Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Весела педагогіка від Олега Чорногуза

Весела педагогіка від Олега Чорногуза

Журналіст за фахом, письменник-гуморист за покликанням, Олег Чорногуз створив цілу галерею сатиричних, часом кумедних персонажів. Упродовж тривалого часу він очолював редакцію журналу “Перець” – найсатиричнішого і найгумористичнішого видання в Україні. Про письменницький хист Чорногуза свідчать численні нагороди і лауреатські премії.

Серед творчого доробку – книжки сатири і гумору: “Моральна підтримка”, “Портрет ідеала”, “Сіамський слон”, “Веселі поради”. Більшість його творів перекладено більше ніж

двадцятьма мовами світу.

“Веселі поради” Чорногуза – це щось особливе у його творчості. Це поради “досвідченого порадника”, як треба чинити у тій чи іншій ситуації. Наприклад, “досвідчений порадник” добре знає, як поводитися в кіно: “Поскільки це важливе питання випустили з планів своєї роботи товариші з кінофікації та працівники культури, я – на громадських засадах, зрозуміло, – вирішив цю місію взяти на себе. Моя перша порада: як тільки ви зайшли до кінозалу, негайно сядьте.

Бажано – на своє місце. І, звичайно, в своєму ряду. Тоді зніміть шапку (якщо ви її носите), скиньте пальто чи

плащ і покладіть на спинку стільця, що попереду вас. Якщо товариш чи товаришка безцеремонно почне лягати на ваш одяг, зробіть йому (їй) зауваження.

Бажано голосно. У кінозалі завжди треба розмовляти дуже голосно, бо інакше вас не почують”.

Це лише початок веселих порад поводження у кінотеатрі. Далі автор через свого ліричного героя – “досвідченого порадника” радить робити те, чого насправді робити не треба: дістати сміливо бутерброд із сиром чи ковбасою (бажано і часником), лузати насіння, голосно коментувати те, що відбувається на екрані. Коли ж добропорядним та інтелігентним глядачам набридне така поведінка і вони винесуть порушника тиші і спокою на вулицю, можна зверхньо кинути їм услід: “Ну й народ, пішов! Не народ, а дикуни.

Гунни! Половці! І коли вони вже навчаться поводитись у кіно, як люди?..”

І тут же автор одним фінальним рядком підсумовує все сказане вище: “А й справді – коли?”

Тільки письменник такого масштабу, як Олег Чорногуз може сказати про себе: “Всі мої романи – це осколок дзеркала епохи. Загалом я люблю писати про те, що добре знаю. Дуже допомагає журналістський досвід.

Адже найкращі мої життєві університети – тисячі листів читачів до редакції “Перцю”.



Related posts:

