УРЯДИЛИ МОЛОДОГО – ВИВЕЛИ ДО ПОРОГА (урядження молодого)

Related posts:

1. Ритуал купання молодого подружжя у річці чи обливання водою Обряд весілля завершувався ритуалом купання молодого подружжя у річці чи обливання водою. При цьому молоді мили одне одного. В інших регіонах молода приносила двічі воду з криниці. Перший раз водою обливалися бояри, другий – наречені. М. Грушевський описує, як на Бойківщині молодята з боярами після комори йдуть до річки, де разом зі старшими чоловіками та […]...
2. Від Космосу до хатнього порога – Микола Вінграновський (1936-2004) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Микола Вінграновський (1936-2004) Я встав з колін і небо взяв за зорі! (Микола Вінграновський) Яскравий поет, прозаїк, актор, режисер, кіносценарист, Микола Вінграновський належав до покоління шістдесятників. Молодий поет не ввійшов, а рвучко увірвався в українську літературу збіркою “Атомні прелюди”, полонивши читачів космізмом образів, масштабністю […]...
3. Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника і хвацького купця Калашникова Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника і хвацького купця Калашникова Ох ти гой єси, цар Іван Васильович! Про тебе нашу пісню склали ми, Про твово улюбленого опричника Та про сміливого купця, про Калашникова; Ми склали її на старовинний лад, Ми співав її під гуслярний дзвін І прічітивалі та прісказивалі… Не сяє на небі сонце […]...
4. Сюжет роману Иоганна Гете “Страждання молодого Вертера” Саме цей жанр, характерний для літератури XVIII в., вибирає Гете для свого добутку, дія ж відбувається в одному з невеликих німецьких городків наприкінці XVIII в. Роман складається із двох частин – це листа самого Вертера й доповнення до них під заголовком “Від видавця до читача”. Листа Вертера адресовані його другові Вільгельмові, у них автор прагне […]...
5. Витоки творчості. Автобіографічний зміст роману “Страждання молодого Вертера” ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ Й.-В. ГЕТЕ 2. Витоки творчості. Автобіографічний зміст роману “Страждання молодого Вертера” Літературна спадщина Гете нараховує 80 томів. Важко назвати жанр, у якому б не працював письменник. Гердер, посідаючи одне з провідних місць у культурно-мистецькому русі “Буря і натиск”, залучав до “штюрмерства” і Гете, тому перший період у творчості митця має назву […]...
6. Гармонійна двоїна мистецтва молодого П. Тичини Павло Григорович Тичина прийшов у літературу на зламі епох. Кінець XIX – початок XX століття був позначений усталеною ідеологією в літературі і водночас пошуками нових мистецьких засобів. Письменники старшого покоління обстоювали думку про те, що література має зображувати реальних людей і реальні події. На противагу теоріям віддзеркаленого зображення життя приходять пошуки нових форм, нових моделей […]...
7. Романтизм творів молодого Тараса Шевченка (балада “Причинна”) Романтизм творів молодого Тараса Шевченка (балада “Причинна”) Спостерігаю стрімкий красивий осінній захід сонця. Ще зелені дерева, але вже з пожовклим листям накриває велика тінь передвечірніх сутінків. Вона повільно насувається, мов поглинає у себе все, позбавляючи сонячного світла. Сонце останніми променями прощається з землею і ховається за обрієм. Восени усі підбивають підсумки: люди збирають урожай, тварини […]...
8. Коротка характеристика добутку Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Лєрмонтова М. Ю По жанрі “Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця” – історична поема в народному стилі, фольклорна стилізація. Зав’язка – оповідання Кирибеевича Іванові Васильовичу про свою любов до Алене Дмитрівни, дружині купця Калашникова. Кульмінація – бій Калашникова з Кирибеевичем, під час якого купець убиває опричника. Розв’язка – страта купця Калашникова. Лєрмонтов відтворить епоху […]...
