Урок етики для сучасників і нащадків (за романом “Князь Єремія Вишневецький”)
Історія України для Нечуя-Левицького лишалася невичерпним джерелом роздумів і творчих пошуків, він вважав конче необхідним розвивати національну самосвідомість, був переконаний, що саме художні твори на тему історичного минулого здатні викликати живу зацікавленість широких верств українського народу до свого минулого.
Однак, змальовуючи образи історичних осіб, письменник не схильний до їхньої ідеалізації: авторська думка прагне осмислити співвіднесеність конкретних вчинків героїв з їхнім значенням для інших людей. Ця позиція дуже
Нечуй-Левицький, створюючи образ головного героя, серцем і розумом відчував нікчемну сутність існування цієї людини, яка, не сприйнявши культурних і духовних традицій власного народу, до самої смерті була його катом, безсердечним мучителем України. На мою думку, саме на почутті відповідальності перед своїми співвітчизниками робить основний наголос письменник.
У центрі твору – історичні події середини XVII століття, коли досі могутня Річ Посполита, поширюючи соціальний і національно-релігійний гніт на східних окраїнах, передусім
На тлі цих історичних подій ми бачимо поступове входження онука знаменитого Байди-Вишневецького у великосвітське коло і далі безпосередню його війну із “сіромою” та козацькими повстанцями, що сприймається ним як можливість утвердити себе на поважних ролях у Польській державі.
Уже на перших сторінках твору юний Єремія постає егоїстичною, честолюбною і користолюбною людиною: “Моя гетьманська булава – то землі безмірні, безліч грошей, військо…” Увесь час відчувається його зневага до простого народу, до козацьких законів: “Україна з гетьманством, з козаками мені не припадає до вподоби…” Навіть у виборі майбутньої дружини Гризельди Замойської Вишневецький керується думкою, наскільки такий шлюб сприятиме його славі.
Але, прагнучи до неподільної влади над людьми, постійно доводячи право на це збагачення деспотією, герой повісті не здобув очікуваної слави і не міг стати душевно щедрим чи хоча б душевно спокійним: його життя і талант, його величезна енергія були присвячені фальшивій ідеї. Так Нечуй-Левицький підводить нас до розуміння внутрішньої драми Вишневецького. Для самого Єремії ця драма полягає у тому, що він став, як мріялося, королем.
Я ж вбачаю трагедію Вишневецького у знехтуванні славних традицій батьків, що зробило з нього людину без моральних принципів, без почуття патріотизму, цинічну й нахабну. Починаєш розуміти, як це страшно, коли така людина має, крім багатства, ще й владу!.. Уся подальша історія доводила нам це не один раз.
Зневагу і презирство викликає цей жалюгідний, нікчемний і безсилий у своїй люті людоненависник, коли занепокоївся, дізнавшись, що військо Богдана Хмельницького та Максима Кривоноса “взяло перевагу”, народ встав проти своїх гнобителів: “Що ж тепер станеться з Польщею, з Україною? Невже пропали навіки усі мої маєтності, моя дорога Лубенщина, мій квіт, мій перл дорогий та коханий! Невже пропала Вишневеччина?
Невже пропаде й панщина і холопи будуть вільні? Шляхту потоптали в болото, в багно! І хто потоптав? Мої закатовані вороги, козаки та мої панщанники – холопи.
Який сором!..”.
У цьому монолозі – суть єства Вишневецького. Мені здається, це найвиразніше місце у повісті, бо в ньому – і самохарактеристика. А ще – дійсно сором.
Тільки цей сором, що визрів у моїй душі, – іншої якості. Хоч я і розумію, що історію не переписати, в ній були сторінки низького морального поступування з боку українців, але ж нащадок оспіваного народом славного Байди та митрополита Петра Могили не мав права дозволити собі зрадницьке життя.
Тому він і не має права називатися сином України, бо нічого, крім презирства й сорому, по собі в пам’яті не лишає. І в цьому – безцінний урок моральності, що дає нам у своєму романі І. С. Нечуй-Левицький.
Related posts:
- Урок етики для сучасників і нащадків (за романом Івана Нечуя-Левицького “Князь Єремія Вишневецький”) Історія України для Нечуя-Левицького лишалася невичерпним джерелом роздумів і творчих пошуків, він вважав конче необхідним розвивати національну самосвідомість, був переконаний, що саме художні твори на тему історичного минулого здатні викликати живу зацікавленість широких верств українського народу до свого минулого. Однак, змальовуючи образи історичних осіб, письменник не схильний до їхньої ідеалізації: авторська думка прагне осмислити співвіднесеність […]...
