Твір-роздум:”Образ Сивоока в роман і П. Загребельного “Диво””!

Related posts:

1. Твір на тему:”Образ Сивоока в роман і П. Загребельного “Диво”” 2 варіанти! 1) Із творів Павла Загребельного переважно дізнаємося про те, що було в минулому. У романі “Диво” письменник зв’язує три періоди – Київську Русь, Другу світову війну й сучасність. Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка близька до народу. Хто тільки не хотів зробити його своїм рабом – від ненажерливого медовара Ситника до візантійського художника Агапіта […]...
2. Образ Сивоока у романі П. Загребельного “Диво” Історичний роман Павла Загребельного “Диво” розпочинається зі слів Б. Брехта: Хто звів семибранні Фіви? В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі і тягали каміння? Звичайно, ні! Не фараони будували піраміди, не імператори прокладали рим­ські водопроводи і зводили будівлі дивовижної краси. Не Ярослав Мудрий збуду­вав Софію Київську, яка простояла на Дніпровських пагорбах майже […]...
3. Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом П. Загребельного “Диво”) Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом П. Загребельного “Диво”) Понад тридцять років ішов Сивоок гірким шляхом до пізнання майстерності. Він відкрив для себе найголовніше: “Що є мистецтво?” Це могутній голос народу, що лунає з уст умільців. “Я – сопілка в устах мого народу”, – говорить Сивоок. Довгі поневіряння у візантійському полоні завершилися […]...
4. Образ Сивоока в романі “Диво” З творів Павла Загребельного ми дізнаємося про те, що було у сивій давнині, і те, що трапляється сьогодні. У романі “Диво” письменник зв’язує три періоди: Київську Русь, другу світову війну і сучасність… …Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка дуже близька до народу, бо з’явився він у Києві з глибин пущі. І хто тільки не […]...
5. Характеристика образу Сивоока у романі Загребельного “Диво” Роман “Диво” Павла Загребельного доводить, що справжні дива створюють не королі чи фараони, а прості талановиті люди. Адже не самі владарі будували замки чи піраміди, а будівничі, імена котрих, на жаль, не завжди залишалися в історії. Немає точних відомостей і про будівничого храму Софії Київської, історію котрого розповідає нам Павло Загребельний в романі. Навіть ім’я […]...
6. Київське диво, або Як написати твір за романом Павла Загребельного “Диво” Ви знаєте, що кожного дня в світі відбувається якесь “диво”: то “Титанік” затоне, то щезнуть у Бермудському трикутнику кораблі, то літак ні з того, зі з сього підірветься, то снігова людина з’явиться зеред очима… Словом, не світ, а Країна Чудес. Та не тільки у наш час відбуваються дива. Чи не диво, наприклад, те, що під […]...
7. Роман “Диво” – перший історичний роман П. Загребельного I. Трагедійні ситуації в історичних романах. (Характерно, що кали П. Загребсльний тільки починав розробляти історичну тематику, це і для критиків, і дія шанувальників його таланту стало цілковитою несподіванкою, оскільки він – після спроб знайти себе в пригодницьких і навіть фантастичних творах. – нарешті остаточно сформувався в письменника гостро-сучасної теми. В усіх своїх історичних романах митець […]...
8. Характеристика образу Сивоока у творі “Диво” Схарактеризуйте образ Сивоока. Як через образ автор розкриває проблему творчого начала в людині, свободолюбства, людської гідності? Хто звів собор – це диво з див? Не Ярослав же, як то твердить літописець. Князю належав задум, ідея, воля. А хтось же втілював задум і, вивершуючи його, збагачував рідними мотивами й барвами. Не могли це робити ортодоксальні майстри […]...
9. Образ Ярослава Мудрого в романі П. Загребельного “Диво” П. ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ 11 КЛАС ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ П. ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Образ Ярослава Мудрого в романі П. Загребельного “Диво” Роман П. Загребельного “Диво” розповідає нам про княжі часи. Читаючи його, ми занурюємося у світ давнього Києва, стежимо за будівництвом Софії Київської, переживаємо за долю Сивоока. І, звичайно, знайомимося із життям і політичною діяльністю одного із найвидатніших руських […]...
10. Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу (за романом П. Загребельного “Диво”) Народу геній, що не вмер, не вмре… М. Рильський. Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного “Диво”? “Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність”. Йдеш вулицями столиці, – і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш на майдан Богдана Хмельницького – і народ зачаровує білокам’яне диво Софії Київської. Може, в ту мить, […]...
11. Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного “Диво”) Обpаз Софії Київської-символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного “Диво”) Духовність… Ми знаємо, що починається вона з пpадавніх коpенів нашого pоду, нашого наpоду, пpо який весь світ дізнався, слухаючи чаpівний голос Укpаїни в дзвонах куполів величного Софіївського собоpу, збудованого десять століть тому. Стоїть він і досі під небом істоpії як велич укpаїнського наpоду, […]...
12. “Софія Київська – оберіг української духовності” ( за мотивами роману Павла Загребельного “Диво”) Народу. Що лунає з уст вибраних умільців. Я – сопілка в устах мого народу, і тільки йому підвладні пісні, що пролунають, народившись у мені”. До цього відкриття митець ішов стихійно, але неухильно – його вели доля й покликання. Спочатку він не знав, що в ньому після смерті діда оживе буйнодивний світ кольорів. Наступний щабель його […]...
13. Роман “Диво” Павла Загребельного: історична правда й художній вимисел Романи Павла Загребельного на історичні теми відтворюють нам те тло епохи, в якій відбуваються події. Читаючи “Диво”, ми ніби переносимося у часи тисячолітньої давності – Київську Русь. Отже, твір – про далеку історію, коли на зміну язичництву приходить інша віра – християнство. Ми стаємо свідками цього конфлікту. Автор подав ідею, яка була колись, яка віками […]...
14. “Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу”(за романом Павла Загребельного “Диво”) Роман Павла Загребельного “Диво” є першою частиною епічного триптиху про Київську Русь, до якого входять ще “Первоміст” і “Смерть у Києві”. Названі твори не мають спільних героїв, а їхні фабули аж ніяк не поєднані часом або місцем дії. Те, що єднає ці романи, – значно глибше. Воно – у провідних ідеях, які перетинаються. Дія в […]...
15. Образ князя Ярослава Мудрого (За романом П. Загребельного “Диво”) Коли видатний український письменник Павло Загребельний задумав написати великий історичний твір, йому довелося опрацювати масу літератури: роботи археологів, істориків, етнографів. Але найважливішим джерелом цьо­го твору, за свідченням самого автора, стали давні літопи­си. Так з’явився монументальний і в той самий час живий образ Ярослава Мудрого. Як видатний суспільно-політичний діяч постає перед нами цей київський князь в […]...
16. Історична основа та художній вимисел у романі Загребельного “Диво” Павло Загребельний в своїх історичних романах майстерно передавав дух тієї епохи, у котру відбуваються події у творі. Читаючи “Диво”, читачі нібито переносяться в давні часи Київської Русі. Саме тоді на зміну язичництва приходило християнство. Супроводжувались ці події частими конфліктами між старовірами та людьми, готовими до змін. Отже, Павло Загребельний піднімає проблему, яка довгий час існувала […]...
17. Краса – найвищий вияв людської сутності (за романом П. Загребельного “Диво”) Як багато прекрасного залишили нам наші пращури! Це й славні походи, ве­личні архітектурні споруди, неповторні полотна, мудрі книги. І в той же час як багато загубилося, знищене часом, розвіяне серед битв, неуваги й недбальства. Тому й викликають захоплення в серцях людей тисячолітні святині, хоча ми не маємо ніякої уяви про те, хто їх творив. Які […]...
18. Зв’язок релігії та естетики у романі П. Загребельного “Диво” Півтори тисячі років стоїть на древніх пагорбах красень Київ – столиця моєї рідної України. Її древні архітектурні споруди чарують своєю неповторною красою. Такою прекрасною пам’яткою є золотоверхий Софіївський собор. Його не могли зруйнувати ні орди нападників, ні стихійні лиха, ні німецькі бомби. Бо це не просто архітектурна споруда, а витвір людської душі, розуму і натхнення. […]...
19. Скорочено “Диво” Загребельного 1965 рік. Провесінь. Надмор’я Молодий професор-історик Борис Отава познайомився в санаторії біля моря з московською художницею Таєю, привабливою молодою жінкою з оригінальним світобаченням. Рік 992. Великий Сонцестій. Пуща У той день, коли він прийшов у світ, лежали білі сніги, світило низьке сонце, тиша стояла в подніпрянських пущах. Він вибирався з пітьми на світ, і плакав […]...
