“В ЕЗОПА ВЧІТЬСЯ, ДОБРІ ЛЮДИ!” – Езоп (VI ст. до н. е.). “Вовк і Ягня”, “Крук і Лисиця”, “Мурашка і Цикада”, “Хліборобові діти”

Уроки зарубіжної літератури 6 клас

Урок 20

“В ЕЗОПА ВЧІТЬСЯ, ДОБРІ ЛЮДИ!”

Тема: Езоп (VI ст. до н. е.). “Вовк і Ягня”, “Крук і Лисиця”, “Мурашка і Цикада”, “Хліборобові діти”.

Він – раб, але мудріший за вільних; він некрасивий, але вищий за красенів.

Бабрій

В Езопа вчіться, добрі люди!

Для того байка коле під ребро,

Щоб виправлять людські заблуди

І похвалять красу й добро.

Федр

Мета: вивчити основні відомості про легендарну особистість – Езопа, розкрити особливості змісту й побудови

байок, поглибити поняття про алегорію, розвивати усне мовлення учнів, навички виразного та вдумливого читання, сприяти формуванню образного мислення, спонукати до виявлення творчих здібностей.

Обладнання та матеріали: портрет Езопа роботи Дієго Веласкеса, ілюстрації до байок Езопа.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

1. Актуалізація опорних знань.

– Що таке байка?

– З яких частин вона складається? Охарактеризуйте кожну з них.

– Назвіть основні ознаки байки.

– Розкрийте поняття “алегорія”, “уособлення”. Наведіть приклади.

– Назвіть відомих байкарів

світу.

– Які жанри літератури близькі до байки?

2. Оголошення теми уроку.

3. Робота з епіграфами.

– На що звертають увагу Бабрій і Федр, говорячи про Езопа?

– Який художній прийом використовує Бабрій у побудові свого висловлювання? Що хотів цим сказати автор?

– Складіть пари – антитези за словами Бабрія. (Раб – мудріший за вільних; некрасивий – вищий за красенів).

– Зробіть висновок про те, яким був Езоп. (Мудрий, але зовні потворний невільник, який завдяки своєму розуму в очах людей ставав гарним).

– До чого закликає у своєму висловлюванні Федр?

– Чого можуть навчитися люди у Езопа?

– Спробуйте визначити, для чого необхідна байка людям.

4. Робота з портретом Езопа.

– Яким постає перед нами Езоп? (Негарний зовні: випнуте черево, завелика голова, на спині – горб).

– Придивіться до його обличчя. Що виражає погляд байкаря? (Очі примружені, можливо, від утоми або звички приховувати власні думки, погляд виражає стан людини, яка багато в житті страждала).

– Як ви гадаєте, про що думає митець?

– Придивіться до рук Езопа. Що ви помітили? (Байкар тримає книгу одним пальцем, решта пальців відсутня; це свідчить про те, що каліцтво Езопа або було спричинене нещасним випадком, або його за щось покарали; книга говорить про освіченість байкаря).

– Що виражає поза Езопа? (Застигла поза, непорушне обличчя свідчать про момент задумливості).

5. Повідомлення учнів про Езопа.

Матеріал повідомлення учнів про Езопа

Ім’я славетного байкаря у Давній Греції вимовлялося як Айсопос. Перші згадки про Езопа, що датуються 440 роком до нашої ери, знаходимо у Геродота. Вірогідно, що в VI столітті була створена перша біографія байкаря. Достовірних відомостей про Езопа залишилося обмаль, проте легенд існує чимало.

Відомо, що за своїм походженням видатний байкар був рабом із Фрігії. Для важкої праці він не годився, зовні був настільки потворним, що навіть страшно було дивитися на нього. Деякі легенди оповідають, що Езоп не вмів гарно говорити, доки одна з богинь не подарувала йому красномовства.

Коли ж заговорив, то виявилося, що він дуже розумний і кмітливий. Тоді господар, вирішивши позбутися поганого раба, задешево (сімдесят п’ять дрібних срібних монет) продав його Ксанфу-філософу з острова Самое.

