У яких суспільно-політичних умовах виникла полемічна література і якими найвідомішими постатями вона була представлена?
Після розриву християнських церков почалася полеміка “греків з римлянами”, тобто православних з католиками. B Україні особливої гостроти вона набула в середині XVI ст. на тих землях, що перебували у складі Польсько-Литовської держави (передусім галицьких і волинських). Українська православна церква в той час переживала освітній і духовний занепад.
Найголовнішою причиною цього було те, що вона, перебуваючи у складі Польсько-Литовської держави, залишалася, по суті, без її підтримки в умовах римо-католицького церковного і культурного
Все це призводило до занепаду української православної церкви, породжувало сумніви в окремих представників духовенства щодо її перспектив.
Католицька церква й культура перебували під опікою держави. Державною мовою була мова латинська, нею послуговувалися в богослужінні, шкільництві, письменстві, державних установах. Латинська мова
Польська держава і католицька церква в цих умовах почали свій наступ на православний світ. Вони прищеплювали католикам зверхнє, зневажливе ставлення до православних віруючих, твердячи про вищість католицької віри, культури, моральних норм. І одним із елементів такого наступу, одним із засобів боротьби за утвердження своїх позицій на українських землях було слово.
Величезного поширення набуває проповідницька діяльність представників католицизму, зокрема ордену єзуїтів-місіонерів католицької церкви і віри. У проповідях, диспутах, релігійно-літературних трактатах вони проповідують думку про відсутність у православній церкві дисципліни. про неуцтво й деморалізацію духовенства, тобто про занепад православ’я. Все це вони пояснюють наслідками “грецької схизми”, відходом від католицизму.
Найвпливовішими з-поміж єзуїтсько-католицьких проповідників були Петро Скарга і Бенедикт Гербест. Перший обрав тон співчуття, жалю до русинів-українців, які нібито, як люди наївні, простодушні, були заведені лукавими греками у безвихідь. Адже, на його думку, ні культури, ні освіти на “некультурній слов’янській мові” бути не може, бо “тільки дві є мови, котрими розповсюджена і закріплена по всім світі віра свята, і без них ніхто не може опанувати ніякої науки, а особливо духовної,- мова грецька і латинська. Тільки в тих двох мовах держиться вся наука”, а перекласти її “на інші мови не можна добре”.
Отже, єдиний вихід для православних – “покора перед латинством” і навернення до католицького костьолу.
Бенедикт Гербест обрав тон зверхності, погорди, не ховаючись за фальшивим співчуттям чи переживанням. З почуттям вищості говорить він про православних українців як пропащу суспільність у своїй польськомовній книзі “Висновки віри римської церкви”. І хоч ці та подібні
Закиди були несправедливі, але деякі зауваження польсько-католицьких місіонерів мали таки зерно правди і спонукали до роздумів, а то й до хитань між православ’ям і католицизмом не одного представника українського духовенства. І, як правило, людей мислячих, інтелігентних, тих,
Хто мав відповідну освітню і культурну базу для того, щоб думати, зіставляти й робити висновки, а не бездумно поклонятися нав’язуваним постулатам. Це були ті представники вищого духовенства, що походили з впливових українських родин, на яких, за словами М. Грушевського,
“спочивали останки сили й значення українського елементу і ті культурні парості, яких так треба було українській народності”.
Наступ католицизму на українських землях активізував громадянську свідомість частини православного духовенства й освіченого українства. Вони об’єднуються, щоб протистояти католицькій експансії. Однією з форм цього об’єднання були братства – церковно-освітні організації Братства відкривали школи, провадили просвітницьку роботу, спрямовану на захист і збереження православної церкви й української культури.
Особливої гостроти полеміка православних з католиками набула під час підготовки і проголошення берестейської унії 1596 року.
Втративши віру в перспективу православної церкви, деякі українсько-білоруські церковні владики вирішили перейти під зверхність римського папи, тобто вдатися до унії (об’єднання, спілки). То була змова, бо віруючий загал про це не знав і своєї згоди не давав. 1595 року депу-тати від православних передали папі текст унії і своє прохання зберегти в новій уніатській церкві православні обряди і гарантувати їй пільги та права. Через рік у Бересті собор церковних владик узаконив цей текст, проголосивши унію.
Паралельно із собором церковних владик, погодженим з римським папою, відбувся собор депутатів від константинопольського патріарха, а також представників суспільності, обурених змовою. Проте владики до загальної думки патріаршого собору не прислухались, і унія, як ми вже зазначили, була проголошена. Позиція і одних, і других стала предметом обговорення у полемічній літературі.