9. Сюжет повести Пденцдорфа “Нові страждання молодого В.” Починається повість із декількох повідомлень-некрологів про смерті від розряду струму сімнадцятилітнього Эдгара Вибо. Потім треба діалог матері й батька загиблого юнака. Ці двоє розсталися, коли їхньому синові було всього п’ять років. З тих пор батько жодного разу його не бачив, за винятком одного випадку, коли син приходив інкогніто. З діалогу з’ясовується, що до пори до […]...
10. Образ молодого покоління в драмі А. Н. Островського “Гроза” 1. Тихін Кабанів і Борис, племінник Дикого. 2. Іван Кудряш. 3. Катерина й Варвара У драмі А. Н. Островського “Гроза” дія розвертається на тлі напружених взаємин між представниками старшого й молодшого поколінь. Тиранічний гніт Кабанихи й Дикого на близькі не слабшає побачивши зовнішніх проявів покірності Як же поводяться представники молодого покоління, оказавшиеся в подібних умовах? […]...
11. Леонід Кисельов. Доля молодого поета. Гуманістичний пафос віршів. “Стати б хоч на менти лічені…”, “Земля така гаряча” УРОК 70 Тема. Леонід Кисельов. Доля молодого поета. Гуманістичний пафос віршів. “Стати б хоч на менти лічені…”, “Земля така гаряча”. Мета. Переказувати історію трагічного життя молодого поета; розвивати вміння виразно, вдумливо читати вірші; визначати основну ідею, пояснювати художні засоби, підтекстовий зміст образів; виховувати небайдуже ставлення до емоцій та почуттів. Обладнання: портрет Л. Кисельова, збірка його […]...
12. Скорочено Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Гоголя М. Ю Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова “Ох ти гой еси, цар Іван Васильович!” – з такого характерного для народної поетичної творчості зачину починається ця поема Лєрмонтова. Зміст її простої: молодий купець Степан Парамонович Калашников заступається за честь своєї дружини Алени Дмитревни, у яку закохався царський опричник по прозванню Кирибеевич. Опричник […]...
13. Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Смерть за честь Жорстокі часи опричнини відомі нам з історії. У художній літературі ми їх також зустрічаємо, наприклад в “Пісні про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” М. Ю. Лермонтова. Сваволя й беззаконня були “візитною карткою” опричників. Простий народ боявся їх, знатні люди уникали з ними зустрічей. Лермонтову дуже точно вдалося описати […]...
14. Роман “Капітанська дочка” і проблема виховання молодого покоління Роман написаний у вигляді мемуарів Петра Андрейча Гринева, де він згадує свою молодість і зустрічі з розбійником Пугачовим. Дитинство і юність Гринева нічим не відрізнялися від життя інших барчат-недорослей, тому у романі про це сказано мимохіть, а от про майбутню службу в армії Гринев розповідає докладно, тому що мріяв служити в Петербурзі, у гвардії, сподівався […]...
15. Політичні ідеали молодого Пушкіна Політичний світогляд О. С. Пуш­кина зложилося вже в юнацький, чи­цейский період. На формування його поглядів великий вплив зробив Цар­скосельский ліцей. Викладачі прагнули розвити у своїх вихованцях почуття цивільної честі, служіння Батьківщині й народу У ліцеї виріс ге­ниальний поет Пушкін, звідси виніс він свій ясний погляд на мир і людей, по­нимание тогоого, що будь-яка людина, неза­висимо […]...
16. Зміст вірша “Пісня про царя Івана Васильовича, і молодого опричника й відважного купця Калашникова” Поема М. Ю. Лєрмонтова “Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” (1837) у контексті всього творчості поета сприймається як своєрідний підсумок його роботи над російським фольклором. Інтерес до фольклору був характерний для російської літератури 30-х років, коли країна переживала глибоку кризу. Перебуваючи на роздоріжжі, що похмурі розуми епохи схильні були вважати […]...
