УСИПКА, УТЕЧКА, УСУШКА Й УТРУСКА – ОСТАП ВИШНЯ Скорочено
(Теорія) Чотири найулюбленіших слова на господарському фронті. Чотири наймодніших слова нашої доби. І всі на “у”… І от ці чотири “у” ростуть і вниз, і вгору, скрізь розростаються, вкорінюються, “як тропічні маки”, хочуть покрити все народне господарство. Коли дивишся здалеку на економічні бази, то здається, ніби бачиш не їх, а лише одні “у”. Отже, розберемось, що означають ці слова.
Усипка – поняття розумове, духовне. Це дуже тонка штука, що пролазить через найменші пори. Бували випадки, коли усипка проходила крізь
Хоч розірвися, а на певний відсоток висиплеться… Коли усипка переборщить сама себе, тоді вона переходить в засипку. Остання нікому не подобається, тому не слід про неї й говорити. Тепер перехід усипки в засипку відбувається не часто. “Усипка любить сипкі речі”. “Утечка – походить від дієслова “тікать”. Тікать – дієслово, що стосується виключно живих речей.
А тут воно само собі зраджує і характеризує виключно неживі, та до того ще й рідкі речі: олію, нафту, гас, бензин, спирт…
Нафта зникає навіть із вагонів на залізницях. Була, вагон зупинився, поїхав, приїхав до станції, а ЇЇ нема: втекла. Наступне слово – усушка. Походить від дієслова “усихати”. Усихають майже завжди найсухіші речі: мануфактура, шкіра, суха садовина, городина і таке інше.
Коли усушка ретельно береться за оті сухі речі й висмоктує з них останні соки, вогкі речі починають розбухати. “Коли ж усушка переходить у пошесть, тоді можуть усихати цілі галузі народного господарства, цілі країни, а розбухає тільки невеликий гурт населення”. “Утруска – що це таке – чорт його знає. Очевидно, чи хтось когось, чи хтось щось утрушує. Чи щось само втрушується… напевно невідомо”. А що ж треба з цими словами робити? Якщо дотримуватися теорії “клин клином”, то мабуть, ось що: 1) трусонути; 2) всипати так, щоб важко було не тільки щодо “утечки”, а й “уходки”; 3) посадити на усушку.
Автор зауважує, однак, що це справа теоретиків. Він же – практик.
Related posts:
- Усипка, Утечка, Усушка й Утруска (скорочено) – Вишня Остап (1889-1956) УСИПКА, УТЕЧК А, УСУШКА Й УТРУСКА (Теорія) Чотири найулюбленіших слова на господарському фронті. Чотири наймодніших слова нашої доби. І всі на “у”… І от ці чотири “у” ростуть і вниз, і вгору, скрізь розростаються, вкорінюються, “як тропічні маки”, хочуть покрити все народне господарство. Коли дивишся здалеку на економічні бази, то здається, ніби бачиш не […]...
- Вишня Остап Усипка, Утечка, Усушка й Утруска (скорочено) ОСТАП ВИШНЯ (1889-1956) УСИПКА, УТЕЧК А, УСУШКА Й УТРУСКА (Теорія) Чотири найулюбленіших слова на господарському фронті. Чотири наймодніших слова нашої доби. І всі на “у”… І от ці чотири “у” ростуть і вниз, і вгору, скрізь розростаються, вкорінюються, “як тропічні маки”, хочуть покрити все народне господарство. Коли дивишся здалеку на економічні бази, то здається, ніби […]...
- Усипка, утечка, усушка й утруска – Остап Вишня Остап Вишня (1889-1956 pp.) “Усипка, утечка, усушка й утруска” Свою творчість Остап Вишня почав з політичних памфлетів та фейлетонів і написав їх кілька сотень. Фейлетон “Усипка, утечка, усушка й утруска” вперше надрукований 24 грудня 1922 р. в газеті “Вісті ВУЦВК” і спрямований проти розкрадачів народного добра. Взагалі, фейлетон, як і всякий газетний жанр, – річ […]...
- Аналіз фейлетону “Усипка, утечка, усушка й утруска” Остапа Вишні Свою творчість Остап Вишня почав з політичних памфлетів та фейлетонів і написав іх кілька сотень. Фейлетон “Усипка, утечка, усушка й утруска” вперше надрукований 24 грудня 1922 року в газеті “Вісті ВУЦВК” і спрямований проти розкрадачів народного добра. Взагалі, фейлетон, як і всякий газетний жанр, – річ недовговічна: відгукнувся “на злобу дня”, висміяв конкретні факти, виконав […]...
