“У його повістях, як у дзеркалі, відбилося життя серця” В. Г. Бєлінський (По повісті H. М. Карамзина “Бідна Ліза”)
1. Особистість автора, його естетические погляди. 2. Новаторства Карамзина. 3. Основний зміст повести “Бідна Ліза”.
4. Короткий аналіз добутку 5. Сучасники про письменника.
Творчість Н. М Карамзина займає особливе місце в рамках літератури XVIII століття. Саме з його ім’ям зв’язують світанок російського сентименталізму. За словами відомого критика того часу В. Г. Бєлінського, Карамзин підійшов до сфери нових ідей, перший у Росії став писати нові по своєму стилі добутку, у яких “зображувалося життя серця й страстей посередині звичайного
Свої естетические погляди письменник висловив у нарисі “Що потрібно авторові?
” і в ряді заміток і невеликих статей, опублікованих у журналах “Московський вісник” і “Вісник Європи”. Наприкінці XVIII століття основним достоїнством добутків Карамзина вважалася чутливість. Дійсно він перший в історії російської літератури письменник, що направив свою майстерність на опис психологічного миру своїх героїв
Він умів дуже тонко, але разом з тим жваво, передати всі відтінки почуттів і емоцій, метання серця людини, що закохалася, і щиросердечну вагу людини відкинутого. Через занурення читача в мир “ніжних страстей” письменник учить його жалю Завдяки цьому Карамзин став новатором у російській літературі як блискучий майстер психологічного портрета, стану людини й характеру героя з усіма його протиріччями й недоліками. Повість “Бідна Ліза”, написана в 1792 році й присвячена перипетіям доль двох закоханих, не є програмним добутком для автора, однак здобула особливу популярність серед сучасників.
Герої шукають щастя в любові, але не знаходять його, тому що навколишній їхній жорстокий мир заважає їм у цьому.
Страждання, викликані перекрученої суспільством любов’ю, приводять героїв до смерті – одного до фізичного, іншого – кдушевной. Головна героїня Ліза живе з матір’ю в Підмосков’я, у невеликому, але затишному будиночку на березі Москви-Ріки. І мати, і батько ( щовмер на момент описуваних подій) прищеплювали дочки високі моральні й моральні якості.
Вони вчили її тому, що всьому в житті треба домагатися самої й що не можна сподіватися на те, що щось. дістанеться даром. Самі вони додержувалися цих принципів неухильно: батько “любив роботу, орав добре землю й вів завжди тверезе життя”, мати після смерті чоловіка залишалася йому вірна й часто про нього згадувала зі слізьми, “тому що й селянки любити вміють”.
Вихована в строгості Ліза “трудилася день і ніч – ткала полотна, в’язала панчохи, весною рвала квіти, а влітку брала ягоди – і все це продавала в Москві”. Образ Лізи – найбільш близький і дорогий авторові. Про неї він говорить постійно з якоюсь тихою ніжністю, як якби знав подібну дівчину особисто.
На стороні героїні він залишається й під час кульмінації основного конфлікту.
Проста дівчина полюбила всією повнотою своїх почуттів (при цьому так і не зізнавшись матері) доброго й гарного, але розпещеного й легковажного дворянина, нерівного їй по стані ераст при всіх своїх позитивних якостях не здатний думати опоследствиях своїх дії. Почуття героїні міцні, глибокі щирі й безкорисливі. Незважаючи на розуміння того, що “пан” ніколи не візьме просту дівчину заміж, Ліза продовжує любити ераста щиро й самозабутньо: “зовсім віддавшись йому, їм тільки жила й дихала…
І в задоволенні його думала своє щастя, зовсім не думаючи про себе”. Відносини Лізи й ераста описані в класичні для сентименталізму пасторальних тонах. Більше того, пасторальность у цьому випадку підкреслюється й основним місцем дії – простим підмосковним пейзажем.
Трагічний кінець добутку зовсім не в моральній убогості героїв, а в недоліку відповідальності в характері головного героя й у силу непереборних обставин. Читач пам’ятає, що на початку повести ераст збирався “жити з Лизою як брат із сестрою”, однак переоцінив силу своєї стриманості. Потім він переситився відносинами й захотів припинити їх.
