Валерій Лобановський

Ім’я Валерія Лобановського, футболіста, заслуженого тренера, відоме сьогодні всій Україні. А починав він грати у звичайній команді старшокласників міського відділу народної освіти. У 1957 році вперше брав участь у чемпіонаті країни.

Серед футболістів виділявся золотистою шевелюрою і високим зростом, якого, до речі, чомусь соромився. Виділявся серед інших проте не цим, а цілеспрямованістю і працелюбністю. Спортзалів на той час було мало, а тому взимку хлопці, як правило, грали на вулиці в хокей.

Валерій же безперестанку працював із м’ячем

у коридорах школи. Зате весною на перших тренуваннях на просохлому футбольному полі він жонглював м’ячем скільки хотів і показував чудеса. Валерій грав по-своєму: до автоматизму відпрацьовував штрафні, освоїв удар “падаючий лист” тощо.

Так і на тренерській посаді було. Ніяких послаблень собі не давав ніколи! Він дуже любив футбол. Говорив про нього тільки серйозно.

Був оптимістом і завжди вірив у перемогу рідного київського “Динамо”. Повернувшись з Кувейту, в дев’яностих роках очолив збірну України і зробив усе, від нього залежне, щоб команда наполегливо працював за кладеною програмою і згодом повернула собі титул чемпіонів. Його вихованці несуть сьогодні славу в українського футболу по всьому світу.

Досить згадати Андрія Шевченка – кращого бомбардира Європи.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Валерій Лобановський