небі. Вони збираються в зграї, щоб летіти на південь.

У такі дні прогулянка лісом дуже заспокоює та приносить неабияке задоволення. Можна досхочу повалятися на пухкому листяному шарі, неначе на килимі, і навіть одяг залишиться чистим.

А якщо дощ пройшов, чи ще мрячить, то все одно буде добре пройтися лісом. Тільки треба вдягнутися тепліше, надіти гумові чоботи,

щоб не замерзнути та не промочити ноги. І звичайно, варто взяти з собою кошик, а в супутники – людину, що розбирається в грибах. Адже осінь в лісі – грибна пора.

Цих мовчазних, їстівних та поживних мешканців лісу потрібно шукати – вони ховаються під опалим листям, у моху.



Твір “Осінній ліс” або “Опис осіннього лісу”