17. Фольклорні мотиви в “Пісні про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” М. Ю. Лермонтова 1. Художні засоби зображення героїв. 2. Героя з народу й царське наближення. 3. Значення образа пануючи Івана Васильовича. Уже сама назва “Пісні про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” М. Ю. Лермонтова зближає її з усною народною творчістю. Чому? Відповідь потрібно шукати в перших рядках поеми: Ох ти тої еси, цар Іван […]...
18. Які причини звертання М. Ю. Лєрмонтова до російської історії? (по вірші Бородіно й поемі Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова) Головною темою цивільної лірики Лєрмонтова було зображення сучасного поетові покоління як “загубленого покоління”, коли молоді люди захоплені дрібними життєвими турботами, задовольняються порожніми ідеями. Найбільше яскраво цю думку поет виразив у програмному вірші “Дума” (1838): Сумно я дивлюся на наше поколенье! Його прийдешнє – иль порожньо, иль темно, Меж тим, під тягарем познанья й сомненья, У […]...
19. Моє ставлення до молодого покоління у творі І. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Проблема батьків і дітей – це вічна проблема людства. Бо як би не змінювалося суспільство, як би бідно чи багато не жили люди, ця проблема завжди залишається, тому що діти завжди хочуть жити самостійно: самі будувати своє життя, робити свої помилки і самі за них відповідати. І. С. Нечуй-Левицький у повісті “Кайдашева сім’я” показав, як […]...
20. ЗМІЙ Популярний персонаж української демонології, а також фольклору, в якому злилися язичницькі, християнські та середньовічні фантастичні мотиви. Змію притаманне зловороже ставлення до людей (він зваблює дівчат і жінок, вбиває чоловіків, спалює оселі тощо). Як представник нечистої сили, Змій може перевтілюватись: ударившись об землю, він набирає вигляду молодого привабливого парубка. Зазвичай він нагадує куль соломи, з якого […]...
21. Переказ поеми Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Лєрмонтова М. Ю План переказу 1. Іван Грозний на бенкеті довідається про любов свого опричника Кирибеевича до замужньої жінки Алене Дмитрівні. 2. Купець Калашников довідається про те, що Кирибеевич його знеславив, заговоривши з Аленой Дмитрівною про любов. 3. Купець вирішує битися з опричником і говорить про цьому своїм молодшим братам 4. Під час кулачного бою на Москві-Ріці Калашников […]...
22. Страждання молодого Вертера характеристика образа Вертера Вертер – герой роману Гете, що став першим добутком нової німецької літератури, що відразу ж знайшло європейський резонанс. Особистість В. украй суперечлива, його свідомість розколота; він – у постійному розладі й з навколишніми, і із самим собою. В., як і сам молодий Гете і його друзі, представляють те покоління що бунтує разночинной молоді, величезні творчі […]...
23. ВІНЕЦЬ – ДІВОЦТВУ КІНЕЦЬ (дівич-вечір) Дівич-вечір (дівичник, вечоринки, дружини, пироги, заграваний, заводини) влаштовують напередодні весілля, він ніби символізує розставання та прощання з вільним життям. Такі вечори молоді влаштовують (окремо хлопці та дівчата) в оселях молодої та молодого або ж десь в іншому місці – у клубі чи кафе. Це обрядовий акт відокремлення наречених від нежонатої молоді. На жаль, сьогодні це, […]...
24. У чому зміст протиставлення образа Калашникова образам Кирибеевича й Івана Грозного в поемі Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова? Шаленості хоробрих поїсти ми пісню! Шаленість хоробрих – от мудрість життя. М. Горький У поемі “Пісня…” описується випадок, що Лєрмонтов відносить до російської історії XVІ століття. Купець мстить опричникові й царському улюбленцеві за свою ображену честь: Калашников виходить на кулачний бій з Кирибеевичем, не боячись смерті й царського гніву. Протистояння Калашникова – Кирибеевича й Івана […]...
