Відповіді до теми: роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара”

Related posts:

1. “Злочин і кара” Ф. Достоєвського як поліфонічний роман Вдумливі й уважні читачі побачили у творчості Ф. Достоєвського продовження гуманістичних традицій Пушкіна та Гоголя, які теж писали про долні “маленької людини”. Але новаторство Достоєвського полягало в тому, що і ні відміну від, скажімо, Гоголя, він розкрив складний, багатий духовний світ “міг ленької”, задавленої життям людини. Достоєвський не тільки жаліє свого героя, а й підкреслює […]...
2. Відповідь на контрольне питання До роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара” У чому відмінність “Злочину і кари” від детективних романів? Насамперед у тому, що автор досліджує не обставини злочину, а його мотиви, і доходить найглибших філософських висновків, довівши, що ідея права сильної особистості може виникнути тільки на неблагополучному соціальному тлі, в умовах несправедливого суспільного устрою, що ця ідея, фашистська за своєю суттю, нелюдська. Головні питання, що […]...
3. Соціальні, філософські та психологічні засади злочину Раскольникова (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара”, написаний 1866 року, торкається складних соціальних, філософських, морально-етичних проблем, які хвилювали письменника не один рік. Уже сама назва примушує замислитись: чому Ф. Достоєвський так назвав цей роман? Перше слово зрозуміле: Раскольников здійснив злочин – убив двох жінок. А “кара”? Його покарання – це усвідомлення самим Раскольниковим згубності теорії “сильної […]...
4. “Я не стару вбив… я себе вбив…” (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) Герой роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Родіон Раскольников учинив злочин: убив бабку-лихварку і її сестру Лизавету. Що ж стало причиною цього злочину? Тяжкий стан родини? Так. Убогість, що довела героя до хвороби і розпачу? І це теж. Але все-таки головна причина – у створеній самим же Раскольниковим теорії злочину “по совісті”. За цією […]...
5. “Кроки” Раскольникова до злочину (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) I. Роман Достоєвського “Злочин і кара” – один із видатних творів світової літератури (це “енциклопедія життя Росії 60-х років”; нелюдськість буржуазного суспільства; пошуки виходу із світу користі і наживи у царство добра і правди). II. Що призвело Раскольникова до злочину? 1. Події, що підштовхнули до вбивства старої лихварки (застава каблучки – подарунка сестри Дуні; випадково […]...
6. Соціальні і філософські джерела бунту Раскольникова (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) Одна з, основних тем творчості Ф. Достоєвського – тема взаємин людини й ідеї. У більшості його романів є персонажі, одержимі якою-небудь ідеєю, що жи­вуть тільки нею, що підкоряють їй усі дії й у результаті руйнують і своє життя, І життя інших людей. Роман “Злочин і кара” буй задуманий автором ще на каторзі. Тоді він називав­ся […]...
7. Філософія індивідуалізму у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” І. Теорія Раскольникова – “знамення часу”. 1. Нові умови життя – після реформи 1861 року. (Розвиток буржуазних сто­сунків. Егоїстична війна “всіх проти всіх”. Соціальна нерівність.) 2. Внутрішній розвиток особистості в складну епоху. (Особа Наполеона – приклад індивідуалістичної життєвої філософії “сильної особистості”. Ін­терес до цієї теми – з часів Пушкіна (“Цигани”, “Євгеній Онєгін”). Вибір свого шляху. […]...
8. Образи і теми до твору “Злочин і кара” Ф. Достоєвського Причин для вбивства старої лихварки, у якій він бачив уособлене зло, Родіон Раскольников мав багато – і соціальних, і, так би мовити, філософських. Дуже цікаво, що серед соціальних та суто економічних причин не тільки те, що стосується його особисто, – це коло значно ширше. Автор мовби нанизує на нитку нескінченний ряд. Кімната, що схожа на […]...
9. Двійники й антиподи Родіона Раскольникова (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” – це “психологічний звіт одного злочину”, вчиненого Родіоном Раскольниковим. І хоча головним героєм є Раскольников, у романі наведена ціла система образів його двійників і антиподів. Усі вони – люди складні і суперечливі. Ідеї і принципи кожного з них таємно або явно знаходять втілення в думках і справах самого героя. […]...
10. Над якими етичними проблемами спонукав мене замислитись роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара”? Прочитано роман. Перегорнуто останню його сторінку, але тривожне почуття, викликане читанням роману “Злочин і кара”, не залишає мене, бо проблеми, які підіймає автор твору Федір Михайлович Достоєвський, не можуть залишити байдужою жодну людину. “Злочин і кара” – один із видатних творів світової літератури і разом із тим – один із найскладніших. Письменник розпочав роботу над […]...