- Вічні питання національно-державного буття в історичному романі І. Нечуя-Левицького “Князь Єремія Вишневецький” Кожен видатний письменник, якщо він справді таким є, відбиває у своїй творчості переломні моменти історичної долі рідного народу, прагнучи узагальнити дійсність, дати якомога ширшу панораму доби. Життя і творчість Івана Нечуя-Левицького засвідчили, що український національний дух здолати не можна, бо він – невмирущий. У творчості видатного майстра слова українська нація, як у чудовому дзеркалі, побачила […]...
- На шляху до безчестя і безслав’я (за романом І. Нечуя-Левицького “Князь Єремія Вишневецький”) Урочисте слово “патріот”. А кого ним називають? Які моральні якості людини-патріота? Ці питання останнім часом викликають у нашому суспільстві суперечки, дискусії. Але, мабуть, не помилюся, якщо скажу, що в одному різних поглядів не буде: патріотом ніколи не назвуть зрадника. І як не переписувалися б підручники з історії, жодне покоління не напише хвалебних рядків про зрадників. […]...
- Нечуй-Левицький Іван Семенович Князь Єремія Вишневецький І. С. Нечуй-Левицький. Зібрання творів у десяти томах. Том сьомий. Прозові твори. Київ: Наукова думка, 1966. ст.5-259. I В першій половині XVII віку князь Михайло Вишневецький був один з найбагатіших магнатів на всю Україну й Польщу. Він мав великі маєтності на Волині, на Подолі, в Галичині й на Білій Русі. Це була його батьківщина й […]...
- Історична проза І. Нечуя-Левицького (роман “Єремія Вишневецький”) Нечуй-Левицький був тим українським письменником, який постеріг минуле України і змалював широку картину життя і національно-визвольної боротьби козацького народу в XVII ст. Роман “Єремія Вишневецький” (1896-1897) – один з найкращих творів у вітчизняній літературі на історичну тему. В основу роману покладено переможний етап визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького (1648-1649 рр.). У творі […]...
- Скорочено “Князь Єремія Вишневецький” Нечуй-Левицького В першій половині XVII віку князь Михайло Вишневецький був один з найбагатіших магнатів на всю Україну й Польщу. Він мав великі маєтності на Волині, на Подолі, в Галичині й на Білій Русі. Це була його батьківщина й дідизна. Польський король затвердив за ним і за його родом ще й усю Лубенщину: усі землі на річці […]...
- “Чого навчає історична повість Нечуя-Левицького “Єремія Вишневецький”? Літературні твори, у тому числі і повісті, побудовані на певних історичних подіях, далеко не завжди мають єдину мету, яка полягає в оповіданні про певну історичну епоху. Іноді у них є й інша, повчальна мета, яка полягає в тому, щоб показати людині деякі паралелі, тим самим навчити людину дечого нового. Однією з цілей історичної повісті Нечуя-Левицького […]...
- Проблема честі і зради в повісті “Князь Ієремія Вишневецький” Повість “Князь Ієремія Вишневенький” переносить читача у вируюче XVII століття, його першу половину, коли точилася жорстока боротьба українців проти панування польської шляхти. Але в центрі уваги митця – не героїка боротьби, а спроба осмислити, як став не тільки зрадником, а навіть катом рідного народу князь Ієремія Вишневецький, нащадок славного українського лицаря Байди Вишневенького. На початку […]...
- Проблема честі і зради в повісті Івана Нечуя-Левицького “Князь Ієремія Вишневецький” Творчі зацікавлення Івана Семеновича Нечуя-Левицького надзвичайно широкі: письменника хвилювали проблеми українського селянства, життя української інтелігенції, давно відшумілі події рідної історії. Повість “Князь Ієремія Вишневецький” переносить читача у вируюче XVІІ століття, його першу половину, коли точилася жорстока боротьба українців проти панування польської шляхти. Але в центрі уваги митця – не героїка боротьби, а спроба осмислити, як […]...
- Злочинна дiяльнiсть радянської влади в Українi (за романом Василя Барки “Жовтий князь”) Ще десять рокiв тому ми навiть i не знали про тi страшнi подiї. Лише десь, у деяких книжках, були якiсь спогади про неврожай 1932 року. Але з проголошенням незалежностi України почали з’являтися “цiкавi” i жахливi факти з нашої iсторiї, iсторiї будiвництва соцiалiзму задля щастя людей. Саме у нашi часи побачили свiт забороненi книжки, якi глибоко […]...