П. Скарга як один із ідейних натхенників унії видав книгу, в якій відстоював правомірність уніатського собору, мотивуючи це тим, що важливі справи можуть вирішувати лише владики, а “люди мирські”, тобто представники не тільки духовенства, а й суспільності, не мають права голосу у справах віри. На його думку, уніатський собор для православних був спасінням, бо відкрив для них дорогу до просвіти і культури. Щоправда, уніатський проповідник і письменник-полеміст так і не пояснив, чи мали право владики, перебуваючи під зверхністю патріарха, перейти без його згоди під владу римського папи.
На захист унії став також Іпатій Потій, видавши анонімний трактат “Оборона згоди з латинським костелом і вірою”.
Зрозуміло, що православні письменники об’єднали свої зусилля у боротьбі проти ідеологів уніатства, висвітлюючи слабкі сторони їх аргументів і захищаючи свої інтереси. В останніх роках XVI і особливо в першій половині XVII ст. з’являються послання, трактати, діалоги – полемічні жанри, авторами яких були Герасим Смотрицький, Стефан Зизаній, Христофор Філалет, Іван Вишенський. Так, С. Зизаній в одній із своїх полемічних книг засуджує і сваволю католиків на чужих землях, і тих українських церковних владик, які в унію “кг’валтом всіх за собою” тягнуть.
Полеміст, що сховався за вигади ним ім’ям X. Філалета, захищаючи “віру старожитнє гречеську”, як Г І. Вишенський, таврує словом зрадників старої батьківської віри найперше за те, що вони мали на меті не духовні, а матеріальні вигоди. Образ зневаженої, гнаної матері-церкви, яка, по суті, ототожнюється з образом рідної сторони, стає провідним у письменник-полемістів кінця XVI – першої половини XVII ст.
Полемічна, чи релігійно-публіцистична література, поставши з протистояння православних з католиками уніатами, була літературою гостровикривальною. Вона оголила такий болючий нерв, як глибоке провалля в інтересах церковних владик (до якої б ієрархії вони не належали) і народу. Богословських, теологічних аргументів на захист однієї чи іншої сторони було недостатньо, та й така аргументація була безперспективною, що й обумовило вичерпаність полемічної прози вже в першій чверті XVII ст.
Художніх ідей, які 6 стимулювали пошук нових шляхів для збереження єдності нації і її духовного зростання, полемічна проза, по суті, так і не дала. Проте окремі її представники, зокрема Г. Смотрицький та І. Вишенський, сприяли утвердженню в літературі нових ідей, жанрів, виражальних засобів.
Related posts:
- Полемічна література – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Полемічна література Після розриву християнських церков почалася полеміка греків із римлянами, тобто православних з католиками. В Україні особливої гостроти вона набула в середині XVI ст. на тих землях, що перебували у складі Польсько-Литовської держави (передусім галицьких і волинських). Українська православна церква в той час переживала освітній та духовний занепад. Найголовнішою причиною цього […]...
- Як виникла алегорія? У чому її сутність? Чим вона відмінна від метафори? У народних казках образи тварин і рослин часто мають інакомовне значення, тобто переносне, символічне, алегоричне. Люди, спостерігаючи за поведінкою тварин, проектували їх звички на себе: осел став означати людину вперту чи нерозумну; лисиця – хитру, підступну; вівця – спокійну; заєць – боягузливу тощо. Так виникла алегорія – іносказання, змалювання абстрактного поняття за допомогою конкретного образу. […]...
- Вінграновський Микола Степанович “Вона була задумлива, як сад…” Вона була задумлива, як сад. Вона була темнава, ніби сад. Вона була схвильована, мов сад. Вона була, мов сад і мов не сад. Вона була урочиста, як ніч. Вона була одненька, ніби ніч. Вона була в червоному, мов ніч. Вона була, мов ніч і мов не ніч. Вона була, що наче й не була. Але […]...
- Як виникла антична література? Антична Література не мала змоги грунтуватися на попередній літературні традиції, оскільки такої не існувало. Тому вона виникає на основі різноманітної народної творчості. Це насамперед міфологія. Міфи увійшли не лише до античної літератури, а й стали невичерпним джерелом сюжетів для подальших творів світової літератури. Антична література виникає з пісень, які виконувались піл час праці, свят, обрядів, […]...
