УЛЮБЛЕНА ГЕРОЇНЯ Л. Н. ТОЛСТОГО

УЛЮБЛЕНА ГЕРОЇНЯ Л. Н. ТОЛСТОГО. Мова йтиме про улюблену героїню Толстого, виходить, про Наташе Ріс-Товой? Немає. І не про Ганну Карениной, що автор все-таки осуж-дає.

Автор, помітьте, а не читачі, їм цього права автор не дає, що підкреслено вже в епіграфі кроману.

Сказати, що Толстой створив целую галерею жіночих образів, значить нічого не сказати. називали Тургенєва; на мій погляд, це Гончарів. У Толстого чоловічі образи все-таки затьмарюють жіночі, тому що його герої, як і герої До-стоевского, це герої-ідеологи

Але в ряді героїнь Толстого

є одна, так сказати, не просто героїня, а героїня ідеологічна. Це князівна Марья, а тому що вона не бере участь у центральному романному трикутнику, то про неї часто забувають, захоплюючись образом Наташи. А зрячи. Так, Толстой любив Наташу, так, образ її поетичний (хоча й нена всьому протязі книги), так, прототипом Наташи була обворожи-тельная Т. А. Берс.

Але прототипом князівни Марьи була мати Толс-Того. Письменник не пам’ятав матері, портрети ж її навіть не збережи-лисій і він створив у своїй уяві її духовний вигляд

, говорив Толстой. Ця молитва завжди допомагала йому у важкі мінути життя. Погодитеся, що це зовсім

інше отноше-ние, чим захоплення гарненькою артистичною дівчиною. І це нало-жило відбиток на два головних жіночих образи

Толстой не повідомляє нас деталей зовнішності князівни Марьи. Вона існує в іншому, чим Наташа, вимірі. Наташа може бути сьагтап!

, може бути, коли плаче, але князівна Марья. Жоден із із-вестных мені авторів не написав чого-небудь подібного про своєї ге-роине. Товстої як би опису зовнішності князівни Марьи, тому що Природа її інша духовна

Ми знаємо про неї, що світським чепурунам вона здавалася. Собі вона теж здавалася некрасивої, коли дивилася на себе в дзеркало. Анатоля Курагина, що відразу відзначило достоїнства, і Наташи Ростовой, князівна Марья нічим таким не залучала

Князівна Марья не виїжджає на бали, тому що живе самотньо в селі, суспільством порожньої й дурної компаньйонки-фран-цуженки тяготиться, смертельно боїться строгого батька, але ні на кого не ображається. Якщо й можна зрівняти її з ким-небудь із героїнь русявий-ской літератури, так це із Сонею Мармеладовой, що теж при-носить себе в жертву своїй сім’ї. Але ці дві непомітні героїні мають головне віру

Гарна або погана ця їхня релігія інше питання. Важливо, що вони мають незламну внутрішню силу, такою чіткістю морального орієнтира, який не було в героїв-чоловіків. Соня й князівна Марья це еталон женщины-христиан-ки. І неважливо, що Соня повія, а князівна Марья на початку книги самітниця, а наприкінці щаслива дружина й мати

Це їх не розводить на різні полюси. Скоріше, навпаки, два геніальних пи-сателя, не змовляючись, показують, що соціальна, так сказати, роль, соціальний статус перед щирою вірою ніщо. Як не дивно, головні ідеї про війну й світ висловлює в книзі Толстого жінка князівна Марья. Вона пише в листі Жюли, що Війна це знак того, що люди забули Бога

Це в на-чалі добутку, ще до 1812 року й всіх його жахів. По суті, до цієї ж думки прийде після багатьох жорстоких боїв, після того, як він бачив смерть віч-на-віч, після полону, після тяже-лых поранень її брат професійний військовий, посмеивав-шийся над своєю сестрою й называвший її. Князівна Марья пророкує князеві Андрію, що він зрозуміє, що є. І він, що побачив Схід і Захід, що пережив щастя й горе, що становило закони для Росії й диспозиції боїв, що філософствував з Кутузовим, Сперан-Ским і іншими кращими розумами, що перечитав стільки книг і знайомий з усіма великими ідеями століття, він зрозуміє,


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

УЛЮБЛЕНА ГЕРОЇНЯ Л. Н. ТОЛСТОГО