Гострий на язик раб і новому господарю допікав. “І не розмірковуй, будь ласка, надто багато, роби тільки те, що тобі наказано, ані більше, ані менше, а то добра тобі не буде!” – частенько говорив Ксанф Езопові, аж нарешті наказав зв’язати раба і тримати під замком.

Ксанф був неуком, проте вважав себе філософом, до того ж був хвалькуватим. Почувши від свого раба якусь справді мудру думку, він привласнював її і хизувався перед друзями своєю вченістю.

Одна з легенд оповідає про те, як Ксанф потрапив у пастку: заявив своїм співрозмовникам, що він такий розумний і всесильний, може випити море. Його спіймали на слові і побилися об заклад: якщо завтра вранці Ксанф не вип’є моря, то втратить свій маєток.

Отямившись, хвалько прибіг додому, покликав Езопа і почав благати:

– – Рятуй мене! Проси за порятунок усе, що хочеш! – Збідніти – це було найстрашнішим для Ксанфа.

– – Я допоможу,. – промовив Езоп. – Скажеш… Але за це ти маєш дати мені волю.

Ксанф змушений був погодитися. На ранок він прийшов на берег моря, де зібрався натовп, щоб поглузувати з хвалька. Оглянувши всіх присутніх, Ксанф гордо промовив:

– – Я вип’ю море, але для цього потрібна чаша. Зробіть її, перелийте воду з моря в чашу, і я доведу, що перед вами не базіка.

Всі були приголомшені. Але, як оповідає одна з легенд, Ксанф не відпустив, як обіцяв, свого розумного раба.

У той час у місті відбувалися вибори, і весь народ зібрався у театрі. Раптом налетів орел, ухопив державну печатку і зник. Спантеличені самосці звернулися до Ксанфа з проханням розгадати знамення.

Але Ксанф, хоч і звався філософом, не міг нічого кращого вигадати, ніж звернутися до Езопа або покінчити із життям. Раб допоміг своєму господареві, і тоді Ксанф дарував волю розумному Езопові.

Багато років Езоп жив на Самосі, здобув собі велику шану, потім вирішив мандрувати світом, розпочавши з відвідування грецьких міст. Всюди, де б він не був, проводив бесіди в училищах. Аж нарешті опинився в Дельфах.

Його виступи настільки роздратували дельфійців, що вони вирішили підступно розправитися з Езопом: підклали у його крам золоту чашу з храму, звинуватили у святотатстві, притягли до скелі й поставили перед прірвою.

Зрозумів Езоп, що настала його смертна година, і говорить: “Дайте мені сказати хоча б байку!” Остання з трьох байок звучала приблизно так:

“Один селянин прожив усе життя у селі і жодного разу не був у місті. Він попросив дітей відпустити його, щоб подивитися на старості літ на місто. Запрягли йому у візок ослів і сказали: “Ти тільки їх підганяй, вони дорогу знають і довезуть тебе до міста”. Але в дорозі їх застала негода і ніч.

Осли заблукали і завезли селянина на самісінький край якоїсь скелі. “Владико Зевс, – вигукнув селянин, – за що мені така зла загибель? Добре ще б від коня, а то від негідних ослів!” Ось і мені прикро, що гину я не від рук гідних людей, а від рабських покидьків”.

Розповівши байку, він прикликав богів у свідки своєї безневинної загибелі й кинувся у прірву. А потім дельфійців спіткала чума… Так говорить легенда.

Через кілька століть якась людина зібрала всі історії про легендарного байкаря і записала їх як “Повість про Ксанфа-філософа та Езопа, його раба, або Пригоди Езопа”. Ім’я цього упорядника нам невідоме, так само, як невідомо що у повісті правда, а що – вигадка.

