Украинская жизнь
“Украинская жизнь” – щомісячний науково-популярний, суспільно-політичний і літературно-критичний журнал, виходив у Москві зусиллями українських вчених і публіцистів протягом 1912-16. Ставив своїм завданням обстоювати права українців у Росії та Україні, пробуджувати національну свідомість, давати об’єктивну інформацію російськомовним читачам про духовне життя України. Часопис протистояв російським офіційним виданням, виступав активним провідником українського національного руху. У створенні, розбудові журналу брали участь С.
Один з найактивніших публіцистів часопису С. Єфремов друкував животрепетні статті під рубрикою “На біжучі теми”. Софія Русова порушувала питання літератури, національного виховання. Д. Донцов, крім публіцистичних нарисів на громадсько-культурні теми, друкував розвідки (“Гетьман Мазепа в західноєвропейських літературах”, “Поезія індивідуалізму (Леся Українка)”.
Журнал охоплював своїм поглядом всі українські землі
Під час 1-ої світової війни редакція різко засудила заходи російських окупаційних військ щодо придушення національного руху в західноукраїнських землях. Але незабаром, потрапивши під утиски і переслідування, журнал припинив свою діяльність.
Related posts:
- Шлях “Шлях” – місячник літератури, мистецтва та громадського життя. Виходив у Москві (1917) та Києві (1918-19) за редакцією Ф. Коломийченка. Містив твори українських письменників, критиків, літературознавців, істориків, публіцистів. Висвітлював шляхи розвитку української літератури, мистецтва, порушував проблеми громадсько-культурного життя. Виник у березні 1917 на хвилі революційного піднесення в Україні, коли вже хитався царат, коли, як наголошувалося у […]...
- Украинский журнал “Украинский журнал” – літературно-художній, науковий і громадсько-політичний журнал, що виходив 1824-25 у Харкові за редакцією О. Склабовського. Друкував статті про найновіші наукові теорії і відкриття, матеріали з історії України й Росії, етнографічні описи різних міст України, відомості про стан освіти, події громадського та культурного життя міста і краю. На сторінках журналу вперше в українській періодиці […]...
- Плужанин “Плужанин” – літературно-художній, критичний місячник. Виходив за редакцією С Пилипенка, І. Сенченка, А. Головка, А. Паніва. У журналі представлено широке коло авторів, переважно “плужан”, чия творчість пов’язана з життям села, – А. Головка, І. Сенченка, С. Божка, О. Копиленка, А. Лісового та ін. У часи літературної дискусії 1925-28 “П.” в особі С Пилипенка виступав як […]...
- Украинская ночь Для того чтобы описать украинскую ночь, надо самому быть художником, нужно тонко чувствовать красоту нашего пейзажа. Наверное, таким художником был Архип Куинджи, создавший в 80-х годах XIX века свою замечательную “Ночь на Днепре”. Стоишь перед картиной и словно погружаешься в сказочный пейзаж, построенный на контрасте между светом и тенью. Ты как будто ощущаешь свежесть ночного […]...
- На переломі “На переломі” – журнал політики, літератури та мистецтва, який виходив у Відні 1920. Виражав громадсько-політичну думку української еміграції, яка протягом 1917-20 була тісно пов’язана з національно-визвольними рухами в Україні та за її межами. Об’єднував політиків, вчених, письменників, які опинилися в еміграції, зокрема в Австрії. Головна роль у його виданні належить Олександру Олесеві, який не лише […]...
- Критика “Критика” – спеціальний літературно-критичний журнал. Почав виходити з лютого 1928 в Харкові як “журнал-місячник марксистської критики та бібліографії”. До складу редакції входили: М. Скрипник, А. Хвиля, В. Десняк (псевдонім В. Василенка), В. Коряк, Ф. Таран, І. Кулик, Т. Степовий, Я. Савченко. Головним редактором спочатку був В. Десняк. Протягом 1932-34 журнал мав назву “За марксо-ленінську критику”. […]...