11. Згубна теорія “Надлюдини’ у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” є своєрідною проекцією майбутнього людства, якщо воно не усвідомить справжніх законів, які керують світом. Підтвердженням цієї думки може служити вся історія двадцятого століття, одного з найкривавіших та жорстокіших століть. Звісно, що життя кожної людини – це найцінніша коштовність, кожна війна має жертви, але число жертв, які загинули в оголошених […]...
12. “Зовсім тут інші причини…” – Відкрита книга РОМАН “ЗЛОЧИН І КАРА” Федір Достоєвський 1812 – 1881 Відкрита книга РОМАН “ЗЛОЧИН І КАРА” “Зовсім тут інші причини…” Мотиви злочину Раскольникова розкриваються поступово. Не випадково вони обговорюються протягом усього роману: в авторській оповіді, у розмовах Раскольникова з Сонею, зі слідчим Порфирієм Петровичем, з Разуміхіним і Замьотовим, нарешті, у сповідях героя після скоєння вбивства. Мотивації злочину постійно уточнюються, доповнюються, […]...
13. Образ Сонечки у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” У романі “Злочин і кара”Ф. М. Достоєвський показав трагедію особистості, яка бачить багато протиріччя своєї епохи і, заплутавшись остаточно в життя, створює теорію, яка йде врозріз з головними людськими законами. Ідея Раскольнікова про те, що є люди – “тварі тремтячі” і “право мають”, знаходить у романі багато спростування. І, мабуть, найяскравішим викриттям цієї ідеї є […]...
14. “Характеристика Лужина i Свидригайла з роману Ф. М. Достоєвського “Злочин i кара” У романах Достоєвського майже всі провідні герої є ідеологами. А тому героя свого роману “Злочин і кара” Родіона Раскольникова Достоєвський наділив духовними двійниками – Свидригайловим і Лужиним. Ці образи уособлюють “темну” сторону особистості головного героя, концентрують у собі його пороки, що дозволяє читачеві отримати максимально вірне уявлення про особистість і характер Раскольникова. Достоєвський показує нам […]...
15. Соціальний протест у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” був надрукований у 1866 році. Це роман про сучасну Росії, яка пережила епоху найглибших соціальних зрушень і моральних потрясінь, роман про сучасне героя, разом у груди свою всі страждання, болю, рани часу. Вже на самому початку цього твору ми дізнаємося, що його головний герой – бідний студент Раскольников […]...
16. Проблема злочину і кари у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Проблема злочину і кари у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Проблема злочину й кари не випадково зазначена вже у назві роману, бо саме її дослідженню присвятив Ф. Достоєвський свою розповідь. Уперше письменник розповідає про історію злочину, подаючи її з боку злочинця. Навіщо? Аби викликати співчуття до вбивці? Тут дещо складніше. Родіон Раскольников не банальний […]...
17. Згубна теорія “Надлюдини” в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” (1 варіант) Твори видатного російського письменника Ф. М. Достоєвського характеризуються філософськими та психологічними міркуваннями, увагою до найбільш складних і неоднозначних питань своєї епохи. У романі “Злочин і кара” гостро поставлене моральне питання відповідальності людини за злочин – і не лише перед законом, але й, у першу чергу, перед самою собою, перед своєю совістю. Центральним персонажем роману “Злочин […]...
18. Згубна теорія “Надлюдини” в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” (2 варіант) Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” є своєрідною проекцією майбутнього людства, якщо воно не усвідомить справжніх законів, які керують світом. Підтвердженням цієї думки може служити вся історія двадцятого століття, одного з найкривавіших та жорстокіших століть. Звісно, що життя кожної людини – це найцінніша коштовність, кожна війна має жертви, але число жертв, які загинули в оголошених […]...
19. “Філософські проблеми в романі “Злочин і Кара” Ф. Достоєвського” Федір Достоєвський все своє творче життя шукав у чому істина буття. Існує один закон – моральний. Цей закон реально живе в душі людини і не допускає свого порушення. Раскольников спробував його порушити – і поплатився. Так на думку письменника, поплатиться кожен, хто, маючи моральну свідомість, порушує моральний закон, закон людської совісті. Поки Раскольников не зрозуміє […]...
20. Згубність теорії Раскольникова (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) ДОСТОЄВСЬКИЙ ФЕДІР (1821-1881) Російського письменника Ф. Достоєвського читає весь світ. Творчість його, як і власне він сам, – це геніальність і протиріччя. Письменник-реаліст, знавець життя, психолог-провидець, гуманіст, який звинувачував соціальне зло. У своїх творах він вирішував “вічні” питання про життя і смерть, про вдосконалення особистості. Початок літературної діяльності, коли були написані “Бідні люди” (1845), “Двійник” […]...
