Відгук на спектакль українського драматичного театру “Березіль”
Мистецтво покликане дарувати людині насолоду. У цьому завжди переконуєшся, відвідуючи малу сцену Харківського театру ім. Т. Г. Шевченка – “Бере – ііль”. Надовго залишаються в пам’яті спектаклі “Гроші”, “Мина Мазайло”, бо класикою стають ті твори, у яких порушуються проблеми, актуальні для різних епох.
Мабуть, не стане винятком і “Любов до гробової дошки”.
У наш складний, насичений проблемами час іноді необхідно, щоб людина подивилася на себе збоку, проаналізувала власні вчинки і зробила висновки. Сюжет
Але її більше приваблює сам процес здійснення плану, ніж результат, бо вона створює собі власний світ. Життя її позбавлене бурхливих подій, тому вона виношує ілюзію – змінити все навколо. А для цього потрібно немало й небагато – вбити власного чоловіка, який, як їй
Автору вдалося глибоко проникнути в душу людини і створити психологічний портрет жінки, що “шукає себе”. Актриса О. Стеценко зуміла блискуче показати цей тип на сцені.
Стежачи за грою акторів, іноді забуваєш, що ти глядач, а на сцені гра, не реальне життя. Актори В. Маляр і Ю. Головін також талановито відтворюють образи своїх героїв. У деяких епізодах перестаєш стежити за грою акторів, а співчуваєш їм, як суперникам. І знову хочеться віддати належне авторові твору в тому, що ці образи віддзеркалюють психологію чоловіка і змальовані досить колоритно, ) відтінком гумористичним чи навіть іронічним.
Режисер-постановник майстерно передає на сцені задум автора. У своєрідних умовах малої сцени він уміло переносить місця розгортання подій з однієї площини в іншу. Своєрідні декорації теж сприяють оригінальності спектаклю.
Музичне оформлення твору незвичайне. Іноді музика розкриває почуття героїв, в іншому епізоді створює передумови для подальшого розгортання подій.
Отже, режисер зумів засобам” сценічного мистецтва передати авторський задум, актори створили колоритні образи героїв п’єси – і глядач отримав насолоду. Глядацький зал залишаєш неохоче, бо радість спілкування з мистецтвом хочеться продовжити. Ще деякий час роздумуєш над діями і вчинками героїв, порівнюєш із життєвими ситуаціями, робиш висновки – і мрієш ще піти до театру, щоб подивитись на себе і тих, хто тебе оточує, іншими очима, замислитись над сенсом людського життя.
Related posts:
- Відгук на спектакль Харківського театру ляльок ім. Афанасьева “Попелюшка” Казка на сцені театру – це двічі казково, тому що герої оживають перед твоїми очима. Особливо, коли поруч з акторами діють ляльки. Здається, що це фея та її учень, у яких вдома розмовляють плаття та капелюшки, дійсно викликали їх сюди, на ширму лялькової сцени. Дещо втомлена від реального життя, мабуть, чимось ображена на неувагу людей, […]...
- Відгук на театральний спектакль “Украдене щастя” Недавно я подивився виставу “Украдене щастя” І. Франка в Театрі імені Т. Г. Шевченка. Ця драма мене глибоко схвилювала. Події драми розгортаються навколо трьох центральних персонажів: Анни. Миколи та Михайла. Ці ролі прекрасно зіграли артисти театру “Березіль” Л. П. Захарчук (Анна), В. М. Шистаков (Микола), В. І. Висовень (Михайло). І. Франко зобразив трьох людей, у […]...
- Відгук на спектакль за п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка” Як би не склалось твоє життя, зумій прожити його чесно. Може й горе трапитись на твоєму шляху, але якщо настирливий у досягненні своєї мети, то зможеш подолати перешкоди. Такі слова спали мені на думку, коли я дивилась спектакль за п’єсою 1. Котляревського “Наталка Полтавка”. Зі сцени линули слова задушевної пісні Ой я дівчина Полтавка, А […]...
- Творчість корифеїв українського театру. Іван Карпенко-Карий І. Подвиг корифеїв. (Праця над створенням національного українського театру розпочалася фактично тоді, коли було заборонене все українське – заборонений український театр, література. Корифеї провели масштабну роботу з відбору акторів, матеріалу для репертуару, їм доводилося увесь час боротися за право на існування.) 1. Соціальні та економічні умови існування театру. (По-перше, театру кори феїв чинили усілякі бюрократичні […]...