- Вона була, як голос України (за романом “Маруся Чурай”) Творчість Ліни Костенко, безкомпромісної письменниці, хвилює кожного, бо завжди актуальна, сучасна. Сучасна навіть тоді, коли поетеса веде нас таємними стежками минувшини, адже пов’язує її з проблемами сьогодення. Вона турбується про духовний світ співвітчизників, які на шляху національного відродження не повинні забувати гірких та героїчних сторінок історії, аби не розгублені були ті моральні цінності, що віками […]...
- Війна! Якою б вона не була, – це найбільше зло на землі Від переможного травневого салюту минуло вже чимало часу, та в нашій пам’яті живуть і житимуть подвиги героїв, звершені у дні війни. Вони оспівані в багатьох творах митців нашої країни. Видатний український поет Микола Бажан пише про них у поемі “Нічні роздуми старого шахтаря”, що під час війни став солдатом-сагіером, звільнив свій край та пів-Європи від […]...
- Вона була, як голос України (за романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) Творчість Ліни Костенко, безкомпромісної письменниці, хвилює кожного, бо завжди актуальна, сучасна. Сучасна навіть тоді, коли поетеса веде нас таємними стежками минувшини, адже пов’язує її з проблемами сьогодення. Вона турбується про духовний світ співвітчизників, які на шляху національного відродження не повинні забувати гірких та героїчних сторінок історії, аби не розгублені були ті моральні цінності, що віками […]...
- Твір на тему: Поленічна література і видатні полемісти На час прийняття русичами християнської віри (988 рік) було п’ять метрополій: Александрійська, Єрусалимська, Константинопольська, Антіохійська і Римська. Усі вони мали автономію, але лишалися єдиною християнською церквою з верховенством Римського престолу. Але дуже скоро розбіжності у проведенні служб і трактуванні Біблії призвели до розколу християнства на православ’я і католицизм. Не раз і Східна, і Західна церкви […]...
- Визначте основну ідею “Слова про Ігорів похід” і те, за допомогою яких образів вона розкривається у творі Найвизначнішою пам’яткою давньоруської літератури є “Слово про похід Ігорів”. В основу сюжету цього твору покладено події невдало завершеного походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославича з його братом Всеволодом, сином Володимиром і племінником Святославом на кочівників-половців. Похід відбувся навесні 1185 року. Розвідники, які були вислані вперед, сповістили, що становище для руського війська несприятливе. Але відступати перед небезпекою […]...
- Іван Вишенський – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. Іван Вишенський Іван Вишенський народився в ЗО-40-х роках XVI ст. в м. Судова Вишня на Львівщині. Вірогідно, там здобув початкову освіту. Проживав у Луцьку т$ в Острозі. У 70- 80-х рр. переселився в Грецію на Афон, де прожив майже сорок років. Помер у 20-х рр. XVII ст., усамітнившись […]...
- НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. СУСПІЛЬНО-ІСТОРИЧНІ ОБСТАВИНИ НАПРИКІНЦІ XVIII ст Тема. НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА. СУСПІЛЬНО-ІСТОРИЧНІ ОБСТАВИНИ НАПРИКІНЦІ XVIII ст. 1. Історична подія, яка не відбувалася під час становлення і розвитку нової літератури. А Народне повстання під керівництвом У. Кармалюка. Б Селянські заворушення на Катеринославщині, Полтавщині. В Війна 1812 року. Г Обирання гетьмана після смерті Б. Хмельницького. 2. Документ, що забороняв друкування будь-яких книг українською мовою. […]...
- Література полемістів Боротьба за збереження культурної самобутності давно стала однією з провідних тем в історії України. Постійно перебуваючи під владою чужоземних держав, вони неодноразово зазнавали спроб асиміляції панівною культурою. У XVI столітті поляки, підтримувані більшістю українців, у союзі з угорцями билися з литовцями за Галичину й Волинь. На відміну від княжих чвар, що для населення Давньої Русі […]...
- УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО. РОЛЬ ПРАВОСЛАВНИХ БРАТСТВ, ОСТРОЗЬКОЇ ТА КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЙ У РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. І. ВИШЕНСЬКИЙ – МИСЛИТЕЛЬ, БОГОСЛОВ, ПОЛЕМІСТ Тема. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО. РОЛЬ ПРАВОСЛАВНИХ БРАТСТВ, ОСТРОЗЬКОЇ ТА КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЙ У РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. І. ВИШЕНСЬКИЙ – МИСЛИТЕЛЬ, БОГОСЛОВ, ПОЛЕМІСТ 1. За сприяння братств… А Поширювалося декоративно-ужиткове мистецтво. Б Інтенсивно розвивалася архітектура. В Засновувалися і функціонували школи. Г Будувалися бібліотеки і лікарні. 2. Хто із зазначених осіб був викладачем Острозької академії? А […]...
