Україна, яку бачив Многогрішний

“Садки вишневі повирубувані, річки збаламучені, степи сльозами обпоєні, і небо ясне людям потемніло… “

“… Тими діалектами говорив весь цей “експрес”… Основний контингент його пасажирів – Україна, ота зірвана з місця і розкидана по всіх світах – поза геттю. І хоч цей “експрес” ходив за маршрутом “Владивосток – Москва”, але то була своїм мовним і пісенним фольклором та й всім іншим – Україна. Екстериторіальна Україна.

Україна “без стерна і без вітрил”.

“Те, що він почав забувати,- ціла

ота трагедія його народу,- навалилось на нього всім тягарем, кидаючи серце, мов м’яч, у всі боки. Уся, уся його Вітчизна ось так – на колесах поза геттю, розчавлена, розшматована, знеособлена, в корості, в бруді… розпачі! Голодна!.. Безвихідна!..

Безперспективна!.. Стискав зуби, аж-но набрякли щелепи”.

“Раптом Григорій уловив фразу… Дівчата говорили українською мовою! І так ніби хто врізав батогом по серцю, ніби обухом по карку. “Та це ж вони!!! – дочки розкуркулених батьків, розкиданих по сибірах! Це ж вони, втікаючи, рятуються!

Рятуються від холоду і голоду, від безправ’я і смерті,- рятують життя ціною краси і молодості, ціною честі і материнського щастя… “.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Україна, яку бачив Многогрішний