- ТУРБАЦБКИЙ ЛЕВ ТУРБАЦБКИЙ ЛЕВ (07.06.1876, с. Джурин, тепер Чортківського р-ну Тернопільської обл. – 08.02.1900, Львів) – літературний критик, журналіст, публіцист. Навчався в Коломийській і Станіславській гімназіях та на юридичному факультеті Львівського університету. По закінченні навчання мав юридичну практику й журналістську роботу, брав активну участь у діяльності русько-української радикальної партії, а згодом – польської соціал-демократичної партії. За виступи […]...
- Нова Україна “Нова Україна” – літературно-науковий, громадсько-культурний і політичний журнал, виходив з 1922 у Празі спочатку як двотижневик, а пізніше як місячник за редакцією В. Винниченка, М. Шаповала, згодом до редколегії увійшли Н. Григоріїв, С. Довгаль, Б. Залевський, М. Мандрика. Журнал був органом “української демократії, передовсім соціалістичної”. Відкривав свої сторінки для вільної дискусії “соціалістів усякого світогляду і […]...
- Мета “Мета” – літературно-політичний вісник, що виходив за редакцією К. Климковича у Львові з вересня 1863 до грудня 1865 як продовження тижневика “Вечерниці”. Літературне обличчя журналу визначали вміщені в перших номерах твори Т. Шевченка (“Заповіт”, “Н. Костомарову”, “Мені однаково”), П. Куліша (роман “Брати”, оповідання “Мартин Гак”, поема “Могилині родини”, історична розвідка “Руїна”, публікація “Дума про Саву […]...
- За марксо-ленінську критику “За марксо-ленінську критику” – критично-літературний журнал, що виходив у Харкові (1932-34) замість свого попередника – часопису “Критика” як видання ДВОУ за редакцією В. Коряка. З 1934 і впродовж 1935 – орган СРПУ (редактор С. Щупак). Публікував нариси про творчість М. Коцюбинського, П. Грабовського, А. Головка, П. Панча, І. Микитенка та ін., рецензії на твори П. […]...
- РУСОВА СОФІЯ РУСОВА СОФІЯ (18.02.1856, с. Олешня, тепер Ріпкинського р-ну Чернігівської обл. – 05.02.1940, м. Прага) – педагог, громадська діячка, літературний критик, публіцист. Походила з аристократичної родини, що прибула в Україну з Сибіру. Батько Федір Ліндфорс – швед, мати Ганна Жерве – французького походження. У 1866-1871 рр. навчалася в гімназії у Києві. Зблизилася з родинами Старицьких-Лисенків, була […]...
- Жизнь Арсеньева (краткое содержание) – Бунин И Алексей Арсеньев родился в 70-х гг. XIX в. в средней полосе России, в отцовской усадьбе, на хуторе Каменка. Детские годы его прошли в тишине неброской русской природы. Бескрайние поля с ароматами трав и цветов летом, необозримые снежные просторы зимой рождали обостренное чувство красоты, формировавшее его внутренний мир и сохранившееся на всю жизнь. Часами он мог […]...
- Часопис Основа “Основа” – щомісячний український літературно-науковий часопис, виходив у Петербурзі з січня 1861 по жовтень 1862. Вийшло 22 номери. Матеріали друкувалися українською та російською мовами. Ініціаторами створення журналу були колишні кирило-мефодіївці П. Куліш, М. Костомаров, В. Білозерський (редактор),які у програмній заяві визначили головне його завдання – “всебічне і безпристрасне дослідження південно-руського краю”. Журнал мав розділи: художня […]...
- СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН (псевд. – Данило Лозовський, Сєльський, Павло Свій, Павлин Стахурський, Sorjan; 1841, с. Варшиця, тепер у складі Калинівки Вінницької обл. – 12.09.1876, Львів) – український і польський письменник, громадсько-освітній діяч, актор, видавець, редактор, мовознавець, педагог. Поляк за походженням, П. Свєнціцький пройнявся патріотичним почуттям до України і присвятив їй своє коротке життя. Навчався в Кам’янець-Подільській […]...
- БАРВІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР БАРВІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР (псевд. – Барвінок Василь, Ришмидинов та ін.; 25.11.1850, с. Шляхтинці, тепер с. Гніздичка Тернопільського р-ну Тернопільської обл. – 03.11.1883, Львів) – журналіст, письменник, громадсько-політичний діяч. Редактор журналу “Правда” (1876 – 1880), який в часи переслідувань і заборон українського слова в Російській імперії друкував на своїх сторінках твори письменників-наддніпрянців, засновник, видавець і редактор газети […]...
- Сочинение “Жизнь книги” Сейчас люди привыкли относиться к книге просто как к вещи, к одной из вещей. Вот носки, вот зарядное устройство для телефона, а вот книга. Поскольку книг сейчас много, люди часто забывают, что книга несет в себе целый мир. Как и человек, кстати. Это мир автора и героев, если книга художественная. Если это научная книга, учебник, […]...
- Сочинение “Жизнь языка” В школе мы узнали о том, что язык – это система, которая действует как живой организм. Конечно, язык не живой в прямом смысле этого слова. Нельзя встретить его на улице и спросить: “Как дела?”, но в остальном язык похож на человека. У языка есть своя жизнь. У одного это тысяча лет, у другого – триста […]...
- Жизнь и творчество Айтманова Ч Жизнь – это море! Плыть желаешь? Построй корабль из добрых дел… Рудаки Чингиз Торекулович Айтматов – замечательный современный писатель. Работая в литературе более сорока лет, он сумел ярко и правдиво отразить сложные и героические моменты нашей истории. Писатель и сейчас полон творческих планов, работает над очередным романом. Родился Айтматов в 1928 году в далеком кишлаке […]...
- Сочинение на тему жизнь человека Чаще всего человек начинает задумываться над тем, что такое жизнь, когда за его плечами уже много прожитых лет. Все важные события, дорогие люди, мечты, которые сбылись, и те, что никогда уже не осуществятся, – все это составляет бесценный жизненный опыт человека. Я полагаю, что на самом деле очень важно понять, что такое жизнь, когда ты […]...
- Карл Линней: жизнь и деятельность Линней (Linne, Linnaeus) Карл (23.5.1707, Росхульд, – 10.1.1778, Упсала) , шведский естествоиспытатель, член Парижской АН (1762) . Получил мировую известность благодаря созданной им системе растительного и животного мира. Родился в семье деревенского пастора. Изучал естественные и медицинские науки в Лундском (1727) и Упсальском (с 1728) университетах. В 1732 совершил путешествие по Лапландии, результатом которого явился […]...
- Жизнь и судьба Владимира Винниченко В. Винниченко – один из самых талантливых украинских писателей первой половины XX столетия со сложной жизненной и творческой судьбой. Автор 14 романов, 14 пьес и свыше 100 рассказов, автор первого в истории украинской литературы социально-утопического и фантастического романа был объявлен врагом социализма, националистом, шпионом империализма. Жизнь В. Винниченко можно охарактеризовать с трех планов: как политического […]...
- Жизнь и деятельность Карла Линнея Линней (Linne, Linnaeus) Карл (23.5.1707, Росхульд, – 10.1.1778, Упсала) , шведский естествоиспытатель, член Парижской АН (1762) . Получил мировую известность благодаря созданной им системе растительного и животного мира. Родился в семье деревенского пастора. Изучал естественные и медицинские науки в Лундском (1727) и Упсальском (с 1728) университетах. В 1732 совершил путешествие по Лапландии, результатом которого явился […]...
- Монах и Мцыри – два взгляда на жизнь Поэма Лермонтова произвела на меня огромное впечатление. Мне было жаль ребенка, которого увез из родных мест русский генерал. У Мцыри не было детства, он мало счастья изведал в своей короткой жизни – “мало жил, и жил в плену”. Мальчик отказывался от пищи, грустил, тосковал по своим родным, вспоминал отеческие края. Его вольнолюбивой душе требовались простор, […]...