  1. Веселі поради від Олега Чорногуза: сміх заради сміху чи привід замислитись над власною поведінкою (за гуморескою О. Чорногуза “Як вибрати ім’я”)? Цікаві метаморфози відбуваються, коли читаєш гуморески Олега Чорногуза. Спочатку захоплюєшся темою і з цікавістю спостерігаєш за розвитком подій, смі­ючись з поведінки героїв, а за мить раптом усвідомлюєш, що й тобі доводилось так чинити чи говорити тими самими фразами. Це наче поглянув на себе збоку: не такий вже ти й сам бездоганний. Виявляється, оточуючі зовсім не […]...
  2. Про невихованість і нечемність очима О. Чорногуза у фейлетоні “Як поводитися в кіно” В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ 8 КЛАС УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР ТА САТИРА В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ Про невихованість і нечемність очима О. Чорногуза у фейлетоні “Як поводитися в кіно” Олег Чорногуз у передмові до книги “Веселі поради” попереджає читачів, що його поради засновані не тільки на тому, що відомо всім, а й на власному досвіді. Читач не знайде порад […]...
  3. Українська родинна педагогіка у повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять” (1912 – 1983) Народився в с. Дяківцях Літинського району на Вінниччині в бідній селянській родині. Закінчив сільську школу, Вінницький педагогічний технікум та Вінницький педагогічний інститут. Вчителював у школах Київщини і Вінниччини. У роки Другої світової війни був на фронті артилеристом. Після війни займався письменницькою діяльністю. Прозаїк, поет, драматург, кіносценарист. Широковідомі романи “Хліб і сіль” (1969), […]...
  4. Міфи – як педагогіка Людського життя Що таке міф? У повсякденному розумінні – це насамперед античні, біблійні й інші стародавні “казки” про створення світу і людини, розповіді про діяння древніх богів і героїв – Зевсі, Аполоні, Діонісі, Гераклі, аргонавтах, що шукали “золоте руно”, Троянській війні і халепах Одіссея. Саме слово “міф” має давньогрецьке походження й означає саме “переказ”, “сказання”. Європейським народам […]...
  5. Фейлетон О. Чорногуза “Як вибрати ім’я” як осуд рабського поклоніння чужому В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ 8 КЛАС УКРАЇНСЬКИЙ ГУМОР ТА САТИРА В. САМІЙЛЕНКО, О. ЧОРНОГУЗ, ОСТАП ВИШНЯ Фейлетон О. Чорногуза “Як вибрати ім’я” як осуд рабського поклоніння чужому “Мені зараз хочеться написати твір про рабів тіней, тіней вчорашнього дня Відомо ж – раби бояться всього, навіть власної тіні, яка раптом під сонячним промінням їм, не доведи, Боже, випрямить спину і […]...
  6. Відповіді до теми: творчість В. Самійленка, О. Чорногуза 1. О. Чорногуз: “Моя біографія, як і життя, – іронічна”. Життєві сходинки і твор­чий доробок сатирика. “Пишучи про себе, я завжди думаю про інших…” – написав у своїй іронічній автобіографії Олег Чорногуз. Народився він 15 квітня 1936 року в селі Іванів Ка – линівського району Вінницької області. Закінчив Київський державний універси­тет імені Т. Г. Шевченка, […]...
  7. А. А. Блок писав: “Пушкін так легко й весело вмів нести свій творчий тягар, незважаючи на те що роль поета – не легка й весела; вона трагічна” 1. Образ Моцарта як вираження творчого кредо автора. 2. Мотиви творчої волі в лірику Пушкіна. 3. Роздуму про призначення поета. У чому ж проявлялася та легкість, що відзначав А. А. Блок? У мелодійності й природності пушкінського вірша? Або в повсякденному житті поета? Хрестоматійний образ А. А. Пушкіна, до якого ми звикли – це образ безтурботного […]...
  8. Дитяча педагогіка (твір у художньому стилі) 9 КЛАС ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Дитяча педагогіка (твір у художньому стилі) Мої батьки – найкращі у світі. Вони багато працюють, але, попри свою зайнятість, знаходять час, щоб поїхати сім’єю на річку чи в ліс. Тато катається з нами на ковзанах і лихах, грає у футбол, мама навчає мою сестричку Наталю шити і готувати смаколики. […]...
  9. Національний пафос поезії Олега Ольжича Серед питань, що стосуються особистостей митців та їхньої творчості, є одне, яке рідко порушується і на яке немає однозначної відповіді. В українській літературі, мабуть, як ніде у світі, багато поетів та письменників не лише співчували тій або іншій політичній течії, а були водночас визначними політичними діячами. Звичка оцінювати творчість поетів за відповідністю тій або іншій […]...