20. Розгульність композиції роману Загребельного “Диво” У своєму славнозвісному творі автор робить перегуки минулого, сьогоднішнього і майбутнього. У найцікавішому “Диві” подано широку картину життя наших предків за часів Київської Русі, діяльність Ярослава Мудрого, а особливістю твору є справжнє диво – будівництво споруди – Софії Київської. Протягом усього тексту переплітаються події тисячолітньої давності із недавнім минулим та сьогоднішнім днем. Автор майстерно змальовує […]...
21. Які ідейно-художні функції часової двоплановості в романі П. Загребельного “Диво”? Роман П. Загребельного “Диво” (1968 р.) з’явився на хвилі широкого письменницького зацікавлення проблемами історичної пам’яті, осмислення зв’язку часів, морально-етичного досвіду минулого. Автор звернувся до далекої історії – епохи Київської Русі (X-XI ст.), показавши її через велич і трагедію митця з народу – Сивоока. Роман починається словами Б. Брехта, що возвеличують безіменних народних творців: Хто звів […]...
22. Особливості художнього конфлікту в романі П. Загребельного “Диво” П. А. Загребельного по праву вважають майстром художнього зображення конфлікту. Це письменник із великим життєвим досвідом, який захоплюється літературою, добре знає історію від давніх часів до сьогодення, відчуває важливі Теми, проблеми, привертає до них увагу читача, відстоює справжні мистецькі цінності та увінчує їх творців. Зображуючи у романі “Диво” різні часові площини (період Київської Русі, роки […]...
23. Софія Київська – символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного “Диво”) Де шукати витоки духовності? В історії свого роду, в його прадавніх коренях. Десять століть тому було збудовано Софіївський собор у Києві, а його куполи ще й досі радо вітають сонце. Софія Київська – велич українського народу, втілення його мудрості й сили, таланту й слави, символ духовного єднання нації. Величний образ собору, цього незвичайного дива, “що […]...
24. Надбання українського народу (за романом П. Загребельного “Диво”) Народу геній, що не вмер, Не вмре… М. Рильський. Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного “Диво”? “Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність”. Йдеш вулицями столиці, – і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш на майдан Богдана Хмельницького – і народ зачаровує білокам’яне диво Софії Київської. Може, в ту мить, […]...
25. Ідея невмирущості творчого начала в людині (за романом П. Загребельного “Диво”) Народу геній, що не вмер, не вмре… М Рильський Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного “Диво”: “Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність”. Йдеш вулицями столиці і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш на майдан Богдана Хмельницького – і нараз зачаровує білокам’яне диво Софії Київської. Може, в ту мить, коли […]...
26. Ідейно-художнє значення часової дволлановості у романі П. Загребельного “Диво” І. “Диво” П. Загребельного – роман у двох часових просторах. (Дія роману, за задумом автора, відбувається у двох часових просторах, між якими пролягло майже тисячоліття. А оскільки центральний образ твору – Софія Київська, то письменник тісно переплітає період будівництва храму і події середини XX століття, коли храм опинився на межі знищення, і в першому, і […]...
27. Ідея собору в романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Ідея собору в романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій […]...
28. Твір на тему: Моя улюблена книга (роман П. А. Загребельного “Роксолана”) Моя улюблена книга (роман П. А. Загребельного “Роксолана”) У центрі Стамбула на самому видному місці стоїть кам’яна стела-пам’ятник українській дівчині зі співучим ім’ям Роксолана. Він – не лише присвята винятковій дочці України, а й возвеличення палкої віри в красу життя, символ боротьби жінки за свою особистість та неповторність, за право бути щасливою. Образу Роксолани присвятив […]...
29. Образ Софії Київської в романі П. Загребельного “Чудо” Екзаменаційні добутки по українській літературі. З раннього дитинства, подорожуючи історичними місцями української землі, ми захоплюємося архітектурними спорудженнями, фресками, картинами й завжди в нас виникає безліч питань: хто створив ці шедеври? Як збереглися вони, створені багато сторіч назад, до наших днів? Відповідь на деяких з таких питань дав видатний український письменник П. Загребельний у своєму циклі […]...
30. Як у творі “Диво” у трьох сюжетних лініях подається конфлікт влади й мис­тецтва? Сивоок і Ярослав – це образи-антиподи, перший виступає як представник мистецтва, другий – влади. Уведення в роман образу Ярослави (позашлюбної дочки Ярослава Мудрого) загострює конфлікт мистецтва й влади та активізує протиставлення героїв, що можна простежити через зіставлення доль Ярослава й Шуйці, Сивоока і Ярослави. Для князя держава відігравала провідну роль, була найбільш значимою в його […]...
