Василь Слапчук
РЕФЕРАТ
На тему:
“ВАСИЛЬ СЛАПЧУК”
Провідною рисою цього поета є його органічність, природність. В. Слапчук – уже зрілий поет, тому тяжіє до циклів, складноструктурованих поетичних полотен. У своєму доробку має вінки сонетів, причому версифікаційно бездоганні, які сьогодні не часто зустрінеш і у міських рафінованих естетів.
Лірика В. Слапчука виразно філософічна, глибоко закорінена в українському фольклорі. В інтонаціях його поезій постійно мерехтить тиха селянська правда. Проте, це цілком сучасна поезія, в якій імена
Боже, поверни К’єркегорові
Регіну Ольсен,
Поки гріхом вагітна свобода
Не зомліла.
Господи, нехай кожен сам
Вирішує, що є його Ісаак.
Фольклоризм верлібрів В. Слапчука вносить до текстів якийсь особливий український дух, в якому міти й традиції, забобони й тонка іронія. Поза всяким сумнівом і без зайвого пафосу сього поета можна вважати справжнім виразником праукраїнських цінностей. Цей зміст до того ж передається в сучасній довершеній формі.
Мініатюри В. Слапчука часто набувають афористичного змісту, гостро заправлені гумором,
Аби жайворонки в небі
Не погубилися – в кожного
Срібний дзвоник на шиї висить.
А як корови,
З пасовиська вертаючись,
Сонце рогами за обрій закотять
Тиша настає.
Господар жайворонків
Богу молиться.
В. Слапчук в сучасній українській поезії – окремішня постать зі своїм неповторним силуетом. Міцні зв’язки з національними традиціями та непомильне відчуття слова сформували чіткий авторський почерк. Якщо Ви зустрінете таку строфу –
На лови вийшов князь,
Регочеться над світом.
На алтарі весни
Кладуть дівчата цноту.
Птахи – прочани
Натхненно палять ноти.
Незаймана весна
Уже вагітна літом,
То можете бути певним: перед Вами – Василь Слапчук. Поет, яких у нас небагато. Поет, що вийшов з народу і не соромиться сього факту. Ось такі вони є, поети, умовно поєднані під обкладинкою антології “Позадесятники 2”. Що їх єднає?
Про який феномен говориться у назві сього післямовного тексту? Зібрані разом у цій Антології, поети-позадесятники творять певне явище. Разом вони творять нову якість у контексті сучасної української поезії.
Отримавши на багатьох сторінках Антології відчуття правдивої насолоди, автор сих рядків сподівається, що це не остання зустріч із цими поетами. Їх шестеро. Шестеро поза каноном. І дай Бог. Можливо, колись їх стане більше. Але й шестеро – це чимало. Якщо це поети.
Справжні поети, що не соромляться бути такими, якими є. А “навколо ж радості так мало”… Так мало свят. А втім, кожна зустріч з поезією – це уже маленьке свято й маленька радість.
Як би пафосно й смішно це не звучало.
Нагромаджуючи читацький досвід поезії, все більше схильний поділяти твердження Слабчука про те, що “вірші – це те, що споживається через соломинку”. Ось я й признався в одному з авторів, чий поетичний досвід сьогодні мені найбільш імпонує. Не вдаюся до жодних застережень, хоча, звичайно, хтось і захоче скористатися моїм признанням для звинувачення в “теріторіяльному лобіюванні” окремих літературних постатей.
Нова поетична книга “Укол годинниковою стрілкою” В. Слабчука сприймається цілісно. Автор відмовляється од ролі мітингового поета чи такого собі європеїзованого денді, закоханого у власне вміння красиво говорити. В. Слабчук розмірковує вголос, а звідси форма і тон викладу – ненав’язливих, самоіронічних, здебільшого парадоксальних висловлювань, що несподівано зринають, мов звуки пострілу в лісовій тиші:
У понеділок
Відділяємо світло
Від темряви,
У вівторок
Відділяємо води
Від вод
У середу…
Тиждень закінчився,
Але нема в кого спитати:
Коли ж ми людьми станемо?
(зб. “Черевики Ван-Гога”).
Парадоксальність висловлювання теж не є самометою поетичних рефлексій автора. Слапчук вже давно не хоче нікого дивувати. Він є екзистенціалістом у найяскравішому його вияві: лише світ природи, світ гармонії, світ людини, яка дивним чином опирається, а то й руйнує цю світову гармонію, – це його світ, який він відкриває людям:
Цей світ самотній і німий,
Він потребує помочі,
Чому ти такий сумний
Богдане-Ігоре Антоничу?