Давні греки та римляни всі свої байки називали езопівськими. Сюжети неодноразово переказувались античними й середньовічними авторами і, згодом, – Жаном де Лафонтеном, Готхольдом Ефраїмом Лессінгом, Іваном Андрійовичем Криловим.

6. Читання вчителем байки.

Езоп на корабельні

Байкар Езоп якось на дозвіллі зайшов до корабельні. Кораблебудівники насміхалися з нього, спонукаючи його заговорити. І Езоп сказав: “У давні часи виникли Хаос і Вода. Але Зевс, щоб показати силу земної стихії, порадив Землі тричі ковтнути море.

От Земля і взялася до роботи. За першим разом зависочіли гори. Ковтнула вдруге – і цілком оголилися рівнини.

Коли ж вона надумає і втрете ковтнути Воду, то ваше ремесло стане зайвим”.

Байка доводить, що той, хто глузує з дотепніших за себе, зазнає прикрощів.

7. Бесіда за змістом прочитаного.

– Скільки подій відображено у байці? Де відбувається дія?

– Визначте основні частини цієї байки.

– Коротко схарактеризуйте персонажів твору.

– Як кораблебудівники поставилися до Езопа?

– Чому вони з нього насміхалися?

– Що, на вашу думку, спонукало Езопа заговорити?

– А як би ви вчинили на місці Езопа?

– Про що розповів байкар?

– У якій формі він висловив свою думку?

– На що схожа розповідь Езопа? Відповідь аргументуйте. (На міф ).

– Як ви гадаєте, кораблебудівники зрозуміли смисл відповіді байкаря? Обгрунтуйте свою думку.

– Поміркуйте, чому у байці не описується те, що сталося після відповіді Езопа.

– Що доводить ця байка?

8. . Підготовка до “читання у ролях” байки “Вовк і Ягня”.

– Читання байки учнями мовчки.

– Розподілення “ролей” (Автор, Вовк, Ягня).

– Обговорення інтонацій, що виражатимуть характер героїв (Вовк – агресивність, злість, напад тощо; Ягня – страх, захист тощо; автор – неспішність розповіді, виразність, емоційність тощо ).

9. “Читання у ролях” байки “Вовк і Ягня” (підручник, с. 38-39).

10. Обговорення прочитаного.

– Які почуття викликають у вас персонажі твору? ” Визначте ставлення автора до героїв.

– Які риси характерів людей уособлюють Вовк та Ягня? Як називається цей художній прийом?

– Що засуджується у байці? (Осуд свавілля та насильства).

– Як ви зрозуміли мораль твору?

11. Читання байки “Крук і Лисиця” (підручник, с. 39).

12. Обговорення прочитаного.

– Про що розповідається у байці?

– Чому Лисиці вдалося обдурити Крука?

– Розкрийте алегоричний зміст байки.

– Що висміюється у творі?

– Як ви зрозуміли висновок: “Ця байка стосується нерозумної людини”?

13. Читання байки “Хліборобові діти” (підручник, с. 39).

– Чим ця байка відрізняється від двох попередніх?

– Згадайте народні казки, прислів’я, приказки, близькі за сюжетом до цієї байки.

– Чого навчає твір? (Уславлення розуму та злагоди між людьми).

– Наведіть приклади прислів’їв, приказок, які виражатимуть головну думку байки.

14. Закріплення вивченого матеріалу.

Легендарного Езопа вважають засновником жанру байки. Езоп був рабом і не міг говорити вільно, відверто, тому звертався до алегоричної форми, до форми байки.

15. Робота з літературознавчим поняттям (запис у зошити) за підручником (с. 38).

Письменник М. Є. Салтиков-Щедрін “езопівською мовою” називає ту особливу манеру алегоричного викладу, яку письменникам доводилось застосовувати для того, щоб обійти царську цензуру. Тепер цей вислів уживають для позначення мови, сповненої натяків, замовчувань, алегорій.

16. Робота в групах.

