Українське село 20-х років XX ст. у п’єсах М. Куліша
Не шукаймо ідеалізації села у драматургії Миколи Куліша. Його мистецький хист був намертво сплавлений із проникливою правдивістю. Він не міг подолати в собі цієї риси – навіть на вимогу часу.
Тому зображення села в його п’єсах реалістичне та правдиве.
Яким постає українське село в творчій спадщині драматурга? У драмі “97” – насамперед розгубленим. По ньому вже пройшлася революція і привнесла з собою ідеали, яких село не могло прийняти.
Споконвічна ментальність українського господаря мимоволі протиставлялася інтересам
Гнат Гиря, Лизя, Годований – люди непослідовні й брехливі. При народі вони говорять одне, проте абсолютно по-іншому розмірковують і чинять, коли опиняються на самоті.
Ситуація ускладнюється і драматизується тим, що Куліш змальовує післяреволюційне село
Тим огиднішими на фоні мук голоду постають Гиря з дочкою Лизею. Він купує за окрайчики хліба людські голоси, годує з рук, як дворового пса,
Комітетника Панаса, тільки щоб доскочити до влади. Лизя мріє придбати парфуми і грамофона, а добрий тато обіцяє купити їх.
Тим часом село вже поїло всіх собак і котів. Неможливо з байдужістю читати історію Ларивона і Орини, глухонімого церковного сторожа і вбогої вдови з п’ятьма дітьми. Від голоду померла одна Оринина дитина, невдовзі за нею мали піти всі інші.
Старцювання нічого сім’ї не давало. Аж раптом
Селом пішла жахлива чутка, що Ларивон з Оринею порізали і поїли дітей.
Вчинок нечуваний, нелюдський, але хто злочинці? Каліка, обділений від природи розумом, та збожеволіла від голоду і розпачу мати. Громада вимагає кари для дітовбивців.
Хочеться погодитись із таким висновком, але тяжко звинувачувати Орину, бо її дії вже не підлягають людським законам.
Це розуміє Мусій Копистка як представник влади, поставлений перед необхідністю розглянути цю справу. Сила цього образу в тому, що він уособлює порядність простої людини. У найкритичніших ситуаціях, які з’ясовують, хто є хто, Мусій тримається гідно.
Коли Василько Стоножка, у якого голод забрав батьків, вирішує йти із села в пошуках хоч якої-небудь їжі, Мусій затримує його і приймає у свою сім’ю. Коли на суд приводять Ларивона і Орину, Копистка чудово розуміє, що його провокують, бо якщо він відмовиться стратити людоїдів, то стратять його. Він вибирає власну загибель, тому що не може карати хворих людей, яким потрібний не кат, а лікар.
Та й перед самою смертю Мусій не втрачає гідність. Він боїться смерті, але йому вистачає мужності переживати все в
Собі.
Драматург винагороджує Мусія Копистку та Василька несподіваним фіналом. Сергій Смик привозить підводою хліб, обміняний на церковні коштовності, і цим рятує життя приреченим. Навряд чи можна такий фінал назвати реалістичним. Але, мабуть, інший був неможливий у той час, коли писалась п’єса.
Трагічний фінал був би рівноцінний звинуваченню, висунутому проти радянської влади.
У драмі “97”, як і в деяких інших п’єсах (“Комуна в степах”, “Прощай, село” та ін.), Микола Куліш порушив практично всі основні проблеми, що виникли на селі в результаті революційного перевороту. Проте не можна сказати, що актуальність їх вичерпалася, минула разом із Кулішевим часом. Бо в центрі кожної п’єси – внутрішня драма людини, кинутої у вир випробовувань та експериментів над її психікою. І тому конкретне у драматургії Миколи Куліша переростає у загальнолюдське.
Його драматична спадщина хвилюватиме ще багато поколінь глибиною і правдивістю.
Related posts:
- Українське село 20-х років у п’єсах Миколи Куліша Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей української драматургії доби “розстріляного Відродження”. До кожного з наших корифеїв ми можемо прийти на могилу поклонитися, а Микола Куліш, востаннє обізвавшись з політичного ізолятора на Соловках 15 червня 1937 року, зник безвісті. Та не зникла драматична спадщина письменника. Зараз Микола Гурович Куліш повернувся до нас своїми творами, в […]...