Антонич ріс, росла трава,
Трава та нині скошена.
Усі немовлені слова –
Офіра осені.
(зб. “Черевики Ван-Гога”).
Цей світ не уявляється Слабчукові без Жінки, яка надає йому сенсу, таємничості; яка творить і руйнує чоловічі уявлення про цей світ:
Злічив краплини дощу,
Зорі порахував…
А скільки жінок
Під небом – не відаю.
На тобі збиваюся.
(зб. “Малювання в темряві”).
Переважно В. Слапчук говорить про речі, які всім відомі; про “банальні речі” говорить поет, але він не боїться видатися “банальним”, знову і знову повертається до давно б здавалося відомого. Чимось його ліричний нагадує мені сліпого Шевченкового кобзаря – Перебендю. А то й швидше мандрівного філософа нашого – Грицька Сковороду: “Моя розмова стосується лише людинолюбних душ, чесних станів і благословенних видів промислів, які не суперечать Божому й людському законові, а складають плодоносний церкви, ясніше кажучи, суспільства сад, як окремі частини складають годинниковий механізм”. Звідси у поезіях В. Слабчука певна простота (не спрощеність!), прозорість думки, діалогічність побудови:
Зустрічний: дай Бог здоров’я!
Вітик: навіки.
Зустрічний: як поживаєте?
Вітик: щоб і ви так поживали.
І пересварився Вітик таким чином
Із усіма односельцями.
(“П’ять історій про те… “)
Звичайно, ця ненав’язливість Слабчукових поезій сьогодні є його позицією. І як кожна позиція, вона може відштовхувати, якщо людина внутрішньо не готова її прийняти. Але на її користь говорить те, що сам поет не абсолютизує її, не робить з неї “фетиша” своєї поезії і світогляду загалом. Він вистраждав її, він має на неї право.
А ми не маємо морального права заганяти поета в “прокрустове ложе” власних естетичних амбіцій ї бачень.
Слапчукове “трикнижжя” вирізняється ясністю і якістю поетичного письма. Але така вже здатність людини до порівнянь, тим більше, коли автор пропонує читачеві певний вибір. Як на мене, друга книга “Малювання в темряві” дещо блідіше виглядає від першої і третьої.
Не гіршою, а саме блідішою. Можливо автор несвідомо спровокував таку оцінку, відавши перевагу в цій книзі описово-елегійному, а не контрастно-метаформичному елементові. Хоча в цілому вона залишає враження тонкої, майстерної інкрустації без недоречних в даному конкретному задумові барокових форм.
Світле і чисте письмо поезій В. Слапчука. Попри певне трагічне обрамлення окремих тем, його поезії сповнені надії у Людину. Слапчук дуже тактовний у слові, він дуже ніжний у слові що однак не заважає йому залишатися мужнім і твердим у переконаннях:
Він з’явився,
Але ніхто не спитав:
Хто ти?
Коли він залишив їх,
Ніхто не спитав:
Де він?
Тому то й пісня ця
Не про нього,
А про тих,
Що зосталися.
(“Пісня чоловіків” із зб. “Крилатий чоловік”).
Можна говорити ще довго про поезію В. Слапчука, але краще слухати її, читати вголос і міркувати про поета, “мовчання якого у слові не поміщається”…
Використана література:
1. Літературна енциклопедія. В 4-х томах. – К., 1994.
2. Українська та зарубіжна культура. – К., 2000.
Related posts:
- Село – ВАСИЛЬ СЛАПЧУК скорочено ВАСИЛЬ СЛАПЧУК Із книги “Крилатий чоловік” Село Небо, мов душа праведника. Хати посеред себе в оберемках Квітники тримають, Кожна квітка на вагу картоплі, Але картоплю свині з їдять, І хоч і без користі – І тільки ті, у котрих чоловіки Трактористи – милом туалетним. У крамниці пляшки приймають, Кури межі переступають… Від зими до зими […]...
- Слапчук Василь Василь Слапчук народився 1961 року у селі Новий Зборишів на Волині. Після закінчення школи і технічного училища працював шліфувальником на заводі “Комунар” у Запоріжжі. Закінчив філологічний факультет Луцького педінституту ім. Лесі Українки. Воював в Афганістані, був тяжкопоранений. Мешкає у Луцьку, пише вірші, прозу, літературну критику. На сьогодні є автором шістнадцяти поетичних і прозових книжок. 2004 […]...
