Василь Якович Струве
Василь Якович Струве – росіянин астроном, один з основоположників зоряної астрономії, член Петербурзької академії наук (з 1832 р.). Він народився в місті Альтона (Німеччина) у сім’ї директора місцевої гімназії, одержав філологічне утворення в Дерптском (нині Тарутском, Естонія) університеті, але покликання знайшов у природознавстві. В 1818-1839 м м. Струве – директор Дерптской університетської обсерваторії; починаючи з 1833 р. найбільш активний учасник спорудження Пулковской обсерваторії, відкритої 19 серпня 1839 р. Струве став першим директором
Завдяки його зусиллям ця обсерваторія була обладнана доконаними інструментами (у тому числі в той час самим більшим у світі рефрактором з 38-см об’єктивом) . При особистій участі Струве був проведений градусний вимір дуги меридіана на величезному просторі від узбережжя Льодовитого океану до устя Дунаю. У результаті були отримані коштовні матеріали для визначення форми й розмірів Землі. Під керівництвом В. Я. Струве була визначена система астрономічних постійних, що одержала у свій час всесвітнє визнання й використалося в плин 50 років.
За допомогою побудованого по його ідеї пассажного
Складені ним два каталоги подвійних зірок були опубліковані в 1827 і 1852 м м. Струве належить перше (1837) успішний вимір відстані до зірки (Веги в сузір’ї Ліри). В. Я. Струве було почесним членом багатьох іноземних академій і суспільств
Related posts:
- Грінчак Василь Якович Степ Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Ти знову, сестро, нині нагадала Мені той степ, і ту страшну війну, І ту теплінь, і степову весну, Коли бійців ми наших виглядали. Вночі не спали, бо до ранку канонада Все гупала, і степом йшла луна, Коли ж змовкала, серед ночі тишина Була […]...
- Грінчак Василь Якович Балада про діда Солому Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Від хати до хати, від дому до дому Ходить балада про діда Солому. Балада серйозна, балада й весела, І знають про діда усі наші села. Коли щось серйозне, то всім це відомо, Що треба звернутись до діда Соломи. Чи жито косити, а чи […]...
- Грінчак Василь Якович В Будинку хліба Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Тут незвичайні для музею експонати, Оригінальні і вітрини, й стелажі, Тут пахне хліб пшеничний у кімнатах, Батони пахнуть, калачі й коржі. Тут пахнуть пиріжки і марципани, Рогалики, книші, крутий малай, Біліють булки, пишні і рум’яні, Красується весільний коровай. Тут вироби сучасні й історичні, […]...
- Грінчак Василь Якович “Злітає спогад, ніби чайка біла…” Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Миколі Криванчикову Злітає спогад, ніби чайка біла, Крилом торкає наболіле серце, А ніч, як море, важко-неспокійно Чорніє всюди. Думи, ніби хвилі, У скроні б’ють, і голова сивіє Від спогаду, що тугою повитий, Що б’ється, ніби чайка у негоду… “Де ви, мої далекі юні […]...
- Аристарх Аполлонович Белопольский АРИСТАРХ АПОЛЛОНОВИЧ БЕЛОПОЛЬСКИЙ Аристарх Аполлонович Белопольский – росіянин астроном, академік (з 1903 р.) . Народився в Москві. З 1877 р. закінчив Московський університет. Зі студентського років працював на університетській астрономічній обсерваторії, а з 1888 р. до кінця життя – на Пулковской обсерваторії (причому в 1917 – 1919 м г. був її директором). Діяльність А. А. […]...
- Франко Іван Якович Франко Іван Якович (1856-1916) І. Я. Франко народився 27 серпня 1856 р. у підгірському виселку Нагуєвичі Дрогобицького повіту в родині сільського коваля. Вчився він у сільській школі, спочатку в Нагуєвичах, а потім у Ясениці Сільній, у Губичах; з 1864 по 1867 рр. – у Дрогобицькій школі василіян, а далі у гімназії, яку закінчив 1875 р. […]...