31. Твір-роздум: “Образ України в творчості Т. Г. Шевченка” Найвидатніший український поет, слава української літератури Тарас Григорович Шевченко – справжній син своєї Батьківщини. Він надзвичайно любив свою рідну Україну, усе життя мріяв про її свободу та незалежність, усіма силами прагнув внести свій вклад у справу боротьби за її свободу. Де б не був поет, куди б не закидала його доля, він завжди пам’ятав рідні […]...
32. Мої враження від роману “Диво” Близько тисячі років на кручах біля Дніпра у стародавньому місті Києві підноситься величний Софійський собор. Древню священну споруду не могли знищити завойовники; вона протистояла злу на цій землі, вона осявала своїм духовним світлом життя наших предків, осяює наше життя, буде світити нашим нащадкам Є щось містичне, таємниче, незбагненне у цьому нерозривному в часі духовному світлі. […]...
33. Твір-роздум: “Суперечливий образ Анни Кареніної” Перечитуючи “Євгенія Онєгіна”, Лев Толстой подумав про те, що сталося б з героїнею, якби вона зрадила чоловікові. Так, “завдяки божественному Пушкіну”, народився задум “Анни Кареніної”. На самому початку роботи над романом Толстой, я думаю, хотів “висікти” свою героїню за те, що вона порушила священні узи сімейного шлюбу. Але за чотири роки, в які писався роман […]...
34. Твір-роздум: “Образ Соні Мармеладової у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Брехня і правда, добро і зло, боротьба ідей, зіткнення характерів – все це становить основу конфлікту роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”, самого знаменитого, може бути, твору письменника. Принижені, ображені, “маленькі люди”, “підпільні люди” – персонажі чи не всіх творів Достоєвського. Так і в “Злочині і карі”. Покинуті на вулицях діти, п’яна дівчинка на […]...
35. Твір-роздум: “Образ матері у творчості Т. Г. Шевченка” Серед величних постатей героїчних борців за свободу і незалежність вільного краю і народних месників, поряд з видатними діячами визвольного руху України Т. Г. Шевченко у багатьох своїх творах зображує надзвичайний своєю моральною чистотою і силою образ звичайної української жінки, трудівниці, сестри, коханої і матері. Матір – це людина, якій кожен з нас зобов’язаний своїм життям, […]...
36. Роман “Диво” – історична правда та художній вимисел Романи Павла Загребельного на історичні теми відтворюють нам те тло епохи, в якій відбуваються події. Читаючи “Диво”, ми ніби переносимося у часи тисячолітньої давності – Київську Русь. Отже, твір – про далеку історію, коли на зміну язичництву приходить інша віра – християнство. Ми стаємо свідками цього конфлікту. Автор подав ідею, яка була колись, яка віками […]...
37. Твір-роздум. Перший український історичний роман Твір-роздум. Перший український історичний роман “Я не поет і не історик, ні!” – стверджував про себе в одному з віршів автор першого українського історичного роману Панелеймон Олександро вич Куліш. У дечому дуже незвичайного роману – не лише для першого твору цього жанру в українській літературі, що не мав жодних ознак наслідування іншим зразкам. І за […]...
38. Уславлення любові до рідної землі у творчості Павла Загребельного Любов до рідної землі проявляється в бажанні бачити її багатою, вільною, в прагненні прикрашати диво-спорудами, уквітчувати садами і в готовності віддати за неї життя. Зі сторінок роману Затребельного “Диво” минуле промовляє до нас живим голосом народного митця і мислителя Сивоока, для якого світіння барв рідної землі ніколи не тільки не померкне, а забуяє ще яскравіше […]...
39. Твір-роздум: “Узагальнений образ природи у “Слові о полку Ігоревім” “Слові о полку Ігоревім” – найціннішій за своїм художнім значенням пам’ятник давньоруської літератури, який відрізняє своєрідність і цілий ряд характерних особливостей, що різко виділяють його з ряду сучасних йому літописних пам’яток. Приймаючи концепцію, згідно з якою “золоте слово” Святослава є центральним моментом всього оповідання, концепцію, що трактує “Слово” як твір агітаційний, ряд особливостей можна пояснити […]...
40. Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...