Творчість Уласа Самчука

Улас Самчук – український прозаїк, який жив і писав в еміграції. Реаліст, проте сповідує ідеал сильної української особистості, більш притаманний романтикам. Ця особистість може й уміє протистояти злу, знайти вихід з будь-якого становища, захистити свою гідність.

У літературній творчості У. Самчук був літописцем змагань українського народу протягом сучасного йому півстоліття.

Улас Самчук своє перше оповідання “На старих стежках” опублікував у 1926 р. у варшавському журналі “Наша бесіда”. У найвидатнішому творі Самчука

– трилогії ” Волинь ” (1932-1937) виведений збірний образ української молодої людини кінця 1920 – початку 1930 рр., яка прагне знайти місце України у світі й шляхи її національно-культурного й державного становлення.

Робота над першою й другою частинами тривала з 1929 по 1935 рр., над третьою – з 1935 по 1937 рр. Саме роман ” Волинь ” приніс 32-річному письменнику світову славу. Як стверджує дослідник творчості Уласа Самчука Степан Пінчук: “У 30-х роках вживалися певні заходи щодо кандидування Уласа Самчука на Нобелівську премію за роман ” Волинь ” (як і Володимира Винниченка за ” Сонячну машину “). Але,

на жаль, їхніх імен немає серед Нобелівських лауреатів: твори письменників погромленого й пригнобленого народу виявились неконкурентноздат – ними не за мірою таланту, а через відсутність перекладів, відповідної реклами”.

У романі ” Марія ” (1934) відтворена голодова трагедія українського народу на центральних і східноукраїнських землях 1932-1933 рр. Жах трагедії передається крізь призму образу Марії, яка на сімдесятому році життя зазнає разом з рештою українців страшного геноциду. У цій жінці уособлена сама Україна.

Несхитна у своїх принципах та переконаннях, але беззахисна перед злом. Тому однією з основних проблем твору є протистояння добра й зла. Автор засуджує зло в різних його виявах, але найбільше – зло, творене руками уряду СРСР, який цілеспрямовано винищив декілька мільйонів українців, змусивши їх гинути голодною смертю.

У публіцистичній статті ” Нарід чи чернь? “, написаній у 1941 р., автор запитує: “Хто ми? Нарід чи чернь? Нація чи маса?”, порушуючи питання національної свідомості. Ідеєю статті є думка, що чинником, який об’єднає українців, має стати пробуджена свідомість нашої нації з її великою історією, культурою, мовою.

Тому за українцями право вибору: бути вічно приниженою “черню” чи “спільною історичною силою”.

Темами останніх книг Самчука є боротьба УПА на Волині (роман ” Чого не гоїть вогонь “, 1959) і життя українських емігрантів у Канаді (” На твердій землі “, 1967). Переживанням Другої світової війни присвячені спогади “П’ять по дванадцятій” (1954) і “На білому коні” (1956).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Творчість Уласа Самчука