УНІЯ
УНІЯ – церковне об’єднанім української православної церкви з римо – католицькою при єдності віри в різнорідності обрядів.
Відомо кілька спроб такого об’єднання; вперше за Данила Галицького 1253 р. з наданням Данилу корони, за що просилося від Заходу військової допомоги проти татар. Але, не одержавши її, Данило порвав із Римом. Удруге підписав унію в 1439 р. київський митрополиту Ізидор від імені Київської митрополії. Його підгримували князі Олелько Володимирович та Юрій Лінгвенович, але супроти того виступили Московія та Польща,
Православні скликали у Бресті свій собор і засудили унію.
В 1620 р. єрусалимський патріарх Теофан висвятив православним митрополитом Іова Борецького; відтоді стало дві митрополії – уніатська і православна, що призвело до загострення боротьби між обома конфесіями. Унію 1596 р. підгримував польський уряд, якому був вигідний розкол між православними. Внаслідок цього почалася релігійна боротьба, яка зумовила появу значної полемічної
Кульмінаційним пунктом боротьби православних з уніатами (прихильниками унії) було вбивство уніатського полоцького архієпископа Й. Кунцевича.
На Закарпатті так звану Ужгородську унію прийняли 1646 р. (спершу частина священиків, а 1652 р. усе Західне Закарпаття). Проти унії повстала більшість українського народу: міщани, духовенство, православна шляхта, козацькі гетьмани (II. Сагайдачний, Б. Хмельницький, І. Виговський).
У договорах Б. Хмельницького та І. Виговського з Польщею стояла вимога про знищення унії. Загалом уніатський рух цього періоду був елітарним і набув певного поширення через підтримку Польською державою. До уніатів, однак, пристали й визначні діячі свого часу: М. Смотрицький, К. Сакович, К. Транквіліон-Ставровецький.
Відбувалися зіткнення і між уніатами та римо – католиками. Саме уніати спонукали православних до пожвавлення літературної діяльності, розвитку освіти та книгодрукування, через що останні перенесли свою культурну столицю зі Львова до Києва, де було засновано школу й друкарню, а Київ знову став загальнонаціональним культурним центром.
Визвольна війна під проводом Б. Хмельницького потужно вдарила по уніатству, і цей конфесійний рух почав згасати, літературної продукції уніати створювали все менше. Полеміку проти православних у другій половині XVII ст. вели не так уніати, як римо – католики (Т. Рутка), зокрема єзуїти (М. Ціховський, Б. Бойм, З. Согникевич).
Загалом ідея унії не могла стати визначальною, доки до неї не приєдналися єпископи Перемишльської (1672) та Львівської (1700) єпархій. Мараморошська єпархія прийняла її в 1716- 1721 рр., а братська Львівська ставропігія – 1708 р. Вчетверте ідея унії воскресла в українських православних колах 1677 р., коли львівський єпископ Й. Шумлянський звернувся від свого гуртка (І. Винницький, В. Шептицький) до папського нунція з готовністю прийняти унію. Цьому сприяло, можливо, змагання з турками під Чигирином, що відкривало можливість російської експансії на захід України. Та після взяття Чигирина турками (1678) ідея унії не була втілена в життя.
Після 1686 р., коли встановлено Вічний мир між Росією та Польщею, що закріплював поділ України, і після підпорядкування української церкви Москві Й. Шумлянський перестав підлягати Владі київського митрополита й найменувався блюстителем Київської митрополії, не допускав на свою територію людей київського митрополита.
Уніатські настрої знову поширилися серед західноукраїнського православ’я. Під вплив Й. Шумлянського перейшла й Луцька єпископія після відходу до Києва Г. Святополк-Четвертинського – у Луцьку єпископом став брат Й. Шумлянського Атанасій. Але унію приймати не поспішали, хоча король Ян Собеський на тому наполягав. Її прийняли лише 1700 р., коли почалася Північна війна. Вже через рік російські війська ввійшли до Польщі; отже, цим актом Й. Шумлянський оборонявся від російської експансії.
Відтоді уніатська церква стала набувати функцій національної, але в певному регіоні. 1732 р. розпочала свою діяльність Почаївська друкарня, що сприяло активній діяльності Почаївського культурного осередку. Вийшла велика кількість книг для потреб уніатської церкви, з’явилася антологія духовної пісні “Богогласник”, саме тут почала культивуватися ідея заміни церковнослов’янської і книжної української мови народною (видання Ю. Добриловського); з цього гуртка вийшов ряд цікавих письменників, зокрема Т. Щуровський.