- Микола Якович Олійник Микола Якович Олійник народився 9 березня 1923 року в селі Бишеві на Київщині. Виховувався майбутній письменник у селянській родині. Його батько, Яків Олексійович, ледве вмів читати, мати, Харитина Василівна, зовсім не знала грамоти. 1 вересня 1930 року Микола почав навчатися у семирічній школі. 9 березня 1939 року в бишівській районній газеті “За більшовицькі колгоспи” з’явився […]...
- ПАНАС МИРНИЙ – Панас Якович Рудченко Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. Незначною була освіта Панаса Рудченка, бо після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі чотирнадцятирічний хлопець йде на власний хліб. Чиновницька служба Рудченка почалася в 1863 році в Гадяцькому повітовому […]...
- Мойсей – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) “Мойсей” Вершиною громадянської лірики Каменяра стала поема “Мойсей” (1905 р.). Для реалізації гостроактуальної суспільно-політичної проблеми Іван Франко обрав біблійну історію пророка Мойсея, який вивів єврейський народ з єгипетської неволі. Як і всі твори Франка, поема спроектована в сучасну авторові українську дійсність. У цьому переконує пролог до твору, безпосередньо звернений дорідного, […]...
- Скорочено – ПОСОЛОВІВ ОД СПІВУ САД… – ВАСИЛЬ СТУС Посоловів од співу сад, Од солов’їв, і од надсад. І од самотньої свічі, І од жалких зірок вночі. У небі місяць горовий Скидається, як пульс живий. Ущухлим світлом сяють вишні Опонічні. Допіру лив високий дощ. І всі невтішні мої передуми будив. Я двері прочинив з веранди, Де кострубатий вертоград, Собі не в силі дати лад, […]...
- Самуил Якович Маршак (1887-1964) Дитячий поет і перекладач, драматург і лірик, педагог і редактор – такий творчий діапазон Самуила Яковича Маршака. Він увійшов у дитячу літературу ще в перші роки Російської влади. Випливаючи за В. Маяковським, С. Я. Маршак уводить у свою поезію нових героїв, відбиває ті зміни, які відбулися в нашій країні, жваво відгукується на все, що відбувається […]...
- Значення творчості – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) Значення творчості Серед культурно-громадських і політичних діячів слов’янства останньої чверті XIX століття одне з найпочесніших місць належить І. Я. Франкові. Значення його творчості в розвиткові громадської думки виходить далеко за межі України. Провідною ідеєю його складного життя була ідея дружби народів без різниці рас, вір і національностей, у визвольній боротьбі […]...
- Чайковський Андрій Якович Андрій Якович Чайковський народився 15 травня 1857 р. в містечку Самбір Львівської області в родині урядовця. Отримав гарну початкову освіту, з дитинства цікавився історією України, її славним минулим, особливо козаччиною. У 1883 р. А. Чайковський закінчив Львівський університет і став адвокатом. Перші друковані літературні твори – повісті “Олюнька” (1895), “В чужім гнізді” (1896), оповідання “Рекрут”, […]...
- ІВАН ЯКОВИЧ ФРАНКО (1856-1916) Іван Франко народився 27 серпня 1856 р. в присілку Гора села Нагуєвичі Дрогобицького повіту в Східній Галичині (тепер Львівська область) у родині коваля Якова Франка та Марії Кульчицької-Франко. Раннє дитинство його минуло Під впливом батька – людини простої, але мудрої, відомої у всій окрузі. Кузня старого Яця стояла недалеко від тракту, яким щодня проходило безліч […]...
- Мій батько був робітник при залізниці. Іван Якович Франко …Під сільською стріхою, в хаті коваля Якова, недалеко од села Нагуєвичі, в Галичині (в Австрії), родився Іван Франко. Сільська дитина росла серед природи. Мале хлоп’ятко по цілих днях бігало по полю, поміж високих лопухів, над невеликою річкою з високими берегами, з кам’янистим дном та з м’якими зеленими водорослями. І все, що воно бачило, здавалось йому […]...