  10. Лицар української ідеї (життя і творчість Олега Ольжича) (1907-1944) Справжнє прізвище – Кандиба. Народився в м. Житомир у родині відомого поета Олександра Олеся. Був дуже здібною дитиною: навчився читати у три роки, у п’ять написав п’єсу, гарно малював, грав на скрипці, фортепіано. У 20-і роки родина емігрувала спочатку до Берліна, потім – до Праги. Навчався на філософському факультеті Карпового університету та в Українському […]...
  11. Філософічність лірики Олега Ольжича Філософічність лірики Олега Ольжича Поезія борця за волю України Олега Ольжича надзвичайно лаконічна й динамічна. Здається, що філософським роздумам над проблемами буття в них немає місця. Проте, читаючи кожен твір поета, замислюєшся над його глибоким змістом, і те, що залишилось недосказаним чи завуальованим, розкривається за допомогою уяви, показуючи прірву почуттів і думок, якими переймався Олег […]...
  12. Національна етика у творчості Олега Ольжича Національна етика у творчості Олега Ольжича “Провідною ідеєю українського народу від світанку віків є Ідея Слави – тобто беззглядна цінність героїчного повнення призначення людини. Це “іскати собі чти, а князю слави” – “Слово о Полку Ігоревім”, “Князем слава і дружині, амінь!”. Це “як слави зажити”, “слави добувати”, “слава не вмре, не поляже” – “преславного Війська […]...
  13. Глібов Леонід Іванович Смерть Олега Окончив с вражьею землей Давно желаемую битву, Олег с дружиной шел домой Принесть богам своим молитву. И конь его, живой, лихой, Гордяся бранною уздою, Играл, как лебедь молодой Играет гордо над водою… Как вдруг навстречу им, с сумой, Идет, на посох опираясь, Старик с седою бородой, Свернуть с дороги им стараясь. Но, поравнявшись с стариком, […]...
  14. Чи можна нехтувати порадою мудрої людини? (“Про князя Олега”) ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ 5 КЛАС ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ Чи можна нехтувати порадою мудрої людини? (“Про князя Олега”) Мудрою людиною важко назвати молоду людину, свою старшу сестру або брата. Мудра людина стає такою, лише проживши усе життя, здолавши багато перепон. До порад мудреця завжди треба прислухатися: у їхньому […]...
  15. Моральний заповіт нащадкам у творах Олега Ольжича Товаришу любий мій, брате, Дивися у вічі рабам, Як будете так воювати, Вкраїни не бачити вам! Олег Ольжич Поезія Олега Ольжича (Кандиби) посідає чільне місце в його творчості, – це поезія патріотичної мужності й визвольної боротьби, вона гідно репрезентує так звану “Празьку школу”, до якої належали Маланюк, Мосендз, Теліга, Степанович, Лятуринська та інші (деякі літературознавці […]...
  16. Криштопа Олег Троянда і ешафот Олега Криштопи ТРОЯНДА І ЕШАФОТ ОЛЕГА КРИШТОПИ Я люблю прозу Олега Криштопи. Любити цю прозу чи бути до неї байдужим, чи ненавидіти її – це передовсім питання віри, питання етичного архетипу чи психотипу можливого читача. Я, сам будучи прозаїком, уже нічому суттєвому не зможу навчити 22-річного Олега Криштопу, бо він є сформованим письменником, із своїм колом улюблених […]...
  17. Поетизація минувшини в баладі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Легенда про смерть Олега була відома О. Пушкіну ще з юності. Вона захопила уяву поета, і не дивно, що, перебуваючи на півдні підчас заслання, коли О. Пушкін на власні очі побачив місця, де розгорталися події легенди, він написав свою “Пісню про віщого Олега”. Через три роки у листі до Бестужева поет писав: “Товариська любов старого […]...
  18. Життєве кредо Олега Ольжича у вірші “Господь багатий нас благословив” Життєве кредо Олега Ольжича У вірші “Господь багатий нас благословив” Олег Ольжич – син відомого українського поета Олександра Олеся (справжнє прізвище – Кандиба) – прославився як поет, публіцист, вчений-археолог, історик, громадський і політичний діяч. Після 1923 року він живе і працює в еміграції в Берліні, Празі, викладає в Гарвардському університеті Америки. У творчому доробку письменника […]...
  19. Людина та її доля (за поемою О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега”) Ім’я великого російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна входить у наше життя ще з раннього дитинства з прекрасними віршами та чудовими казками. Назавжди залишаються у нашій пам’яті незабутні герої його творів. Пушкін народився в сім’ї, де добре знали й любили літературу. Великий вплив на поета мала усна народна творчість; пісні, казки, легенди. Глибокий інтерес виявляв Олександр […]...