- Остап Вишня – чарівник сміху – ІІ варіант ОСТАП ВИШНЯ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОСТАП ВИШНЯ Остап Вишня – “чарівник сміху” II варіант Чому людям так подобається смішне? Я думаю, тому, що це покращує настрій, допомагає забути про власні проблеми. А якщо автор до того ж намагається об’єднати у своїх творах ліризм, гумор та сатиру, то знайомитися з його творчістю – велике задоволення. […]...
- “Треба любити людину. Тоді тільки ти маєш право сміятися” (Остап Вишня) – Остап Вишня (1889-1956) Підручник Українська література 11 клас Українська література 1920-1930 років Остап Вишня (1889-1956) Він світив як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця. Він умів і гриміти як грім, і того грому боялись усі плазуни й негідники. (Максим Рильський) Немає, мабуть, такого куточка в Україні, де б не чули імені Остапа Вишні, не читали його […]...
- Отак і пишу (скорочено) – Вишня Остап Часто письменників питають, як вони пишуть. Герой-оповідач на це часто відповідає жартома: “А так пишу: беру папір, беру олівця, сідаю собі та й пишу собі… ” Навряд чи можна, на його думку, навчити когось писати художні твори, а от навчитися можна. Працювати в газетах почав пізно, коли було вже йому тридцять з гаком літ. Тепер […]...
- Скорочено – ОТАК І ПИШУ – ОСТАП ВИШНЯ ( Скорочено ) I Як ви пишете? З такими запитаннями частенько звертаються слухачі до всіх письменників мало не на всіх літературних вечорах, де письменники читають прилюдно свої власні твори. Звертаються з такими запитаннями вони й до мене. Колись, замолоду, на такі запитання відповідалося жартома так: – А так пищу: беру папір, беру олівця, сідаю собі […]...
- Отак і пишу – ОСТАП ВИШНЯ Скорочено Часто письменників питають, як вони пишуть. Герой-оповідач на це часто відповідає жартома: “А так пишу: беру папір, беру олівця, сідаю собі та й пишу собі…” Навряд чи можна, на його думку, навчити когось писати художні твори, а от навчитися можна. Працювати в газетах почав пізно, коли було вже йому тридцять з гаком літ. Тепер у […]...
- Остап Вишня – Отак і пишу (СКОРОЧЕНО) Остап Вишня Отак і пишу (Скорочено) Часто письменників питають, як вони пишуть. Герой-оповідач на це часто відповідає жартома: “А так пишу: беру папір, беру олівця, сідаю собі та й пишу собі… ” Навряд чи можна, на його думку, навчити когось писати художні твори, а от навчитися можна. Працювати в газетах почав пізно, коли було вже […]...
- Сом – ОСТАП ВИШНЯ Скорочено За славним містом Енськом на Харківщині тече річка Оскіл, що впадає у Північний Донець. її заплава розбивається на кілька рукавів, зарослих густими очеретами, верболозом, соковитою травою. І скрізь сила-силенна озеречок, вкритих густою зеленою ряскою, [лататтям, лілеями. Пливуть, бувало, на човні дівчата, уквітчавшись (тими білими лілеями, й тихо пісню співають. Чарівна річка Оскіл! А скільки там […]...
- Остап Вишня – Сом (СКОРОЧЕНО) Остап Вишня Сом (Скорочено) За славним містом Енськом на Харківщині тече річка Оскіл, що впадає у Північний Донець. її заплава розбивається на кілька рукавів, зарослих густими очеретами, верболозом, соковитою травою. І скрізь сила-силенна озеречок, вкритих густою зеленою ряскою, [лататтям, лілеями. Пливуть, бувало, на човні дівчата, уквітчавшись (тими білими лілеями, й тихо пісню співають. Чарівна річка […]...
- ЗЕНІТКА – ОСТАП ВИШНЯ Скорочено “Сидить дід Свирид на колодках. Сидить, стружить верболозину. – Як діла, дідусю? Драстуйте! – Драсігуйте! Діла? Діла – нічого! Діла, як кажуть оці песиголовці, – гут! – І по-німецькому, дідусю, навчились? – Атож. У соприкосновенії з ворогом був, – от і навчився”. Дідусь розповідає, що од нього троє ворогів загинуло. Ось як це було. Фашисти […]...
