“Успенський собор”
Успенський собор, у відреставрованому будинку якого в 1986 році був відкритий Будинок органної й камерної музики, є одним з найкрасивіших місць у місті Харкові. Прародителькою Успенського собору була перша в Харкові дерев’яна церква Успения Пресвятої Богородиці, побудована в 1657 році й, що розміщалася в міцності небагато південніше сучасного будинку
В 1685-1687 роках на зміну їй побудували перший у Харкові кам’яний собор, що перебував на місці нинішнього. Скромний “народний” вид старого храму не відповідав духу єкатерининської епохи
У ньому було чотири престоли: головний – Успенський, південний – в ім’я Казанської Божої Матері, північний – в ім’я Святої великомучениці Катерини й ще один – на честь Петра й Павла. Крім іконостаса, гордістю собору були дві ікони – Елецкой Божої Матері й образ святителя Христова Миколи
У зовнішньому вигляді собору архітектора А. Евлашова відбилися риси перехідного часу від стилю, що панував раніше, барокко до класицизму. Фасади виглядають
Чудовий був різьблений золочений іконостас, виготовлений, за твердженням літературних джерел, по ескізі зодчого барокко Растрелли.
Рішення про будівництво нової дзвіниці було прийнято в 1819 році. У дзвіниці запропонували влаштувати теплий храм в ім’я св. Благовірного великого князя Олександра Невського, на згадку Олександра I і перемоги в Отечественнрй війні 1812 року. Проект дзвіниці розробив архітектор Харківського університету Е. А. Васильєв.
В 1841 році на дзвіниці встановили позолочений хрест вагою 400 кг і висотою 6 метрів, потім 12 дзвонів. В 1862 році вгорі поставили годинники з боєм, замовлені в Парижу у фірми “Борель”.
Грандіозна дзвіниця стала домінантою історичного центра й дотепер є найвищим будинком міста. Вона радує око стрункістю пропорцією, чистотою форм. Так в архітектурі комплексу собору й дзвіниці зустрілися стилі двох епох минулого – барокко й класицизму
Related posts:
- Твір на тему: “Успенський собор” Успенський собор, у відреставрованому будинку якого в 1986 році був відкритий Будинок органної й камерної музики, є одним з найкрасивіших місць у місті Харкові. Прародителькою Успенського собору була перша в Харкові дерев’яна церква Успения Пресвятої Богородиці, побудована в 1657 році й, що розміщалася в міцності небагато південніше сучасного будинку В 1685-1687 роках на зміну їй […]...
- Будівля Успенського собору в Харкові – пам’ятка архітектури Усім харків’янам відомий Успенський собор та його струнка дзвіниця. Він розташований у центрі міста на вулиці Університетській, названій так на честь першої будівлі Харківського університету. Собор є найдавнішою церквою міста, адже був побудований 1657 року, коли самому місту Харкову виповнився лише один рік. Звичайно, не відразу Успенський собор мав такий вигляд, як сьогодні: спочатку його […]...
- Образ собору в романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” Образ собору в романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” І. “Собор Паризької Богоматері” – один із найкращих історичних романів XІX століття (романтичний стиль, розповідь про життя Франції XV століття, початок нової епохи Відродження). ІІ. Собор Паризької Богоматері – рівноправний герой твору. 1. Символічність назви собору (названий на честь Богоматері, яка віддала сина на муки заради […]...
- Собор як символ духовної краси народу (за романом О. Гончара “Собор”) (2 варіант) Душа людини – вічна таємниця. Розкрити її намагалися філософи й психологи, творчі люди. Але усі вони лише трохи піднімали завісу таємничості. Кожен з них розплутував клубочок з переживань та почуттів людини по-різному. Олесь Гончар, автор роману “Собор”, розкриває духовну красу людей, використовуючи образ собору – архітектурної пам’ятки козацьких часів. Що таке, власне кажучи, собор у […]...