Для Лізи ж відсутність ераста рівносильна відсутності життя, у зв’язку із чим героїня кінчає життя самогубством. Однак нещасна любов драматична не тільки для Лізи, але й для її улюбленого Про щиросердечну травму героя автор говорить наступне: “ераст був до кінця свого життя нещасливий. Довідавшись про долю Лізиної, він не міг утішитися й почитав себе убийцею”. Сам письменник не вважає свого героя типовим: “Люди роблять багато зла – без сумніву – але лиходіїв мало; омана серця, безрозсудність, недолік освіти провиною дурних справ…”.
Новаторство Карамзина-Психолога полягає в тому, що роль соціально-етичної проблеми в благополучній розв’язці не виявилася заниженою На це звернув увагу критик В. В. Сиповский, написавши в “Нарисах з історії російського роману” наступне: “”Бідна Ліза” – тому й була прийнята російською публікою з таким захватом, що в цьому добутку Карамзин перший у нас висловив те “нове слово”, що німцям сказав Гете у своєму “Вертері”.
Таким “новим словом” було в повісті самогубство героїні Російська публіка, що звикла в старих романах до втішливих розв’язок у вигляді весіль, що повірила, що чеснота завжди нагороджується, а порок карається, уперше в цій повісті зустрілася з гіркою правдою життя”. Творчість Карамзина зіграло велике значення в розвитку й становленні російської національної літератури. А. С. Пушкін писав про нього: “Чиста, висока слава письменника належить Росії, і жоден письменник із щирим талантом, жоден учений людина, навіть із колишніх йому супротивниками, не відмовив йому данини поваги глибокого й подяки”.
А за словами В. Г. Бєлінського “Карамзин перший на Русі почав писати повести, які зацікавили суспільство…
Повести, у яких діяли люди, зображувалося життя серця й страстей посередині звичайного повсякденного побуту, повісті, у яких як у дзеркалі, вірно відбивається життя серця… як вона існувала для людей того часу”.
Related posts:
- Повість Н. М. Карамзина “Бідна Ліза” як приклад сентиментального добутку 1. Літературний напрямок “сентименталізм”. 2. Особливості сюжету добутку. 3. Образ головної героїні. 4. Образ “лиходія” ераста. У літературі другої половини XVIII – почала XIX століть був дуже популярно літературний напрямок “сентименталізм”. Назва виникла від французького слова “sentiment”, що в перекладі означає “почуття, чутливість”. Сентименталізм призивав звернути увагу на почуття, переживання, емоції людини, тобто особливу важливість […]...
- Переказ повести Бідна Ліза Карамзина М. Н План переказу 1. Життя Лізи в будинку її матері. 2. Ліза зустрічає ераста. 3. Молодий, людина приходить у будинок Лізи. 4. Переживання героїв. 5. Герої починають зустрічатися щодня. 6. ераст позбавляє Лізу безвинності, і його відношення до неї міняється. 7. Ліза зустрічає ераста в Москві й довідається, що він повинен женитися на багатій удові. 8. […]...
- Бідна Ліза Карамзина Н. М Повість починається з опису Москви: “похмурих готичних веж монастиря”, ріки, рибальських човнів і “важких стругов, які пливуть від плодоноснейших країн Російської імперії” і везуть хліб (зерно) у жадібну Москву. На іншому березі ріки пасуться череди, а ще далі – “блищить золотоглавий Данилов монастир, майже на краю обрію синіються Воробйови гори”. Удалині видніється “село Коломенське з […]...
- Бідна Ліза характеристика образа Ліза (бідна Ліза) БІДНА ЛІЗА (Повість, 1792) Ліза (бідна Ліза) – головна героїня повести, що зробила повний переворот у суспільній свідомості XVIII в. Карамзин уперше в історії російської прози звернувся до героїні, наділеної підкреслено повсякденними рисами. Його слова “і селянки любити вміють” сталі крилатими. Бідна селянська дівчина Л. рано залишається сиротою. Вона живе в одній з підмосковних сіл […]...
- “Прекраснодушний” сентименталізм Карамзина (на прикладі “Бідна Ліза”, “Юлія”) Однак наведена типологія сентименталізму не тільки не покриває що природно, тому що враховує найбільш загальні риси того або іншого явища, але й не відзначає ряду характерних рис творчості Радищева психологізм, ліризм, зв’язок і відношення до фольклору й ін.. Ця “схема” просвітительського реалізму більшою мірою може відповідати творчості молодого Крилова й деяких інших письменників. Якщо ж […]...