- Повість “Перехресні стежки” – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) Повість “Перехресні стежки” Особливе місце в творчості Івана Франка посідає соціально-психологічна повість “Перехресні стежки” з життя інтелігенції. Назва твору символізує “перехрещені” життєві шляхи персонажів. Кожен із героїв повісті є носієм сформованого світогляду, має власні плани, інтереси, правила й норми. Перед нами – герої різних статей, різних соціальних верств, професій, врешті […]...
- Драматургія – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) Драматургія Цікавою сторінкою творчості І. Франка є драматургія, у якій він знову ж таки розкриває життя різних верств українського суспільства: селян, ремісників, народної інтелігенції. Найбільший інтерес викликає соціально-психологічна драма “Украдене щастя” (1893 p.), написана за сюжетом народної “Пісні про шандаря”. У ній змальовано трагедію особистого життя трьох головних персонажів, у […]...
- Проза – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) Проза Важливою гранню творчості І. Франка стала і його проза, у якій письменник уже на початку літературної діяльності задумав створити широку, всеохоплюючу художню панораму життя галицького суспільства свого часу. Гуманістично-просвітительський оптимізм Франкової прози відчувається у творах всіх тематичних груп. А писав митець про сучасне та минуле галицького села (“Добрий заробок”), […]...
- Віра в перемогу нового світу – за поезією В. Чумака – В. Еллана-Блакитного ВАСИЛЬ ЧУМАК – ВАСИЛЬ ЕЛЛАН-БЛАКИТНИЙ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ ЧУМАК, ВАСИЛЬ ЕЛЛАН-БЛАКИТНИЙ Віра в перемогу нового світу (за поезією В. Чумака і В. Еллана-Блакитного) Василь Чумак є одним із найцікавіших ліриків революційної доби. Поет з надзвичайною свіжістю почуттів передав визвольний порив і радість боротьби за національне і соціальне оздоровлення суспільства. Дмитро Павличко писав, що книжка “Заспів”, яка […]...
- Інтимна лірика – Іван Якович Франко Іван Якович Франко (1856-1916 pp.) Інтимна лірика Нова грань таланту Івана Франка розкрилася у збірці “Зів’яле листя” (1896 p.), яку митець назвав “ліричною драмою”. Цей шедевр інтимної лірики понад сто років бентежить серця читачів, обпікає вогнем пристрастей, і дарує естетичну насолоду. Збірка складається з “трьох жмутків”, де розкривається туга і страждання ліричного героя, породжені складними […]...
- Маршак Самуил Якович “Учора й сьогодні” “Учора й сьогодні” (1925)-це поетичне оповідання про тім новий, що ввійшло в побут російських людей. Але Маршак не просто говорить про перевагу нового перед старим – він змушує маленького читача задуматися про те, що таке доброта, людська подяка, про необхідність приносити людям користь Дійсно, всім ясно, що електрична лампа потрібніше в побуті, чим гасова, але […]...
- Франко Іван Якович – український письменник, учений Франко Іван Якович (1856-1916) – український письменник, мислитель, учений. Спершу перебував під впливом марксизму, особливо економічного вчення Маркса. Проте згодом критикував його істотні положення. Не поділяв марксистських поглядів щодо рушійних сил суспільного прогресу, засобів перебудови суспільства на соціальних засадах та розуміння сутності соціалізму. Заперечив ідею диктатури пролетаріату як головного засобу перетворення, не сприймав “державного соціалізму”. […]...
- Любов до рідної землі в поезії В. Симоненка ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Любов до рідної землі в поезії В. Симоненка Можна все на світі вибирати, сину Вибрати неможна тільки Батьківщину Ці рядки по-різному читали в різні часи. У роки “залізної завіси” вони були мов вирок. У наш час відкритих кордонів комусь вони здаються застарілими. А правда проста: Батьківщину дійсно […]...