25. Сравнительная характеристика Калашникова и Кирибеевича (“Песня про царя Ивана Васильевича, молодого опричника и удалого купца Калашникова” М. Ю. Лермонтова) В своем произведении Лермонтов обращается к XVI веку, ко времени неограниченной власти царя Ивана Грозного. Тема чести и достоинства – главная в поэме. Она раскрывается на примере двух главных героев: царского опричника Кирибеевича и купца Калашникова. Кирибеевич – любимый опричник царя, “удалой боец, буйный молодец”. Опричник способен чувствовать красоту, восхищаться ею и в результате оказывается […]...
26. Оксиморон Оксиморон (грецьк. oxymoron – дотепна нісенітниця, від oxys – гострий, moras – безглуздий) – різновид тропа, що полягає у сполученні різко контрастних, протилежних за значенням слів, внаслідок чого утворюється нова смислова якість, несподіваний експресивний ефект (світла пітьма, суха вода, крижаний вогонь тощо). Принцип семантичної несумісності між іменником та прикметником широко використовується у художній літературі (В. […]...
27. Дівич-вечір Дівич-вечір відбувався у п´ятницю перед весіллям і був своєрідним прощанням нареченої зі своїми подругами та дівочою громадою. У цей час здійснювались певні ритуали, пов´язані із культом Рослин та вірою в їх магічну дію. Найпоширенішими з них були заплітання вінка з калини, барвінку чи інших вічнозелених ритуальних рослин на голову нареченої та вінка на коровай (так […]...
28. Ладкання Ладкання – народна назва весільних обрядових пісень, вживана на українських землях західного регіону Карпат (Бойківщина, Лемківщина, Закарпаття). Виконуються під час зустрічі молодого з молодою. Пісенний діалог між свахами молодого і дівчатами, що оточують молоду, називається “владкування молодої”. Прохання свах, “аби бояри сіли” і їм дали місце біля молодої, називають “виладкування”. Автори “Русалки Дністрової” під назвою […]...
29. ОДМІНОК (ОБМІННУК, ВІДМІНА) Дитина, підмінена нечистою силою. Українці вірять, що дика баба чи богиня може викрасти людське немовля, підкинувши натомість своє. Впізнати одмінка можна за мішкуватою будовою тіла (маленька голова, велике черево, тонкі ноги). Підмінені діти невгамовно кричать і погано розвиваються. Подекуди їм приписують здатність змінювати розміри свого тіла. Вони можуть вигодовуватися в людей до двадцяти років. Аби […]...
30. Малороссийский сборник повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей “Малороссийский сборник повестей, сцен, рассказов и водевилей известных малороссийских писателей” (Москва, 1899). У збірнику були надруковані твори українських класиків XIX ст. – Т. Шевченка (“Перебендя”, “Катерина”), П. Куліша (“Сіра кобила”, “Орися”), Г. Квітки-Основ’яненка (“Через що люди бідніють та що їм треба робити?”), Марка Вовчка (“Ледащиця”, “Викуп”), О. Стороженка (“Як бог дасть, то й у вікно […]...
31. Літаюча голова – ВІКТОР НЕБОРАК Скорочено ВОНА ПІДНІМАЄТЬСЯ, ЯК ГОЛОВА, відрубана голова волоцюги. Вона промовляє уперше, і вдруге, І втретє свої потойбічні слова: Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА! Над юрмищем площі нависло навскіс її всевидюще летюче бароко. Кров гусне в повітрі, розчахнутий зріз тінь відкидає, важку і глибоку: Я ЛІТАЮЧА ГОЛОВА! Сокира невидима в місто ввійшла, стягнути з помостів тіла безголові, роззяви напились […]...