  20. Пісня про віщого Олега О. С. Пушкін цікавився історією Київської Русі. Він читав літописи, вивчав архівні документи. Поет дуже добре знав народну творчість, і йому були відомі легенди про князя Олега, який правив у Києві на початку X сторіччя. Тож він створив “Пісню про віщого Олега”, дуже схожу на народну билину. Олегу підвладні води і суходоли, його щит висить […]...
  21. Пісня про віщого Олега Пісня про віщого Олега…приймеш ти смерть від коня свого. А. С. Пушкін. “Пісня про віщого Олега” З літописів відомо, що на початку X століття в Києві царював князь Олег. Він здійснив вдалий похід на Царград, уклав з Візантією вигідний для російських купців торговельний договір. У відповідь на набіги кочових племен зі сходу Олег зі своїм […]...
  22. Нацiональний пафос поезiї Олега Ольжича Серед питань, що стосуються особистостей митцiв та їхньої творчостi, є одне, яке рiдко порушується i на яке немає однозначної вiдповiдi. В українськiй лiтературi, мабуть, як нiде в свiтi, багато поетiв та письменникiв не лише спiвчували тiй або iншiй полiтичнiй течiї, а були водночас визначними полiтичними дiячами. Звичка оцiнювати творчiсть поетiв за вiдповiднiстю тiй або iншiй […]...
  23. Життєве кредо Олега Ольжича у вірші “Господь багатий нас благословив” За спогадами сучасників, Олег був улюбленцем батьків, родичів, сусідів. Рано виявив неабиякі здібності: у три роки вже вмів читати, у п’ять написав п’єсу з козацького життя, добре малював, грав на фортепіано і скрипці. Але згодом настали тяжкі часи. Юнак пережив громадянську війну, терор, голод, холод. Родина мусила емігрувати. І тільки за межами Батьківщини хлопець усвідомив, […]...
  24. ПІСНЯ ПРО ВІЩОГО ОЛЕГА Збирається віщий Олег-войовник З хазарами знов воювати: За напад – мечам і пожарам прирік Він ниви хазарські і хати. Із військом своїм, в царгородській броні, Князь їде полями на вірнім коні. Із темного лісу старий чарівник Виходить назустріч поволі, Перунові 1 тільки покірний старий, Провісник він людської долі. В мольбах, в ворожбі все життя він […]...
  25. Балада Пушкіна “Пісня про віщого Олега”. Переказ Колись у давнину Балада була однією з головних форм оповідань про певних подій або відомих людей. Навіть про деякі історичні факти ми можемо дізнатися лише з балад, народних дум або інших подібних творів. Саме минуле живе в них. Але і пізніше поети намагалися відтворювати дух давнини, звертаючись до старовинних поетичних форм. Так виникла літературна балада. […]...
  26. ПІСНЯ ПРО ВІЩОГО ОЛЕГА – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН Збирається віщий Олег-войовник З хазарами знов воювати: За напад – мечам і пожарам прирік Він ниви хазарські і хати. Із військом своїм, в царгородській броні, Князь їде полями на вірнім коні. Із темного лісу старий чарівник Виходить назустріч поволі, Перунові 1 тільки покірний старий, Провісник він людської долі. В мольбах, в ворожбі все життя він […]...
  27. Поетизація минувщини в баладі “Пісня про віщого Олега” Народився О. С. Пушкін (1799-1837) в Москві в заможній дворянській родині. Закінчив ІДарськосільський ліцей. Ще під час навчання писав вірші. Вдалим літературним дебютом була поема “Руслан і Людмила”. Вільнолюбиві вірші поета не подобалися царю Олександру І, тому він наказав відправити його служити на південь Російської імперії. В 1820 році Пушкін вирушає в подорож, яка тривала […]...
  28. Балада Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега”. Стисло Колись у давнину балада була однією з головних форм розповідей про певні подій або відомих людей. Навіть про деякі історичні факти ми можемо дізнатися лише з балад, народних дум або інших подібних творів. Сама минувшина живе у них. Але й пізніше поети намагалися відтворювати дух давнини, звертаючись до старовинних поетичних форм. Так виникла літературна балада. […]...
  29. Пісня про віщого Олега (за твором О. С. Пушкіна) ПУШКІН ОЛЕКСАНДР (1799-1837) Відомий російський поет, лірик, казкар, який першим наважився ввести народну російську мову на сторінки “високої літератури”. У центрі уваги поета – історія власного народу, призначення і місія покоління, до якого належав сам поет. З дитинства Олександр Пушкін багато читав, спілкувався з відомими літераторами, у його батька була велика бібліотека, і майбутній поет […]...
  30. Скорочено – ПІСНЯ ПРО ВІЩОГО1 ОЛЕГА – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН 7 КЛАС ОЛЕКСАНДР ПУШКІН ПІСНЯ ПРО ВІЩОГО1 ОЛЕГА Збирається віщий Олег-войовник З хазарами знов воювати: За напад – мечам і пожарам прирік Він ниви хазарські і хати. Із військом своїм, в царгородській броні, Князь їде полями на вірнім коні. Із темного лісу старий чарівник Виходить назустріч поволі, Перунові2 тільки покірний старий, Провісник він людської долі. […]...