- “Мартин Боруля” – приклад багатогранної творчості корифея українського театру Першим поштовхом до появи професійного українського театру були п’єси Котляревського – “Наталка Полтавка”, “Москаль-чарівник” тощо. Котляревський свого часу навіть був директором Полтавського театру, якщо не помиляюся. Потім з’явилися твори Квітки-Основ’яненка, шевченківський “Назар Сто – доля”, а потім – Емський указ і Валуєвський циркуляр. 1 вистави українською мовою було заборонено, та й майже не було гідних […]...
- Відгук на виставу “Казки джунглів’ Харківського театру ляльок ім. Афанасьева Лунає чарівна мелодія, і перед нашими очима виникає старовинна споруда – чи то залишки якогось храму, чи то тріумфальна арка, до якої наблизилися джунглі. Золотисте пір’я павлина з зеленими та синіми сердечками повільно здіймаються завісою. Починається танок. Нібито оживає сама старовинна та вічно юна Індія, красуня й чарівниця, втілення ріки, неба, джунгїіів, вікової історії та […]...
- Батько українського театру (історична драматургія Михайла Старицького) “Батько українського театру” (історична драматургія Михайла Старицького) “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В історію літератури він увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач творів російських та західноєвропейських класиків, але найяскравіше його талант проявився в українському театрі, де М. Старицький виступав і драматургом, […]...
- Оновлення українського театру другої половини XIX століття Оновлення українського театру другої половини XIX століття У другій половині XIX століття драматургія досягає свого найвищого піднесення, стає одним з провідних родів літературної творчості. Це піднесення драматургічної творчості було викликане самим життям і, зокрема, бурхливим розвитком українського театрального мистецтва. У другій половині XIX ст. український театр не тільки посів визначне місце в громадсько-культурному і політичному […]...
- Відгук на виставу “Казки джунглів” Харківського театру ляльок ім. Афанасьева Лунає чарівна мелодія, і перед нашими очима виникає старовинна споруда – чи то залишки якогось храму, чи то тріумфальна арка, до якої наблизилися джунглі. Золотисте пір’я павлина з зеленими та синіми сердечками повільно здіймаються завісою. Починається танок. Нібито оживає сама старовинна та вічно юна Індія, красуня й чарівниця, втілення ріки, неба, джунгїіів, вікової історії та […]...
- Корифей українського театру (за творами І. Карпенка-Карого) Корифей українського театру Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище – Тобілевич) був людиною всебічно обдарованою. Його два брати і сестра стали відомими акторами, діячами української культури. Успіх п’єс Івана Карпенка-Карого пояснюється тим, що сам драматург починав з акторської діяльності. Спочатку він був актором трупи свого брата Миколи Садовського, а 1890 року створив разом із Саксаганським “Товариство російсько-малоросійських […]...
- Драматургія В. Винниченка та її роль у становленні українського модерного театру Реферат На тему: Драматургія В. Винниченка та її роль у становленні українського модерного театру. Винниченко займає вийняткове місце в історії української драматургії, українського модерного театру. Його твори значною мірою сприяли модернізації тогочасного українського театру, виведенню його на європейський рівень. Драми Володимира Винниченка відіграли важливу роль у культурному відродженні українського народу. Своєю формою і своїм змістом […]...
- М. П. Старицький – “батько українського театру” (1849-1904) Народився у с Кліщинці на Черкащині в дрібномаєтній поміщицькій родині. Рано залишився сиротою, виховувався в родині відомого композитора М. Лисенка. Навчався в Полтавській гімназії, Харківському та Київському університетах. Працював у недільних школах, театральних та народознавчих гуртках. Оселившись з 1871 р. в Києві, поєднує літературну творчість з театральною діяльністю (був одним із засновників і керівників […]...
- “Батько українського театру” (історична драматургія Михайла Старицького) “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В історію літератури він увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач творів російських та західноєвропейських класиків, але найяскравіше його талант проявився в українському театрі, де М. Старицький виступав і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних […]...
