Українське село – жертва кріпаччини (За повістю “Микола Джеря”)
У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” перед читачем постає галерея образів: Микола – головний герой, його батьки, дружина, односельці. Усі вони живуть в кріпацькій неволі, і ця обставина обумовлює їхні долі. Це справжні трудівники землі, але вони змирилися із неволею і не бачать ніякого виходу.
Один із них – Петро Джеря, батько Миколи. “Високий, тонкий” чоловік, “з нужденним блідим лицем та смутними очима…” Глибокі зморшки на щоках, на лобі, грубі руки – все це ніби казало, що йому важко жилося на світі. Скільки
Безправне становище зломило його волю, позбавило радості в житті. Врешті-решт, старий Джеря помер. Автор робить висновок, що причина тому – непосильна праця і напівголодне існування: “Важка праця виссала з його всю кров. Вся його сила пішла на чужу користь, в чужу кишеню…”
Трагічною є і постать Нимидори. Змалечку залишилася вона сиротою, довелося їй зазнати лиха в дядьковій хаті, а потім і в наймах. Після одруження вона розцвіла й була по-справжньому щаслива.
Не витримавши наруги пана, її залишає коханий чоловік, батько єдиної донечки.
Усі двадцять років чекала на нього, виглядала і вдень і вночі. Після смерті старої Джерихи зосталась у неї одна втіха – донька Любка. Та Нимидору зсушила, зів’ялила нужда.
Лиха недоля зістарила її завчасу. Так і не побачивши Миколи, Нимидора померла. “Вмерла безталанною, як і родилась безталанною”,- свідчить автор.
Передчасно помер на чужині і Кавун – товариш Миколи. Утікши разом з іншими вербівчанами на сахарні, він знайшов там свою смерть. Змучене нелюдським життям, “все його живоття висохло до решти, до останньої краплі”.
Фраза автора лаконічна й змістовна: “Петро вмер на чужині між чужими людьми”.
У своїй повісті І. Нечуй-Левицький доводить, що жертва кріпаччини – все українське село, бо такі суспільні порядки не тільки не дають можливості розвиватися суспільним стосункам, а при корені знищують, руйнують людське життя, нівечать долі.
Але надія є. Вогник її пломеніє в нескореній душі Миколи Джері, який усе своє життя нестримно протестує проти панів, заперечує рабство і поневолення.
Related posts:
- УКРАЇНСЬКЕ СЕЛО – ЖЕРТВА КРІПАЧЧИНИ Шкільний твір за повістю І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” перед читачем постає галерея образів: Микола – головний герой, його батьки, дружина, односельці. Усі вони живуть в кріпацькій неволі, і ця обставина обумовлює їхні долі. Це справжні трудівники землі, але вони змирилися із неволею і не бачать ніякого виходу. […]...
- Микола Джеря – борець проти панського поневолення (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) 1. Головна тема повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” (розповідь про жорстокий час кріпацтва; показав боротьбу селян проти гнобителів). 2. Зовнішність Миколи, риси характеру (молодий, вродливий, чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі, сміливий, рішучий, грамотний). 3. Показ у романі соціальної несправедливості (одні живуть у розкошах і багатстві, а інші стогнуть у неволі; жінка Миколи […]...
- Характеристика Петра Джері, твір-мініатюра (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джері. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. […]...
- Характеристика Петра Джері (твір-мініатюра за повістю “Микола Джеря”) – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Характеристика Петра Джері (твір-мініатюра за повістю “Микола Джеря”) У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джерю. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх […]...
- Миколя Джеря – борець за правду й волю (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) Довгий час кріпаки були справжніми рабами, які не мали жодних прав: усе життя працювали на пана, віддавали важкій роботі свої сили, молодість; пани без будь-яких обмежень знущалися з кріпаків, били, продавали, програвали в карти. А бідні селяни, звичайно, покірно зносили всі ці знущання, хоча були серед них і такі, які не мовчали, а сміливо протестували […]...