- Місто – ВАСИЛЬ СЛАПЧУК скорочено ВАСИЛЬ СЛАПЧУК Місто Хати за руки побралися, З села не випускають, Школа посередині, як подоляночка. Усім класом сонце зустрічали. Вперше закурив, не криючись, Як матір на вальс запросив – зніяковіла, Злякалася, коли руку після танцю відпустив,- Тепер уже назавжди, Хоча й музика не переставала. Провела до зупинки, перевзувся з чобіт у черевики.. Шнурівки зав’язуючи, у […]...
- Місто скорочено – Василь Слапчук Хати за руки побралися, З села не випускають, Школа посередині, як подоляночка. Усім класом сонце зустрічали. Вперше закурив, не криючись, Як матір на вальс запросив – зніяковіла, Злякалася, коли руку після танцю відпустив, – Тепер уже назавжди, Хоча й музика не переставала. Провела до зупинки, перевзувся з чобіт у черевики.. Шнурівки зав’язуючи, у бік міста […]...
- Світоглядні настанови в поезіях Василя Слапчука Творчість Василя Слапчука належить сучасному літературному процесу, у якому він виступає то поетом, то прозаїком, то літературним критиком. Характерною ознакою поезії В. Слапчука є певна елітарність, у її основі традиційна символіка: біблійна, народознавча, психологічно-філософська. Для митця повноцінним є світ природи, гармонії, світ людини, яка чомусь інколи намагається зруйнувати світову гармонію. Саме такий світ Слапчук намагається […]...
- Віра в перемогу нового світу – за поезією В. Чумака – В. Еллана-Блакитного ВАСИЛЬ ЧУМАК – ВАСИЛЬ ЕЛЛАН-БЛАКИТНИЙ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ ЧУМАК, ВАСИЛЬ ЕЛЛАН-БЛАКИТНИЙ Віра в перемогу нового світу (за поезією В. Чумака і В. Еллана-Блакитного) Василь Чумак є одним із найцікавіших ліриків революційної доби. Поет з надзвичайною свіжістю почуттів передав визвольний порив і радість боротьби за національне і соціальне оздоровлення суспільства. Дмитро Павличко писав, що книжка “Заспів”, яка […]...
- Чим близький мені поет Василь Стус Чим близький мені поет Василь Стус Творчість Василя Стуса, як і саме життя, схоже на короткий, але яскравий спалах. Своєрідність і сила мистецького таланту, оригінальність і самобутність поета зачаровують, його поезії западають глибоко в душу. У Стуса ліричний герой сам на сам зі своїми болями, переживаннями, печалями й радощами. Поет прагне наблизити людей до ідеалів […]...
- Василь Симоненко: життєвий та творчий шлях ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО: Життєвий та творчий шлях З глибин народного життя вийшла поезія В. Симоненка. З мужності народу, з горя його і звитяжної боротьби виспівалась вона. “Любити все прекрасне і земне і говорити правду… ” – так, роздумуючи про громадське покликання письменника, стверджував В. Симоненко. Й справді, його чесне і щире слово несло людям художню правду […]...
- “Моя душа запрагла неба” (Василь Стус) – Василь Стус (1938-1985) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Василь Стус (1938-1985) “Моя душа запрагла неба” (Василь Стус) Духовність і гуманізм, стоїцизм і екзистенціалізм – важливі риси лірики Василя Стуса, що визначають його художній світ. Так, поезія “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе” – своєрідна поетична декларація митця. Він перебуває в стані […]...
- Василь Стус – утілення моральних переваг вільнодумної людини Ярій, душе, Ярій, а не ридай! У білій стужі сонце України, А ти шукай червону тінь калини На чорних, водах – тінь її шукай. В. Стус Поетична творчість завжди навіває спогади. Спогади минулого, марення майбутнього, осмислення сучасного. Лише поети назавжди зберігають дійсність, залишаючи минуле, пророкуючи майбутнє. Сум, жах, страждання за рідну Батьківщину, але невмируща віра […]...
- “Тут я почну зажинок…”(Василь Симоненко) – Василь Симоненко (1935-1963) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Василь Симоненко (1935-1963) Не шукаю до тебе ні стежки, ні броду – ти у грудях моїх, у чолі і в руках. Упаду я зорею, мій вічний народе, на трагічний і довгий Чумацький твій шлях. (Василь Симоненко) Багатьом талановитим українцям доля відвела обмаль часу на […]...
