Творча спадщина Кальдерона – ПЕДРО КАЛЬДЕРОН – ВИДАТНИЙ ДРАМАТУРГ І ПОЕТ ІСПАНСЬКОГО БАРОКО

ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ

§ 3. ПЕДРО КАЛЬДЕРОН – ВИДАТНИЙ ДРАМАТУРГ І ПОЕТ ІСПАНСЬКОГО БАРОКО

Творча спадщина Кальдерона

Творчий шлях великого іспанського драматурга Педро Кальдерона тривав майже шістдесят років. Незадовго до смерті письменник на прохання одного вельможного шанувальника власноруч склав перелік своїх творів, до якого увійшли 111 комедій та 70 ауто. Саме за цим переліком у 1682-1691 роках вийшло перше так зване Повне зібрання комедій Кальдерона, яке здійснили поціновувачі творчості

драматурга.

Однак сучасні дослідники вважають, що перелік той був неповним, і називають іншу цифру – 220 п’єс різних жанрів. Окрім того, Кальдеронзалишив низку ліричних творів, переважно сонетів, дві великі поеми (“На урочисте прибуття Маріанни Австрійської” та “Всесвітній потоп”). Відомо, що славетний драматург був ще й автором цікавого трактату “Апологія комедії”, але до нашого часу цей твір не дійшов.

Звичайно, впродовж тривалого й плідного письменницького шляху творчість Кальдерона не залишалася незмінною.

Усі п’єси Кальдерона можна умовно поділити на три основні групи: 1) національні,

або лицарські; 2) філософські; 3) релігійні, духовні дійства (ауто). До першої групи належать комедії і драми, зміст яких пов’язаний з іспанським життям. Місце дії – вулиці й площі Мадрида, де відбуваються любовні побачення, запеклі поєдинки на шпагах, захоплюючі пригоди героїв, узяті з самої дійсності. Відомий російський критик В. Бєлінський писав: “У цих творах чоловіки пристрасні, хоробрі, галантні й дотепні, жінки – розумні й гарні, старі – трохи легковірні, але великодушні, блазні – балакучі, а слуги – переважно пройдисвіти і крутії, але при цьому віддані своїм господарям”.

Дія таких п’єс побудована на гострій інтризі, заплутаних зіткненнях, дивних збігах і несподіванках, які врешті-решт розплутуються у щасливому фіналі. Багато років на українській сцені з успіхом йшла одна з таких п’єс – “Дама-примара”.

У філософських творах Кальдерон відтворив напружену духовну атмосферу епохи, намагаючись осмислити сенс життя особистості, її відносини зі світом, Богом, долею. Тут образи і сюжетні перипетії є лише приводом для вираження авторських думок. Час і простір у таких п’єсах досить умовні.

Мові творів властиві алегоричність і метафоричність. Дійсне й уявне, реальне і фантастичне переплітаються настільки тісно, що життя постає у вигляді “сну”, де немає нічого певного, сталого, справжнього. Земний світ у Кальдерона нагадує то хаос, де діють стихійні сили, то галасливий ярмарок, де все вирує і продається, то театр, де люди постійно грають якісь ролі, а головним режисером життя виступає вища сила, збагнути яку герої не можуть. Людина у філософських творах іспанського драматурга охоплена неясною тривогою, вона знаходиться у полоні різних пристрастей і протиріч, блукає без дороги в мінливому й непевному світі, постійно борючись сама із собою.

Шлях героївКальдерона до усвідомлення ними сенсу буття є складним і тернистим, сповненим утрат, розчарувань і сумнівів, але письменник вірить у те, що людина здатна перемогти себе й вистояти під ударами невблаганної долі. Образи філософських п’єс митця досить трагічні, проте не позбавлені величності. Це вже не та величавість цілісних і гармонійних характерів, що була притаманна драмам епохи Ренесансу. Кальдерон оспівує велич розкутого й бентежного людського духу, що прокинувся від “сну” життя й зажадав самоусвідомлення, потрапивши в самісінький центр одвічної боротьби неминущого й тлінного, низького й високого, земного й духовного.

Ці особливості знаходимо у п’єсах “Поклоніння хресту”, “Життя – це сон”, “Стійкий принц” та ін.

У релігійних ауто Кальдерон розробляє християнські сюжети, образи, ідеї. Персонажами цих п’єс були біблійні герої, святі, служителі церкви, історичні діячі, а також алегоричні постаті (Марнота, Смерть, Думка, Доля тощо). Ауто мали відверто дидактичний характер.

Вони виховували глядачів у дусі вірності ідеалам католицизму. За тих часів духовні драми замовляли місцеві органи влади, за них добре платили авторам. Вистави відбувалися прямо на міських площах, вони супроводжувалися надзвичайною урочистістю й пишністю. В ауто проголошувалися могутність Бога, примарність земного буття, краса аскетичного самозречення. І свої ауто Кальдерон наповнював філософським змістом, моральними шуканнями людини своєї доби, що й зробило його релігійні п’єси такими популярними.

Головним об’єктом зображення в них була духовна природа людини, яка, змінюючись під впливом релігії, прагнула Божого одкровення й нескінченності. Здійснення людських сподівань на високе духовне життя автор пов’язував із зміцненням віри, що, на його думку, прокладала шлях до вічності.

Російський письменник І. Тургенев назвав Кальдерона “найбільш великим драматургом із католиків”, “генієм надзвичайним, а головне – могутнім”. “Могутність” і “надзвичайність” таланту митця яскраво виявилися в його драмі “Життя – це сон”, де втілені особливості барокового світосприйняття та поетики.

Перевірте себе

В якій країні народився Кальдерон? Яку національну літературу XVII ст. презентує його творчість?

Як сприймали творчість драматурга його сучасники та наступні покоління читачів?

Яку роль відігравав митець у світському та релігійному житті Іспанії того часу?

Назвіть віхи життєвого шляху драматурга.

3 якими подіями пов’язаний його перехід у духовний сан?

Назвіть відомі вам твори письменника. В яких жанрах виявився талант драматурга?

Які три основні групи можна виокремити у спадщині митця? Що є характерним для кожної з них?

Знайдіть творче рішення

Розгляньте портрет П. Кальдерона на с. 22. Поміркуйте, які риси особистості драматурга намагався передати художник.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Творча спадщина Кальдерона – ПЕДРО КАЛЬДЕРОН – ВИДАТНИЙ ДРАМАТУРГ І ПОЕТ ІСПАНСЬКОГО БАРОКО