Твір з народознавства: Обжинки
Обряд обжинків відзначав український народ давно, продовжує відзначати і в наш час.
Недарма останній місяць літа на Україні називають серпнем. З приходом серпня для серпів і кіс було завжди багато роботи. Завершували жнива, збіжжя звозили на токи, готувалися до обмолоту.
Живе у народі гарний звичай проведення обжинкових свят.
У день завершення косових хліба господарі залишалися вдома, готуючись до приходу женців. З тієї нагоди у хаті варили багаті страви, пекли, прибирали у дворі, в світлиці.
На полі женці доручали вижинати останні
Дівчата шукали польові квіти і прикрашали обжинковий сніп. Цей сніп головний косар підносив на руках, повертався лицем до сонця і дякував Господу Богу, що допоміг щасливо докінчити жнива. Усі низько кланялися, хрестилися.
Після цього гуртом з піснями йшли в село до господаря.
Попереду йшла жінка зі снопом, зв’язаним із закрутом, за нею йшов косар з обжинковим снопом, а потім всі інші зі своїм робочим інвентарем.
Сніп передавали господареві, він окроплював його свяченою водою, а потім – усе те, що було на столі, зі словами: “Да освятиться сей хліб насущний!”. Так наші предки вшановували обряд останнього снопа, дякуючи Богові за врожай.
Related posts:
- Твір на тему: Обжинки Обряд обжинків відзначав український нард давно, продовжує відзначати і в наш час. Недарма останній місяць літа на Україні називають серпнем. З приходом серпня для серпів і кіс було завжди багато роботи. Завершували жнива, збіжжя звозили на токи, готувалися до обмолоту. Живе у народі гарний звичай проведення обжинкових свят. У день завершення косових хліба господарі залишалися […]...
- Обжинки Обряд обжинків відзначав український народ давно, продовжує відзначати і в наш час. Недарма останній місяць літа на Україні називають серпнем. З приходом серії ия для серпів і кіс було завжди багато роботи. Завершували жнива, збіжжя млинли на токи, готувалися до обмолоту. Живе у народі гарний звичай обжинкових свят. У день завершення косових хліба господарі залишалися […]...
- ЖНИВАРСЬКІ ПІСНІ Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ ПІСНІ ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ. ЖНИВАРСЬКІ ПІСНІ Попрацюй у парі. Прочитай прислів’я. Поясни, про яку пору трудового року хлібороба вони розповідають. Не той урожай, що в полі, а той, що в коморі. Добрий жнець не питає, чи широкий загонець. Цінуй в […]...
- Твір з народознавства (Ірина Михайловсько. “Рушник”) Наші предки любили прикрашати своє житло: розписували вибілені стіни й печі, різьбили ложки, віконниці, малювали ікони, плели мереживо, вишивали рушники, сорочки, наволоки. Жінки все своє життя супроводжували квітами – живими, засушеними, намальованими, вишитими. Велику цінність у кожній оселі мали вишиті рушники. Ними прикрашали вікна та двері, бо вони повинні були оберігати житло від домовиків. Часто […]...
- Твір з народознавства: Вишиванка Вишивана сорочка – улюблений одяг кожної українки. Вони прикрашали сорочку магічними знаками сонця, поля, води. Вважалося, що ці символи відводять від людини хвороби і нещастя. І сама тканина сорочки, і вишивка, і колір ниток мали чарівну силу. Для вишивання потрібні нитки “муліне”. Їх слід спочатку проварити із сіллю, щоб вони не линяли. Потім нитки слід […]...
- Твір з народознавства “Диво-зілля барвінок” Якось під час прогулянки в лісі бабуся зірвала невідому мені зелену рослинку. Вона розповіла, що не барвінок і з ним пов’язано чимало народних звичаїв. Ця рослина зберігає зелений колір навіть під снігом, а живучість і витривалість барвінку, краса його цвіту оспівані в багатьох народних піснях. В українському фольклорі він символізує молодість, кохання та шлюб. За […]...
