Утвердження самоцінності людського життя в баладі Шиллера “Рукавичка”

Життя – найцінніше, що є у людини, єдине і неповторне. І ми повинні цінувати цей дар. Наше життя – то лише мить між минулим і майбутнім, тому прожити його треба гідно. Якщо ти сильна особистість, то зможеш пережити і перемогти всілякі негаразди.

Як стверджував Сенека: “Життя цінується не за тривалістю, а за змістом”.

Великий німецький письменник Й. Ф. Шиллер народився у місті Марбаху. Сім’я Шиллерів багато мандрувала за полком, в якому служив батько, а після його відставки переїхала до Людвігбурга. На 9 році життя хлопчика віддали вчитися до латинської школи.

Батьки хотіли, щоб Фрідріх обрав кар’єру священнослужителя, та його вабило художнє слово. На цей час припадають перші літературні спроби майбутнього поета та драматурга.

Балади Ф. Шиллера можна зарахувати до його філософської лірики. Сюжети для своїх балад Шиллер черпав з історії – античної чи середньовічної. Автор намагався спонукати читача до роздумів, зачепити його моральні почуття.

Знаними баладами Шиллера є “(вікові журавлі”, “Келих”, “Лицар “Тогенбург”, “Рукавичка”.

Герцог Карл Євгеній у 1772 році організував школу Карлсшуле, яка згодом перетворилася на академію. На біду для родини Шиллерів, Карл Євгеній помітив Фрідріха і зарахував хлопця до академії. Цей заклад був справжньою в’язницею.

Найбільшою відрадою для юнака була поезія. Використовуючи кожну вільну хвилину, Фрідріх писав вірші, працював над п’єсою “Розбійники”.

Сюжет “Рукавички” Шиллер знайшов в одній французькій хроніці. Мова йшла про випадок, що стався в часи правління короля Франциска І (XVI ст.). Літописець так описав цю подію: “Одного разу, коли Франциск і збирався дивитися на борню левів, одна дама впустила свою рукавичку і сказала закоханому в неї лицарю Делоржу: “Якщо хочете справді переконати мене, що так сильно кохаєте, як оце щоденно в цім присягаєтесь, то підніміть рукавичку”.

Делорж спустився вниз, взяв рукавичку, що лежала посередині між жахливими звірями, повернувся на трибуну і кинув дамі в обличчя. Відтоді він уже не хотів її ніколи бачити, незважаючи на неодноразові запрошення та натяки з її боку”.

Утвердження самоцінності людського життя в баладі Шиллера “Рукавичка”