- ПАНАС ЯКОВИЧ РУДЧЕНКО – “ПЕРШИЙ СИМФОНІСТ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ” (О. Гончар) 10 КЛАС ПАНАС ЯКОВИЧ РУДЧЕНКО – “ПЕРШИЙ СИМФОНІСТ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ” (О. Гончар) ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Панас Мирний як “перший симфоніст української прози”. II. Художня майстерність Панаса Мирного: 1. Особливості пейзажів та портретів. 2. Описи душевного стану героїв. 3. Ліричні відступи. 4. Багатство народної мови. III. Місце творчості Панаса Мирного в українському літературному […]...
- Посоловів од співу сад – ВАСИЛЬ СТУС Скорочено Посоловів од співу сад, од солов’їв, і од надсад, і од самотньої свічі, і од жалких зірок вночі. У небі місяць горовий скидається, як пульс живий. Ущухлим світлом сяють вишні опонічні. Допіру лив високий дощ і всі невтішні мої передуми будив. Я двері прочинив з веранди, Де кострубатий вертоград, собі не в силі дати лад, […]...
- Олександр Олександрович Михайлов А. А. Михайлов – астроном, академік (з 1964 р.), Герой Соціалістичної Праці. Народився в місті Моршанске. В 1911 р. закінчив із золотою медаллю Московський університет, де викладав з 1918 по 1948 р. і одночасно (з 1919 по 1947 р.) був професором Московського інституту інженерів геодезії, аерофотознімання й картографії З 1947 по 1964 р. Михайлов очолював […]...
- Панас Мирний (1849-1920). Теперішнє ім’я – Панас Якович Рудченко Панас Мирний народився 13 травня 1849 року в сім’ї бухгалтера повітового сховища в Миргороді на Полтавщині. У сім’ї дотримувалися патріархальних звичаїв, господарювали, багато працювали, не пишалися селянами, домашньою челяддю, не обгороджували від них своїх дітей. Учився майбутній письменник у початкових школах Миргорода й Гадяча, за старанність і відмінні успіхи щороку нагороджувався “похвальними листами”. В 1862 […]...
- “Моя душа запрагла неба” (Василь Стус) – Василь Стус (1938-1985) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Василь Стус (1938-1985) “Моя душа запрагла неба” (Василь Стус) Духовність і гуманізм, стоїцизм і екзистенціалізм – важливі риси лірики Василя Стуса, що визначають його художній світ. Так, поезія “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе” – своєрідна поетична декларація митця. Він перебуває в стані […]...
- Панас мирний (1849-1920). Справжнє ім’я – Панас Якович Рудченко Панас Мирний народився 13 травня 1849 р. у родині бухгалтера повітового скарбництва в Миргороді на Полтавщині. У сім’ї дотримувалися патріархальних звичаїв, вели натуральне господарство, багато працювали, не гордували селянами, домашньою челяддю, не відгороджували від їх своїх дітей. Навчався майбутній письменник у початкових школах Миргорода та Гадяча, за старанність і відмінні успіхи щороку нагоро-мжувався “похвальними аркушами”. […]...
- “Буду свій світ різьбити, як камінь” (Василь Стефаник) – Василь Стефаник (1871 – 1936) Підручник Українська література 10 клас ХХ Століття “Буду свій світ різьбити, як камінь” (Василь Стефаник) Перші новели Стефаника вразили читача своєю правдою, а критиків – новаторством. “Йому не довелось шукати навмання дороги, як Федьковичеві,- зазначала Леся Українка,- ні боротись за своє літературне існування, як Кобилянській. Чи то яскравість таланту, чи приступність сюжетів зробили його одразу […]...
- Моя майбутня професія – Астроном Із сивої давнини людство приваблювало таємниче і надзвичайно гарне зоряне небо. Я теж з дитинства милувався яскравими мерехтливими крапочками – зорями – на темному небосхилі, їхнє життя було оточене для мене таємничим ореолом. У 10 років мама подарувала мені листівки з зображенням зодіакальних сузір’їв. І відтоді я почав збирати марки, листівки, малюнки з зображенням зоряного […]...