- Українське село 20-х років XX століття в п’єсах М. Куліша МИКОЛА КУЛІШ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИКОЛА КУЛІШ Українське село 20-х років XX століття в п’єсах М. Куліша Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей української драматургії доби “розстріляного відродження”. Майже до кожного з наших корифеїв ми можемо прийти на могилу поклонитися, а Микола Куліш, востаннє обізвавшись із політичного ізолятора на Соловках 15 червня 1937 […]...
- Українське село 20-х років у п’єсах М. Куліша М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ДРАМАТУРГІЯ М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА Українське село 20-х років у п’єсах М. Куліша Микола Куліш сприяв розвитку української драми 20-30-х років XX століття, він один з основоположників жанрового збагачення української драматургії. Жанровий спектр його творів надзвичайно широкий: від народної драми й сатиричної комедії до лірико-романтичної сонати й соціальної драми. […]...
- “Українське село 20-х років у п’єсах Миколи Куліша” “Він був такий, як його творчість, – багатогранний, єдиний у своїх полярностях, повно наділений рисами українського національного характеру, крізь які яскраво світилася сильна душа…”, – згадував М. Бажан. Микола Куліш належить до плеяди видатних українських письменників. Яким судилося жити й творити в заблокованому суспільстві, – суспільстві, що визначило особливі завдання митця, стиль, форми його творів. […]...
- Українське село 20-х років у п’єсах Миколи Куліша Куліш – драматург був талант світового масштабу. Його громадсько-творче життя літературні критики порівнювали з феєрверком. За десять років письменницької діяльності ним написано десять драматичних творів. Це була кулеметна черга п’єс. Ніхто з сучасників драматурга не виходив на арену з таким тріумфом, як він. Теми драматичних творів М. Куліша досить різноманітні. На мене справили враження два […]...
- Українське село 20-х років у п’єсі “97” Село і серце одпочине. Село на нашій Україні – Неначе писанка село. Зеленим гаєм поросло… Сам Бог витає над селом! Ці слова Тараса Шевченка про красу українського села звучать гіркою іронією в згадках про це ж “село-писанку” двадцятих років двадцятого сторіччя, яке було змальоване в творах визначного драматурга Миколи Куліша. Гостра, неприхована правда про життя […]...
- Переказ трилогії М. Куліша Українське село Село і серце одпочине. Село на нашій Україні – Неначе писанка село, Зеленим гаєм поросло… Сам Бог витає над селом! Т. Шевченко. Ці слова Тараса Шевченка про красу українського села звучать гіркою іронією в згадках про це ж “село-писанку” двадцятих років XX ст., змальоване в творах найвизначнішого українського драматурга нинішнього віку Миколи Куліша. Гостра, неприхована […]...
- Драма про українське село (“97”) Драма “97”, перша частина трилогії про українське село 1919-1930 pp., є трагічним літописом загибелі українського села. У просторі п’єси зіткнулися дві руйнівні сили: революційний фанатизм та голод, породжений ним. Саме про це з великим болем у душі пише автор. Тут, можливо, немає політики, а є життя, що існує само по собі, незалежно від будь-яких політичних […]...
- Українське село у творах Мушкетика Людина і земля. Це вічна тема в українській літературі. Згадаймо: “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного, “Fata morgana” М. Коцюбинського, “Земля” 0. Кобилянської, “Страчене життя” А. Тесленка, “Земля” 0. Довженка, “Кров людська – не водиця” М. Стельмаха тощо. Перелік творів можна продовжити. І кожен з художників слова по-своєму, у […]...
- Твір Укpаїнське село 20-х pоків у п’єсах Миколи Куліша Укpаїнське село 20-х pоків у п’єсах Миколи Куліша. Постать Миколи Куліша повеpнулася до нас із забуття. Лише заpаз ми відкpиваємо для себе спадщину письменника, який за тоталітаpного pежиму був викpеслений з національного і культуpного життя нашого наpоду. Саме сьогодні ми намагаємося віднайти пеpшопpичини його тpагедії та помилок, усвідомити сутність митця. Куліш був талановитим дpаматуpгом світового […]...
- УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО – ЖЕРТВА КРІПАЧЧИНИ Шкільний твір за повістю І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” перед читачем постає галерея образів: Микола – головний герой, його батьки, дружина, односельці. Усі вони живуть в кріпацькій неволі, і ця обставина обумовлює їхні долі. Це справжні трудівники землі, але вони змирилися із неволею і не бачать ніякого виходу. […]...