- Злочинна діяльність радянської влади в Україні (за романом Василя Барки “Жовтий князь”) Злочинна діяльність радянської влади в Україні (за романом Василя Барки “Жовтий князь”) Ще десять років тому ми навіть і не знали про ті страшні події. Лише десь, у деяких книжках, були якісь спогади про неврожай 1932 року. Але з проголошенням незалежності України почали з’являтися “цікаві” і жахливі факти з нашої історії, історії будівництва соціалізму задля […]...
- Трагедія сім’ї Катранників (за романом “Жовтий князь”) Роман Василя Барки “Жовтий князь” одним з перших розповів людству про жахливу трагедію штучного голодомору, влаштованого сталінською тоталітарною системою на українській землі. Починається твір описом недільного ранку, коли родина Катранників разом з діточками збиралася піти до церкви. Але замість цього чоловікові довелося йти на агітзбори, де промовець із столиці чітко й суворо сказав, що “треба […]...
- Мирон Катранник – ідеал селянина і людини (за романом “Жовтий князь”) Мирон Данилович Катранник – один із головних героїв роману В. Барки “Жовтий князь”. Це звичайна сільська людина. Але він увібрав у себе мудрість усього хліборобського роду, християнсько-моральні принципи своїх пращурів. І це в найтяжчі часи допомогло йому жити гідно, не втрачаючи людської подоби і не продаючи душу. Катранник постійно мучиться думкою: за що ж таку […]...
- “Характеристика образу Єремія Вишневецького” Князь Єремія Вишневецький – це головний герой однойменного твору авторства Івана Нечуя-Левицького. Образ цієї людини і його характеристика цікаві не стільки тому, що він робив і думав, скільки з точки зору його ролі, яку намагався показати автор. Розгляд цього образу досить цікавий, тому що він дає можливість зрозуміти деякі аспекти української історії, яка мала в […]...
- Образ Мирона Катранника як уособлення духовної сили нації (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Роман Василя Барки “Жовтий князь” – це перший в українській літературі великий прозовий твір, присвячений національній трагедії України – голодомору 33-го року. Цей твір за жанром роман, хоча його можна було б назвати, на думку О. Забарного, сімейною хронікою: у ньому розповідається про життя Мирона Катранника і його родини від осені 1932 до жнив 1933 […]...
- Твір на тему: “Характеристика образу Єремія Вишневецького” Князь Єремія Вишневецький – це головний герой однойменного твору авторства Івана Нечуя-Левицького. Образ цієї людини і його характеристика цікаві не стільки тому, що він робив і думав, скільки з точки зору його ролі, яку намагався показати автор. Розгляд цього образу досить цікавий, тому що він дає можливість зрозуміти деякі аспекти української історії, яка мала в […]...
- Трагедія сім’ї Катранників (за романом В. Барки “Жовтий князь”) I. Жахлива правда сталінської тоталітарної системи на українській землі (голодомор). II. Роман В. Барки – розповідь про трагедію українського народу. 1. Опис недільного ранку родини Катранників (замість відвідування церкви – агітзбори). 2. План хлібозаготівлі (його виконання залишить сім’ю без їжі; голодна зима, без посівного зерна весна: відповідає за план уся сім’я). 3. Порівняння розпорядчиків зі […]...
- “ВЕСНИ РОЗСПІВАНОЇ КНЯЗЬ… ” (За поезією Богдана-Ігоря Антонича) – Урок-зустріч з поезією Тема уроку. “ВЕСНИ РОЗСПІВАНОЇ КНЯЗЬ… ” (За поезією Богдана-Ігоря Антонича) Мета уроку: ознайомити учнів із постаттю Б.-І. Антонича, його життєвим і творчим шляхом, особливостями поетичних творів; сприяти розвитко-ві мовлення дев’ятикласників, їх творчих здібностей, уміння аналізувати вірші, висловлювати власні думки та власну оцінку прочитаного; засобами поезії виховувати у школярів любов до прекрасного, прагнення до самовдосконалення та […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Жовтий князь… Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки “Жовтий князь” – це збірний символічний образ, це втілення зла і насильства, рудий ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців у 33-му році минулого століття приніс в Україну голод, смерть, руїну. У романі відтворено реальні події і явища голодомору. Важко читати цю страхітливу хроніку […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – ІІІ варіант ВАСИЛЬ БАРКА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ БАРКА Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу (за романом “Жовтий князь”) III варіант Неможливо ні з чим порівняти той страшний голодомор 1933 року. Він був зроблений штучно, щоб знищити більшість українців, які славилися своїм волелюбством і не хотіли миритися з новим порядком володарювання. Щоб […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) (2 варіант) “Ноги пухли. І я уже ходив, тримаючись за паркан і стіни, там, де вже лежали мертві. Я не надіявся, що виживу. Та мука голоду аж до передсмертної лінії жахлива… “ Голодомор 1932-33 рр. – одне з найстрашніших явищ в історії нашої держави. Тоталітарна система винищила велику частину українського народу, а багато людей на все життя […]...
