Твір по картині Перова “Трійка”

На уроці літератури вчителька якось раз розповідала нам і показувала картину Перова ” Трійка “. Потім ми ходили в Третьяковську галерею, і я довго стояв перед картиною, що вразила мене, Перова. Двояке почуття охопило мене: з одного боку, насолоджуєшся майстерністю художника, його вмінням передати побутову сценку. З іншого боку, я розглядав картину як дзеркало, що відбило свій час – страшне, жорстоке, немилосердне навіть до дітей… Сутінки.

Троє дітлахів тягнуть важку бочку з водою. Холодно. Бочка обмерзнула, стала ще важче.

Різкий

вітер дме в обличчя дітей. Худа одежонка не рятує від лютого морозу. Важка робота не зігрівається

Мимоволі виникає думка: яким повинне бути безжалісним серце хазяїна, що послав цих заморених дітей на річку з важкою бочкою. Сторонній перехожий, такі ж убогий, як ці діти, намагається їм допомогти, упираючись плечем, штовхає їх непомірно важкий вантаж. Діти нагадують трійку, що изработались, коней. А коли вони встигли изработаться?

Вони так малі. Мимоволі піднімається протест у душі проти такого життя, у якій існує така несправедливість

Під ногами дітей валяється самотня гілочка, така ж безпритульна, як вони.

Вона відірвалася від рідного дерева, як вони від рідної домівки

Картина витримана в коричнево-сірих тонах. Похмурість її підкреслює глуха монастирська стіна, уздовж

Якої лежить шлях дітей. Хочеться допомогти дітям дотягти до будинку, до тепла. Нестерпно бачити їхню тугу й безвихідність.

Особливість класики полягає в тім, що вона й через сто років так само торкає душу, як і в той далекий час. Ця картина, безумовно, наша художня класика


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір по картині Перова “Трійка”