- Правда куркульська та правда бідняцька у п’єсі М. Куліша “Прощай, село” I. Вплив більшовицьких ідей на М. Куліша. (У величезній погано керованій імперії, що підірвала свої сиди в кривавій міжнаціональній битві за місце під сонцем, прекрасне живильне середовище знайшли більшовицькі ідеї. Змученим довголітньою війною, пригніченим і деморалізованим, усім так хотілося говорити про рівність, братерство, мир, землю, так хотілося вірити в те, що “є така партія”, яка […]...
- Українське село – жертва кріпаччини (За повістю “Микола Джеря”) У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” перед читачем постає галерея образів: Микола – головний герой, його батьки, дружина, односельці. Усі вони живуть в кріпацькій неволі, і ця обставина обумовлює їхні долі. Це справжні трудівники землі, але вони змирилися із неволею і не бачать ніякого виходу. Один із них – Петро Джеря, батько Миколи. “Високий, […]...
- Мусій Копистка – центральний образ п’єси М. Куліша “97” I. П’єса “97” – найсильніша п’єса трилогії про українське село. (Не випадково найгучніший успіх супроводжує саме цей твір письменника. Над нею М. Куліш розпочав роботу у листопаді 1923 року, а закінчив 27 червня 1924. У серпні того ж року була схвалена Вищою науково-репертуарною радою і рекомендована до постановки для всіх театрів, але за умови, що […]...
- Доповідь на тему: Григорій Сковорода й українське письменство 1920-х років Значення творчості Григорія Сковороди для сучасної культури незаперечне. Унікальна постать української культури була наново “відкрита” ще в 1920-і роки! коли святкується двохсотліття з дня народження філософа й з’являється низка художніх творів, присвячених українському мислителеві. У 1920-і роки швидкий темп існування перенаселених міських кварталів “розмиває” у свідомості мешканців традиційні цінності. Все більше людей охоплені ностальгією за […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) (3 варіант) У 20-ті роки минулого століття більшовицькі ідеологи вирішили зробити “хід конем”: аби “замилити” очі українському народу, було оголошено про відродження української культури, про відміну переслідувань творів, написаних українською мовою, про її офіційний статус, тобто про процес українізації. Однак ця українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української мови їм формування національної свідомості. […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) (1 варіант) Одне слово, де був тріумф, загальнонародне визнання, Довгожданий успіх- Лесь Курбас У кожній національній літературі є твори з особливим статусом, з особливим резонансом та популярністю. їх можна назвати справді легендарними. В українській літературі одним з таких творів є “Мина Мазайло” М. Куліша. Після своєї першої появи на сцені наприкінці 1928 року комедія стрімко набувала популярності, […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) (2 варіант) Видатний драматург Микола Куліш вважав неможливим обходити у своїй творчості важливі проблеми будівництва української радянської культури, бо від їх розв’язання залежало майбутнє рідної держави. “Мина Мазайло” – одна з тих його п’єс, що розглядає проблему викриття національних збочень у свідомості людей, які живуть у новому суспільстві, стоять на порозі докорінних змін. Задум п’єси письменник охарактеризував […]...
- Мотиви драматичної спадщени Миколи Куліша Мотиви драматичної спадщени Миколи Куліша Миколу Куліша можна по праву вважати творцем модерної драми українського революційного відродження. Художньо довершені, гостро-конфліктні твори М. Куліша здобули визнання їх автору не тільки в Україні, а й дале-ко за її межами: вони пере-кладалися російською, англійською, німецькою мо-вами, йшли на сценах театрів багатьох міст Європи. Тема-тика його творчості надзви-чайно різноманітна […]...
- Моє рідне село Моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. Зветься воно Василівкою, на честь хлібороба Василя, який першим поставив тут хату. Той Василь дуже вдало вибрав місце для оселі. Опис місцевості села я почну з опису річки. Вона тиха, заросла комишем. Річка протікає відразу а околицею нашого села. Там купаються місцеві гуси, а на березі […]...
- Твір на тему “Моє рідне село” Моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. Зветься воно Василівкою, на честь хлібороба Василя, який першим поставив тут хату. Той Василь дуже вдало вибрав місце для оселі. Опис місцевості села я почну з опису річки. Вона тиха, заросла комишем. Річка протікає відразу а околицею нашого села. Там купаються місцеві гуси, а на березі […]...