- Собор як символ духовної краси людини у романі О. Гончара “Собор” Пам’ятниками та соборами здавна славилась наша земля. Здіймалися вони над полями та над містами, зростали серед селищ та майданів. Були, та й є, своєрідними символами духовної краси людини. Ними пишалися наші предки, про них співали кобзарі; вони прийшли у наше століття, мов міст через віки страждань та незгод, веселощів та радощів, мов живий зв’язок між […]...
- Покровський собор (опис) Коли виявишся у центрі Харкова, почуєш передзвін дзвонів, твоєму погляду стануть золоті куполи над білими вежами, що потопають у зелені дерев. Це Покровський собор. Щоб потрапити на подвір’я Покровського монастиря, треба пройти під аркою монастирських воріт, виконаної в барочному стилі й увінчаній витонченій главі. З декількох масивних будинків погляд вихоплює витончені “восьмерики” Покровської церкви. Собор […]...
- Собор як символ духовної краси людей (за романом “Собор” О. Гончара) Кожен визначний твір знаходить своє місце в літературі залежно від того, як він збагачує наше розуміння краси і призначення людини, які актуальні питання порушує. “Собор” – шостий роман Олеся Гончара, письменника, увінчаного всіма можливими нагородами. Твір завдав великого удару тоталітарному режимові. Він виконав роль не стільки інструменту розвалу, скільки єднання, соборності сил українства для творення […]...
- Собор як символ духовної краси народу (за романом О. Гончара “Собор”) (1 варіант) Людина – це не степова рослина перекоти-поле, яку осінній вітер жене степом. Передусім, у неї є душа. У кожного народу – свої моральні цінності, духовні скарби. Для українців – це святий хліб і рушник, рідна мова і пісня, родина. А ше собори… Храми, до яких люди приходили зі своїми болями і радістю, горем і щастям. […]...
- “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги, великого інтелектуального наповнення. Як писав Є. Сверстюк, “своїм романом “Собор” Олесь Гончар увійшов у саму гущу пекучих питань сучасності і розворушив, розтривожив їх рій”. Коли у другій половині XVІІІ ст. за наказом Катерини ІІ російське військо підступно зруйнувало Запорозьку Січ, легендарне козацтво задумало лишити по собі […]...
- Собор – символ духовної краси людини в однойменному романі Олеся Гончара Собор – символ духовної краси людини е однойменному романі Олеся Гончара. “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги, великого інтелектуального наповнення. Як писав Є. Сверстюк, “своїм романом “Собор” Олесь Гончар увійшов у саму гущу пекучих питань сучасності і розворушив, розтривожив їх рій”. Коли у другій половині XVIII ст. за наказом Катерини II російське […]...
- Ідея собору в романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Ідея собору в романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій […]...
- Собор – символ невимрущої слави та душі українського народу. Твір за романам “Собор” Найвищими точками на землі були колись стародавні храми. З золотими маківками, з дірявими покрівлями, в погнилих риштованнях. Ті, що охороняються законом, а не людьми. І ті, що незримо жевріють у глибинах народної свідомості. Тому і зробив Олесь Гончар, здається, першу в радянській літературі спробу осмислення їхньої вічної німої музики і народної символіки. Але те, що […]...
- Собор як символ духовної краси людей за романом “Собор” На романі Олеся Гончара “Собор” довгі роки лежала тінь заборони. І це не дивно, бо в ньому автор сміливо критикує існуючі в той час порядки. Тільки недавно твір дійшов до читачів і одразу ж надбав чималу популярность. Чим же сподобався він нашим людям? у романі немає ні пригод, ні інтригуючих поворотів сюжету. Мабуть, секрет у […]...
- Образ Собору в романі “Собор Паризької Богоматері” До жодної з монументальних споруд середньовіччя, мабуть, не ставляться з такою пошаною, як до Собору Паризької Богоматері, який уславив у своєму романі Віктор Гюго. В історії французької культури ця давня пам’ятка народного зодчества і чудовий літературний твір першої третини ХІХ століття наче злилися воєдино. Склепіння собору завжди нагадуватимуть про героїв роману Віктора Гюго – циганку […]...