- Зенітка (скорочено) – Вишня Остап (1889-1956) “Сидить дід Свирид на колодках. Сидить, стружить верболозину. – Як діла, дідусю? драстуйте! – драсігуйте! діла? діла – нічого! діла, як кажуть оці песиголовці, – гут! – І по-німецькому, дідусю, навчились? – Атож. У соприкосновенії з ворогом був, – от і навчився”. Дідусь розповідає, що од нього троє ворогів загинуло. Ось як це було. […]...
- Остап Вишня – Зенітка (СКОРОЧЕНО) Остап Вишня Зенітка (Скорочено) “Сидить дід Свирид на колодках. Сидить, стружить верболозину. – Як діла, дідусю? Драстуйте! – Драсігуйте! Діла? Діла – нічого! Діла, як кажуть оці песиголовці, – гут! – І по-німецькому, дідусю, навчились? – Атож. У соприкосновенії з ворогом був, – от і навчився”. Дідусь розповідає, що од нього троє ворогів загинуло. Ось […]...
- Вишня Остап Зенітка (скорочено) ОСТАП ВИШНЯ (1889-1956) ЗЕНІТКА “Сидить дід Свирид на колодках. Сидить, стружить верболозину. – Як діла, дідусю? Драстуйте! – Драсігуйте! Діла? Діла – нічого! Діла, як кажуть оці песиголовці, – гут! – І по-німецькому, дідусю, навчились? – Атож. У соприкосновенії з ворогом був, – от і навчився”. Дідусь розповідає, що од нього троє ворогів загинуло. Ось […]...
- Скорочено МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ – ОСТАП ВИШНЯ Автобіографія Остапа Вишні написана у звичній для нього гумористичній манері. Народився він у містечку Груні, точніше, подія ця трапилась не в самому містечку, а в хуторі Чечві, де батько працював прикажчиком у маєтку поміщиків. Вік немовляти провів у колисці з вервечками. Був другою дитиною у багатодітній родині, після нього народи Лося ще п’ятнадцять дітей. Генеалогії […]...
- Скорочено – МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ – ОСТАП ВИШНЯ Сом ( Скорочено ) Ви були коли-небудь на річці, на Осколі, що тече Харківщиною нашою аж у річку Сіверський Донець? Не були? Побувайте! Заплава річки Осколу… заросла густими очеретами, кугою, верболозом і густою, зеленою, соковитою травою. Як увійдеш, картуза не видко! Поміж очеретами та верболозом сила-силенна невеличких озеречок, вкритих густою зеленою ряскою, лататтям з жовтогарячими […]...
- Бенгальський тигр (скорочено) – Вишня Остап Полювати на тигра треба їхати в Бенгалію, тому що саме там водяться найбільші тигри – 2,5-3 метри, й хвіст до метра. Тому, якщо одбити тільки хвоста, то й це вже не абищо. На Бенгалію з Києва тре ба їхати через Мотовилівку, Васильків і Фастів. Потім брати на Жмеринку до Одеси, а там на дарданелли, через […]...
- Скорочено – КОРОЛІВСЬКИЙ ТИГР – ОСТАП ВИШНЯ ЗАБИВ У БЕНГАЛІЇ (ДАТА) ВЛАСНОРУЧНО ЛОРД СЕСІЛЬ-КИСІЛЬ А потім уже в палаті лордів. Клопотний, одне слово, для нас із вами такий спосіб охотиться на тигрів. Проте його нам, як мисливцям, знати треба! Для цього й пишемо! Непоганий і такий іще спосіб. Викопується величезна й глибочезна яма на стежці, якою тигри до Брамапутри ходять воду пити… […]...
- Бенгальський тигр – ОСТАП ВИШНЯ Скорочено Полювати на тигра треба їхати в Бенгалію, тому що саме там водяться найбільші тигри – 2,5-3 метри, й хвіст до метра. Тому, якщо одбити тільки хвоста, то й це вже не абищо. На Бенгалію з Києва тре ба їхати через Мотовилівку, Васильків і Фастів. Потім брати на Жмеринку до Одеси, а там на Дарданелли, через […]...