- Переказ повісті Карамзіна “Бідна Ліза” У Москві, недалеко від Сі… нова монастиря, стоїть порожня напіврозвалена хатина. Тридцять років тому в ній жила прекрасна, люб’язна Ліза зі своєю старенькою-матір’ю. Її батько був заможний селянин. Він орав землю і вів тверезе життя. Але після його смерті його дружина і дочка збідніли. До того ж бідна вдова ослабла і не могла працювати. Одна […]...
- Сюжет повести Карамзіна “Бідна Ліза” У повісті Карамзина “Бідна Ліза” розповідається про любов молодого дворянина ераста й селянки Лізи. Ліза живе разом з матір’ю на околицях Москви. Дівчина продає квіти й тут знайомиться з ерастом. ераст – це людина “з неабияким розумом і добрим серцем, добрим від природи, але слабким і вітряним”. Його любов до Лізи виявилася не міцною. ераст […]...
- Моя подруга Ліза (опис зовнішності людини) Після уроків двічі на тиждень Ліза дуже поспішала. Я їй не заважала, не затримувала, бо знала: вона вчиться у вечірній музичній школі. Вдома у Лізи є піаніно. Його колись купили Ользі Сергіївні, Лїзиній матері. Але, як казала Ольга Сергіївна, всерйоз займатися музикою вона не змогла. Тепер вона рада, що дочці музика і заняття у школі […]...
- Біографія Карамзина Миколи Михайловича Народився в селі Михайловка Симбирской губернії в сім’ї поміщика. Одержав гарне домашнє утворення. Коли хлопчикові здійснилося 12 років, його батько, відставний капітан, відвіз сина в Москву, у пансіон при університетській гімназії. Тут Карамзин провчився якийсь час, а в 15 років надійшов на дійсну військову службу. Військова служба не відповідала внутрішнім схильностям юнака, йому хотілося присвятити […]...
- Повести Белкина характеристика образа Ліза Муромська (Бетси, Килина) ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПАНЯНКА-СЕЛЯНКА Ліза Муромська (Бетси, Килина) – сімнадцятилітня дочка російського пана-англомана ГриГорея Івановича, що промотався й живе на відстані від столиць, у маєтку Прилучи-Але. Створивши образ Тетяни Ларіній, Пушкін увів у російську літературу тип повітової панянки. Л. М. належить до цього типу. Вона теж черпає знання про світське […]...
- Бєлінський і його роботи з української літератури Бєлінський, як і багато хто його сучасники, що належать до прогресивного табору, був захоплений героїчною боротьбою українського народу за своє звільнення, його прекрасними щиросердечними якостями. “Малороссияне,- писав він,- обдаровані винятковим гумором; у житті їх простого так багато людського, шляхетного. Отут мають місце всі почуття, якими висока натура людська”. Бєлінський мав можливість близько познайомитися з Україною […]...
- Софія й Ліза: два характери й дві долі Розважливому прагматизму Софії протипоставлені щирість і щиросердечна відкритість Лізи. Два характери й дві різних долі, у яких як би дві епохи: стар, патріархальна, і нова, де не треба торгувати почуттями. Софія, дивлячись на свою подругу Наталю Дмитрівну, підготовляє, “дресирує” майбутнього чоловіка – Молчалина. Це ринок, де молода жінка – товар, і вона хоче зробити вигідну […]...
- Тільки краса може збудити життя серця (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Багато випробувань випало на долю нашої країни протягом всього її існування. Але однією з найстрашніших подій став голодомор тридцять третього року. У світовій історії не було зафіксовано голоду, подібного тому, що пережила Україна. За підрахунками вчених, ця трагедія прирекла на смерть від голоду більше восьми мільйонів людей. А в тих, хто вижив, назавжди залишаться в […]...
- Створення Карамзина Головна книга Карамзина, над якою він працював більше двох десятиліть, що зробила величезний вплив на російську літературу XIX сторіччя, практично дотепер невідома сучасному читачеві, ” Історія держави Російського”. Історія хвилювала його з юності. Тому багато сторінок “Листів російського мандрівника” присвячені їй. Історія багато століть була мистецтвом, а не наукою. Для Пушкіна, Бєлінського “Історія” Карамзина – […]...
