Валентин Катаєв Вірші


Валентин Катаєв Вірші Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож.

Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 Учений Перо страшніше від обойми пістолета, Коли потрапить до залізної руки.

І Енгельс у глибокій тиші кабінету Розгоном сторінок поколихнув віки. Хіба не так углиб росте коріння дуба?

Воно у пітьму надр несе такий нестрим, Аж поки поміж скель не розігнеться грубо І не розколе їх навалом віковим, 1920, Одеса Вуличний бій

Як від м’яча, що потрапляє

в скло, Почався день од вибуху тугого. Схвильований, не будячи нікого, Покинув на світанку я житло. За рундуком в тужавий гурт звело

Людей, которі наслухали строго, Куди стріляє з корабля залога, Куди той свист холодний понесло,

Пробіг матрос. Осколок гедзем тенькнув. Трамвайний дріт шукав іржаву рейку, Немов ласо, закручене в петлю. Вже іграшка нікчемна і горбата – При штабі мокла кинута гармата.

Якій відбили колесо в бою. 1920, Одеса Поїзд

Знов узліссям гуркочуть колеса!.. Мов коханець, в призначений час З білим написом поїзд “Одеса” Пробігає шумливо повз нас. Він димами крайнебо посмужив.

Стогнуть рейки, щасливо дзвенять, Кожен гляне услід забайдуже, А я знов у полоні сум’ять. 1944, Передєлкіно


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Валентин Катаєв Вірші