- Остап Вишня – Бенгальський тигр (СКОРОЧЕНО) Остап Вишня Бенгальський тигр (СКОРОЧЕНО) Полювати на тигра треба їхати в Бенгалію, тому що саме там водяться найбільші тигри – 2,5-3 метри, й хвіст до метра. Тому, якщо одбити тільки хвоста, то й це вже не абищо. На Бенгалію з Києва тре ба їхати через Мотовилівку, Васильків і Фастів. Потім брати на Жмеринку до Одеси, […]...
- МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ – ОСТАП ВИШНЯ Скорочено Письменник не має жодного сумніву, що він таки народився, хоч мати років з десять казала синові, що його “витягли з колодязя, коли напували корову Оришку”. Ця подія відбулась 1 листопада (за ст. ст.) 1889 року, в містечку Груні Зіньківського повіту на Полтавщині. Але насправді він народився на хуторі Чечві, поблизу Груні в маєткові поміщиків фон […]...
- Як варити і їсти суп із дикої качки (скорочено) – Вишня Остап Був такий славнозвісний орнітолог Мензбір, який на підставі батолітніх спостережень і наукових досліджень визначив, що дикі качки, крім базару, водяться ще по лугових озерцях та наших річках-колисках, по тихих плесах. Словом, ви поїхали на ті самі озерця, на очерети й плеса. “Само бою розуміється, що ви берете з собою рушницю (це така штука, о стріляє), […]...
- Моя автобіографія скорочено – Остап Вишня Письменник не має жодного сумніву, що він таки народився, хоч мати років з десять казала синові, що його “витягли з колодязя, коли напували корову Оришку”. Ця подія відбулась 1 листопада (за ст. ст.) 1889 року, в містечку Груні Зіньківського повіту на Полтавщині. Але насправді він народився на хуторі Чечві, поблизу Груні в маєткові поміщиків фон […]...
- Остап Вишня – видатний український гуморист ОСТАП ВИШНЯ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОСТАП ВИШНЯ О. Вишня – видатний український гуморист Лагідна усмішка, мудрі очі – це портрет представника української сатирично-гумористичної літератури Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка). Свій народ, свою землю любив Павло Михайлович понад усе. У щоденнику Остап Вишня з великою гордістю пише, що він завжди відчував себе слугою народним – […]...
- Остап Вишня – Моя автобіографія (СКОРОЧЕНО) ОСТАП ВИШНЯ МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ (Скорочено) Письменник не має жодного сумніву, що він таки народився, хоч мати років з десять казала синові, що його “витягли з колодязя, коли напували корову Оришку”. Ця подія відбулась 1 листопада (за ст. ст.) 1889 року, в містечку Груні Зіньківського повіту на Полтавщині. Але насправді він народився на хуторі Чечві, поблизу […]...
- Остап Вишня – Як варити і їсти суп з дикої качки (СКОРОЧЕНО) Остап Вишня Як варити і їсти суп із дикої качки (Скорочено) Був такий славнозвісний орнітолог Мензбір, який на підставі батолітніх спостережень і наукових досліджень визначив, що дикі качки, крім базару, водяться ще по лугових озерцях та наших річках-колисках, по тихих плесах. Словом, ви поїхали на ті самі озерця, на очерети й плеса. “Само бою розуміється, […]...
- Як варити і їсти суп із дикої качки – ОСТАП ВИШНЯ Скорочено Був такий славнозвісний орнітолог Мензбір, який на підставі батолітніх спостережень і наукових досліджень визначив, що дикі качки, крім базару, водяться ще по лугових озерцях та наших річках-колисках, по тихих плесах. Словом, ви поїхали на ті самі озерця, на очерети й плеса. “Само бою розуміється, що ви берете з собою рушницю (це така штука, о стріляє), […]...
- Моя автобіографія (скорочено) – Вишня Остап 1889-1956 Письменник не має жодного сумніву, що він таки народився, хоч мати років з десять казала синові, що його “витягли з колодязя, коли напували корову Оришку”. Ця подія відбулась 1 листопада (за ст. ст.) 1889 року, в містечку Груні Зіньківського повіту на Полтавщині. Але насправді він народився на хуторі Чечві, поблизу Груні в маєткові поміщиків […]...