- Біографія Івана Вишенського Іван Вишенський народився в 30-40-х роках XVI ст. в м. Судова Вишня на Львівщині. Вірогідно, там здобув початкову освіту. Проживав у Луцьку та в Острозі. У 70-80-х рр. переселився в Грецію на Афон, де прожив майже сорок років. Помер у 20-х рр. XVII ст., усамітнившись у печері-келії над Егейським морем. Іван Вишенський – видатний український […]...
- КАЗАЛА ВОДА, ЩО СВЯТОЮ БУЛА (зливки) Зливки (зливання, обливання, помити руки) – обряд очищення баби-повитухи й породіллі. По-перше, вважається, що породілля протягом 40 днів є нечистою, тому цього часу до церкви ходити їй не можна. По закінченні цього терміну вона має йти до церкви на виводини, молитву, щоб одержати благословення. Пов’язаний обряд і з народною вірою в цілющу силу води. Для […]...
- ЯК СЕРЕД ПТАХІВ ВИНИКЛА ДРУЖБА Літературне читання 3 клас З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ ЯК СЕРЕД ПТАХІВ ВИНИКЛА ДРУЖБА Бірманська казка У давні часи птахи не дружили між собою. При зустрічі вони завжди сперечалися: – Я кращий за тебе, – казав один. – Ні, неправда, – відповідав другий, – я кращий за тебе. І починали битися. Якось Фазан зустрів […]...
- Назрівання соціально-політичних конфліктів у самодержавній Російській імперії (за новелою Володимира Винниченка “Суд”) Назрівання соціально-політичних конфліктів у самодержавній Російській імперії (за новелою Володимира Винниченка “Суд”) Розквіт таланту В. Винниченка припав на початок XX століття – бурхливу епоху, коли відбувалися численні селянські заворушення і бунти, переосмислення громадських цінностей усіма верствами народу. Це, кінець кінцем, епоха першої російської революції 1905 року. Письменник прагнув художньо зобразити соціально-політичні й моральні проблем цього […]...
- Як у творчості А. Т. Твардовского представлена тема війни? (По поемі “Василь Теркин”) 1. Перетворення колишнього Васі Теркина – лубочного богатиря у всіма улюбленого персонажа. 2. Образ Батьківщини в поемі. 3. Поема “Василь Теркин” як енциклопедія війни. 4. Відношення автора до свого добутку. Крім віршів і нарисів, написаних Твардовским у пору зимової кампанії Червоної армії 1939 /40 р., він прийняв деяку участь у створенні фейлетонного персонажа, що з’явився […]...
- “Типовий герой у типових умовах” в епоху реалізму Епоха реалізму – це доба XIX століття. Найбільш видатними письменниками реалістичної школи є її зачинателі – Стендаль, Бальзак, Толстой, Достоєвський. Думаю, не можна. різко розмежовувати літературні епохи – вони не мали таких чітких меж, як, наприклад, перехід учня з шостого класу в сьомий, а з сьомого у восьмий і таке інше. Існували люди з різними […]...
- У чому складається правда про Велику Вітчизняну війну, представлена в поемі Василь Теркин? У статті “Як був написаний “Василь Теркин”” Твардовский розповів історію появи легендарного літературного героя в білофінську війну 1939 – 1940 років. Тоді автори фронтової газети “На стражі Батьківщини” придумали ім’я й характер для вмілого, що ніколи не сумує бійця. Ім’я – з натяком на досвідченість, бивалость, “тертость”; характер – сміливий, життєрадісний, спритний. Вася Теркин був […]...
- Чому ж виникла в голові Раскольникова така дика теорія? Реформи 60-х років були найбільшим переворотом у житті країни. Поряд зі звільненням суспільства від феодальних відносин, що зжили себе, вони привели до різкого соціального розшарування. Особливо ці негативні наслідки реформ позначилися у великих містах. Одні багатіють, стрімко піднімаються нагору, а інші виявляються в положенні, близькому котчаянию. Традиційні основи моральності похитнулися; для нових часів, повні несправедливості […]...