21. Кожна людина має право на життя (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) Головний герой роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара”, Родіон Раскольников у неспокійні та нещасливі роки молодості, коли заїли злидні, розчарування, побудував надзвичайно цікаву, але небезпечну теорію. Відповідно до цієї теорії кожна людина, яка відчуває у собі надзвичайну силу, скоріше за все розумову, та почуття справедливості, має право перетворювати дійсність, керуючись своїми переконаннями, а не загальноприйнятими […]...
22. Лужин і Свидригайлов – породження капіталізму (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) Для Ф. М. Достоєвського капіталізм – це суспільство, де є не тільки просто багаті і бідні, але і люди, які абсолютно втратили себе в цьому житті, які вже ніколи не піднімуться з дна. Прикладом може служити хоча б родина Мармеладових. У крику Катерини Іванівни, у її розповіді про минуле життя вкладена гірка правда про людей, […]...
23. Раскольников та його “двійники’ у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” На сторінках роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” перед нами розкривається широка панорама Петербурга середини XІX ст. Серед персонажів великої книги багато осіб, які лише кілька хвилин привертають нашу увагу, а є люди з різко окресленими характерами, з власними поглядами та переконаннями, які по-різному впливають на головного героя та без яких роман просто не […]...
24. Двійники Раскольникова у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Роман “Злочин і кара”, як і вся творчість Ф. М. Достоєвського, є грізним попередженням про ту страшну небезпеку, яку несе з собою здійснення ідеї Раскольникова стати вище світу і назавжди “зламати те, що треба”. Кров “по совісті” (“все дозволено” – продовжує “нове слово” Раскольникова Іван Карамазов) призводить до “відокремлений”, нічим не насититься егоїзму, насильства, службовцю […]...
25. Теорія Раскольникова, її антигуманістичний смисл (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” – один із найскладніших творів в історії світової літератури. Навіть виходячи з того, як роман сприймається читачем, він чи не єдиний твір такого плану. Особисто на мене твір спочатку справив враження цілковито зрозумілого: ніяких натяків, ніяких загадок, ніяких таємничих подій. Насправді ж, злочин Раскольникова щільно пов’язаний із його […]...
26. Бунт Родіона Раскольникова за романом Федора Достоєвського “Злочин і кара” Бунт Родіона Раскольникова за романом Федора Достоєвського “Злочин і кара” Вперше роман “Злочин і кара” побачив світ 1886 року. Це роман про сучасну Росію, яка пережила епоху найглибших соціальних зрушень та моральних струсів, епоху “розладу”, роман про сучасного героя, який ввібрав у себе усі страждання, болі та рани часу. “Ввечері жаркого липневого дня, незадовго до […]...
27. Прийоми психологічного аналізу у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” З курсу теорії літератури мені відомо багато художніх прийомів, що їх вико­ристовують письменники для розв’язання різних художніх завдань. Але буває гак, що ці прийоми важко виокремити з тканини твору – настільки природним та життєвим видається читачам результат їх використання. Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” вирізняється надзвичайною глиби­ною образів, зображених у ньому. Автор майстерно змальовує […]...
28. “Тут книжні мрії, тут теоретично подразнене серце…” – Відкрита книга РОМАН “ЗЛОЧИН І КАРА” Федір Достоєвський 1812 – 1881 Відкрита книга РОМАН “ЗЛОЧИН І КАРА” “Тут книжні мрії, тут теоретично подразнене серце…” Завдяки могутньому хисту філософа й геніальній художній інтуїції Достоєвському вдалося надзвичайно глибоко й переконливо розкрити процес краху анархо-індивідуалістичної теорії Раскольникова, показати поразку особистості, яка поставила себе в ситуацію “над суспільством”, над його мораллю. Скоївши подвійний злочин (вбивство […]...
29. Крах недовершеної ідеї (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) I. Незвичайний злочинець Родіон Раскольников – головний герой роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара” (злочин – убивство лихварки – він чинить під впливом створеної ним системи ідей). II. Крах теорії Раскольникова. 1. Теорія Родіона Раскольникова (зародження і формування теорії під впливом соціальної несправедливості; поділ Раскольниковим людей на два типи: нижчих, або “матеріал”, і “вищих”, подібних […]...
30. “За” і “проти”: Соня Мармеладова та Родіон Раскольников – Відкрита книга РОМАН “ЗЛОЧИН І КАРА” Федір Достоєвський 1812 – 1881 Відкрита книга РОМАН “ЗЛОЧИН І КАРА” “За” і “проти”: Соня Мармеладова та Родіон Раскольников Достоєвський не спрощує процес “відновлення людини” в Раскольникові, показуючи, що навіть після суду й вироку, в Сибіру, в тюрмі й на каторзі герой не вбачає у своєму минулому “особливої страшної провини” і втішається думкою про те, […]...