- Остап Вишня – Біографія (СКОРОЧЕНО) Остап Вишня Справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко (1889-1956) Народився 13 листопада 1889р. у с. Грунь “У мене не було жодного сумніву, що я народився, хоч і під час мого появлення на світ білий і потім – років, мабуть, із десять підряд – мати казали, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку… ” […]...
- Остап Вишня – чарівник сміху – І варіант ОСТАП ВИШНЯ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОСТАП ВИШНЯ Остап Вишня – “чарівник сміху” І варіант Мені здається, немає в світі такої людини, яка б ніколи в житті не сміялась. Як відомо, сміх – дуже корисна річ, яка може навіть вилікувати деякі хвороби. Тому в той час, коли суспільство дуже хворе, з’являється якнайбільше гумористів. Певна річ, […]...
- Остап Вишня – “чарівник сміху” Чому людям так подобається смішне? Я думаю, тому, що це покращує настрій, допомагає забути про власні проблеми. А якщо автор до того ж намагається об’єднати у своїх творах ліризм, гумор та сатиру, то знайомитися з його творчістю – велике задоволення. Саме таке почуття у мене викликають гуморески Остапа Вишні, цього незвичайного “чарівника сміху”. 3 насолодою […]...
- Остап Вишня – “чарівник сміху” (2 варіант) Чому людям так подобається смішне?’ Я гадаю, тому, що це підвищує настрій, допомагає забути про власні проблеми. А якщо автор до-того ж намагається об’єднати у своїх творах ліризм, гумор та сатиру, то знайомитися з його творчістю – велике задоволення. Саме таке почуття у мене викликають гуморески Остапа Вишні, цього незвичайного “чарівника сміху.. 3 насолодою перегортаю […]...
- Остап Вишня – Сом (Стислий переказ, дуже скорочено) Чи були коли-небудь на річці, на Осколі, що тече Харківщиною нашою аж у річку Північний Донець? Не були? Побувайте! … За славним містом Енськом Оскіл тече повз радгосп, і радгоспівський садок, як то кажуть, купається в річці. Заплава річки Осколу, де він у цьому місці розбивається на кілька нешироких рукавів, заросла густими очеретами, кугою, верболозом […]...
- Остап Вишня про роль гумору в житті суспільства Творче кредо письменника-гумориста – “писати щось “веселе”. Проте у своєму щоденникові Остап Вишня занотовує: “Все життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму!” Чи не парадоксальні ці твердження? Ні, бо автор вишнівськнх усмішок підмітив природу сміху, що часто виростає з контрасту, зокрема веселого і сумного. Така й творча натура гумориста: пильно підмічати в житті всі негаразди, […]...
- Чухраїнці – Остап Вишня Остап Вишня (1889-1956 pp.) “Чухраїнці” У 1926 р. Остап Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка користувалася великою популярністю і за три роки витримала п’ять видань. Але знову з творами цієї збірки широке коло читачів змогло познайомиться лише в 90-х pp. Головна її тема – розвиток рідної мови, і розкривається вона багатогранно: це і збереження чистоти мови, […]...
- Наші автобіографії (Остап Вишня) Спогади живуть у нас. Спогади поховані в нас. Спогади сховані в нас. Спогади є нашим минулим, тим, що залишилось від минулих подій, почуттів, думок. Гуляючи алеями свого духу, слухаючи музику своєї душі, ми стоїмо в їх тіні. Людина без спогадів – людина без минулого. Деякі змушують нас червоніти й понині, щось згадуємо ми зі сміхом, […]...
- ОСТАП ВИШНЯ – ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ОСТАП ВИШНЯ (1889-1956) Справжнє ім’я – Павло Губенко. Письменник-гуморист, “король українського тиражу”, “поет полювання”. Засновник жанру усмішка в українській літературі. Гумореска “Моя автобіографія” (1927) Ключові слова: – епос; – гумореска; – іронія; – три частини; – розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника; – висвітлення в гумористичній формі […]...
- Остап Вишня – Моя автобіографія (АНАЛІЗ) Аналіз твору Остапа Вишні “Моя автобіографія” 1927 р. Літературний рід : епос. Жанр : гумореска. Тема : розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника. Головна ідея : у гумористичній формі висвітлити фактори, які впливають на формування митця. Композиція : гумореска складається з трьох розділів: у вступному етюді-розділі йдеться про народження Остапа Вишні, його батьків […]...