- Як виявив би себе козацький дух в інших історичних умовах Глибоким трагізмом наповнена Історія моєї держави. Не раз і не два наші волелюбні народи був жорстоко обманутий у своїх найсвітліших очікуваннях. Найкращі розуми націй – Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Драгоманів, Володимир Винниченко, Михайло Грушевський всю силу, весь свій дарунок, всю життєву енергію присвятили тому, щоб не згас у нашого народу казацько-лицарський дух, […]...
- Якими постають українці у творчості Т. Шевченка? “Народ шукає в геніях себе”. Ці слова В. Симоненка досить точно передають сутність історичного покликання геніальної особистості: бути не лише духовним провідником і пророком, а й дзеркалом, яке найоб’єктивніше відображає “лице і характерну поставу свого народу”. У цьому зв’язку Т. Шевченко своє призначення виконав сповна. Його творчість – це документ найбільш об’єктивної і виваженої характеристики […]...
- Поема “Сон” Т. Шевченка – нищівна суспільно-політична сатира на самодержавство I. Страдницька доля Тараса Шевченка – доля багатостраждальної України (Шевченко – це символ чесності, незламності, самовідданої любові до Батьківщини і священної ненависті до її ворогів). II. Суспільно-політична сатира на самодержавство в поемі “Сон”. 1. Жахливий контраст між чудовим пейзажем та вакханалією кріпосництва (ліричний герой пролітає над Україною, Росією і бачить, як Край неба палає, соловейко […]...
- Відповіді до теми: “Давня українська література” 1. Яка історична подія спровокувала виникнення полемічної літератури? Виникнення полемічної літератури спровокувала головним чином Брестська церковна унія 1596 року, за якою об’єднувались православна та греко-католицька церкви, а також єзуїтські трактати на захист цієї унії. 2. Визначіть тематику вертепної драми. Вистави вертепної драми поділялися за тематикою на світські та релігійні. Світські вистави зображували сцени з народного […]...
- На основі яких ознак розрізняють епос, лірику і драму? У художній літературі розрізняють три способи відображення життя, або три роди: епос, лірику і драму. Кожен з цих родів має свої характерні ознаки. Так, в епічних творах зображуються повнокровні людські характери і різноманітні події, через які вони розкриваються. Ці події організовуються в сюжетну систему. Тип оповіді – об’єктивна розповідь, яка інколи порушується авторським коментарем у […]...
- Чи я в лузі не калина була… – Родинно-побутова пісня Чи я в лузі не калина була, Чи я в лузі не червона була? Взяли ж мене поламали І в пучечки пов’язали – Така доля моя! Гірка доля моя! Така доля моя! Гірка доля моя! Чи я в полі не травиця була, Чи я в полі не зелена росла? Взяли ж мене покосили І на […]...
- У яких значеннях у сучасному літературознавстві вживається термін “стиль”? Словом stulos давні греки називали загострену паличку, якою писали на воскових дощечках, пізніше – почерк того, хто пише, згодом – склад, саму манеру письма. В сучасному літературознавстві стиль – це засоби художньої виразності письменника в цілому, особливості тематики його творів, сюжетів, мови. Розрізняють стилі епохи (наприклад, стиль бароко, класицизму), напрямів і шкіл, а також стиль […]...
- Суспільно-побутові пісні У соціально-побутових піснях відтворено життя наших пращурів, яке через різні обставини примушувало українців заради миру, спокою й добробуту своїх родин залишати домівку та йти в козацькі походи, чумакувати, а то й не зі своєї волі відбувати солдатчину чи жити в кріпацтві. Ці пісні поділяють на Козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутські та солдатські, наймитські й заробітчанські. […]...
- Ведення бойових дій у сучасних умовах Ведення бойових дій у сучасних умовах висуває високі вимоги до морально-психологічного й психофізіологічного стану військовослужбовців. Підвищена увага до вдосконалювання процедур прогнозування успішності професійної діяльності військових фахівців із психофізіологічних показників у першу чергу пояснюється потребою сучасної армії в наявності боєздатних військових формувань і збереженні здоров’я військовослужбовців. Останні дані свідчать, що боєздатність частин і підрозділів на 65% […]...
- Драматичні долі особистості в умовах тоталітарного суспільного устрою (по романі Е. С. амятіна “Ми”) Людині властиво заглядати в майбутнє, намагатися розпізнати його обрису. Скільки пісателей різних історичних епох намагалися відкрити завісу, за якої ховається будущее, угадати те, що не дано знати нікому (Кампанелла в “Місті Сонця”, Жуль Верн у своїх романах, Оруелл в “1984&;#8243;, Н. Г. Чорнішевский в “Що робити?” идр. ). Таким письменником-фантастом був і Е. Замятин. Незадоволеність […]...