- Рудченко Панас Якович (Панас Мирний) Панас Мирний (справжнє ім’я Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 р. у м. Миргороді. Навчався він у повітових училищах Миргорода та Гадяча, а потім займався самоосвітою. Вже з чотирнадцяти років Панас Мирний почав працювати в канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. З 1871 р. і до кінця життя письменник проживає в Полтаві, працюючи в губернському казначействі. […]...
- Василь Стус – Вертеп ВЕРТЕП На першому поверсі – двоє людей на другому – їхні тіні. Вправний оператор так освітлює кадр, що й не добереш, де люди, а де лиш тіні. Внизу проказують: нам з тобою жити в любові й радості. Вгорі повторюють: мав би ніж – зарізав би як собаку. Потім на кін виходить хтось третій і починає […]...
- Василь Семенович Стефаник Реферат Василь Семенович Стефаник (1871 – 1936) Народився Василь Семенович Стефаник 14 травня 1871р. в с. Русові (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім’ї заможного селянина. 1883р. Стефаник вступає до польської гімназії в Коломиї, де з четвертого класу Бере участь у роботі гуртка гімназичної молоді. Учасники гуртка вели Громадсько-культурну роботу серед селян (зокрема, організовували читальні). […]...
- Стефаник Василь Семенович Стефаник Василь Семенович (1871-1936) Народився Василь Семенович Стефаник 14 травня 1871 р. у с. Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім’ї заможного селянина. 1883 р. Стефаник вступає до польської гімназії в Коломиї, де з четвертого класу бере участь у роботі гуртка гімназичної молоді. Учасники гуртка вели громадсько-культурну роботу серед селян (зокрема, організовували читальні). Стефаник-гімназист […]...
- Скуратівський Василь – Біографія Скуратівський Василь Тимофійович (25 жовтня 1939 – 16 грудня 2005) – український народознавець, письменник, видавець. Один із перших у новітній Україні видав народознавчу книгу “Берегиня”. Народився у глухому поліському хуторі Забуда, пізніше переселеному до села Шевченкове (пізніше Великий Ліс) на Житомирщині. Ця подія відбулася восени 1939 року між святом Покрови (14 жовтня) та Змитра (дмитра) […]...
- “Тут я почну зажинок…”(Василь Симоненко) – Василь Симоненко (1935-1963) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Василь Симоненко (1935-1963) Не шукаю до тебе ні стежки, ні броду – ти у грудях моїх, у чолі і в руках. Упаду я зорею, мій вічний народе, на трагічний і довгий Чумацький твій шлях. (Василь Симоненко) Багатьом талановитим українцям доля відвела обмаль часу на […]...
- Василь Еллан-Блакитний Поет, журналіст, політичний і державний діяч, публіцист, редактор урядової газети “Вісті ВУЦВК” та деяких інших видань він, за визнанням М. Зерова, був “сильною, впливовою постаттю” на літературному полі. В. М. Елланський(літературні псевдоніми – Василь Еллан, В. Блакитний, Валер Проноза, А. Орталь та ін.) народився 12 січня 1894р. в с. Козел (тепер – Михайло-Коцюбинське) на Чернігівщині […]...
- Василь Чумак – Біографія Василь Григорович Чумак (літературні псевдоніми – С. Віче, Вагр, М. Ічня; 25 грудня 1900 (7 січня 1901), Ічня, Борзенського повіту – 21 листопада 1919, Київ) – український поет, публіцист, революційний, громадський і культурний діяч. Василь Григорович Чумак народився 7 січня 1901 року в містечку Ічня на Чернігівщині в селянській родині. 1918 року закінчив гімназію в […]...
- Василь Стус та його час Василь Стус та його час I. Трагічна доля Василя Стуса. (Життя В. Стуса – це дорога крізь тернії до зірок, до посмертного його повернення до рідного народу. Йому судилося прожити 47 років, із них 23 – у неволі. Поета було несправедливого засуджено, він пройшов гулагівські табори і помер у неволі. За життя поета у нас […]...