Методичний коментар. Цей вид роботи на картках передбачає кілька варіантів його проведення: 1 – робота в групах, 2 – індивідуальні завдання (як різновид – домашні завдання), 3 – робота з класом у формі евристичної бесіди. Залежно від рівня підготовленості учнів учитель може обрати один вид роботи або комбінувати кілька.

Приміром, спочатку з класом опрацьовується 1-2 байки (“Лисиця і Цап”), для роботи в групах (або індивідуальних завдань на картках під час читання класом статті підручника) пропонується опрацювати байки “Воли й осі”, “Жаби”, “Лисиця перед маскою”, “Вугляр і Сукновал”, “Орел, Галка і Вівчар”, а в якості домашнього завдання – одну з двох або обидві байки – “Хвалько-П’ятиборець”, “Соловей і Яструб” – за аналогією роботи в класі.

На картках записані байки без повчального висновку.

Запропонований вид роботи можна провести і у формі гри “Що? Де? Коли?” або “Брейн-ринг”.

В цьому разі – команда (команди) знавців протягом хвилини намагаються сформулювати мораль байки.

Під час перевірки правильності виконання завдання (або відповіді на запитання “знавцям”) учитель (ведучий) зачитує повчальний висновок.

Завдання. Уважно прочитайте байку. Складіть план відповідно до її побудови (експозиція, задум, дія).

Визначте і запишіть мораль байки.

Воли й осі

Воли тягнуть віз. Коли Вісь скрипіла, вони оберталися до неї й говорили: “Ех ти! Це ж ми таку вагу несемо, а ти кричиш!”

Так і серед людей: дехто вдає, що тільки він знемагає в роботі, хоч і інші так само тяжко працюють.

Жаби

Дві Жаби, коли висох їхній став, почали шукати, де б їм жити. Вони прийшли до колодязя, і одна з них порадила стрибнути в нього. Але друга сказала: “А коли й тут висохне вода, то що ми робитимемо?”

Байка вчить нас, що не слід братися за діло необачно.

Лисиця перед маскою

Лисиця забралася до майстерні різьбяра і, не минаючи жодної речі в кімнаті, натрапила на маску трагедійного актора. Піднявши її, Лисиця сказала: “Така голова – і не має мозку”.

Ця байка стосується людини гарної на вроду, але вбогої на розум.

Вугляр і Сукновал

Вугляр працював в якомусь домі: побачивши Сукновала, що саме надходив, він запропонував оселитися з ним в одній кімнаті, доводячи, що вони заприятелюють і що їм буде вигідніше жити разом. А Сукновал відповів йому: “Але для мене це взагалі неможливо: бо те, що я побілю, ти забрудниш”.

Байка доводить, що різне не поєднується.

Орел, Галка і Вівчар

Орел, злетівши з високої скелі, вхопив ягня. Галка, побачивши це, з заздрощів вирішила наслідувати Орла і з великим галасом кинулась на барана. Але, встромивши кігті в вовну, вона не могла їх витягти і тільки тріпотіла крильми.

Вівчар помітив, що сталося, підбіг і схопив Галку, а ввечері, обрізавши крила, приніс її своїм дітям. Коли вони запитали, що це за птах, він відповів: “Як на мене, то я певен, що це Галка, але, на її думку, вона – Орел”. Отже, відставання призводить лише до біди та глузування.

Соловей і Яструб

Соловей сидів на високому дереві і, за своїм звичаєм, щебетав. Яструб, що саме не мав поживи, побачив Солов’я і, підлетівши, схопив його. Соловей перед неминучою смертю почав благати Яструба відпустити його, кажучи, що Яструбові слід нападати на більших птахів, якщо йому бракує поживи, бо Соловей не заповнить собою Яструбового шлунка.

Але Яструб відповів: “Треба божевільному бути, щоб, випустивши з рук готову, ганятися за уявною здобиччю”.

Байка доводить, що серед людей є такі нерозважні, які, в надії на більше, випускають з рук і те, що мають.