- Значення художньої спадщини В. Г. Короленка. Гуманістична спрямованість його творів. Поєднання романтичних та реалістичних тенденцій в оповіданнях та повістях письменника (“У поганому товаристві”, “Сліпий музикант”, “Ріка грає”, “Ліс шумить” та ін.) Значення художньої спадщини В. Г. Короленка. Гуманістична спрямованість його творів. Поєднання романтичних та реалістичних тенденцій в оповіданнях та повістях письменника (“У поганому товаристві”, “Сліпий музикант”, “Ріка грає”, “Ліс шумить” та ін.). Народившись в Україні (у м. Житомирі), провівши иа українській землі роки навчання (у Житомирській гімназії та Рівненській реальній гімназії) й останні два десятиліття свого […]...
- “РОМАН “ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН” – ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РОСІЙСЬКОГО ЖИТТЯ” (БЄЛІНСЬКИЙ) У своєму романі Пушкін розкриває життя, інтереси й вдачі російського дворянства. Насамперед нашу увагу залучають мислячі дворянські інтелігенти В романі вони представлені образами Онєгіна, Ленского, Тетяни Ларіної. Що відрізняє їх? Онєгін не хоче жити так, як живе навколишня його “посередність”, і він, і Ленский, і Тетяна не хочуть жити, як пересічні, задоволені собою люди. Ленский […]...
- Повести Белкина характеристика образу Ліза Муромська(Бетсі, Килина) Ліза Муромська(Бетсі, Килина) – сімнадцятилітня дочка російського пана-англомана Григорія Івановича, що марнотратиться і живе на віддалі від столиць, в маєтку Прилучи-но. Створивши образ Тетяни Лариной, Пушкін ввів в російську літературу тип повітової панночки. Л. М. належить до цього типу. Вона теж черпає знання про світське життя(та і про життя взагалі) з книжок, та зате почуття […]...
- Зображення російського жіночого національного характеру в “Повістях Белкина” У розвитку російської художньої прози значення А. С. Пушкіна особливийале велико: адже в нього майже не було попередників. На набагато більше низькому рівні, у порівнянні з поезиїй, перебувала літературна мова прози. Тому перед Пушкіним-Прозаикому встала винятково важка задача обробки матеріалу даної області словесного мистецтва. Прозаические жанри залучали своєї більший дохідливістю. Не зрячи в ці роки […]...
- “Євгеній Онєгін” – роман, “у якому відбилося століття” Роман “Євгеній Онєгін” займає центральное місце у творчості Пушкіна. Це його саме велике художнє произведення, що зробило найбільш сильне влияние на долю всієї російської літератури. Роман у віршах “Євгеній Онєгін” писався Пушкіним біля восьми років. Це були роки навартої творчої зрілості поета. В 1831 году роман у віршах був кінчений і в 1833 році виішов […]...
- Моральність і гуманізм сучасної прози (по повістях Распутіна) Важко знайти в історії літератури добуток, у якому не осмислювалися б проблеми духу й моральності, не відстоювалися б морально-етичні цінності. Творчість нашого сучасника Валентина Распутіна не становить у цьому зв’язку виключення. Я люблю всі книги цього письменника, але особливо мене потрясла повість “Пожежа”, опублікована в часи перебудови. Событийная основа повести проста: у селищі Сосновка зайнялися […]...
- Людське життя – у чому його сенс? (За оповіданням Джека Лондона “жага до життя”) Джек Лондон – один із найвідоміших американських письменників. Його твори надзвичайно цікаво читати. Мабуть, це тому, що автор багато чого побачив і пережив у своєму житті. Майбутньому письменнику змалку довелося тяжко працювати. Наприклад, з десяти років він розвозив газети, потім була робота на консервній фабриці, у пральні, в котельні. Взагалі, Джек Лондон випробував себе у […]...
- Повісті покійного Івана Петровича Бєлкіна – Панянка-селянка В одній з віддалених губерній у маєтку своєму Тугілове живе відставний гвардієць Іван Петрович Берестов, давно овдовілий і нікуди не виїжджає. Він займається господарством і шанує себе “найрозумнішою людиною в усій околиці”, хоча нічого не читає, окрім “сенатських відомостей”. Сусіди люблять його, хоч і вважають гордим. Лише найближчий його сусід Григорій Іванович Муромський не ладнає […]...
