Василь Стус – Пам’яті Зерова


ПАМ’ЯТІ М. К. ЗЕРОВА Колеса глухо стукотять, мов хвиля об паром, стрiчай, товаришу Хароне, з лихом i з добром. Колеса б’ють, колеса б’ють, кудись торують путь, уже й додому не вернуть, додому – не вернуть. Колеса глухо стукотять, колеса стукотять в христа, в вождя, в усiх божат i в мать i в перемать.

Москва, гора Ведмежа, Кем i Попiв-острiв – шлях за гратами, за вартами, розбухлий на сльозах. I знову Вятка, Котлас, Усть – Вим. Далi – до Чиб’ю. рад-соц-концтаборiв союз, котрий господь забув.

Диявол теж забув. Тепер тут править iнший бог: марксист, расист i людожер один – за трьох. Москва – Чиб’ю, Москва – Чиб’ю, печорский концентрак споруджує нову добу на кровi i кiстках.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Василь Стус – Пам’яті Зерова