Уніатська церква не відразу стала національною, були в ній сильні по лонізаційні впливи, але в силу історичних умов їй випало стати духовним провідником народу в межах свого поширення. Із занепадом Польської держави Росія почала ліквідовувати унію: починаючи з Катерини II, ліквідовано уніатську митрополію і всі єпархії, окрім полоцької. 1839 р. Микола І ліквідував рештки унії на Правобережжі, а Олександр II – на Холмщині та Підляшші. В XIX ст. українську інтелігенцію Галичини та Закарпаття в масі своїй становило уніатське духовенство, з числа якого вийшло немало письменників, акторів, композиторів, художників, деякі були одночасно священиками й митцями чи вченими. Водночас в уніатстві сплодилося й таке потворне явище, як галицьке москвофільство.
В час окупації Росією Галичини (1914) було заарештовано митрополита А. Шептицького і силою насаджувано православіє російського зразка під проводом єпископа Євлегія. Це ж було й після 1939 р. Після Другої світової війни заарештовано всю ієрархію уніатської церкви й скликано собор (1946), якому силою нав’язано рішення ліквідації уніатської церкви і приєднання її до російської. 1949 р. ліквідовано уніатську церкву на Закарпатті, 1950 р. – на Пряшівщині.
Синод української католицької ієрархії в 1980 р. визнав акт ліквідації уніатської церкви недійсним. Уніатська церква відновилася як греко-католицька в наші часи, і її можна вважати п’ятою унією.
Літ.: Зубрицкий Д. Начало унии // Чтения в обществе истории и древностей российских. М., 1849. Кн. 7; Архив Юго-Западной России.
Ч. 1. Акты, относящиеся к истории православной церкви в Юго-Западной России. К., 1859. Т. 1; Голубев С. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники: В 2 т. К., 1883; Т. 1; 1898. Т. 2; Франко І. Дві унії. Окрема відбитка з Буковинського православного календаря.
Чернівці, 1890; Возняк М. Історія української літератури: У 2 т. Л., 1921. Т. 2.
Related posts:
- Біографія Івана Вишенського Іван Вишенський народився в 30-40-х роках XVI ст. в м. Судова Вишня на Львівщині. Вірогідно, там здобув початкову освіту. Проживав у Луцьку та в Острозі. У 70-80-х рр. переселився в Грецію на Афон, де прожив майже сорок років. Помер у 20-х рр. XVII ст., усамітнившись у печері-келії над Егейським морем. Іван Вишенський – видатний український […]...
- УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО. РОЛЬ ПРАВОСЛАВНИХ БРАТСТВ, ОСТРОЗЬКОЇ ТА КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЙ У РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. І. ВИШЕНСЬКИЙ – МИСЛИТЕЛЬ, БОГОСЛОВ, ПОЛЕМІСТ Тема. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО. РОЛЬ ПРАВОСЛАВНИХ БРАТСТВ, ОСТРОЗЬКОЇ ТА КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЙ У РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. І. ВИШЕНСЬКИЙ – МИСЛИТЕЛЬ, БОГОСЛОВ, ПОЛЕМІСТ 1. За сприяння братств… А Поширювалося декоративно-ужиткове мистецтво. Б Інтенсивно розвивалася архітектура. В Засновувалися і функціонували школи. Г Будувалися бібліотеки і лікарні. 2. Хто із зазначених осіб був викладачем Острозької академії? А […]...
- ХРИСТОФОР ФІЛАЛЕТ ХРИСТОФОР ФІЛАЛЕТ (рр. і м. нар. та см. невід.) – письменник – полеміст XVII ст. Автор першого православного полемічного трактату, спрямованого проти Берестейської унії 1596 р. під назвою “Апокрисис, албо Одповідь на книжки соборі Берестейськом, именем людей старожитной релеи греческой, через Христофора Филалета врихле дана”, надрукованого польською мовою (Краків, 1597) і книжною українською (Острог, 1598). […]...
- У яких суспільно-політичних умовах виникла полемічна література і якими найвідомішими постатями вона була представлена? Після розриву християнських церков почалася полеміка “греків з римлянами”, тобто православних з католиками. B Україні особливої гостроти вона набула в середині XVI ст. на тих землях, що перебували у складі Польсько-Литовської держави (передусім галицьких і волинських). Українська православна церква в той час переживала освітній і духовний занепад. Найголовнішою причиною цього було те, що вона, перебуваючи […]...