Хвалько – П’ятиборець

П’ятиборець, якому громадяни раз у раз закидали, що він боягуз, виїхав, а потім знову повернувся до рідного краю і став вихвалятися своїми численними подвигами, зокрема таким своїм стрибком на Родосі, якого не зробив би жоден з переможців на Олімпійських іграх. Він додав, що це засвідчили б усі, хто там був, якби вони прибули сюди. Та хтось із присутніх сказав у відповідь: “Але який же бо ти!

Коли це правда, то ніяких тобі свідків не потрібно! Тут Родос, тут і стрибай!”

Байка доводить, що всяке слово зайве, коли щось можна довести ділом.

Лисиця і Цап

Лисиця упала в колодязь і ніяк не могла звідти вибратися. Змучений спрагою, Цап підійшов до того ж колодязя і, побачивши Лисицю, запитав, чи добра вода. Лисиця, зрадівши із слушної нагоди, похвалила воду і стала намовляти Цапа спуститися вниз. Цап відразу ж стрибнув, аби заспокоїти спрагу. Після цього вони разом спробували вибратися, але Лисиця, все зміркувавши собі на користь, сказала, що вона вже надумала, як врятуватися їм обом. “Якщо ти можеш спертися передніми ногами на стіну і нахилити роги, то я й сама по твоїй спині вискочу і тебе витягну”.

Цап охоче пристав на таку пораду. Лисиця скочила йому на стегна, перейшла по спині, а потім, спершись на роги, вихопилася наверх та й пішла собі геть. Цап став лаяти її за порушення угоди, та Лисиця, обернувшись, сказала: “Ех ти! Коли б у тебе було стільки розуму в голові, скільки волосся в бороді, то чи ж спустився б ти вниз, не подумавши раніше, як піднятися вгору?”

Так слід чинити і розумним-людям: спочатку зважити, чим справа кінчиться, а тоді вже братися за неї.

17. Обговорення результатів роботи в групах.

18. Узагальнення.

Для Езопових байок характерним є те, що їхні тексти прості і короткі, сюжет передається без другорядних подробиць, мораль не залишається прихованою, а відкрито висловлюється. Мова проста і близька до розмовної: у ній переважають дієслова, небагато прикметників, адже зазвичай у байках йдеться про дії, а не про осіб чи ситуації. Рідко трапляється діалог – хіба що розв’язка подається у формі прямої репліки.

Про що писав Езоп:

У світі чимало зла. Не слід сподіватися на те, що погана людина може змінитися, вона може лише приховати свою сутність; натомість природа доброї людини є дуже вразливою, а відтак доволі часто погіршується.

Людська доля мінлива і зазвичай змінюється на гірше. Від долі не втекти, а тому важливіше пристосуватися до обставин і пам’ятати, що все минуще.

Нерідко згубними для людини є її пристрасті. Найнебезпечніша з них – жадібність, за нею йдуть марнославство, ласолюбство, заздрість, наївність та ін., підкреслюється також згубність страху. Людина, яка стала жертвою пристрастей, поводиться нерозсудливо і робить помилки, які призводять до лиха.

Найнадійніший у житті хист – уміння вдовольнитися тим, що маєш, не прагнучи того, що тобі не належить від природи, не змагатися з тими, хто дужчий.

У житті найкраще покладатися на самого себе, передусім на власну працю, терпіння, вміння навчатися на чужих і власних помилках. Обираючи друзів, слід бути дуже обачним, віддячувати їм, коли вони на це заслуговують, але самому ні від кого не чекати подяки.

19. Підведення підсумків уроку.

20. Домашнє завдання.

1. Повторити матеріал уроку, визначення літературознавчих понять.

2. Прочитати статтю підручника про Езопа, виконати письмово творче завдання на с. 40.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“В ЕЗОПА ВЧІТЬСЯ, ДОБРІ ЛЮДИ!” – Езоп (VI ст. до н. е.). “Вовк і Ягня”, “Крук і Лисиця”, “Мурашка і Цикада”, “Хліборобові діти”