- Микола Джеря – борець проти панського гніту У повісті “Микола Джеря” зображено суперечності між закріпаченими селянами і поміщиками, засуджено кріпацтво та жорстоку експлуатацію. Іван Франко так сказав про головного героя повісті: “Історія всього українського селянства… написана в однім широкім образі Миколи Джері”. Микола – працьовитий, розумний, уміє читати, малювати, грати на скрипці. Одружившись з Нимидорою, починає задумуватися над своєю долею. Йому хочеться […]...
- Невмирущий образ кріпака-бунтаря (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) У повісті “Микола Джеря” видатний український письменник Іван Нечуй-Левицький розповів про жорстокі часи кріпосництва, змалював боротьбу селян проти своїх гнобителів. Кріпаки мали одвічне нестерпне бажання скинути ярмо, вирватися з пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Автор звертає увагу на умови життя кріпаків. Саме злидні штовхали людей на бунт, і це було шляхом пошуку кращої долі. […]...
- Невмирущий образ кріпака-бунтаря (за повістю “Микола Джеря”) – І варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (за повістю “Микола Джеря”) І варіант У повісті “Микола Джеря” видатний український письменник Іван Нечуй-Левицький розповів про жорстокі часи кріпацтва, змалював боротьбу селян проти своїх гнобителів. Кріпаки мали одвічне нестерпне бажання скинути ярмо, вирватися з пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Автор звертає увагу на умови життя кріпаків. Саме злидні штовхали людей на […]...
- Життєпис людини в покріпаченому суспільстві (за повістю “Микола Джеря”) Справжньою перлиною української літератури стала повість Івана Нечуя-Левицького “Микола Джеря”. Вільно й невимушено, сторінка за сторінкою розгортається життєва одіссея українського селянина-кріпака. Втікши від кріпацького ярма в далекі степи Чорномор’я, Микола вступає в нові соціальні конфлікти – з капіталістами-підприємцями, царським судом і поліцією, зрештою, з новим лихом пореформеного ладу. За композицією “Микола Джеря” – характерна для […]...
- Невмирущий образ селянина-бунтаря (за повістю “Микола Джеря”) І. С. Нечуй-Левицький у повісті “Микола Джеря” розповів про жорстокий час кріпосництва, показав боротьбу селян проти гнобителів. Звертаючи нашу увагу на те, в яких умовах жили кріпаки, автор говорить, як вічні злидні і нестатки штовхали людей на бунт проти нелюдських умов існування, на пошуки кращої долі. Молодим, вродливим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Рано […]...
- Образ кріпака-бунтаря Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) Одним з найбільш відомих творів І. С. Нечуя-Левицького є його повість “Микола Джеря”, головним героєм якої є селянин-кріпак, бунтар проти панського гніту – Микола. Микола – син кріпака Петра Джері. Змальовуючи портрет героя, автор твору підкреслює свою симпатію до героя. “За Джериною хатою, під старою грушею, на зеленій траві спав молодий парубок, підклавши під голову […]...
- Микола Джеря – бунтар (за повістю І. Нечуя-Левицького) З усіх творів І. Нечуя-Левицького найвідомішою є повість “Микола Джеря”. У ній письменник створив невмирущий образ селянина-кріпака Миколи Джері, який все своє життя присвятив боротьбі за волю. Ось про нього, Миколу, і піде моя розповідь. Микола Джеря – син небагатих кріпаків із села Вербівки. Це красивий, молодий хлопець. Його тонкий стан обвивав червоний пояс. А […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – І варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ І варіант Вже дуже давно у нашому суспільстві немає таких понять, як “кріпак”, “панщина”. Важко собі уявити, що колись люди не належали самі собі, платили “подушне”, працювали на панському полі, а своє жито осипалося. Саме ці події І. Нечуй-Левицький відтворив у повісті “Микола Джеря”. В образі Миколи втілено ідеї усіх борців, що казали: […]...