- Іван Вишенський – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. Іван Вишенський Іван Вишенський народився в ЗО-40-х роках XVI ст. в м. Судова Вишня на Львівщині. Вірогідно, там здобув початкову освіту. Проживав у Луцьку т$ в Острозі. У 70- 80-х рр. переселився в Грецію на Афон, де прожив майже сорок років. Помер у 20-х рр. XVII ст., усамітнившись […]...
- Іван Вишенський Іван Вишенський народився в ЗО-40-х роках XVI ст. в м. Судова Вишня на Львівщині. Вірогідно, там здобув початкову освіту. Проживав у Луцьку т$ в Острозі. У 70- 80-х рр. переселився в Грецію на Афон, де прожив майже сорок років. Помер у 20-х рр. XVII ст., усамітнившись у печері-келії над Егейським морем. Іван Вишенський – видатний […]...
- Загарбання українських земель сусідніми державами Уже в XIII столітті виникає загроза Київській Русі з боку Литви, коли нею здійснюються перші напади на західноукраїнські землі. Остаточне загарбання Литвою західноукраїнських та південно-руських земель припадає на XIV століття (за князювання Вітовта). Водночас із литовськими князями на українські та білоруські землі зазіхали польські й угорські королі, кримські хани, турецькі султани, молдавські правителі. Коли ж […]...
- Як вплинули суперечності світогляду І. Вишенського на ідейно-художній зміст його полемічної прози? Іван Вишенський – непересічна постать в історії розвитку української літератури. Це письменник-полеміст, творчість якого припадає на кінець XVI – першу чверть XVII ст. і позначена передусім антикатолицьким та антиуніатським спрямуванням. Виходець з бідної міщанської родини на Львівщині, він став палким захисником таких же знедолених верств суспільства. І. Вишенський відстоював їхню гідність і старожитну батьківську віру. […]...
- МУЖИЛОВСЬКИЙ АНДРІЙ МУЖИЛОВСЬКИЙ АНДРІЙ (рр. нар і см. невід.) – письменник, церковно-релігійний діяч. Деякий час був слуцьким протоієреєм, з 1631 р. – ієромонах Києво-Печерського монастиря. Один з ініціаторів Київського собору 1628 р. Автор полемічного твору польською мовою “Антидотум” (1629), який був відповіддю на відому прокатолицьку “Апологію” Мелетія Смотрицького. Значне місце в творі належить критиці теологічної частини “Апології”, […]...
- Тема. І. Вишенський – мислитель, богослов, полеміст 1. За сприяння братств… А Поширювалося декоративно-ужиткове мистецтво . Б Інтенсивно розвивалася архітектура. В Засновувалися і функціонували школи. Г Будувалися бібліотеки і лікарні. Хто із зазначених осіб був викладачем Острозької академії? А Мелетій Смотрицький. Б Герасим Смотрицький. В Іов Борецький. Г Касіян Сакович. 3. В Острозькій друкарні було видано… А Псалтир. Б Біблію. В Апостол. […]...
- КЛІРИК ОСТРОЗЬКИЙ КЛІРИК ОСТРОЗЬКИЙ (рр. нар. і см. невід.) – анонімний давньоукраїнський письменник – полеміст, один із діячів Острозького літературно-освітнього гуртка. Написав дві відповіді на послання уніатського церковного діяча й полеміста І. Потія до князя К. Острозького (опубліковані в Острозі, перша – 1598 р., друга – 1599 р ). У своїх писаннях вказував на те, що був […]...
- Література полемістів Боротьба за збереження культурної самобутності давно стала однією з провідних тем в історії України. Постійно перебуваючи під владою чужоземних держав, вони неодноразово зазнавали спроб асиміляції панівною культурою. У XVI столітті поляки, підтримувані більшістю українців, у союзі з угорцями билися з литовцями за Галичину й Волинь. На відміну від княжих чвар, що для населення Давньої Русі […]...
- Твір на тему: Поленічна література і видатні полемісти На час прийняття русичами християнської віри (988 рік) було п’ять метрополій: Александрійська, Єрусалимська, Константинопольська, Антіохійська і Римська. Усі вони мали автономію, але лишалися єдиною християнською церквою з верховенством Римського престолу. Але дуже скоро розбіжності у проведенні служб і трактуванні Біблії призвели до розколу християнства на православ’я і католицизм. Не раз і Східна, і Західна церкви […]...
