Василь Герасим’юк – Братові


БРАТОВІ Кого там виводять, кого там ведуть, Ярославе? Кого там доводять, доносять, у землю яку?

Кому там забаглося Миклащука з Прокурави? Кого там він має купати в кривавім піску? Ніхто не розкаже, не скаже, не вишепче: досить! Ніхто вже не може розтерти цю правду у прах.

Тебе вже, мій брате, виводять, виносять, доносять. З тобою, мій брате, прощаються в дальніх пісках. Ми будемо довго криваві роки розгрібати.

Ніхто вже не може розтерти цю правду у прах. Тебе вже виводять, доводять тебе вже, мій брате. Шукають тебе вже, мій брате, у дальніх пісках. Це значить, нарешті, що нас небагато, це значить, що нам не поможуть, нарешті, ні честь, ні обман. Це значить нарешті, мій брате, що кожен твій братчик і завтра ще встигне зірвати свій “чорний тюльпан”.

І як нам носити цю днину в очах, Ярославе, і кров, що по наших по жилах тече і тече? Ми навіть живем і вмираєм, хоч ми з Прокурави, хоч ми навіть прірві вселенській підставим плече.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Василь Герасим’юк – Братові