- Твір з народознавства: Вінок Вінки з’явилися в сиву давнину і були пов’язані у слов’ян із культом Сонця. На свято Івана Купала дівчата вплітали поміж квітів полин, любисток, зілля, яке мало силу проти “чортовиння” й оберігало від усякої нечисті. А щоб дізнатися про свою долю, судженого, кидали віночки в річку. Не випадково народна творчість зберегла багато висловів, пов’язаних із вінком: […]...
- Твір з народознавства: Дуб – усім деревам дерево Про те, що дуб – усім деревам дерево, наші пращури знали з давніх-давен. Особливою пошаною; користувалися дуби, які Перун позначив своєю міткою-блискавкою. І досі Дніпрові води вимивають з піску величезні морені стовбури зі слідами магічних язичницьких дійств. Є письмові свідчення візантійських істориків, що в X столітті на острові Хортиця ріс величезний дуб, який мав особливе […]...
- Твір з народознавства “Народне житло” Традиційно українська хата була дуже мальовничою і чепурною. “Напишу я слово про хату… білу, з теплою солом’яною стріхою, що поросла зеленим оксамитовим мохом… незамкнену, вічно одкриту для всіх без стуку в двері, без “можна?..”, високонравственну людську оселю”, – писав Олександр Довженко. Білі стіни, невеличкі вікна, виділені облямівками, двері, які прикрашало різьблення. Фігурне вирізування народні умільці […]...
- Твір з народознавства “Рідна мова – неоціненний скарб” Мова – це характер народу. В ній відбито його національні звичаї, побут, нахили. Мова – це ще й історія народу. Від найдавніших часів наші предки залишили в мові свої глибокі сліди. У ній відбивається і пам’ять народу, бо майбутнє виростає з минулого. Могутність мови – це духовна могутність народу. Саме він дає їй силу й […]...
- Твір з народознавства Усім деревам дерево Про те, що дуб – усім деревам дерево, наші пращури знали з давніх-давен. Особливою пошаною користувалися дуби, які Перун позначив своєю міткою-блискавкою. Священні дуби росли, як правило, на берегових кручах. їх було видно здалеку. І досі Дніпрові води вимивають з ліску величезні морені стовбури зі слідами магічних язичницьких дійств. Є письмові свідчення візантійських істориків, що […]...
- Твір з народознавства: Незвичайна екскурсія Торік ми побували на екскурсії у старовинному селищі Петриківка, де живуть привітні талановиті люди – творці чудового українського декоративного розпису. Нам пощастило побувати в робочій майстерні Федора Савича Панка, представника сучасної ніколи петрнківського декоративного розпису: Усе, що ми побачили в хаті-майстерні, здавалося надзвичайним, неповторним. Багато цікавого розповіли нам про те, як створюється петриківський розпис, як […]...
- Твір з народознавства “Намисто з коралів” Якось у бабусиній скриньці мою увагу привернули два разки – червоний і білий. Бабуся взяла ці разки, приміряла мені і розповіла дуже цікаву історію. Ще на початку минулого століття в українському селі не було жодної, навіть найбіднішої дівчини, яка б не мала хоч одного разка коралів, або, як їх ще називали, “доброго намиста”. Дівчата-отримували цю […]...
- Твір з народознавства: Гереженівка Час будівництва першої Різдво-Богородицької церкви в Гереженівці невідомий. Краєзнавець Л. Похилевич припускає, що це був 1783 рік. Напевне, церква побудована таки в кінці 18 століття, бо достеменно відомо, що на початку 19 ст вона існувала і в 1806 році її притч складався з трьох осіб: священика, паломника і паламаря. До другої половини 19 ст церковна […]...
- Твір з народознавства “Українська писанка” Знамениті у всьому світі українські писанки беруть свій початок від прадавніх вірувань нашого народу. Розмальовані яйця-писанки присвячувалися сонцеві й весні, а розписували їх напередодні свята Весни. З тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало святою писанкою. Бо ж були ці орнаменти не простими малюнками, а таємничими знаками, пов’язаними […]...