- Сочинение “Жизнь в большом городе” В современном мире большая часть людей проживает в крупных городах. Маленькие городки разрастаются с каждым годом, сельское население все сокращается. Оно и неудивительно, ведь в большом городе обычно есть все для комфортной жизни. Супермаркеты, сервисные центры, больницы, кафе, рестораны, службы такси, школы и университеты, развлекательные центры… Здесь легко купить все – от продуктов питания до […]...
- “Если жизнь тебя обманет…” – как ты поступишь? В жизни каждого человека бывают неприятности. Что-то задумал – не осуществилось. А ведь казалось, что все предусмотрел. Что же теперь делать: сложить “лапки”, покориться или активно действовать для достижения своей цели? А. С. Пушкин говорил: “В день уныния смирись”, ничего изменить нельзя, это судьба. Верь, “день веселья… настанет”. Хочется спросить: сам настанет, без моих усилий? […]...
- Для меня жизнь – это танец – For me life is a dance For me life is a dance. I cannot imagine myself without it. Every movement, swing, turn, makes the world brighter. I have been dancing since I was 5. And it is passion of my life. At first, I danced ballroom dancers. It is very beautiful and elegant. Dress, heels, hair – what could be more […]...
- Сочинение с фразеологизмами на тему “Школьная жизнь” Я хочу рассказать вам небольшую, но поучительную историю из своей школьной жизни. Однажды в школе нам задали подготовить доклад по географии. Работать мне нужно было в паре с соседом по парте. Часть материала для доклада можно было взять из учебника. Но нужно было Внести и свою лепту: найти информацию в других книгах и в Интернете. […]...
- Исцеление любовью (жизнь и творчество Остапа Вишни) Остап Вишня еще при жизни стал легендарной личностью. Из уст в уста передавались о нем бывальщины и небылицы. Часто такие истории доходили и до самого писателя. Вишня некогда не возражал, только мягко улыбался в ответ. Еще в двадцатых годах Майк Йогансен говорил, что все украинцы делятся на две части. 99 процентов составляют те, кто, только […]...
- Утро, изменившее жизнь (по рассказу Л. Н. Толстого “После бала”) Сострадание есть главнейший и, может быть, единственный закон бытия всего человечества. Ф. М. Достоевский В основу рассказа “После бала” Л. Н. Толстой положил случаи, О котором слышал в пору далекой юности. Писатель не столько хотел восстановить в памяти события, произошедшие пятьдесят лет назад, сколько стремился обратить внимание современников на незаживающие язвы настоящего. Ужасы прошлого живут […]...
- “Да, наша жизнь текла мятежно…” (любовная лирика Н. А. Некрасова) Человек создан быть опорой другому, потому что ему самому нужна опора. Н. А. Некрасов О, как убийственно мы любим… Ф. И. Тютчев Он был человек высокого благородства души”, – сказал о Некрасове Н. Г. Чернышевский. Эти слова вспоминаются, когда читаешь некрасовские стихотворения о любви, оставляющие неизгладимый след в душе. Новатор в поэзии, Некрасов открыл новые […]...
- Сочинение на тему “Жизнь и судьба” или “Человек – хозяин своей судьбы” Нелегко размышлять над таким понятием, как “судьба”. Конечно, я часто слышу это слово от взрослых. Но разные люди понимают судьбу совершенно по-разному. Одни говорят, что от судьбы зависит все. Ну, почти все. Кто-то счастлив и богат – значит, судьба относится к нему благосклонно. А если с кем-то произошел несчастный случай – что ж, такова судьба. […]...
- ЦЕГЛИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ЦЕГЛИНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ (псевд. – Григорієвич, 09.03.1853, м. Калуш, тепер Івано-Франківської обл. – 23.10.1912, Відень) – громадський діяч, педагог, письменник, критик, публіцист. По закінченні Віденського університету (1879) вчителював у Львові, працював редактором журналу “Зоря” (1887 – 1888), директором української гімназії в Перемишлі. Дебютував перекладом драми О. Розена “Виграв терно”. Організатор і театральний референт “Руської бесіди”, Цеглинський […]...