- АРХИВ ЮГО-ЗАПАДНОЙ РОССИИ “АРХИВ ЮГО-ЗАПАДНОЙ РОССИИ” – 35-томне видання історичних документів, матеріалів, літературних пам’яток ХІV – XVIII ст. Повна назва “Архив Юго-Загіадной России, издаваемый Комиссией для разбора древних актов, состоящєй при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе”. Виходив у Києві в 1859 – 1914 рр. Джерельною базою був Центральний архів давніх актів при Київському університеті. У кожному томі в […]...
- ТРАНКВІЛІОН-СТАВРОВЕЦЬКИЙ КИРИЛО ТРАНКВІЛІОН-СТАВРОВЕЦЬКИЙ КИРИЛО (р. нар. невід. – 1646) – філософ, поет, богослов першої половини XVII ст. Навчався, очевидно, у Львівському кафедральному училищі. У 1589 – 1592 рр. викладав у Львівській братській школі. З 1592 р. вчителював у Вільні, на початку XVII ст. знову повернувся до Львова, де став одним із провідних діячів Львівського братства. У 1614 […]...
- Твір на тему: “Великдень” Пасха є найважливішим православним святом України. Це святкування Воскресіння Божого – святкується кожний перший тиждень після весняного рівнодення і повного місяця. Це свято, що несе основний сенс Православної віри -, тобто Бог став людиною, помер за нас і піднімається, врятували людей від влади смерті і гріха. Цей православний свято злилося з народними звичаями та сімейними […]...
- НАЛИВАЙКО ДЕМ’ЯН НАЛИВАЙКО ДЕМ’ЯН (р. нар. невід. – 1627, Острог) – поет, перекладач, один із визначних діячів Острозького культурно-освітнього центру. Брат відомого козацького ватажка Северина Наливайка. За свідченням деяких джерел, змалечку жив у містечку Гусятині в Західній Україні. Батько був ремісником-кушнірем, якого вбито за конфлікти з католицьким духовенством. Від нього юнак успадкував і любов до рідної землі, […]...
- Викриття злодіянь проти народу в “Посланні до єпископів…” – І варіант – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Пнуться рівні скелі Афонської гори до неба, піднімається море до скель, демонструючи вічне бажання дістатися того, що вище. Високого і чистого неба прагнула душа Івана Вишенського – поета в миру, аскета в Бога. Поніс свою душу високо над злободенними і земними спокусами, а тіло назавжди заховав в […]...
- “Послання до єпископів” Івана Вишенського Про життя Івана Вишенського існує небагато відомостей: невідомо, хто його батьки, коли він народився і де вчився. Родоїл він був з Судової Вишні, містечка біля Перемишля, але сам себе нерідко називав “Іоанн, інок з Вишні”. Приблизна дата народження Івана Вишенського у різних наукових дослідженнях визначається десь між 1538-1550 рр. У 70-х роках XVI століття він […]...
- ЗИЗАНІЙ (ЗИЗАНІЙ-ТУСТАНОВСЬКИЙ) СТЕФАН ЗИЗАНІЙ (ЗИЗАНІЙ-ТУСТАНОВСЬКИЙ) СТЕФАН (р. нар. невід., вірогідно, с. Потелич, тепер Львівської обл. – 1600, Молдова) – український і білоруський освітній і культурно-релігійний діяч, письменник – полеміст, учений – філософ, проповідник, педагог. Старший брат Лаврентія Зизанія. Походив із простолюду або незаможної шляхти. Невідомо, де здобув освіту. До 1577 р. став ректором Львівської міської української школи. Брав […]...
- СМОТРИЦЬКИЙ МЕЛЕТІЙ СМОТРИЦЬКИЙ МЕЛЕТІЙ (світське ім’я Максим; бл. 1572 р., за іншими даними – 1575 р., с. Смотрич, тепер смт Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл. – 27.12.1633, с. Дермань, тепер Усгенське Друге Здолбунівського р-ну Рівненської обл.) – поет, український і білоруський письменник – полеміст, церковний діяч. Син Герасима Смотрицького. Освіту здобув в Острозькій академії. Вчителем Мелетія був учений […]...
- ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ – КОСТЯНТИН ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ – КОСТЯНТИН (бл. 1526, Турів? – 23.02.1608, Острог?) – видатний політичний і культурний діяч, меценат. Належав до знатного аристократичного роду. Син князя Костянтина Івановича Острозького та Олександри Слуцької. Виховувався й здобував освіту у “домоначальному граді” Острозі. Володіння великими маєтностями на Правобережній Україні й Галичині та знатне походження дали йому змогу відігравати впродовж тривалого […]...