- Мої роздуми над повістю “Микола Джеря” – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Коли я прочитала повість І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”, то була вражена важким життям трудящих людей тих часів. Мене обурює та несправедливість, з якою вони постійно стикалися. З самого дитинства людина вже належала панові. Вона мала працювати, за неї треба було сплачувати податки. Коли дитина виростала, то від неї вимагали ще більшого – […]...
- Життєпис людини в покріпаченому суспільстві (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) Справжньою перлиною української літератури стала повість Івана Нечуя-Левицького “Микола Джеря”. Вільно й невимушено, сторінка за сторінкою розгортається життєва одіссея українського селянина-кріпака. Втікши від кріпацького ярма в далекі степи Чорномор’я, Микола вступає в нові соціальні конфлікти – з капіталістами-підприємцями, царським судом і поліцією, зрештою, з новим лихом пореформеного ладу. За композицією “Микола Джеря” – характерна для […]...
- Образ кріпака-протестанта Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) І. С. Нечуй-Левицький – автор хвилюючої повісті “Микола Джеря”. Саме в ній він розповів про жорстокий час кріпацтва, показав боротьбу селян проти гнобителів. У селян виникало нестерпне бажання вирватися із жахливого пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Молодим, красивим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі. Він був […]...
- Твір-роздум: “Відтворення життя селян-кріпаків” за повістю “Микола Джеря” І. Нечуя-Левицького Довгий час українські селяни були справжніми рабами, які не мали ніяких прав. Вони усе своє життя працювали не панів і віддавали цій роботі свою молодість і усі свої сили. Про таке життя й розповідає у своїй повісті “Микола Джеря” відомий український письменник І. Нечуй-Левицький. Вже в перших розділах повісті наочно і вагомо розкриваються різні форми […]...
- “Відтворення життя селян-кріпаків” за повістю “Микола Джеря” І. Нечуя-Левицького Одним з найвідоміших творів видатного українського письменника І. Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”, в якій автор створив яскравий образ кріпака-бунтаря. Боротьбі за кращу він долю присвятив усе своє життя. У цій повісті І. Нечуй-Левицький докладно і послідовно відображує картини тяжкого життя українського селянства. З повісті ми дізнаємося, що головні її герої змушені були коритися своєму […]...
- Образ Нимидори – один з найтрагічніших жіночих образів в українській літературі (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) “Микола вглядів її тонкий стан, сорочку з товстого полотна, червоне намисто на шиї; вглядів її лице з чорними бровами”. Саме такою ми вперше побачили Нимидору: струнка, гарна, вона брала воду з річки й співала пісню. Миколі вона здалася якимось дивом, і після того, як він її вперше побачив, вона не сходила в нього з думки. […]...
- Про ідейний зміст повісті “Микола Джеря” З інших героїв повісті насамперед виділяємо старого Джерю. Під час читання першого розділу діти виписали в зошити його портрет, в другому розділі довідались про безрадісне закінчення життя кріпака. Глибоко співчуваючи герою, письменник підкреслює, що “тяжка праця дуже зарані зігнула його етан”, що всю силу свою він поклав на панщині, недарма “на його пальцях, навіть на […]...
- Роль контрастів у повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” У 70-ті роки XІX століття І. Нечуй-Левицький, як зазначав Іван Франко, “осягнув вершок своєї літературної творчості, написавши “Миколу Джерю…” Повість відзначається стрункістю композиції. Твір будується на принципі контрасту, протиставлення. Його письменник дотримується, коли розкриває характери персонажів, змальовує природу. Бунтарство Миколи, відвертий протест – усе це виступає контрастом до напівфеодального ладу, до патріархального побуту, в якому […]...
- Микола Джеря незламний борець проти гноблення і насильства Що треба розуміти під “явищами життя”? Так, у вірші “І виріс я на чужині” Т. Г. Шевченко розповідає про таке явище, як закріпачення царським урядом і поміщиками українського селянства. Поет розкриває тему вірша яскравими словами: І не в однім отім селі, А скрізь на славній Україні Людей у ярма запрягли Пани лукаві… Розповідаючи про ту […]...