- Морально-етичні уроки доброти в повістях Григора Тютюнника Морально-етичні уроки доброти в повістях Григора Тютюнника Доброта, любов, чуйність, порядність, самопожертва – в наш час ці слова стали майже анахронізмами. Існує така думка, що суспільство деградує через соціально-економічні чинники. Але ж за часів війни були не кращі умови життя: людина вмить могла втратити все: рідних, дім і попри те залишалася Людиною. Яскравим прикладом цьому […]...
- Російське дворянство в повістях Олександра Пушкіна “Дубровский” і “Капітанська дочка” Аналізує проблему дворянства й великий російський письменник А. С. Пушкін. Він виробляє свій, особистий погляд на цю тему, зв’язаний, багато в чому, з фактами біографії Пушкіна й з його відношенням до сьогодення й майбутнього Росії. У вірші “Мій родовід” Пушкін іронізує над новими російськими дворянами, які зайняли високі пости в державі завдяки інтригам і двірським […]...
- “Євгеній Онєгін” – роман, у якому “відбилося століття й сучасна людина” Роман “Євгеній Онєгін” – енциклопедія російського життя. В. Бєлінський У Творчості А. С. Пушкіна роман “Євгеній Онєгін” займає центральне місце. За короткий строк цей добуток, що став популярним і улюбленим серед читачів, дуже вплинуло на долю всієї російської літератури. Значення роману “Євгеній Онєгін” не тільки в докладному й детальному розкритті внутрішнього миру головних героїв – […]...
- Юний герой і його вчителька (по повісті В Г Распутіна “Уроки французького”) Її дія розвертається в голодні післявоєнні роки. Головний герой, хлопчисько, змушений виїхати з будинку, щоб продовжувати навчання. Навіть якби він залишався будинку, те вбогість і голод були б для нього так само важкі. Але вдалині від рідного села, від матері, від будинку йому важче подвійно. Мати не може йому допомогти, тому що вона далеко й […]...
- В. Г. Бєлінський писав про майстерність А. С. Пушкіна: “Він умів торкнутися так небагато, натякнути про настільки многом, що належить винятково до миру російської природи, російського суспільства” 1. Особливості пушкінської мови й широке тематичне охоплення. 2. Поезія російської природи у творчості Пушкіна. 3. Масштабні картини сучасної поетові Росії і її історичного минулого Багато літературознавців думають, що А. С. Пушкін є свого роду фундаментом російської літератури, творцем сучасної російської літературної мови. Однак адже й до Пушкіна існувала російська мова. Імена таких попередників Пушкіна, […]...
- “Поет-це слово. Це його життя” (поезія М. Вінграновського) Уже перша збірка поезій М. Вінграновського засвідчила його непересічний талант і викликала відверте захоплення читачів. Поет охопив своєю увагою Космос, людство, землю, народ, добу, Україну. Саме в цих глобальних вимірах жив його ліричний герой. Поет був непересічною особистістю. Усе, до чого він прикладав свою творчу силу й енергію, розцвітало, розкривалося новими гранями людських можливостей. Результатом […]...
- Н. И. Новиков: видавець читання для серця й розуму Н. И. Новиков уважав однієї з найважливіших завдань визначити мета виховання: “Діти наші повинні утворені бути щасливими людьми й корисними громадянами”. Його ради стосуються й побутової й соціальної сторін життя. “При сем досвід і людська натура нагадують нам, що здоров’я й міцне додавання тіла досить споспешествуют нашому задоволенню й що в молодості лежить підстава як […]...
- Життя, як нескінченна поїздка на заблудлому поїзді (По повісті В. Пелевина “Жовта стріла”) 1. Загадковий поїзд. 2. Способи виживання. 3. Світле майбутнє. Дія повести Віктора Олеговича Пелевина “Жовта стріла” відбувається в, здавалося б, звичайному поїзді. Однак пасажири не тільки не можуть і не хочуть зійти із цього поїзда, але й не зовсім точно уявляють собі, куди взагалі рухається склад. Серед мешканців поширене думка, що цей поїзд неукротимо рухається […]...
- “Війна з надзвичайною швидкістю утворить нові характери людей і прискорює процес життя…” (А. П. Платонов). По повісті В. В. Бикова “Сотників” 1. Василь Биків: окопна правда. 2. Людина перед особою вибору в добутках Бикова. 3. “Сотників”: психологічний контраст персонажів. 4. Негероїчний героїзм Тема Великої Вітчизняної війни займає важливе місце у творчості Василя Бикова. Честь, совість, людське достоїнство, вірність своєму боргу – саме ці проблеми хвилюють письменника. У своїх добутках він стосується питань окопної правди, тої війни, […]...