- Твір з народознавства. Великдень …З діда прадіда цілюща й незрадлива сила вступає в кожного, хто зустрічає великодній ранок. Дзвони церков не дзвонять, а виспівують на весь світ: “Христос воскрес!” Люди йдуть до церкви (адже всю ніч чекали цієї звістки) і з уст в уста передається: “Христос воскрес! Воістину воскрес!” Вийнято найкращий одяг. Усе, що сьогодні одягають, одягається вперше – […]...
- Твір з народознавства: Писанка На Гуцульщині є незвичайний музей, де зібрані писанки. За далекими народними повір’ями, писанка – символ весняного пробудження природи. Сприяє добробуту, багатому врожаю. Писанкарство – один з найдавніших і найцікавіших видів творчості українського народу. В експозиції музею “Писанка” є роботи талановитої художниці Марії Боледзюк. На писанках майстрині чудо-олені, казкові птахи, риби, квітне свячена верба. Все зображено […]...
- Твір з народознавства “Про квітку папороті” Легенда розповідає, то квітне папороть тільки одну мить – опівночі на Івана Купала. З цією квіткою можна бачити всі скарби, як би глибоко під землею вони не були. Правда, розшукати таку квітку набагато важче, ніж самі скарби. За розповідями, опівночі із широких листків папороті рантом з’являється пуп’янок, який на очах починає зростати і підніматися вгору. […]...
- Твір з народознавства: Волошка-васильок Серед золотого моря жита дивиться в небо своїми блакитними очима струнка квіточка волошка. Це однорічна рослина, сіропухнаста з прямостоячим стеблем висотою до 60 см. Якщо уважніше розглянути квіточку, то окремі пелюсточки здаються п’ятизубчастими зірочками – краплинками безмежного неба. Існує легенда про цю незвичайну рослину. У сиву давнину святий Василь Великий, полюбляючи квіти, ретельно прикрашав ними […]...
- Твір-розповідь з народознавства “Скарби України” Серед багатої культурної спадщини нашого народу особливе місце займають пам’ятки архітектури кінця ХУП-ХУПІ століття, на яких позначилося піднесення національної свідомості українського народу. З того часу до наших днів залишилися прекрасні архітектурні пам’ятки – величні ансамблі Києво-Печерської лаври. Софійського та Видубецького монастирів у Києві, Михайлівський і Вознесенський монастирі в Переяславі-Хмельницькому та інші. До складу цих ансамблів, […]...
- Твір з народознавства: Квітка Папороті Є рослини, що овіяні легендами, повір’ями. Саме до таких належить і папороть, яку часто можна зустріти, блукаючи під тінистими розлогими деревами. Рослина має велике листя темно-зеленого кольору, що розташоване на коротеньких товстих черешках. У народі існує повір’я, що в ніч на Івана Купала папороть квітне маленькими квіточками, що горять, як вогонь. Говорять, що треба зірвати […]...
- Вінок русинам на обжинки “Вінок русинам на обжинки” – літературно-фольклорно-науковий альманах, укладений І. Головацьким і виданий у Відні двома книжками (1846-47) у друкарні ченців-мехитаристів. Дохід від першої книжки планувався на допомогу селянам Галичини, які постраждали від повені. Друга була присвячена єпископу Й. Раячичу – “благороднійшому чоловіколюбцю, ревнительнішому защитителю благочестя, великодушному покровителю просвіщенія народного”. У доборі матеріалу І. Головацькому допомагав […]...
- Диво-цвіт барвінок (Твір з народознавства) Одного разу під час прогулянки в лісі матуся обережно зірвала невідому мені рослину. Спочатку я чомусь подумала, що це лікувальний засіб, але потім зрозуміла, що помилилася. З лагідною посмішкою матуся відповіла, що барвінок не тільки лікує. З цією рослиною пов’язано багато народних звичаїв. Наприклад, мене зацікавило те, що барвінок зберігає зелений колір листя навіть під […]...