- І. Карпенко-Карий – “один з батьків новочасного українського театру” Розвиток театрального мистецтва в другій половині XIX століття створив усі умови для утворення, незважаючи на заборони царського уряду, українського “театру корифеїв”, а згодом першого професійного українського театру. Самовідданою людиною, яка все життя боролася за професіоналізм українського театрального мистецтва, був І. Карпенко-Карий – драматург, сценарист, режисер і актор. Новий український театр розкривав все багатство внутрішнього світу, […]...
- “Батько українського театру” (історична драматургія Старицького) “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії, В українському театрі М. Старицький був і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп. Його перу належать п’єси, в основу яких покладено гострі соціальні конфлікти, характерні для пореформеної України: “Не судилось”, “Ой не ходи, […]...
- Ім’я І. Карпенка-Карого стоїть у першім ряду корифеїв українського дореволюційного театру Активний громадсько-культурний діяч, талановитий організатор театральної справи, він був і найвидатнішим українським драматургом другої половини ХЇХ – початку XX ст., віддавши народу понад сорок років своєї творчої діяльності спочатку в самодіяльному, а потім у професійному театрі… Дитячі роки майбутнього артиста і драматурга І. Карпенка-Карого пройшли в кріпацькому селі. Живучи серед селян-кріпаків, він переймав їх звичаї, […]...
- Трагікомедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” – класичний взірець українського “театру корифеїв”. TЛ: драматичний твір (поглиблено), комедія, трагікомедія УРОК 45 Тема. Трагікомедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” – класичний взірець українського “театру корифеїв”. TЛ: драматичний твір (поглиблено), комедія, трагікомедія. Мета: розпочати роботу над трагікомедією “Сто тисяч” І. Карпенка-Карого; дати поняття про драматичний твір (поглиблено), комедію, трагікомедію; розвивати навички роботи з драматичним твором; виховувати театральні здібності учнів під час виразного читання окремих епізодів твору. Обладнання: […]...
- Драма Володимира Винниченко “Пророк”. Відгук^-відгук-твір-відгук Можна Жити, а можна існувати, Можна думати – можна повторять. І не можуть душу зігрівати Ті, що не палають, не горять! Люди всі по-своєму вперті: Народившись, умирає кожна. А живуть сторіччя після смерті Ті, що роблять те, чого “не можна”. В. Симоненко Письменника, творчість якого послужило причиною розвитку нового напрямку в українській літературі, слава якого […]...
- Особливості драматичного конфлікту в п’єсі Генріка Ібсена “Ляльковий дім” (діалог з учителем) Сиджу і думаю. У голові різні думки. Цілий клубок думок-антагоністів. Одна думка суперечить іншій, хочеться сказати багато, а от як – ще не знаю. Я ніби чую, як Ви, Світлано Олександрівно, не захочете зі мною погодитися, і я починаю з Вами сперечатися. Дозволите? – Чому ти, Сергію, вибрав цей вислів для епіграфа? Адже саме цієї […]...
- Новаторство “епічного театру” Б. Брехта Кожний визначний драматург XX століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Ионеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик […]...
- Засади епічного театру Бертольда Брехта Свої погляди на театральне мистецтво Бертольд Брехт виклав у численних статтях: “Про оперу” (1930), “Сучасний театр – театр епічний” (1931), “Театр” розваг чи театр повчання?” (1935), “Про експериментальний театр” (1939), “Нова1 техніка акторського мистецтва” (1940) та ін. їх доповнюють коментарі Брехта дя власних постановок, додатки до текстів п’єс. В основу драми Брехта покладено не дію […]...
- Березіль “Березіль” – щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний журнал, орган СПУ. Заснований на базі альманаху “Харків”, під назвою “Прапор” виходив у Харкові з січня 1956, з 1991 – “Березіль”. Головними редакторами журналу були: Б. Котляров (1956), Ю. Шовкопляс (1956-61), Ю. Барабані (1961-65), Ю. Махненко (1965-73), Н. Черненко (1973-81), І. Маслов (1981-90). З 1990 журнал очолює Ю. Стадниченко. […]...
- Микола Куліш та його зв’язок з театром “Березіль” Реферат на тему: Микола Куліш Та його зв’язок з театром “Березіль”. Народився Микола Гурович Куліш 5 грудня 1892 року в селищі Чаплинка Херсонської області в сім’ї бідняка. Тож і дитячі року сина степу минули в крайній нужді, а то ї злиднях. У 1901 році Микола вперше переступив поріг Чаплинської народної школи. Вчився залюбки, хоча й […]...