- Собор як втілення високого духу народного (за романом О. Гончара) (1 варіант) Є в літературі імена, без яких годі уявити саму літературу. Письменник переважно сучасної теми, визначний майстер слова, Олесь Терентійович Гончар у своїх романах, повістях, новелах художньо досліджує життя кількох поколінь українського народу, в яких живе любов до чистого неба, до культури і глибинної історії роду. Таким є його роман “Собор”, який довгий час був під […]...
- Софійський собор Найвизначнішою пам’яткою культури Київської Русі визнано Софійський собор, занесений до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, що включає видатні культурні та природні надбання людства. Багатокупольний пірамідальній собор, зведений на кошти князя Ярослава Мудрого (1037 р.), замислювався ним як головний храм держави й утілював ідею об’єднання руських земель навколо єдиного центру – Києва. Архітектуру споруди можна схарактеризувати як […]...
- “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) Півтори тисячі років стоїть на пагорбах красень Київ – столиця моєї рідної України. А привело мене сюди бажання уклонитися великому українському поету Т. Г. Шевченку. І коли я ходила по цьому місту, мене вразила архітектурна споруда Софіївського собору. Цю споруду не змогли зруйнувати ні орди нападників, ні стихійні лиха, ні німецькі бомби. Бо я зрозуміла, […]...
- “Собори душ своїх бережіть” (за романом О. Гончара “Собор”) “Горда поема степового козацького зодчества” – так характеризує О. Гончар головного персонажа роману – Собор. Це він височіє над робітничим селом, що притулилося до великого промислового міста на півдні України. І це навколо нього обертаються події, зображені в романі, навколо нього точаться суперечки. Найперше, про що хоче нагадати перо письменника, це генетична пам’ять народу, його […]...
- Опис пам’ятника: Софійський собор у Новгороді Издревле славиться Російська земля пишнотою білокамінних і золотоглавих храмів. Зодчі втілили в них дух нашого народу й всю його історію. До екскурсії в Новгород я вже побував у багатьох Московських храмах, але враження від новгородської поїздки по; яскравості відрізнялися від усіх, що я випробовував до цього. На левом бережу Волхова в центрі Новгорода наш автобус […]...
- “Бережіть собори ваших душ” (за романом Собор”) Годинник вічності вже відрахував останні хвилини другого тисячоліття, коли нажахане людство чекало кінця епохи. Що там, за порогом тисячоліть? Суцільні проблеми – голод і перенаселення, ядерна катастрофа й екологічна криза. Та чи не найважливішою серед них є проблема втрати духовності. На мій погляд, найстрашніше, що може статися з людиною – це духовна пустота, моральна деградація […]...
- Мої роздуми над романом “Собор” У всі часи людина мала вибір: чинити добро чи зло, служити людям чи вождям-тиранам, бути вірним сином Вітчизни чи яничаром. Що ж впливає на цей вибір? На такс питання дає відповідь роман О. Гончара “Собор”, який став видатною, але скандальною подією в історії української літератури. Написаний у 1968 ропі, він виявився своєрідним вибухом серед “офіційного” […]...
- Бережіть собори ваших душ – за романом Собор ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР “Бережіть собори ваших душ” (за романом “Собор”) Годинник вічності вже відрахував останні хвилини другого тисячоліття, коли перелякане людство чекало кінця епохи. Що там, за порогом тисячоліть? Суцільні проблеми – голод і перенаселення, ядерна катастрофа й екологічна криза. Та чи не найважливішою серед них є проблема втрати духовності. […]...