- На хресті голодомору (за романом “Жовтий князь”) У романі “Жовтий князь” Василь Барко відверто і правдиво розповів про голодомор в Україні. Письменник сам був свідком страшної трагедії. У 1932 році йому довелося відвідати брата на Полтавщині. Н А власні очі він побачив страхіття голодомору. А ще були численні свідчення очевидців, які Василь Барка тримав у пам’яті впродовж 23 років і які мав […]...
- Мирон Катранник – ідеал селянина і людини (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Мирон Данилович Катранник – один із головних героїв роману В. Барки “Жовтий князь”. Це звичайна сільська людина. Але він увібрав у себе мудрість усього хліборобського, роду, християнсько-моральні принципи своїх пращурів. І це в найтяжчі часи допомогло йому жити гідно, не втрачаючи людської подоби і не продаючи душу. Катранник постійно мучиться думкою: за що ж таку […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) (1 варіант) Василь Барка – це, звичайно, передусім поет, представник елітної модерної поезії з ідеалістично-містичним світоглядом. Він був одним з тих поетів, які значно розширили стильові горизонти української літератури. Але український читач перш за все знає його як прозаїка, автора роману “Жовтий князь”. До речі, всі критики констатують, що у своїх романах “Рай”, “Жовтий князь” та інших […]...
- І. Нечуй-Левицький – майстер пейзажу І. Нечуй-Левицький – майстер пейзажу I. Тонке природжене чуття природи – характерна риса творчої особистості І. Нечуя-Левицького. (У письменника майже нема творів, куди пейзаж не входив би як обов’язковий складовий елемент сюжету. Пильне око письменника фіксує всі деталі – освітлення, барви, описи поверхні землі, рослинність.) II. І. Нечуй-Левицький – видатний “артист зору”. 1. Повість “Микола […]...
- Смерть та відродження родини Катранників (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Я був глибоко вражений, коли дізнався, що всі події, зображені у романі “Жовтий князь”, відбулися насправді, це реальна історія однієї родини. Лише імена героїв автор змінив для більшого узагальнення. Адже насправді таких родин були тисячі… Родина Катранників уособлює свідомість, мислення народу, а її страшна трагічна доля – відображення долі мільйонів українців. Це була звичайна селянська […]...
- Трагедія нації крізь призму трагедії сім’ї (За романом В. Барки “Жовтий князь”) В українській історії було багато трагедій. Однією з них став штучний голодомор за часів правління Йосифа Сталіна. У той час, як цивілізований світ із захопленням спостерігав за успіхами радянської влади в усіх сферах життя, на периферії імперії на межу життя і смерті було поставлено цілу націю. Сучасні історики наголошують на тому, що терор голодом був […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – ІІ варіант ВАСИЛЬ БАРКА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ БАРКА Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу (за романом “Жовтий князь”) ІІ варіант Нічого страшнішого за голодомор, мабуть, не відбувалося в українській землі. Про нього пам’ятають як про нашесть, яка змела з лиця землі більшість українців, вкоротивши віку і старим людям, і маленьким дітям. […]...
- Для чого людина приходить у цей світ (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Людина – найзагадковіша у світі істота, яку Бог наділив душею і розумом. І в своїх діях вона керується саме цими чинниками, що роблять людину вищою за тваринний світ. Але людина – частка природи і цього тваринного світу, і може статися так, що звірячі інстинкти переважать її людське єство. І тоді це вже н$. людина, а […]...
