Війна без прикрас
Література XX століття відзначається стійкою увагою до моральних проблем, питань історії і культури, положення людини в сучасному світі. Величезні соціальні зміни, що відбувалися в XX столітті, примусили багатьох письменників стати на захист людини, її особистості, її гуманістичних ідеалів.
Жовтнева революція 1917 року в Росії гостро поставила питання взаємин людини і суспільства. Найкращі російські письменники ще в 20-ті роки усвідомили небезпеку нового політичного устрою, який вів до нівелювання людської особистості. Антиутопічний характер
Герої Платонова одержимі ідеєю майбутнього суспільства, вони риють котлован, щоб звести Дім щастя, де в майбутньому будуть жити щасливі люди. Заради цієї ідеї вони голодують, страждають від холоду і хвороб, але не залишають роботу. До будівників котловану прибилася маленька дівчинка-сирітка, їй більше нікуди піти, але “будівельники майбутнього” не можуть дати ради цій дівчинці,
У фіналі повісті Платонов зображує величезну яму, яка заростає бур’яном: це те, що не стало не тільки Домом щастя, але й котлованом.
В романі Є. Замятіна “Ми” зображується майбутнє суспільство, побудоване на ідеях колективізму і тоталітаризму. Герої твору не тільки не мають особистості, але й втратили імена, відрізняються один від одного вони тільки номерами. Замятін показує, що тоталітарна держава прагне регламентувати особисте життя, але людина завжди залишається людиною.
Герой роману закохується, і це людське почуття стає страшним для цілої Системи, яка забезпечує функціонування цього суспільства. Замятін показує, що людина дуже слабка перед Системою, але повинна і спроможна їй протистояти. Страх героя перед порушенням норм і правил його суспільства, перед Системою призводять до трагічного фіналу, хоча герой уже цього не усвідомлює (операція на мозку позбавила його уяви, фантазії, а разом із ними він позбувся здібності кохати).
У другій половині XX століття письменники звертаються до проблеми наслідків науково-технічного прогресу. Екологічні негаразди, моральні і національні стають темами дослідження багатьох письменників. Це і казахський письменник Чингіз Айтматов (“І понад вік триває день”, “Плаха”), і колумбійський письменник Габріель Гарсіа Маркес (“Сто років самотності”, “Осінь патріарха”), і японський Кобо Абе (“Людина-скринька”, “Ті, що увійшли в ковчег”).
Ці твори засуджують зло, жорстокість, зраду рідному народу, його звичаям, прагнення підкорити національні особливості безликим штампам “людини взагалі”. Письменники використовують міфи своїх народів, щоб показати одвічні прагнення людини, розкрити самобутність національної свідомості, якій технічний прогрес, “комп’ютерний раціоналізм” завдають страшних збитків. Головна проблема багатьох із цих творів – як поєднати особисте, національне і загальнолюдське, як не втратити своєрідність.
Ще Перша світова війна відкрила в літературі тему антимілітаризму, національного шовінізму. В образі бравого вояка Швейка видатний чеський письменник Ярослав Гашек піддав гострій критиці імперську політику, він ніби попереджував, що війна руйнує душі людей, робить із них бездумних виконавців чужої волі.
Трагедія Другої світової війни, яка охопила майже всю планету, примусила письменників переосмислити воєнну тему. Антивоєнний пафос звучить у творчості німецького письменника Генріха Белля, американського письменника Ернеста Хемінгуея (роман “По кому подзвін” розкриває взаємозв’язок усіх людей, усіх людських цінностей, які нищить війна).
В 60-80-ті роки в російській літературі з’являється чимало творів, які розповідають про події Другої світової війни. Воєнна тема відобразила не тільки осмислення війни, а і зростання самосвідомості людини, прагнення вирватися з тенет тоталітарної держави. У романі В. Гроссмана “Життя і доля” зображується масштабна картина Другої світової війни.
Дія роману відбувається на німецькому фронті, в розташуванні радянських військ, в концтаборах, радянських і фашистських, у тилах. Письменник знаходить багато спільних рис і в діях ворогуючих армій, і в подіях, що відбуваються в тилах, концтаборах. Тоталітарний режим, і німецький, і радянський, не бере до уваги людину, він байдужий до її долі, прагнень і сподівань, він суворо карає “інакомислячих”.
Але письменник показує, що для людини поняття батьківщини, обов’язку перед нею, навіть в умовах тоталітарних режимів, залишаються найважливішими. Гроссман, як і Л. М. Толстой, упевнений, що війну виграють не полководці і не держава, війну виграє народ, чия духовна сила виявляється сильнішою.