- Філософія буття в романі О. Гончара “Собор” (3 варіант) … Собор лине вгору, ідеальне суголосся бань породжує мелодію, яку слухають блакитні вежі. Її чують і люди, розрізняють німу музику серед бурхливих акордів життя ті, що й у собі бережуть собори, красу почуттів і прагнень. Такими є більшість героїв роману Олеся Гончара “Собор”. Собор – світла пам’ятка легендарного козацтва, що після розгрому військом Катерини II […]...
- “Собор” О. Гончара – роман-застереження, роман-набат О. Гончар жив у епоху, коли нове чомусь будувалося обов’язково на уламках старого, хай навіть те старе було пам’яткою мистецтва. Руйнувалися церкви і монастирі, тому що релігія була оголошена поза державою, і радянське суспільство таким чином викидало за межі своєї свідомості велику частину історичного досвіду минулого. На жаль, у нашому суспільстві дуже багато людей, які […]...
- Бережіть собори душ своїх (за романом О. Гончара “Собор”) В історії кожної літератури є книги, які позначають сходження культури народу до духовних висот людства. В українській літературі XX століття такою книгою є “Собор” О. Гончара. Роман стверджує силу і красу людського духу, історичної пам’яті. Він присвячений темі збереження духовної спадщини, культури, мови, мистецтва, історичних святинь народу, захисту цих здобутків. Усім філософським змістом роман “Собор” […]...
- Романтичне зображення дійсності у романі Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” Романтичне зображення дійсності у романі Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері” 1831 року Гюго написав визначний твір “Собор Паризької Богоматері”. Завданням письменника-патріота було створити величний епос, присвячений національній культурі французького народу. Тому так багато місця автор надає опису пам’яток середньовічного зодчества і насамперед Собору Паризької Богоматері, біля якого розгораються події роману. Сюжет роману, як і трактування […]...
- “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) На зламі епох, у критичні періоди історії, в українській літературі неодмінно з’являлися твори, які були етапними в розвитку літератури і глибоко впливали на подальший розвиток духовного життя суспільства, нації. Саме до таких творів належить “Собор” Олеся Гончара – роман, який було вилучено з літературного процесу на 18 років. Але й у наш час, майже через […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі Олеся Гончара “Собор” Коштує собор, мовчить… Німий свідок історії? Ні, він свідок спустошення, падіння людських душ. Своїм мовчанням кидає людству докір. Кінець XX сторіччя – епоха економічного, “морального” прогресу. Не хочемо визнати, що деградує майже кожними, поглиненими власними проблемами. Тому актуально звучить тема, що піднімає в романі “Собор” Олесь Гончар, – відродження духовності, під час, коли Україна бореться […]...
- Собор як втілення високого духу народного (за романом О. Гончара) (2 варіант) Моя цивілізація тримається на культі Людини, що пробивається крізь осіб. Віками вона прагне показати Людину, так само, як вчить крізь каміння бачити Собор. Екзюпері Роман Олеся Гончара “Собор” у свій час виявився просто вибуховим явищем в українській літературі, оскільки автор звертається в ньому до самих першооснов людського буття, його найвищих цінностей, як-от святині народного духу, […]...
- Собор як символ духовної краси людини – І варіант ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР Собор як символ духовної краси людини І варіант Все частіше люди починають задумуватися над тим, для чого живуть, що головне в їхньому житті: матеріальне чи духовне? Та, здається, і досі не можуть вирішити цих питань, бо у багатьох випадках перетягує матеріальне, незважаючи на чисті духовні пориви. Проте […]...
- Образ Собору (за романом В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”) – ВІКТОР ГЮГО ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 9 клас (за романом В. Гюго “Собор Паризької Богоматері”) Собор Паризької Богоматері, або Нотр-Дам де Парі, є, мабуть, однією з найвідоміших монументальних споруд середньовіччя. Такій значній популярності Собор не в останню чергу має завдячувати Вікторові Гюго. Сучасники письменника пригадують, як Гюго, вказуючи на Собор, неодноразово зауважував, що вигляд цієї споруди нагадує першу букву його прізвища, […]...
