Твір-розповідь про випадок із життя: Гроза


Якось теплого вересневого дня ми пішли з хлопцями до лісу. Сонечко гаряче припікало. Блакитне небо було чисте і прозоре.

Жовто-багряне листя весело шелестіло від подиху легенького вітерця.

Невдовзі ми натрапили на кущі, які рясніли від горіхів. З великим завзяттям ми взялися до роботи і не помітили, як. налетів страшний вихор, дерева захиталися від його міцних поривів, сліпучо-вогняна блискавка розтяла хмари.

Оскаженілий вітер шаленів, дощ лив як із відра. Здавалось, що осінній грозі не буде кінця. Нарешті вітер вгамувався, дощ знесилився і перестав.

Ми промокли до нитки, але було радісно йти по розмоклій ріллі і нести повні кошики з лісовими горіхами.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір-розповідь про випадок із життя: Гроза