  31. Пісня про віщого Олега (скорочено) – Пушкін Олександр Збирається віщий Олег-войовник З хазарами знов воювати: За напад – мечам і пожарам прирік Він ниви хазарські і хати. Із військом своїм, в царгородській броні, Князь їде полями на вірнім коні. Із темного лісу старий чарівник Виходить назустріч поволі, Перунові1 тільки покірний старий, Провісник він людської долі. В мольбах, в ворожбі все життя він провів. […]...
  32. Життя та творчість Олега Ольжича ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ (1907-1944) Інші псевдоніми – М. Запоночний, Д. Кардаш, К. Костянтин, О. Невідомий, О. Світанок, О. Лелека. Криптоніми – О., О. К – Справжнє ім’я – Олег Олександрович Кандиба. Олег Ольжич народився 8 липня 1907 р. в Житомирі в сім’ї поета Олександра Олеся (О. Кандиби). Середню освіту почав здобувати у Пущі-Водиці під Києвом. У […]...
  33. Роздуми над твором “Пісня про віщого Олега” Олег бы послушал – еще один щит Прибил бы к вратам Цареграда. Волхвы-то сказали с того и с сего, Что примет он смерть от коня своего! В. Висоцъкий Драматизм вірша О. С. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” наводить на роздуми про ті суворі часи, коли жили наші древні предки. Докладно про життя й діяльність новгородського […]...
  34. Смерть князя Олега – Народні казки СМЕРТЬ КНЯЗЯ ОЛЕГА І жив Олег в мирі з усіма землями, княжачи в Києві. І прийшла осінь, і згадав Олег коня свого, якого тримав здавна у стайні, вирішивши ніколи не сідати на нього. Питав-бо колись волхвів і віщунів: “Од чого мені доведеться померти?” І сказав йому один віщун: “Княже! Кінь, якого ти любиш і їздиш […]...
  35. Поетичне змалювання давньоруської минувшини у баладі Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Колись у давнину балада була однією з головних форм розповідей про певні подій або відомих людей. Навіть про деякі історичні факти ми можемо дізнатися лише з балад, народних дум або інших подібних творів. Сама минувшина живе у них. Але й пізніше поети намагалися відтворювати дух давнини, звертаючись до старовинних поетичних форм. Так виникла літературна балада. […]...
  36. Елегійність віршів Олега Чухонцева Елегійність Олега Чухонцева (рід. 1938), навпроти, позбавлена який би те не було холодності, оскільки пофарбовано в есхатологические й трагедійні тони. Він явно з’єднує культурологічну конкретність неоакмеизма із традиціями росіян “скорбников” – Лермонтова, Баратинського, Случевского, Сологуба, Блоку, Ходасевича. Із властиво акмеїстичної спадщини найбільш близькими йому виявляються И. Анненский і почасти Вл. Нарбут. Мотиви порожнечі, занедбаності в […]...
  37. Скорочено – ПРО КНЯЗЯ ОЛЕГА – Київський князь Олег жив у мирі з усіма країнами. Був у нього кінь, якого князь дуже любив. Але Олег довго не сідав на нього, бо один ворожбит напророкував йому смерть від коня. Ось одного разу згадав князь про свого товариша. Спитав у конюха, якому звелів годувати й доглядати коня, де його улюбленець. Конюх відповів йому, […]...
  38. Біографія Олега Ольжича Олег Ольжич (1907 – 1944) Ольжич – один із псевдонімів Олега Кандиби (М. Запоночний, Д. Кардаш, К. Костянтин, О. Лелека), син Олександра Олеся, народився 8 липня 1907р. у Житомирі. Навчався в Пущі-Водиці під Києвом, проте середню освіту йому довелося здобувати у Празі. У 1923p. він, виїхавши разом з матір’ю з України, охопленої чадом класової ненависті, […]...
  39. Твір по темі Пісня про віщого Олега У старих літописах згадується, що в Києві правил Олег. Він зробив удалі походи на Цареград, убік Каспійського моря, звільнивши землі від набігів хазар, а для російських купців уклав з Візантією вигідний торговельний договір. Про князя Олегові було складено багато пісень, легенд і переказів. Народ оспівував його мудрість, .уміння пророкувати майбутнє, його талант чудового воєначальника, розумного, […]...
  40. Легенда про смерть київського князя Олега Легенда про смерть київського князя Олега Я перечитав багато міфів і оповідей про легендарних героїв, які прославилися нечуваною силою та звитягою. І здебільшого їхня смерть була раптовою та безглуздою, чесно кажучи, навіть принизливою. Ахілеса поцілили у п’ятку. Сосланові переїхали сталевим колесом коліна – єдине вразливе місце на його крицевому тілі. Проводир походу аргонавтів загинув під […]...
Весела педагогіка від Олега Чорногуза
«
»