У чому полягає праведничество Матрени й чому воно не було оцінено й замічене навколишніми? (по оповіданню А. И. Солженицина “Матренин двір”)

Як і багато хто інші, оповідання Солженицина “Матренин двір” заснований на фактах біографії самого письменника. Однак у ньому відбиті не роки, проведені в сталінських таборах, а життя письменника в селі Милидево Владимирской області. Головна героїня оповідання – реально існуюча жінка, добре знайома авторові.

Саме Матрена – убожіючи й фізично немічна – виявилася тим самим праведником, без якого не може стояти село, а в цілому й увесь світ.

Відповідно до її життєвої філософії, жити треба не для себе, а для інших, і в цьому немає

нічого особливого або видатного Тому в героини не виникає думки відмовити комусь у допомозі навіть у ті моменти, коли допомога потрібно їй самої. Вона помогает всім, не зауважуючи того, що люди з відвертою нахабністю користуються її добротою. У цій безкорисливій допомозі весь зміст і ціль її життя.

Солженицин про неї говорить: “У тих людей завжди особи гарні, хто в ладах із совістю своєї”.

Будинок її був її храмом: завжди чистий, із запаленою лампадкою біля ікони. Матрена релігійна, але в радянський час вірующих людей засуджували, багато церков були закриті Як жертовна людина, вона погодилася навіть разрушити

власний будинок, а її рідні й односільчани відгораживаются від трагедії смерті маленької мовчазної Матрени. Вони знаходять для неї слова не подяки, а осуду.

Поламати будинок, у якому живе душа й зміст чолостоліття, – це злочин. Односільчанин Фаддей такім образом уже підписав Матрене смертний вирок. Користуватися людською добротою, сумирністю можна. Але нехтувати людину, що приносить себе в жертву, – нелюдяно.

Солженицин в оповіданні підняв тему вмираючої страни, тому що люди рубають сук на якому сидять: переводять праведників, живуть не за божим законом, а за законом користі.

Але якщо ми живемо у своїй країні й знаємо, що на праведниках земля тримається, то життя Матрени дає всім урок. Треба намагатися жити по совісті, устигати благодарить людини при житті, не засуджувати людей і хранитка про їх добру пам’ять. Зневірившись у Бога, Росія не зможе вистояти й виявиться неспроможна перед злом Духовний початок людей завжди було пов’язане з релігією, з вірою, і тому, уважає письменник, якщо люди втратять віру, то вони втратять і свою людяність, перетворяться в живі машини


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

У чому полягає праведничество Матрени й чому воно не було оцінено й замічене навколишніми? (по оповіданню А. И. Солженицина “Матренин двір”)