- Вічні теми життя і кохання і повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” І. “Тіні забутих предків” – лебедина пісня кохання (ненадумана, природна, чиста, щира, прекрасна; поєднання української міфології з реальним життям). II. Життя є щастям, якщо є любов. 1. Головний герой твору Іван Палійчук (потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань, вважав, що в світі панує нечиста сила, править злий дух, в лісах блукає веселий чугайстер, але в […]...
- Самостоянье людини – стан величі його по повісті А. С. Пушкіна “Капітанська дочка” Багато подій, описані в романі, не мали вирішального значення для історії, але, незважаючи на це, можна говорити про героїв Пушкіна як про справді великих людей. Головний герой роману, від імені якого ведеться оповідання, із самого початку сприймається не дуже серйозно. Немудра біографія цього молодого пана-недоука не дає можливості побачити в ньому більших людських достоїнств, тим […]...
- Трагедія закоханого серця (за збіркою “Зів’яле листя”) Почуття закоханості переживають усі люди, а письменники такі ж люди, як і всі інші, тільки часто ці почуття перетворюються в маленькі поетичні шедеври, які живуть на цілі століття довше, ніж жив сам письменник. Так сталося і з Іваном Яковичем Франком та його збіркою “Зів’яле листя”. Вона й до сьогодні залишається найвищим досягненням світової інтимної лірики, […]...
- Друга світова війна у дзеркалі літератури 1.Яку назву має течія модернізму в літературі напередодні Другої світової війни, для якої характерні такі риси, як суб’єктивізм, індивідуалізм, песимізм, етичне заперечення будь-якого насильства? Відповідь: Екзистенціалізм. 2.Де відбуваються події, описані в романі Альбера Камю “Чума”? У якій формі ведеться оповідь? Відповідь: В алжирському місті Оран; у формі щоденника, хроніки. 3.Хто з персонажів роману перший усвідомив, […]...
- Скільки доріг до людського серця 11 клас Скільки доріг до людського серця… Кожного дня на нашій планеті народжується нове життя та вмирає багато людей. А чи замислювалися ви, що ж таке – людина? Людина – найяскравіше створіння, яке коли-небудь існувало. Homo sapiens – людина розумна. Саме через здатність думати, обмірковувати, мріяти, відчувати, творити кожна людина і є унікальною. Людині присвячено […]...
- Трагедія серця Олександра Олеся Трагедія серця Олександра Олеся Є в Олександра Олеся драматичний етюд “Трагедія серця”, де не тільки передано складність життєвої долі героїв твору, а й пророче передбачено трагедію серця самого поета. Ще на початку XX століття літературознавець Сергій Єфремов назвав Олександра Олеся сином свого суперечливого часу – динамічної епохи, сповненої водночас великих сподівань і гіркої зневіри. Справді, […]...
- Кобилянська Oльга Юліанівна Слово зворушеного серця Сьогодні моє свято. Найбільше в моєму житті. 55 років скромної праці на літературному полі. 55-річний ювілей. В голові – сила думок. В серці – невимовні почуття. Багато прожито за сімдесят сім років нелегкого життя. Багато перетерпіла за п’ятдесят п’ять літ на невторованому шляху письменника. Цензура. Заборони. Скільки палких думок лишилось в тайні, не могли до […]...
- Картини життя і праці гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Картини життя і праці гуцулів у повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Гуцули – оригінальний народ, з багатою фантазією, зі своєрідною психологією. Глибокий язичник-гуцул все своє життя, до смерті проводить у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води. М. Коцюбинський Повість М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” посідає особливе місце у творчості М. […]...
- Твір на тему: В хаті, як у дзеркалі (розкриваємо зміст прислів’я) Батько мене, трапляється, лає за безладдя на моєму письмовому столі. І я майже не ображаюсь, бо я то якісь речі кину на стіл, то зошити і підручники абияк лежать, так що іноді не одразу знаходжу те, що потрібне. Прибратися на столі або у книжковій шафі – все руки не доходять. Одного разу батько, розмовляючи зі […]...