- Экзамен, который изменил мою жизнь – City &;amp;; Guilds: Exam that has changed my life Being quite good at languages, I was constantly thinking of sitting for some British exam to get some certificate to indicate my level of English. But while thinking about it, I faced some serious problems: our town is quite tiny to have any inretnational exames hold in, so I had to go to Moscow, but […]...
- Ми “Ми” – літературна група українських письменників у Варшаві міжвоєнного двадцятиліття; журнал, який видавала вона та її попередниця – група “Танк”. Група “Танк” зорганізувала видавництво “Варяг” (1933-39), яке, крім творів Наталі Лівицької-Холодної, С. Гординського, В. Ольхівського, А. Крижанівського та ін. українських письменників, “Бібліотеки українського державника”, видавало літературний неперіодичний журнал “Ми” (1933-37 – у Варшаві, а з […]...
- Життя і мистецтво “Життя і мистецтво” – літературно-мистецький місячник, виходив у Львові 1920, Редколегія: Ф. Федорців, С. Чарнецький, М. Голубець, М. Струтинський. Відповідальний редактор – М. Струтинський. Мав розділи: “Поезія”, “Оповідання, новели, нариси, драми”, “Мистецтво, критика, наука”, “Статті на громадсько-культурний світ”, “Література”, Репрезентував новітні течії в галузі літератури і мистецтва, як оригінальне, так і перекладне письменство. У журналі […]...
- Вечерниці “Вечерниці” (“Літерацьке письмо для забави і науки”) – перший тижневик галицько-буковинських народовців. Виходив у Львові з лютого 1862 по червень 1863 (всього вийшло 16 номерів) за редакцією Ф. Заревича і М. Шашкевича. Проголошуючи самостійність і єдність українського народу, розділеного політичним кордоном, журнал відстоював потребу створення єдиної національної культури на народній основі. Послідовно популяризував кращі здобутки […]...
- Жіноча доля “Жіноча доля” – громадсько-літературний ілюстрований щомісячник, що виходив у Коломиї 1925-39 за редакцією Олени Кисілевської. Крім інформації загальнополітичного та громадського життя, друкував твори українських класиків (Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, С. Руданського, Уляни Кравченко та ін.) та сучасників (Марійки Підгірянки, П. Тичини, Остапа Вишні, Олени Журливої та ін.). Ірина Вільде, працюючи в […]...
- Маяк “Маяк” – літературно-науковий журнал, виходив у Петербурзі (1840-45) за редакцією С. Бурачка та П. Корсакова. На сторінках “М.”, де друкувалися художні твори та статті з проблем історії чи кораблебудування, чимало місця відводилося україніці. Тут були видруковані твори Т. Шевченка (поема “Безталанна”, уривок з драми “Никита Гайдай”), О. Кореуна (“Могила”, “Кохання” та ін.), Г. Квітки-Основ’яненка (“Перекотиполе”, […]...
- ДЗВІНОК “ДЗВІНОК” – ілюстрований художньо-педагогічний журнал для дітей і молоді. Виходив у 1890-1914 рр. у Львові двічі на місяць. Мав підзаголовок “Письмо ілюстроване для дітей і молодіжі”. Друкувався за етимологічним, а з 1893 р. – фонетичним правописом. У 1890-1892 рр. виходив за редакцією О. Барвінського й В. Шухевича. З 1893 р. стає органом Руського (з 1912 […]...
- Металеві дні “Металеві дні” – літературний та громадсько-політичний місячник, що виходив в Одесі (1930-33) на базі попередніх журналів (“Блиски”, “Прибой”). На сторінках часопису друкувалися В. Сосюра, М. Йогансен, В. Гадзінський, О. Близько, Т. Масенко, І. Калянник та ін. поети, а також прозаїки: Лесь Гомін (роман “Голгофа”), В. Миколюк (оповідання “Завіса гір”, “У павутинні”) та ін. Попри те, […]...