- Диво-цвіт барвінок (твір з народознавства) (твір з народознавства) Одного разу підчас прогулянки в лісі матуся обережно зірвала невідому мені рослину. Спочатку я чомусь подумала, що це лікувальний засіб, але потім зрозуміла, що помилилася. З лагідною посмішкою матуся відповіла, що барвінок не тільки лікує. З цією рослиною пов’язано багато народних звичаїв. Наприклад, мене зацікавило те, що барвінок зберігає зелений колір листя […]...
- Твір на тему: Скарби України (Твір-розповідь з народознавства) Серед багатющої культурної спадщини українського народу особливе місце посідають пам’ятки архітектури минулого століття. На цих пам’ятках позначилося піднесення національної свідомості народу. Саме в XI-XVIII століттях великого розквіту досягли всі види мистецтва, були створені неперевершені зразки архітектури. З тих часів до сьогодення стоять видатні пам’ятки архітектури – ансамблі Києво-Печерської лаври, Видубецького монастиря та Софійського собору в […]...
- Твір на тему: Українська писанка. Твір з народознавства На Великдень українці печуть паски та роблять писанки та крашанки. Крашанка – це яйце, яке опускають в спеціальний розчин, після чого воно змінює свій колір і стає червоним, синім, зеленим тощо. Писанка – це яйце, на якому намальований якийсь орнамент. Моя бабуся казала, що орнаменти – це не прості малюнки. Це таємничі знаки, зв’язані з […]...
- Що мені відомо про обрядові та величальні українські народні пісні Українські народні пісні – це окраса та гордість нашої країни. Існує багато видів народних пісень: історичні, родинно-побутові, трудові тощо. Мені хотілось би розповісти про величальні та обрядові народні пісні, бо вони особливі. Обрядову творчість можна поділити на календарно-обрядову та звичаєво-обрядову. Календарно-обрядові пісні пов’язані з певною порою року. Це, наприклад веснянки. Цих пісень співали дівчата, коли […]...
- Українська писанка (твір з народознавства) (твір з народознавства) На Великдень українці печуть паски та роблять писанки та крашанки. Крашанка – це яйце, яке опускають в спеціальний розчин, після чого воно змінює свій колір і стає червоним, синім, зеленим тощо. Писанка – це яйце, на якому намальований якийсь орнамент. Моя бабуся казала, що орнаменти – це не прості малюнки. Це таємничі […]...
- Українська писанка. Твір з народознавства На Великдень українці печуть паски та роблять писанки та крашанки. Крашанка – це яйце, яке опускають в спеціальний розчин, після чого воно змінює свій колір і стає червоним, синім, зеленим тощо. Писанка – це яйце, на якому намальований якийсь орнамент. Моя бабуся казала, що орнаменти – це не прості малюнки. Це таємничі знаки, зв’язані з […]...
- МАЯЛО ЖИТЕЧКО, МАЯЛО – Жниварські пісні Українська література 6 клас – О. М. Авраменко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ Пісні літнього циклу Жниварські пісні Під час жнив селяни співали величальних пісень, висловлюючи вдячність природі за врожай: ці пісні називають жниварськими. День закінчення жнив перетворювався на свято завершення польових робіт. Воно супроводжувалося цікавими дійствами й піснями. Женці залишали в […]...
- Про квітку папороті (твір з народознавства) Про квітку папороті (твір з народознавства) Легенда розповідає, що квітне папороть тільки одну мить – опівночі на Івана Купала. З цією квіткою можна бачити всі скарби, як би глибоко під землею вони не були. Правда, розшукати таку квітку набагато важче, ніж самі скарби. За розповідями, опівночі із широких листків папороті раптом з’являється пуп’янок, який на […]...