- Гей, видно село Скорочено Гей, видно село, широке село під горою, Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою. Іде, іде військо крізь широке поле. Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Приспів: Ха-ха, ха-ха. Ха-ха, ха-ха, ха-ха, гей! Дівчино, рибчино, чорнобривко моя, Вийди, вийди, подивися Чимскоріше до вікна, Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Гей, видно село, […]...
- Гей, видно село – пісні січових стрільців Гей, видно село, широке село під горою, Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою, Іде, іде військо крізь широке поле, Хлопці ж бо то хлопці, як соколи! Приспів: Ха-ха, ха-ха, Ха-ха, ха-ха, ха-ха, гей! Дівчино-рибчино, чорнобривко моя, Вийди-вийди, подивися Чим скоріше до вікна, Хлопці ж бо то хлопці, як соколи! Гей, видно село, широке […]...
- Гей, видно село (скорочено) – Лепкий Левко Гей, видно село, широке село під горою, Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою. Іде, іде військо крізь широке поле. Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Приспів: Ха-ха, ха-ха. Ха-ха, ха-ха, ха-ха, гей! Дівчино, рибчино, чорнобривко моя, Вийди, вийди, подивися Чимскоріше до вікна, Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Гей, видно село, […]...
- До оглядового вивчення п’єси М. Куліша “97” Сюжет твору М. Куліша “97”. Сюжет твору являє собою фрагменти побутового життя українського села під час голоду в Україні 1921 – 1922 років. У п’єсі немає визначної глобальної дії. Перед читачем проходять картини “в сіреньких рамцях злиденного, вбогого, та ще й поруйнованого голодом життя. Немає тут пафосу, блискучих бойових лозунгів… Ворожа сила – куркулі і […]...
- Доля українського села перших пожовтневих років у оповіданні “Політика” Серед когорти українських письменників 20-30-х років Г. Косинка вирізнявся своєрідним реалістичним письмом, що грунтувалося на глибокому знанні сільського життя, душі хлібороба, реалій дожовтневого часу. Його оповідання “Політика” – це розповідь про ті складні процеси, що відбувалися в українському селі 20-х років, збуреному вихором революції. У своєму творі письменник намагається художньо дослідити таку “політику”, яка призвела […]...
- Художнє відтворення проблем українізайії 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) У 20-ті роки минулого століття більшовицькі ідеологи вирішили зробити “хід конем”: аби “замилити” очі українському народу, було оголошено про відродження української культури, про відміну переслідувань творів, написаних українською мовою, про її офіційний статус, тобто про процес українізації. Однак ця українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української мови та формування національної свідомості. […]...
- Художнє відтворення проблем українізайії 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) (І варіант) Одне слово, це був тріумф, Загальнонародне визнання, Довгожданий успіх… Лесь Курбас У кожній національній літературі є твори з особливим статусом, з особливим резонансом та популярністю. їх можна назвати справді легендарними. В українській літературі одним з таких творів є “Мина Мазайло” М. Куліша. Після своєї першої появи на сцені наприкінці 1928 року комедія стрімко набувала популярності, […]...
- Художнє відтворення проблем українізайії 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) (ІІ варіант) Видатний драматург Микола Куліш вважав неможливим обходити у своїй творчості важливі проблеми будівництва української радянської культури, бо від їх розв’язання залежало майбутнє рідної держави. “Мина Мазайло” – одна з тих його п’єс, що розглядає проблему викриття національних збочень у свідомості людей, які живуть у новому суспільстві, стоять на порозі докорінних змін. Задум п’єси письменник охарактеризував […]...
- Житиме село (твір у публіцистичному стилі) Зимові канікули я провів у селі Сніжкове. Там живуть родичі мого батька, які запросили нас у гості. В цьому селі я неодноразово бував улітку, а ось взимку – вперше. Коли ми приїхали сюди зараз, я навіть розгубився: я не впізнав знайомого села. Влітку воно потопає в зелені. Дерева ніби тіснять будинки. Зараз ріденькі крони дерев […]...