32. ГУЛЯЙ, ДОНЮ, Я ТОБІ НЕ БОРОНЮ (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння) Якщо вечорниці вважаються “зимовим” видом розваг, то літнім способом відпочинку та спілкування молоді є так звана колода. Назва, найімовірніше, доволі прозора та походить від звичайнісінької колоди, на якій часто збирається молодь, аби весело провести час із представниками протилежної статі. Це щось на кшталт клубу просто неба. Це може бути затишна галявинка, толока, садок, повалений блискавкою […]...
33. Ой Морозе, Морозенку Скорочено Ой Морозе, Морозенку, Ти славний козаче, За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче. Не так тая Україна, Як та стара мати, Заплакала Морозиха, Та стоячи біля хати. Ой з-за гори та з-за кручі Буйне військо виступає. Попереду Морозенко Сивим конем виграває. То не грім в степу грохоче. То не хмара світ закрила, – То татар велика […]...
34. Епіфора Епіфора (грецьк. epiphora – перенесення, повторення) – стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукосполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків, строф у великих поетичних творах (в романі у віршах), фраз – у прозі чи драмі. Вживається задля увиразнення художнього мовлення. Особливого смислового значення Е. набуває у поєднанні з анафорою (див.: Симплока): – У тебе задовгі руки, […]...
35. КОЛОДІЙ Чоловічий Бог любові та шлюбу, як Лада – жіноча богиня любові й шлюбу. За давніх часів у кінці лютого на майдані ставили глиняну чи дерев’яну статую цього бога, що її дівчата й парубки прикрашали паперовими квітами, а потім водили навколо неї хороводи з піснями, жартами. Колодій – символ родючості, шлюбу, любові чоловіка до жінки. . […]...
36. Відповідь на контрольне питання До роману Ж. Верна “П’ятнадцятирічний капітан” Яким зобразив Ж. Берн свого героя – Діка Сенда? Перед нами проходять люди, яких об’єднало спільне лихо. У центрі цього маленького згуртованого колективу – п’ятнадцятирічний капітан Дік Сенд. Що ми знаємо про нього? Дік – сирота, що виріс у виховному будинку. Він обдарований не тільки розумом, але й чудовим характером. Дік не пасує перед труднощами, […]...
37. Рекс. Опис тварини У моєї бабусі є собака. Це велика середньоазіатська вівчарка, яка має кличку Рекс. У нього довга густа шерсть білого кольору, на спині злегка завихрена. Голова велика, мордочка видовжена, звужена до носа. Очі у Рекса темні і розумні. Дивиться він на всіх пильним, уважним поглядом. Стрункі довгі ноги заросли гладенькою шерстю. Хвіст коротенький, а з нього […]...
38. Кавказький бранець Толстого Л. Н Офіцер Жилин служив на Кавказі. Один раз він одержав листа з будинку від баби-матері, що занедужала вона й боїться вмерти, не побачивши сина на прощання. Жилин одержав відпустку й відправився в рідні краї. На Кавказі в той час була війна. Горці нападали на росіян, убивали або забирали в полон. Російські обози звичайно супроводжував солдатський конвой. […]...
39. Твір на тему: Рекс (твір-опис тварини) У моєї бабусі є собака. Це велика середньоазіатська вівчарка, яка має кличку Рекс. У нього довга густа шерсть білого кольору, на спині злегка завихрена. Голова велика, мордочка видовжена, звужена до носа. Очі у Рекса темні і розумні. Дивиться він на всіх пильним, уважним поглядом. Стрункі довгі ноги заросли гладенькою шерстю. Хвіст коротенький, а з нього […]...
40. Ой Морозе, Морозенку скорочено – Історичні пісні Ой Морозе, Морозенку, Ти славний козаче, За тобою, Морозенку, Вся Вкраїна плаче. Не так тая Україна, Як та стара мати, Заплакала Морозиха, Та стоячи біля хати. Ой з-за гори та з-за кручі Буйне військо виступає. Попереду Морозенко Сивим конем виграває. То не грім в степу грохоче. То не хмара світ закрила, То татар велика сила […]...