- Микола Джеря – активний борець за волю Хто не знає, що таке рабство, духовне й фізичне? Саме такими рабами й були кріпаки, які все своє життя працювали на пана в той час, коли їхні власні сім’ї були під загрозою голодної смерті. Але були люди, які не мовчали, а сміло піднімали свій голос проти знущань, проти жорстокої експлуатації. Такою людиною з’являється переді мною […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – ІІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ III варіант Видатний письменник своєї епохи І. С. Нечуй-Левицький всю свою творчість присвятив зображенню складного життя українського покріпаченого селянства. В багатьох творах він описував боротьбу людей з панським гнітом. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено життя кріпаків з села Вербівка. На фоні прекрасної природи розгораються усі події. “Дивишся й не надивишся” […]...
- Характеристика Петра Джері У своїй повісті І. С. Нечуй-Левицький змальовує портрет батька головного героя – Петра Джері. Петро Джеря – високий і виснажений тяжкою працею кріпак. Потріскані руки, обличчя, вкрите павутинням зморщок, покручені пальці на руках свідчили про те, що пан Бжозовський витягав останні краплі сил із своїх підневільних. Достатки у старого Джері були такі, що весілля Миколі […]...
- Значення повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” Одним з найвідоміших творів Івана Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”, у якій письменник передав мрії, думки і сподівання кріпаків. Заслуга Нечуя-Левицького полягає в тому, що він показав основний конфлікт того часу – протистояння між кріпаками і панами. Повість відзначається яскравістю характерів, письменник ніби пензлем зображує розгорнуті мальовничі краєвиди. У творі відтворено широкі простори різних частин […]...
- Місце повісті Нечуя-Левицького “Микола Джеря” в українській прозі І. С. Нечуя-Левицького довгий час обвинувачували в націоналізмі, в буржуазному лібералізмі, що в основному не відповідало дійсності. Письменнику і зараз закидають поміркованість у поглядах, недалекоглядність щодо перспектив суспільного розвитку, що обмежує реалізм його творів, нерозуміння значення російської літератури і т. ін. Обминаючи плутанину в оцінці поглядів і творчості письменника, учительсловесник повинен характеризувати світогляд Левицького як […]...
- Українське село у творах Мушкетика Людина і земля. Це вічна тема в українській літературі. Згадаймо: “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного, “Fata morgana” М. Коцюбинського, “Земля” 0. Кобилянської, “Страчене життя” А. Тесленка, “Земля” 0. Довженка, “Кров людська – не водиця” М. Стельмаха тощо. Перелік творів можна продовжити. І кожен з художників слова по-своєму, у […]...
- Скорочено “Микола Джеря” Нечуй Левицького “Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця. Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби, там ніби потонуло в вербах село Вербівка”,- так описує І. Нечуй-Левицький чарівну природу місцевості, де жила сім’я Петра Джері. Усе його господарство – невеличка хата, оточена старим садком, вербова кошара й хлів. Гордістю […]...
- Микола джеря (скорочено) – Нечуй-Левицький Іван 1838-1918 “Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця. Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби, там ніби потонуло в вербах село Вербівка”,- так описує І. Нечуй-Левицький чарівну природу місцевості, де жила сім’я Петра джері. Усе його господарство – невеличка хата, оточена старим садком, вербова кошара й хлів. […]...
- МИКОЛА ДЖЕРЯ – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Скорочено “Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця. Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби, там ніби потонуло в вербах село Вербівка”,- так описує І. Нечуй-Левицький чарівну природу місцевості, де жила сім’я Петра Джері. Усе його господарство – невеличка хата, оточена старим садком, вербова кошара й хлів. Гордістю […]...