- Російське село у творчості И. А. Буніна 1. Коротка біографія А. И. Буніна. 2. Багаті традиції російської літератури. 3. Образ улюбленої батьківщини впроизведениях. 4. Переживання за “душу російської людини”. 5. “Село”. Реальність і вбогість. 6. Переживання письменника за майбутнє Росії… Росія?.. Так вона вся – село… И. А. Бунін И. А. Бунін – один із представників російської реалістичної літературної прози й один […]...
- “Моє село в майбутньому” Моє рідне село, село, де народилися мої батьки і живуть мої бабуся та дідусь, має цікаву назву – Паланка. Воно розташоване в Черкаській області, в Уманському районі. Село розкинулося на одній з погордованих рівнин Придніпровської височини і взяло свою назву від назви річки, понад якою і були вибудувані хати перших поселенців. Село знаходиться неподалік від […]...
- Твір на тему: “Моє село в майбутньому” Моє рідне село, село, де народилися мої батьки і живуть мої бабуся та дідусь, має цікаву назву – Паланка. Воно розташоване в Черкаській області, в Уманському районі. Село розкинулося на одній з погордованих рівнин Придніпровської височини і взяло свою назву від назви річки, понад якою і були вибудувані хати перших поселенців. Село знаходиться неподалік від […]...
- Твір на тему: Моє село Моє село Маленька крапелька величної держави Моє село, багато є таких! Зазнало лиха, бідувань і слави Воно живе і вічно буде жить! Нашому селу літ триста п’ятдесят, різні версії є про його назву. Що чумаки возили сіль із Криму й заїжджали часто у корчму. І що перший переселенець дав назву свою. Що княгиня Софія Кантимирівна […]...
- Скорочено ГЕЙ, ВИДНО СЕЛО Слова Л. Лепкого Гей, видно село, широке село під горою, Гей, там ідуть Стрільці, Січовії Стрільці до бою… Іде, іде військо крізь широке поле, Хлопці ж бо то хлопці, як соколи! Ха-ха, ха-ха, ха-ха, ха-ха, ха-ха, гей! Дівчино-рибчино, чорнобривко моя, Вийди-вийди, вийди-вийди чимскоріше до вікна! Хлопці ж бо то хлопці, як соколи! Гей, видно село, […]...
- Моє село Маленька крапелька величної держави – моє село, багато є таких! Зазнало лиха, бідувань і слави Воно живе і вічно буде жить! Нашому селу літ триста п’ятдесят, різні версії є про його назву. Що чумаки возили сіль із Криму й заїжджали часто у корчму. І що перший переселенець дав назву свою. Що княгиня Софія Кантимирівна правила […]...
- Проблематика драматичної творчості М. Куліша (2 варіант) Юрій Смолич писав: “Куліш-драматург був талант світового масштабу. Не будемо шукати небезпечних аналогій у класиці – між Шекспіром і Шиллером або Мольєром чи Бомарше, але в сучасній йому радянській драматургії він не мав собі рівних.”. Микола Куліш був багатогранно обдарованим художником, людиною виняткової творчої та громадської енергії. На жаль, на землі йому судилося прожити не […]...
- “Доробок Миколи Куліша як видатне явище української літератури” Найскладніші, переломні моменти буття українського села драматург відтворив і в наступних п’єсах – “Комуна в степах” та “Прощай, село”. Куліш дорожив цими драмами як творами, у котрі вклав частину своєї душі, своєї любові до землі та її трудівників. “Без брехні і фальші даю – от що головне”, – писав він. У “Комуні в степах” – […]...
- Селянська тематика в п’єсах Миколи Куліша Якщо ви хочете дихати свіжим повітрям, поспішаєте в село, де зустрінетеся з героями Миколи Кулиша. У цьому розділі ми з вами знову виявилися в селі. Але зараз ми його побачимо в часи Радянської влади. А нашим гідом буде Микола Кулиш. Поглибимося небагато в біографію Миколи Кулиша. Народився він в 1892 році на Херсонщині. Уже п’ять […]...
- Пішла мати на село – Народні пісні ПІШЛА МАТИ НА СЕЛО Пішла мати на село Гречну муку добувати, Гречаники учиняти, Своїх діток годувати. Приспів: Гоп, мой гречаники, Гоп, мої білі, Чогось мої гречаники На скорині сіли. Гоп, мої гречаники, Гоп, мої смачні, Чогось мої гречаники Не вдалися вдачні. Молов батько, не віявши, Пекла мати, не сіявши, З помийниці воду брала, Гречаники учиняла. […]...