- Художнє відтворення голодомору 1933 року (за романом В. Барки “Жовтий князь”) 1. Роман “Жовтий князь” В. Барки – найкраща християнська книжка (“Мої книжки застерігають від духовної сліпоти, блукань суспільної думки в світоглядницьких пошуках. Допомагають кожній людині “справити повеління зі Святого Письма: створити собі нове серце, щоб знайти найкращі ключі для вирішення життєвих проблем”). 2. Роман “Жовтий князь” – перший в українській літературі твір, присвячений голодомору 1933-го […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – IV варіант ВАСИЛЬ БАРКА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ БАРКА Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу (за романом “Жовтий князь”) IV варіант Голодомор… Моторошне слово. Страшне воно не тільки тим, що означає трагедію, смерть, загибель багатьох людей, а й тим, що ця загибель – частина чийогось нелюдського задуму, що вона влаштована штучно. Неможливо […]...
- Духовна спадщина для нащадків Ми – молоде покоління нової держави Україна. Думкою лину в її минуле і уявляю наших славних предків, які самовіддано захищали від численних ворогів свою рідну землю. Що ж залишили вони нам у спадок? Передусім – велике прагнення бути вільними. Ще з часів Київської Русі воно утверджувалося нашими славними пращурами у нескінченних битвах. Пізніше його підхопили […]...
- Коротка Біографія Івана Нечуй-Левицького ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838-1918) Іван Семенович Левицький (літ. псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй) народився 25 листопада 1838 р. в м. Стеблеві на Київщині (тепер Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район) у сім’ї священика. Навчався в духовному училищі та в семінарії. Закінчив Київську духовну академію. Учителював у Полтавській семінарії, у гімназіях Каліша (1866-1867 рр.), Седлеця (1867- 1872 рр.), […]...
- УРОК-КВК ЗА РОМАНОМ І. С. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “ХМАРИ” Тема уроку. УРОК-КВК ЗА РОМАНОМ І. С. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “ХМАРИ” Мета уроку: Ознайомити учнів зі змістом та проблематикою роману “Хмари”; сприяти розвитку мовлення школярів, їх творчих здібностей, прагненню бути активним у громадському житті. Вступне слово вчителя. Література формує свідомість. Це – річ незаперечна. І зрозуміло, чому так шматували, розділяли українську літературу минулих часів. Одну залишали у […]...
- Члени родини Катранників – носії загальнолюдських ідеалів (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Головними героями твору В. Барки “Жовтий князь” є селяни – родина Катранників. Сам автор назвав свій твір родинною хронікою. Тема роману – голод тисяча дев’ятсот тридцять третього року. Це був страшний час, коли в Україні загинуло багато людей. Нічого було їсти, траплялися навіть страшні випадки людожерства. Василь Барка показав усі темні сторони життя людей, але […]...
- Доля сім’ї Катранників – уособлення долі українського селянства (за романом В. Барки “Жовтий князь”) У 1989 році Василь Барка написав передмову до роману “.Жовтий князь”, у якій визначив три взаємопов’язані ідейно-тематичні лінії твору, три його структурні плани: реалістичне змалювання трагедії родини Мирона Катранника під час голодомору; передача внутрішнього, психічного стану людини, яка гине від голоду; духовний вимір зображуваних подій. Голод, неначе страшна повінь, неначе жахлива чума, поступово входить в […]...
- Тільки краса може збудити життя серця (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Багато випробувань випало на долю нашої країни протягом всього її існування. Але однією з найстрашніших подій став голодомор тридцять третього року. У світовій історії не було зафіксовано голоду, подібного тому, що пережила Україна. За підрахунками вчених, ця трагедія прирекла на смерть від голоду більше восьми мільйонів людей. А в тих, хто вижив, назавжди залишаться в […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – І варіант ВАСИЛЬ БАРКА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ БАРКА Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу (за романом “Жовтий князь”) І варіант Є в історії нашої країни сторінки, які чомусь і не хочеться згадувати, настільки вони страшні, настільки жахають усіх своїм натуралізмом та, на жаль, ганебністю. Це, зокрема, голодомор 1933 року. Але про […]...
- Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки “Жовтий князь”) І. Роман В. Барки “Жовтий князь” – перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор 1933 року. (Василь Барка – український письменник. Переживши страшні роки голодомору 1933 року, після еміграції за кордон написав роман “Жовтий князь” про ці […]...
- Пам’ять слова (Значення літописання для нащадків) Літопис… Літописець… Літописання… Вслухаймося, як звучать ці слова. Про що нам розповідають? Вони самі підказують, що йдеться про опис різних подій протягом “літ” – років. Дійшли до нас ці слова з давніх часів Київської Русі. Історики пов’язують виникнення літописання на території України-Русі з прийняттям християнства і появою слов’янської абетки, яку створили просвітителі Кирило та Мефодій. […]...