- Іван Вишенсьний, його час і культурна та громадська діяльність Іван Вишенсьний, його час і культурна та громадська діяльність I. І. Вишенський – видатний представник полемічної літератури. (І. Вишенський – найвидатніший письменник-полеміст XVI-XVII століть, суворий викривач соціальної несправедливості.) II. Характеристика епохи часів Івана Вишенського. 1. Життя українського народу під гнітом литовських і польських феодалів. (Постійна боротьба трудящого люду за свою незалежність із татаро-турецькими загарбниками, із […]...
- Визначте причини появи в українській літературі ХVІ-ХVІІ ст. полемічних творів та назвіть їх основні риси Витоки постання української полемічної літератури сягають 1050 року. Саме тоді відбувся розкол раніше єдиної християнської церкви на два табори – католицький і православний. Каменем спотикання стали розходження у тлумаченні деяких догм християнського вивчення. Одним з основних спірних питань було питання про те, від кого походить Святий Дух – від Бога-Отця і Бога-Сина чи тільки від […]...
- КОСОВ СИЛЬВЕСТР КОСОВ СИЛЬВЕСТР (р. нар. невід., маєток Жировиці у Вітебському воєводстві, Білорусь – 13.04.1657, Київ) – український церковний діяч, філософ, педагог і письменник. Виходець із білоруської православної шляхта. Закінчив Віденську братську школу, навчався в Люблінській єзуїтській колегії й Замойській академії. Педагогічну діяльність розпочав у Віденській та Львівській православних школах. Влітку 1631 р. Сильвестра Косова разом з […]...
- Викриття злодіянь проти народу в “Посланні до єпископів…” – ІІ варіант – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант У 1596 році в Україні була створена унія, що мала би об’єднати православну та католицьку церкви. Уніати повинні були коритися Папі Римському, але це не подобалось як священикам, так і простому люду. Тим більше, що єпископи уніатської церкви, розбагатівши та здобувши високі посади, забули Христові заповіді. І. […]...
- Давня українська література (XIV – XVIII ст.) 9 клас ІІ. Старе українське письменство Давня українська література (XIV – XVIII ст.) Література XIV – XV ст. Період переписування давніх творів та укладання книг-зводів (“Літопис руський”, “Києво-Печерський патерик”, “Литовський літопис”, “Короткий київський літопис”, “Хождєнія Данила Паломника” тощо). Оригінальна література: послання, повчання митрополита Фотія, Григорія Цяблака, Перекладна література з грецької, сербської, болгарської мов, наприклад, сербська […]...
- ГАЛЯТОВСЬКИЙ ІОАНИКІЙ ГАЛЯТОВСЬКИЙ ІОАНИКІЙ (р. нар. невід. – 12.01. 1688) – письменник, культурно-освітній і церковний діяч. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Працював її викладачем, у 1659- 1664 рр. – ректором. З 1669 р. й до кінця життя був архімандритом Єлецького монастиря в Чернігові. Автор збірки проповідей “Ключь разумннія” (три віщання: IC, 1659; Л., 1663, 1665), збірок оповідань […]...
- Молода муза “Молода муза” – літературне угруповання українських письменників, діяло у Львові протягом 1906-09 як клуб літераторів. До “М. м.” належали В. Бирчак, П. Карманський, Б. Лепкий, О. Луцький, В. Пачовський, С. Твердохліб, С. Чарнецький, М. Яцків. Близькими до цієї групи були письменники: Ф. Коковський, М. Рудницький, О. Туринський, композитор С. Людкевич, скульптор М. Паращук, маляр І. […]...
- МОГИЛА ПЕТРО МОГИЛА ПЕТРО (31.12.1596, Ясси – 11.01.1647, Київ) – визначний релігійний, культурно-освітній діяч. Походив із давнього шляхетського волоського роду православної віри; батько його Симеон був господарем (правителем) Волощини, а потім і Молдавії на початку XVII ст., на власний кошт збудував церкву Успенія у Львові, що досі зветься “Волоською”. П. Могила – вихованець Львівської братської школи, а […]...