- Твір з народознавства “Африканські прислів’я” Своєрідний світ, відтворений у прислів’ях африканських народів Африканці завжди надавали великого значення красі й мудрості прислів’їв та приказок, вірили в їхню необхідність: “Розмова без приказки – м’ясо без солі”, “Прислів’я в розмові – як солодкий мед в глечику”, “Хто зрозумів прислів’я, той мудрий”. Саме в прислів’ях та приказках виявляється народна мудрість, національні риси того чи […]...
- Рослинний світ України (Твір з народознавства) Неможливо навіть уявити, яке різноманіття трав і квітів існує в українській флорі. Рослини чарівним килимом покривають ліси, гори, узлісся, береги річок, роблячи наші краєвиди одними з найкрасивіших в Європі. Серед цього розмаїття кольорів, запахів і форм є особливо дорогі серцю кожного українця рослини. Один із таких витворів природи – славний барвінок. Це надзвичайно цікава квітка. […]...
- ОСІННІЙ ЦИКЛ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВОЇ поезії Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА ОСІННІЙ ЦИКЛ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВОЇ поезії Осінній цикл календарно-обрядових пісень пов’язаний зі жнивами (збиранням урожаю). Жниварські пісні поділяються на зажнивні (зажинкові), які виконували в день, коли починали жати; жнивні, яких співали упродовж усіх жнив, та обжинкові, які виконували в останній день жнив, коли поверталися з поля додому. Традиційно зажинки починали […]...
- ЖНИВА Жнива – це етап господарської діяльності людини. В Україні зі жнивами пов’язаний величезний пласт обрядової культури. Ці обряди не прив’язуються до конкретних календарних дат, але від того не є менш важливими. Напевно, уважний читач звернув увагу, що більшість народних прикмет мала на меті попередити людину про погодні умови наступного року, а відповідно, урожай, у першу […]...
- Твiр з народознавства. Покров Пресвятої Богородицi Цей день є одним iз величних свят. Головний мотив, який спричинив встановлення свята, – видiння святого Андрiя Юродивого. Царгород, столицю Вiзантiї, облягали араби. У храмi Пресвятої Богородицi на Влахернах, де переховувалася її риза, правилася всенощна. Серед парафiян ревно молився за охорону мiста святий Андрiй Юродивий зi своїм учнем Єпiфаном. Служба скiнчилася, i святий Андрiй побачив, […]...
- “Праця – людини окраса” (за оповіданням “Перший раз”) (3 варіант) З давніх-давен на Україні початок жнив був святом для селян. З одного боку, жнива – це важка праця, але з іншого – зібраний врожай годував родину цілий рік. Тому народ завжди поважав працьовиту людину, а зневажав ледарів. Героїня оповідання Т. Бордуляка вперше у своєму житті збирається на жнива: “Она мала перший раз в своїм життю […]...
- “Праця – людини окраса” (за оповіданням “Перший раз”) – IІІ варіант – ТИМОФІЙ БОРДУЛЯК 6 клас (за оповіданням “Перший раз”) III варіант З давніх-давен на Україні початок жнив був святом для селян. З одного боку, жнива – це важка праця, але з іншого – зібраний врожай годував родину цілий рік. Тому народ завжди поважав працьовиту людину, а зневажав ледарів. Героїня оповідання Т. Бордуляка вперше у своєму житті збирається на […]...
- Повість “Кайдашева сім’я” як енциклопедія народознавства (ІІ варіант) Відомий український поет Максим Рильський любив повторювати: “Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього”. Це справді так, бо навіть сьогодення не можна до кінця зрозуміти, не осмисливши витоків своєї історії та культури. Підручники з історії – важливе джерело наших знань. Та крім них, є ще художня література, яка додасть цим знанням яскравості й […]...
- Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я’ як енциклопедія народознавства Відомий український поет Максим Рильський любив повторювати: “Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього”. Це справді так, бо навіть сьогодення не можна до кінця зрозуміти, не осмисливши витоків своєї історії та культури. Підручники з історії – важливе джерело наших знань. Та крім них, є ще художня література, яка додасть цим знанням яскравості й […]...