- Василь Симоненко – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Василь Симоненко (1935-1963) Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 року в селянській сім’ї в селі Біївцях Лубенського району на Полтавщині. Дитинство, що припало на роки війни, було трудним і голодним. Батько кинув сім’ю, і Василя виростила мати Ганна Федорівна. Писати вірші він почав ще у шкільні роки, вміщуючи їх у шкільній […]...
- Василь Стус та його час Василь Стус та його час I. Трагічна доля Василя Стуса. (Життя В. Стуса – це дорога крізь тернії до зірок, до посмертного його повернення до рідного народу. Йому судилося прожити 47 років, із них 23 – у неволі. Поета було несправедливого засуджено, він пройшов гулагівські табори і помер у неволі. За життя поета у нас […]...
- Василь Стус – поет-подвижник “Ні. Вистояти. Вистояти. Ні – стояти”, – так визначав видатний український поет Василь Стус своє життєве і творче кредо. Він жив не в сталінсько-берієвські часи, але доля його не відрізнялася від долі репресованих у 30-ті роки українських письменників: арешти, допити, облудні звинувачення, тюрми, заслання і… творчість. Творчість для народу, який тупо повторював за партійними можновладцями, […]...
- Василь Бурка У нього неквапна хода і задумливий погляд, спрямований у далину і водночас ніби в самого у себе, живе аж надто скромно, аскетично й уса-мітнено, навіть на зустріч із земляками, що приїздять у Глен Спей (а це українське поселення неподалік Нью-Йорка), приходить не завжди. Той погляд несе в собі тепле світло, той погляд продовжує жадібно вбирати […]...
- Мотиви жертовності в поезії Василя Стуса ВАСИЛЬ СТУС 8 клас Листопадової неділі 1989 року в рідній українській землі впокоївся вимучений тюрмами й таборами поет Василь Стус. Поруч на Байковому кладовищі було поховано побратимів поета – Олексу Тихого і Юрія Литвина. Вони повернулися в рідну землю, щоб хоча цим запізнілим трагічним поверненням розбудити громадську совість, показати неминучість гіркого каяття за вчинену несправедливість, щоб на […]...
- Симоненко Василь – Біографія Василь Андрійович Симоненко (8 січня 1935, с. Біївці – 13 грудня 1963, Черкаси) – український поет і журналіст, шістдесятник. Після закінчення середньої школи в Тарандинцях вступив на факультет журналістики Київського університету. Закінчив факультет журналістики Київського університету (1957) і працював в обласній газеті “Черкаська Правда” і”Молодь Черкащини”, пізніше кореспондентом “Робітничої Газети” в Черкаській області. Писати вірші […]...
- Мотиви лірики. Василь Симоненко Серед покоління укр. літераторів, які вийшли з оталеного війною дитинства, прожили скруту повоєних років і з готовністю відгукнулись на перші весняні вітри 60 – х, світла і трагічна постать Василя Симоненка займає особливе місце. Читаючи Симоненка, легко вловлюємо внутрішню спорідненість його поезій з творами інших шістдесятників (І. Драча, Ліни Костенко). У віршах тих років переплетені […]...
- Василь Стус – незламний лицар правди і свободи Василь Стус по праву вважається одним з найвизначніших українських поетів XX століття. Це була Людина з великою літери, яка відважно і самозречено виступала за високі ідеали Добра, Правди, Справедливості, Гуманізму – цих високих, вічних загальнолюдських цінностей, за національну гідність і самосвідомість народу. Поезія Василя Стуса – це складний філософський світ осмислення дійсності, прагнення до розкріпачення […]...
- Василь Стус – Вибрані твори Донецьк: ТОВ ВКФ “БАО”, 2008. – 352 с. ISBN 978-966-481-088-0 Василь Семенович Стус – класик української літератури XX століття. Він став на смертельний двобій із тоталітарним режимом і залишився в пам’яті людській як нескорений поет-борець. До видання ввійшли вибрані поезії зі збірок “Зимові дерева”, “Веселий цвинтар”, “Час творчості”, “Палімпсести”. Також книга включає публіцистичний лист Василя […]...
- ГРУДОЧКА ЗЕМЛІ – Василь Симоненко УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КРАСА РІДНОГО КРАЮ Василь Симоненко ГРУДОЧКА ЗЕМЛІ Ще в дитинстві я ходив у трави, В гомінливі, трепетні ліси, Де дуби мовчали величаво У краплинах ранньої роси. Бігла стежка вдалеч і губилась, А мені у безтурботні дні1 Назавжди, навіки полюбились Ніжні і замріяні пісні. В них дзвеніло щастя непочате, Радість невимовна і жива, Коли […]...