- Іван Вишенський – видатний полеміст Серед письменників давньої української літератури найвидатнішим полемістом кінця XVІ – початку XVІІ століття був Іван Вишенський. На жаль, біографічних відомостей про цього письменника-полеміста дуже мало: лише те, що був він людиною освіченою, а в 30-35 років постригся в ченці, став монахом-аскетом, переселився у Грецію на Святу гору, на Афон. На Афоні І. Вишенський почав свою […]...
- Тема 5. Іван Вишенський – Давня українська література (XIV – XVIII ст.) 9 клас ІІ. Старе українське письменство Давня українська література (XIV – XVIII ст.) Тема 5. Іван Вишенський Біографічні відомості Про життя Івана Вишенського відомо небагато: Іван це ім’я чернече, а Вишенський могло означати місце народження. Приблизно у 1550 р. – народився Іван Вишенський у м. Судова Вишня (тепер Львівської області). Навчався спочатку в рідному місті, […]...
- ВЕРБНА НЕДІЛЯ За тиждень до Великодня святкується вербна неділя. Відповідно до народних вірувань, у цей день у жодному разі не слід сіяти городину, оскільки в цьому разі все виросте гірке й тонке. За легендою, коли Ісус Христос їхав верхи на віслюку, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки. А оскільки пальмових […]...
- Як Сірко переміг татар – Народні перекази та легенди ЯК СІРКО1 ПЕРЕМІГ ТАТАР Давно-давно це було, ще за запорожців та за кошового Сірка. Пройшло років чимало, як жив Сірко і як його не стало, а слава про нього і не пройшла, і не пропала. Він був для ворогів страшний і сердитий, а, напроти, для християн був дуже добрий і милостивий. Одного разу запорожці пішли […]...
- Мелетій Смотрицький Мелетій Смотрицький (світське ім’я – Максим Герасимович; бл. 1577 – 17(27) грудня 1633) – український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов’янських мов; письменник, церковний і освітній діяч. Смотрицький є автором унікальної “Граматики слов’янської” (1619), що систематизувала церковнослов’янську мову. Мелетій Смортрицький народився у сім’ї українського письменника-полеміста Герасима Смотрицького, або у містечку Смотрич, тепер смт. Дунаєвецького […]...
- Відповіді до теми: “Давня українська література” 1. Яка історична подія спровокувала виникнення полемічної літератури? Виникнення полемічної літератури спровокувала головним чином Брестська церковна унія 1596 року, за якою об’єднувались православна та греко-католицька церкви, а також єзуїтські трактати на захист цієї унії. 2. Визначіть тематику вертепної драми. Вистави вертепної драми поділялися за тематикою на світські та релігійні. Світські вистави зображували сцени з народного […]...
- Послання до єпископів (дуже стисло/скорочено) – Вишенський Іван Послання пишеться у відповідь на “Оборону згоди з латинським костьолом та вірою, що Риму служить”, яке підписали архієпископ Михайло, єпископи Потій, Кирило, діонісій і Григорко, представники вищого духовенства, що погодились на унію – об’єднання католицької та православної церков. Він називає їх унію – “гадючою унією”, дивується, чому вони вважають себе святими, хоча нічого для святості […]...
- Скорочено ПОСЛАННЯ ДО ЄПИСКОПІВ – ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ Послання пишеться у відповідь на “Оборону згоди з латинським костьолом та вірою, що Риму служить”, яке підписали архієпископ Михайло, єпископи Потій, Кирило, Діонісій і Григорко, представники вищого духовенства, що погодились на унію – об’єднання католицької та православної церков. Він називає їх унію – “гадючою унією”, дивується, чому вони вважають себе святими, хоча нічого для святості […]...
- ВЕЛИКИЙ ПІСТ Найперший день Великого посту – жилавий понеділок. Назва походить від житніх коржиків – жиляників. У цей день господині не готують більше нічого, дозволяється, крім жиляників, ще їсти овочі – хрін і редьку. Ще одна назва цього дня – чистий понеділок. А чистий чому? Та тому, що господині нічого не готували, а отже, весь посуд залишався […]...
- Охарактеризуйте Просвітництво як ідейний рух і літературну епоху (головні ідеї, найвідоміші представники) Просвітництвом в Європі називається ідейна течія освіченої частини населення Європи у другій половині XVІІ – XVІІІ ст. Головними ідеями Просвітництва були: – ідея гуманізму, природного права кожної людини на визнання цінності її особистості, на щастя, незалежно від її походження, народності, раси. – осуд соціальної нерівності людей, експлуатації людини людиною. Антифеодальні настрої. – ідея перебудування суспільства […]...