- Відгук про прочитану книжку (відгук про твір мистецтва) План I. Значення читання для людини. II. Роль книги в моєму житті. 1. Мої літературні уподобання. 2. Улюблена книга “Роксолана”. 3. Що мене приваблює в постаті Роксолани. 4. Як я зрозуміла авторський задум. 5. Що корисного для себе я почерпнула з прочитаної книги. III. Вплив роману П. Загребельного “Роксолана” на мої читацькі уподобання. Потяг до […]...
- Значення Гоголя для театру Мотузочку… Давай сюди й мотузочку. І мотузочка придасться… Я. Гоголь “Ревізор” Гоголь і театр у моєму поданні – поняття нероздільні. Чарівна сила майстерності вкладена в п’єси великим письменником. Наприклад, знаменита п’єса “Ревізор” так зрозумілий і прекрасна для російського глядача, як, скажемо, класична грецька скульптура для стародавнього грека Вона виточена з такою же майстерністю! І так […]...
- Новий тип драматичного конфлікту у п’єсі А. П. Чехова “Вишневий сад” Говорячи про Чехова-драматурга, обов’язково кажуть про нього як творця нового театру, про його новаторство в створенні сюжету, зображенні персонажів, про підтекст, роль авторських ремарок. Новаторство Чехова – в глибокому психологічному аналізі характерів. Герої його просто живуть, розмовляють, вирішують буденні питання. Чехов писав: “Люди обідають, тільки обідають, а в цей час складається їхнє щастя та розбивається […]...
- Новаторство “Епічного театру” Бертольта Брехта Кожний визначний драматург ХХ століття був ще й теоретиком театру, який намагався розробити принципово нові способи сценічного втілення життя. Чехов і Ібсен, Беккет і Йонеска не лише яскраві художники, але й тонкі критики, котрі прекрасно вміли не лише створювати, але й “пояснювати” свої твори. Видатний німецький драматург Б. Брехт увійшов в історію літератури як теоретик […]...
- Особливості драматичного конфлікту у творі та його художнє втілення Урок зарубіжної літератури 9 клас УРОК № 26 Тема. Особливості драматичного конфлікту у творі та його художнє втілення. Мета: Сформулювати особливості драматичного конфлікту у творі; виховувати в учнів почуття гуманності та толерантності; формувати навички роботи з інформацією та уміння аргументувати свою точку зору, працювати в групі. Обладнання: ілюстрації до драми Шіллера “Вільгельм Телль”. Тип уроку: […]...
- Особливості драматичного конфлікту та моральні проблеми в драмі “Ляльковий дім” Генрік Ібсен увійшов в історію світової літератури як засновник “нової драми”. Одним із перших він починає створювати п’єси з великими проблемами і мовою, близькою глядачеві. Драма “Ляльковий дім”, яка була написана автором у 1879 році, розповідає про дім, про сім’ю, про людей, що прожили разом багато років, але так і не змогли стати щасливими. Ібсен […]...
- Теорія епічного театру Теорія епічного театру – теорія авангардистського театру, розроблювана німецьким драматургом Б. Брехтом, зумовлена пошуками засобів вираження (див.: ) епохальних явищ (війна, катастрофи цивілізації, науково-технічні процеси, дегуманізація суспільства тощо), потребою активної соціальної дії. Т. е. т. протиставлялася традиційному (драматичному) театру, акцентувала епічну основу, бо стосувалася розповіді про події, а не їх втілення на сцені, демонстрації образу, […]...
- Виникнення творів “театру абсурду” Драми “абсурдистів”, які шокували і глядачів, і критиків, нехтували драматичними канонами, застарілими театральними нормами, умовними обмеженнями. Бунт авторів “театру абсурду” – це бунт проти будь-якого регламенту, проти “здорового глузду” й нормативності. “Не мати інших меж, окрім технічних можливостей машинерії, інших норм, окрім норм моєї уяви”, говорив Е. Йонеско. Фантастика у творах абсурдиз-му змішується з реальністю […]...