- Наша мова – ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО скорочено ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО Наша мова Для цієї поезії В. Голобородька характерні специфічні синтаксис і пунктуація, що відтворюють смислову нерозривність явищ, наведених автором, і певним чином “звільняють” поета від усталених норм віршування. Кожне слово Нашої мови Проспіване у Пісні Тож пісенними словами З побратимами У товаристві розмовляємо Привертає увагу оксиморон “словами мовчимо”: Кожне слово Нашої мови записане […]...
- Наша мова скорочено – Василь Голобородько Для цієї поезії В. Голобородька характерні специфічні синтаксис і пунктуація, що відтворюють смислову нерозривність явищ, наведених автором, і певним чином “звільняють” поета від усталених норм віршування. Кожне слово Нашої мови Проспіване у Пісні Тож пісенними словами З побратимами У товаристві розмовляємо Привертає увагу оксиморон “словами мовчимо”: Кожне слово Нашої мови записане у Літописі Тож хай […]...
- Василь Стус – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Василь Стус (1938-1985) Василь Семенович Стус народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району на Вінничині в селянській родині. Навчався спочатку в місцевій школі, потім – у Донбасі, куди переїхала його сім’я. Після закінчення історико-філологічного факультету Донецького (тоді ще – Сталінського) педагогічного інституту 1959 року В. Стус два місяці відпрацював […]...
- “Звичайний хлопець” Василь Теркин Твору Олександра Трифоновича Твардовского відрізняє ліризм, правда життя й прекрасний, звучна й образна мова. Автор органічно зливається зі своїми героями, живучи їх интересамі, почуттями й бажаннями. Порій важко зрозуміти, де говорить поет, де – його герой, а де – солдатська маса. Це свідокствует про велику майстерність Твардовского, його вмінні жити інтересами країни, її сумами й […]...
- Василь Симоненко. Життя та творчість Василь Симоненко. Життя та творчість. На літературних зустрічах мене часто запитують: “Звідки почався Василь Симоненко? Де він звівся та розповився?” Інтерес до його життя і творчості дедалі зростає. Читачів цікавлять усі подробиці із біографії улюбленого письменника. Я постараюся намалювати вам Симоненкову дорогу – важку, трагічну і коротку: поет ішов по ній неповних двадцять дев’ять років. […]...
- Бобинський Василь Петрович Стріла Цикл 1 Пущені пруживим, тугим луком, В чорну пітьму дзвінко полетіли Ковані огнистим Локі стріли. Чорну ніч розколивали звуком. Горда дума на чолі блідому: Десь судьба захована в безмежжі! Блиск вогню цілує горді вежі, Блиск вогню на овалі шолому. Непобідна посестро валькірій! Чом ця стрілка збилася з дороги, Заблукала в мій далекий вирій? Адже я […]...
- “Буду свій світ різьбити, як камінь” (Василь Стефаник) – Василь Стефаник (1871 – 1936) Підручник Українська література 10 клас ХХ Століття “Буду свій світ різьбити, як камінь” (Василь Стефаник) Перші новели Стефаника вразили читача своєю правдою, а критиків – новаторством. “Йому не довелось шукати навмання дороги, як Федьковичеві,- зазначала Леся Українка,- ні боротись за своє літературне існування, як Кобилянській. Чи то яскравість таланту, чи приступність сюжетів зробили його одразу […]...
- “А де ж Україна? Все далі, все далі, все далі” (Василь Стус) – Василь Стус (1938-1985) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Василь Стус (1938-1985) Народе мій, до тебе я ще верну, Як в смерті обернуся до життя Своїм стражденним і незлим обличчям. Як син, тобі доземно уклонюсь… (Василь Стус) Василь Стус – великий українець і великий поет XX століття. Його творчість навіки вписана в новітню […]...
- Василь Симоненко – соловей української літератури РЕФЕРАТ НА ТЕМУ “ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – СОЛОВЕЙ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ” 1956 рік. Після знаменитого 20 з’їзду КПРС, на якому тодішній більшовицький генсек Микита Хрущов вжахнув світ убивчо – викривальною доповіддю про нечувані злодіяння сталінської бандократії, здавалося б, на нашій вистражданій землі ніколи не повториться розгнуздана вакханалія багатомільйонного людомору. Та недарма в народі кажуть: із крокодилових яєць […]...
- Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу (Василь Симоненко) Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу (Василь Симоненко) Якщо ти дійсно служиш правді, а не злу – Чому ж у щирості вбачаєш крамолу? / В. Симоненко “Пильному” / Василь Андрійович Симоненко – великий син України, її геніальний поет. Він умів любити так щиро, так ніжно, так самозречено, як, мабуть, ніхто на […]...
- Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю – за поезією В. Симоненка ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО “Я б побажав тобі когось отак любити, як я тебе люблю…” (за поезією В. Симоненка) Неординарною й пристрасною, вогневою і ліричною ввійшла поезія Василя Симоненка в нашу літературу. Адже витоки її йдуть із глибин народного життя, вона є часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаємо, нашими […]...
- Витоки ліричного світосприйняття В. Стуса ВАСИЛЬ СТУС 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СТУС Витоки ліричного світосприйняття В. Стуса Одного з визначних українських поетів Василя Стуса ще мало знають на батьківщині, значно краще – у діаспорі. Політичний в’язень радянського режиму, він відомий зараз скоріше всього як борець за національну та політичну незалежність України, за свободу її громадян – свободу совісті, самовираження. […]...
- Симоненко Василь Андрійович ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Симоненко Василь Андрійович (1935-1963) ЗАПАМ’ЯТАЙ Основні твори: казки “Цар Плаксій і Лоскотон”, “Казка про Дурила”, “Подорожу країну Навпаки”, збірки поезій “Тиша і грім”, “Земне тяжіння”, “Лебеді материнства”, збірка оповідань і новел “Вино з троянд”. Василь Симоненко народився в с. Біївці Лубенського р-ну на Полтавщині 8 січня 1935 р. Ріс без батька, мати […]...
- Василь Стус. Мотиви лірики Поезія В. Стуса – помітне явище не тільки в українськоі літератури, а й в суспільному житті країни. Талант поета, його трагічна доля, боротьба з тоталітарним режимом за національну незалежність України, відродження духовності та історичної пам’яті – все це викликало і продовжує викликати інтерес до Творчості поета. Його вірші позначені глибиною почуття і думки, самобутністю творчого […]...
- Бережний Василь Павлович Брате мій, Орле Бережний В. П. Космічний Гольфстрім: Повість та оповідання. – К.: Рад. письменник, 1980. – Стор. 140-151. 1 – Що ти бачиш? – Сіра пелена, по ній пляма рухається. А що то? – Море. Пливе лайнер. Мабуть, туристи… Після операції, як тільки одужаєш, і ми з тобою попливемо. Правда? – Обов’язково. – Ти побачиш, природа щедра […]...
- МОВА ВАСИЛЬ МОВА ВАСИЛЬ (псевд. – Лиманський; 13.01.1842, х. Солодкий Лиман, тепер Каневського р-ну Краснодарського краю – 13.06.1891, Катеринодар, тепер Краснодар) – письменник, педагог, лексикограф, перекладач. Син сотника Чорноморського козацького війська. Навчався у військовій гімназії в Катеринодарі та в Харківському університеті. Працював учителем словесності на Кубані, судовим слідчим і мировим суддею (дві останні посади дали змогу зібрати […]...
- Василь Чумак Три перші вірші поета “До праці”, “Не вам”, “Далі” були опубліковані в листопаді в 1917p., a 1918p. пролунав свіжий, бадьорий голос поета: Більше надії, брати! Місця сумніву нема – Сміло і прямо іти, Ширше ступать до мети З міццю, що скелі лама. Ці рядки, згодом покладені на музику, стали однією з улюблених пісень повстанців, що […]...
- Василь Стус – Дорога болю: Поезії Київ: Радянський письменник, 1990. – 256 с. Протягом довгого часу вилучена з літературного життя, сьогодні поезія Василя Стуса (1938-1985 pp.) повертається до читачів, її публікують газети й журнали, народжуються пісні на вірші поета, його твори входять до сценічних вистав. Книгу “Дорога болю” складено з уцілілих рукописів і списків поезій В. Стуса, які збереглися в рідних […]...
- Василь Стус – Як добре те, що смерті не боюсь я… (АНАЛІЗ) Аналіз твору Василь Стус “Як добре те, що смерті не боюсь я… “ 1986 р. Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична і філософська. Провідний мотив : незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин. Віршовий розмір : ямб. У поезії-заповіті “Як добре те, що смерті не боюсь я… ” Стус […]...