- Українське село 20-х років XX ст. у п’єсах М. Куліша Не шукаймо ідеалізації села у драматургії Миколи Куліша. Його мистецький хист був намертво сплавлений із проникливою правдивістю. Він не міг подолати в собі цієї риси – навіть на вимогу часу. Тому зображення села в його п’єсах реалістичне та правдиве. Яким постає українське село в творчій спадщині драматурга? У драмі “97” – насамперед розгубленим. По ньому […]...
- Українське село 20-х років у п’єсах Миколи Куліша Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей української драматургії доби “розстріляного Відродження”. До кожного з наших корифеїв ми можемо прийти на могилу поклонитися, а Микола Куліш, востаннє обізвавшись з політичного ізолятора на Соловках 15 червня 1937 року, зник безвісті. Та не зникла драматична спадщина письменника. Зараз Микола Гурович Куліш повернувся до нас своїми творами, в […]...
- Переказ трилогії М. Куліша Українське село Село і серце одпочине. Село на нашій Україні – Неначе писанка село, Зеленим гаєм поросло… Сам Бог витає над селом! Т. Шевченко. Ці слова Тараса Шевченка про красу українського села звучать гіркою іронією в згадках про це ж “село-писанку” двадцятих років XX ст., змальоване в творах найвизначнішого українського драматурга нинішнього віку Миколи Куліша. Гостра, неприхована […]...
- Українське село 20-х років у п’єсах М. Куліша М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ДРАМАТУРГІЯ М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА Українське село 20-х років у п’єсах М. Куліша Микола Куліш сприяв розвитку української драми 20-30-х років XX століття, він один з основоположників жанрового збагачення української драматургії. Жанровий спектр його творів надзвичайно широкий: від народної драми й сатиричної комедії до лірико-романтичної сонати й соціальної драми. […]...
- “Українське село 20-х років у п’єсах Миколи Куліша” “Він був такий, як його творчість, – багатогранний, єдиний у своїх полярностях, повно наділений рисами українського національного характеру, крізь які яскраво світилася сильна душа…”, – згадував М. Бажан. Микола Куліш належить до плеяди видатних українських письменників. Яким судилося жити й творити в заблокованому суспільстві, – суспільстві, що визначило особливі завдання митця, стиль, форми його творів. […]...
- Українське село 20-х років у п’єсах Миколи Куліша Куліш – драматург був талант світового масштабу. Його громадсько-творче життя літературні критики порівнювали з феєрверком. За десять років письменницької діяльності ним написано десять драматичних творів. Це була кулеметна черга п’єс. Ніхто з сучасників драматурга не виходив на арену з таким тріумфом, як він. Теми драматичних творів М. Куліша досить різноманітні. На мене справили враження два […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – ІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ II варіант Завжди існувала нерівність: бідні – багаті. А до скасування кріпацтва жили кріпаки гірше за худобу. Люди не мали права вільно пересуватись, не могли одружитись без дозволу панів. Пан Нимидори не дозволяв їй одружитись, бо у нього тоді залишалося замало кріпаків. Молодят врятувала лише щаслива випадковість – хлопець і дівчина одружились і […]...
- “Андрій Гуськов – хто він: кат або жертва” за повістю В. Распутіна “Живи і пам’ятай” Війна, з якою б метою вона не велась, несе з собою тільки нещастя і сльози, руйнування і горе. Для нашого народу самою кровопролитною з усіх війн стала Велика Вітчизняна війна, яка забрала мільйони життів захисників рідної землі. Гинучи, вони були впевнені, що віддають своє життя за свою Батьківщину, за своїх близьких і рідних. Але смерть, […]...
- Формування бунтарського характеру Миколи Джері під впливом кріпосницької дійсності – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено важке життя молодого парубка, який не міг терпіти несправедливих утисків панів, сміливо виступав проти всіх, хто кривдив селян. Бунтарська вдача Миколи Джері складалася поступово. Його обурює те, що селяни мають весь час працювати на панському лані, не встигаючи свій врожай зібрати. Несправедливість осавули, який може […]...