- ЩОБ ДИТИНА БУЛА ГОЖА, ЯК ТАЯ РОЖА (одвідки) За давніх часів коли процедури завершувалися, давали певний знак: або вивішували на високій жердині сорочку породіллі, або ж розпалювали багаття. Для Сусідів та родичів це слугувало сигналом, що можна відвідати породіллю, – такі відвідування називалися одвідками (провідування, родини). Провідування має на меті підтримати породіллю та віддати їй шану. Цю місію виконують тільки жінки. Участь чоловіків […]...
- Іван Вишенський Іван Вишенський народився в ЗО-40-х роках XVI ст. в м. Судова Вишня на Львівщині. Вірогідно, там здобув початкову освіту. Проживав у Луцьку т$ в Острозі. У 70- 80-х рр. переселився в Грецію на Афон, де прожив майже сорок років. Помер у 20-х рр. XVII ст., усамітнившись у печері-келії над Егейським морем. Іван Вишенський – видатний […]...
- “Журавлі, яких людина шукає усе життя” за твором Я. Кавабата “Тисяча журавлів” Ясунарі Кавабата є одним з найвидатніших прозаїків минулого століття. У 1968 році японський письменник став володарем Нобелівської премії, яка була йому присуджена за письменницьке мистецтво, що виражало сутність японського національного мислення. Але в чому ж виражається творча самобутність Ясунарі Кавабата? Справа в тому, що традиційне національне мислення японського народу передбачає цілісне сприйняття оточуючого світу, тобто […]...
- Якими є українці? Бути людиною – Значить страждати, Бути українцем – Страждати стократ. М. Руденко Сьогодні для визначення сукупності характерних ознак певної нації дуже часто вживають термін “менталітет”, говорять про необхідність відродження “українського менталітету”. Якими ж є українці? Яким є український менталітет? Які особливі риси української нації виявилися у певні періоди історичного розвитку? Що саме ми маємо відроджувати […]...
- Суспільно-літературні погляди М. В. Ломоносова Представником передової російської суспільної думки, що виходила за рамки офіційної дворянської ідеології, був М. В. Ломоносов, що показав своєю багатогранною діяльністю, які творчі можливості народу сковані кріпосництвом. Він виступав за прискорення економічного розвитку Росії, бажаючи, щоб вона встала урівень із передовими країнами Європи. Шляхи для цього він бачив у більше повнім використанні природних ресурсів, у […]...
- Зі сторінок, яких не забути У видавництві “Ярославів Вал” вийшов новий роман Івана Корсака “Вибух у пустелі”. Автор розкриває ще одну важливу сторінку, на цей раз – з нашої наукової історії. На прикладі родини Кістяківських – інтелігентів у п’яти поколіннях – він показав, яким могутнім міг би бути наш народ, якби доля дозволила йому самостійно розвиватись. В центрі оповіді професор […]...
- Моє бачення мовної проблеми в Україні (твір-роздум на суспільно-політичну тему) “Нещасна, неправедна людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови; щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі. Нещасні, прокляті батько й мати, що сплоджують перевертнів; щасливий, непереможний народ, що породжує своїх захисників і оборонців”, – стверджує Б. Захарчук. Не можна не погодитися із цією думкою. Більше того, деякі вчені вважають, […]...
- Твір на тему: Якими є українці? Бути людиною Значить страждати, Бути українцем Страждати стократ. М. Руденко Сьогодні для визначення сукупності характерних ознак певної нації дуже часто вживають термін “менталітет”, говорять про необхідність відродження “українського менталітету”. Якими ж є українці? Яким є український менталітет? Які особливі риси української нації виявилися у певні періоди історичного розвитку? Що саме ми маємо відроджувати і наслідувати? […]...
- Відтворення життя українського козацтва в суспільно-побутових піснях Історія України налічує багато сотень років. Були часи слави, були часи забуття. Та найгероїчніший період – це 250 років козацтва. Запорозька Січ – перша в історії Європи вільна держава, зв’язки між коз’аками грунтувалися на повній довірі, дружбі, братерстві і взаємодопомозі. Тому саме на той час припадає створення великої кількості суспільно-побутових пісень. Вони оспівували життя та […]...