- “Що буде з нами?”(за мотивами роману “Собор” Олеся Гончара) “Що буде з нами? З людьми, з заводами, з соборами? Що буде з тобою, рудий молочаю?” – такі запитання ставить у романі мисляча людина Микола Баглай. Владолюбство, батькопродавство таких, як Лобода і тих, хто не руйнує сам, але до всього байдужий, створить пустелю. Духовність, національна свідомість, гідність, совість, честь, справжня культура – все це зникає. […]...
- “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (За романом “Собор”) Протягом століть люди дуже уважно приглядалися до себе. У них постійно жила й живе нескінченна жага знання. “Пізнай себе”,- так радили філософи. I, справді, в цих простих, але дуже містких словах сконцентровано усе те, що повинно провадити людину шляхом життя, усе те, завдяки чому ми зможемо жити краще і спокійніше. Заглянути в глибінь своєї душі […]...
- Протистояння Руйнача і Будівника на сторінках роману “Собор” В якому храмі помолитись Богу? В якому, люди, поки ще не пізно? В які, скажіте, вдарити нам дзвони, Щоб припинить душі лиху руїну?.. (А. Бойчук) Цю “душі лиху руїну” намагався викрити ще в далекі шістдесяті О. Гончар, створивши роман “Собор”. Серед тогочасного “благополуччя” поява цього твору викликала гнів у чиновників різних рангів, і на вісімнадцять […]...
- Твір з історії: Софійський собор Свою спадщину – Київ – князь Ярослав Мудрий прикрасив не гірше від найяскравіших міст світу. Дехто натякав князеві на його марнотратство: навіщо то золото? І навіщо церкву поставлено на пагорбі? Але князь Ярослав знав, що робив. Нехай усі – і чужоземці і мандрівники, і друзі, та й вороги – одразу бачать, який багатий, красивий і […]...
- Символіка образу собору в романі О. Гончара I. Висока оцінка роману О. Гончара “Собор” літературною критикою 80-х років XX ст. (домінує світло і чистота, висока мораль і духовність). II. Символічність образу собору в романі. 1. Особливість стилю Гончара в романі (за визначенням самого письменника – “поетичний реалізм”, коли “в землю – корінь, віти – в небеса”; звідси романтична манера письма, символічність багатьох […]...
- Моє ставлення до образу Володьки Лободи (за твором О. Гончара “Собор”) Першу публікацію роману О. Гончара “Собор” літературознавці й критики зустріли з захопленням, адже автор створив галерею позитивних персонажів, які працюють на благо Батьківщини. Але через кілька днів після виходу роману розгорнулася широкомасштабна акція паплюження твору: виявляв свою пильність академік Шамота, одностайно обурювалися в колективних листах “металурги”, “шахтарі”, “селяни”. Певну роль у розгромі “Собору” зіграло те, […]...
- Моя душа – храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара “Собор”) (2 варіант) “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) (ІІ варіант) Душа людська… Що воно таке? Так чи інакше, але є в людини дещо, що робить її саме людиною. І ми називаємо це “дещо” душею. Це слово несе в собі позитивний зміст: душа – добра, свята, рідна… І значно рідше ми […]...
- Собор як символ духовної краси людини – ІІ варіант ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР Собор як символ духовної краси людини II варіант Земля наша здавна була багата на таланти, на родючі поля. А зараз вона стала багата на храми. Де не глянь, ростуть з кожним днем собори. І радієш: нарешті люди починають розуміти, що не все можна купити за гроші, що […]...
- Собор як символ духовної краси людини – V варіант ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОЛЕСЬ ГОНЧАР Собор як символ духовної краси людини V варіант Кожен визначний твір знаходить своє місце в літературі залежно від того, як він збагачує наше розуміння краси і призначення людини, які актуальні питання порушує. “Собор” – шостий роман Олеся Гончара, письменника, увінчаного всіма можливими нагородами. Цей твір виконав роль […]...