- Образ театру у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Який чарівний роман О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”! Як багато дізнаєшся з йогого рядків – про життя суспільства дев’ятнадцятого століття, про стосунки людей, природу, бали, навіть про театр! Театр завжди був улюбленим місцем Пушкіна, для нього він написав свої славетні “Маленькі трагедії”, переписавши кілька всесвітньо відомих історій про почуття, що правлять світом – кохання, смерть, ненависть, […]...
- Давньогрецький театр: значення театру в духовному житті греків Театр займав особливе місце в житті давніх греків. Він був трибуною для широкого розповсюдження нових думок, висвітлення найбільш болючих проблем своєї сучасності. Великим було його суспільне і виховне значення. Хоча, зазвичай, сюжети грецьких трагедій походили із міфів, вустами міфологічних персонажів драматурги завжди говорили про свою сучасність, про моральні поразки і перемоги героїв своєї дійсності. Організацію […]...
- Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі А. Чехова “Чайка” А. Чехов відомий у всьому світі як оригінальний творець короткого оповідання. Крім того, він є і визначним новатором у галузі драматургії. У свої п’єси Чехов переніс живе життя, без ефектів, без красивих поз і незвичайних ситуацій. Він вважав, що в театрі має бути все так само просто і водночас складно, як буває в житті. І […]...
- Сучасний Микола Куліш (відгук про твір мистецтва у публіцистичному стилі) Перший у Харкові молодіжний драматичний “Театр 19” довго торував шлях у велике мистецтво. Нині він теж не відзначений якимись державними нагородами, але є одним із найпопулярніших драматичних театрів Харкова. Придбати квитка на спектакль за кілька годин до початку вистави – річ неможлива, бо всі знають, що квитки слід замовляти хоча б за два тижні. Тож, […]...
- Особливості драматичного конфлікту та розвитку дії в п’єсі Г. Ібсена “Ляльковий дім” Видатний письменник XIX ст. Генрік Ібсен відіграв провідну роль у становленні нової європейської драми. Його новаторство полягало у відмові від звичного любовного конфлікту як основного рушія дії, у постановці низки актуальних проблем про особистість та її стосунки з суспільством. Чи не найвідомішим взірцем його “нової” драми стала п’єса “Ляльковий будинок”, сюжетом для якої автор обрав […]...
- Лесь Курбас: філософія театру У сприйнятті найбільшого українського режисера, театр – це окрема держава. Замість слова “театр” він уживав термін “театральна комуна”. По-перше, це зібрання здатних на екстатичні почуття. По-друге, це об’єднання однодумців на основі довіри. Використовував світовий досвід театрознавства; своїми вчителями вважав українця Григорія Сковороду, німця Бертольда Брехта, австрійців Рейнхарда і Віктора Обюртера, француза Антонена Арто, митців німецького […]...
- Проблематика драматичного етюду “По дорозі в Казку” Драматичний етюд “По Дорозі в казку” є одним із взірців української символістської драми, оскільки проблемно-тематичні площини автор вирішив максимально абстрактно. Персонажі не мають імен (Хлопчик, Дівчина, Перший з натовпу), наскрізною є символіка (Казка – казкова омріяна країна, світле майбутнє, добро, благо, червоні маки – дороговказ до цієї мети, дорога – очищення). Тема твору є розробленою […]...
- Народження особистості в п’єсі “Пігмаліон” Бернарда Шоу (відгук на виставу) Мрія – це друге життя. Народна мудрість Бернард Шоу – відомий англо – ірландський драматург, який написав свою п’єсу (точніше – “роман у п’яти діях”) майже століття тому. Але твір настільки легко сприймається, що не відчуваєш цієї Часової відстані. Ні герої, ні їхні проблеми, ні їхня мова не здаються старомодними чи незрозумілими. Навпаки, усе, що […]...
- І. П. Котляревський – автор першого драматичного твору в українській літературі. (Наталка Полтавка) Реферат І. П. Котляревський – автор першого драматичного твору в українській літературі. (Наталка Полтавка) П’єса “Наталка Полтавка” написана І. Котляревським для потреб Полтавського театру 1818 р. – саме тоді, коли Драматург перебував там на посаді керівника. Глядач українського театру був найрізноманітніший, але І. Котляревський хотів бачити в театрі найбільше простолюдина, тому основою для його п’єси […]...