31. “Теорія Родіона Раскольникова в романі Достоєвського “Злочин і кара” Роман Федора Михайловича Достоєвського “Злочин і кара” вперше був опублікований в 1866 році в журналі “Російський вісник”. У романі складно переоцінити весь психологізм автора, з яким він відображає аналіз злочину, даючи чіткі і деталі і моменти, що говорять самі за себе. Слід зауважити, що Достоєвський, поряд з Л. М. Толстим, популярний і читається цей руський […]...
32. Раскольников та його “двійники” у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” На сторінках роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” перед нами розкривається широка панорама Петербурга середини XIX ст. Серед персонажів великої книги багато осіб, які лише кілька хвилин привертають нашу увагу, а є люди з різко окресленими характерами, з власними поглядами та переконаннями, які по-різному впливають на головного героя та без яких роман просто не […]...
33. “Злочин і кара’ – роман про російський капіталізм Роман “Злочин і кара” вийшов у 1866 році. Цей час був багато в чому переломним. Передова інтелігенція, що очікувала після реформи 1861 року відродження Росії, була глибоко вражена і розчарована. Ще більше загострилися соціальні протиріччя, наочніше стала несправедливість суспільного ладу. Достоєвський зумів укрупнити трагедію героя, і в ній, як у краплі води, відбити цілий світ […]...
34. Що завадило Раскольникову жити за теорією, створеною ним самим? (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) Що завадило Раскольникову жити за теорією, створеною ним самим? (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) Перша заповідь християнства проголошує: “І нехай не буде у тебе інших богів, крім мене”. Та історія людства налічує чимало прикладів, коли через цю заповідь погордливо переступали деякі особистості, які декларували ідею “надлюдини”, що руйнівно впливала на життя суспільства. […]...
35. Жанрові особливості роману Достоєвського “Злочин і кара” Жанрові особливості такого проблемного роману Достоєвського, як “Злочин і кара” не можна визначити однозначно. І не тільки тому, що це твір складний щодо свого задуму і об’ємний навіть в кількісному відношенні. Наприклад, про роман Л. Толстого “Війна і мир”, при всій його масштабності, можна категорично твердити, що це роман-епопея. Про “Анну Кареніну” Толстого можна без […]...
36. “Петербург Ф. Достоєвського” за романом “Злочин і кара” Місто – трагічна доля людини. Місто Петербург – привид, породжений людиною в її самотності і поневіряннях. М. Бердяєв До числа найбільш величних витворів Ф. М. Достоєвського, що зробили великий вплив на подальшу світову літературу, належить роман “Злочин і кара”. Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” ще називають “петербурзьким романом”. Чи випадково це? Адже про […]...
37. Розвінчання теорії агресивного індивідуалізму (“тварь дрожащая или право имею”) в романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” 10 клас ВСТУП ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ Ф. ДОСТОЄВСЬКИЙ, Л. ТОЛСТОЙ Розвінчання теорії агресивного індивідуалізму (“тварь дрожащая или право имею”) в романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” У романі “Злочин і кара” письменник глибоко проникає в душу злочинця, і за ідеєю вбивства заради любові до людей, влади заради добрих справ, вбивства за покликанням совісті, відкриває найстрашнішу […]...
38. Роман “Злочин і кара” Ф. Достоєвського як вираження нового, поліфонічного типу художнього мислення “Злочин і кара” – один із найскладніших творів світової літератури. У своєму романі Федір Михайлович Достоєвський зобразив життя російського суспільства середини XIX століття з його убозтвом, безправністю, гнобленням і розбещенням особистості, що задихається через усвідомлення свого безсилля і тому бунтує. Письменник розповів нам про героя, “що взяв у душу свою всі болі і рани часу”. […]...
39. Твір-роздум: “Образ Соні Мармеладової у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” Брехня і правда, добро і зло, боротьба ідей, зіткнення характерів – все це становить основу конфлікту роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”, самого знаменитого, може бути, твору письменника. Принижені, ображені, “маленькі люди”, “підпільні люди” – персонажі чи не всіх творів Достоєвського. Так і в “Злочині і карі”. Покинуті на вулицях діти, п’яна дівчинка на […]...
40. Викриття індивідуалістичного свавілля у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Російська література XІX століття мала особливу місію: вона була голосом усіх прогресивних людей країни, єдиною можливістю говорити про протиріччя і трагізм сучасності, відбивала напружене шукання громадської й особистої правди. Федір Михайлович Достоєвський усвідомлював цю місію повною мірою, його особиста доля і творчість – це напружений пошук шляхів, удосконалення людства. За його власним визнанням, він був […]...