Людина і війна – тема багатьох творів білоруського письменника Василя Бикова. Його цікавлять, в першу чергу, моральні основи поведінки людини в екстремальних умовах. Його герої стають перед моральним вибором у найважчу хвилину свого життя. І від того, який вибір робить людина, врешті-решт залежать і її вчинки, і її здатність до героїзму або зради. Глибокий психологічний аналіз, який автор дає своїм героям, розкриває внутрішній світ, причини і слідство багатьох вчинків. У перших розділах повісті “Сотников” герой не вражає читача ні мужністю, ні силою, не те що його антагоніст Рибак.
Але з розвитком подій читачі розуміють, що перевага – на боці Сотникова, що силу його духу ніщо не може зламати, він неспроможний на зраду. Нерівнозначний і образ Рибака: рятуючи своє життя, він зраджує, але, усвідомивши, що з цією зрадою він мусить прожити решту життя, Рибак вибирає смерть. Биков зображує самогубство Рибака як логічний фінал негідного життя.
Війна без прикрас постає зі сторінок творів Я. Івашкевича, В. Некра-сова, Г. Бакланова, К. Воробйова. Автори зображують тяжкі буденні події, кров, смерть, страждання – все це суперечить прагненням людини.
Related posts:
- Колективізація без прикрас Твір по роману М. О. Шолохова “Піднята цілина”. Роман М. О. Шолохова “Піднята цілина” сьогодні викликає багато суперечок. Воно і зрозуміло. Якщо письменник не тільки виправдує, але і прославляє беззаконня та насильство, називає ворогами тих, хто чесно і багато трудився, то це викликає протест у читача. Але вуж ніхто не скаже, що Михайло Олександрович не […]...
- Безглузда війна серед світу людей (за романом Л. М. Толстого “Війна і мир”) (1 варіант) У творах видатного російського письменника Л. М. Толстого життя показано повно, у всій його розмаїтості. М. Горький стверджував: “Толстой – це цілий світ”. Дійсно, у кожний твір цього автора ми входимо, наче у великий світ, створений за законами мистецтва, законами краси, законами життя, сповненого звуками, кольором, запахами, безперервним рухом. Відображаючи дійсність такою, якою вона є, […]...
- Війна війна – світ палає – Народні балади ВІЙНА, ВІЙНА – СВІТ ПАЛАЄ Війна, війна – світ палає! А на війні люд вмирає. У неділю вранці-рано – Всім рекрутам заказано… Одна вдова мала сина Та й на війну спорядила. Син на війну вибирався Та й з рідними прощався. Було в його три сестриці, Та й усі три порадниці: Старша сестра коня веде, Середульша […]...
- Чи потрібна людям війна? Чи потрібна людям війна? Чи потрібна людям війна, чи приносить вона користь не одній людині, а цілому народові? На це запитання відповідь намагалися дати люди не одного покоління протягом багатьох століть. Ще з давніх-давен люди відвойовували один у одного землі, майно, бо хотіли створити на певній території свою державу. Але ті війни, що відбулися в […]...
- Народна війна в зображенні Л. М. Толстого (За романом “Війна і мир”) Для улюблених героїв письменника Вітчизняна війна з’явилася випробуванням, перевіркою їхніх моральних якостей. Почуття причетності до подій виникає в душі П’єра Безухова, Наташі Ростової, Андрія Болконського і безлічі інших персонажів роману, часто епізодичних. Ми згадуємо Денисова та Каратаєва, Петю і Миколи Ростових, дох-турів та Тимохіна, безіменних солдатів, показаних на полі Бородіна і в партизанських загонах. Перемога […]...
- “Непотрібна війна” (по романі “Війна й мир” ) …Там нічого було битися. Л. Толстой Життя й долі героїв роману Лева Миколайовича Толстого “Війна й мир” найтіснішим образом пов’язані з історією Росії. Очами діючих осіб роману ми бачимо огляди військ, військові ради, подвиги солдатів на полях боїв, чуємо розпорядження головнокомандуючих; бачимо поранені й убитих, борошна й страждання людей, перемоги й поразки. У жовтні 1805 […]...
- Війна і жінка на війні Шкільний твір на прикладі книги Світлани Олексійович “У війни нежіночно обличчя”. Хто б, що не говорив, але світова історія та історія власного народу – це не інформація з рубрики “Це повинні знати кожен”. Вивчення історії не є засвоєнням інформації, не є запам’ятовуванням такий собі гуманітарної таблиці множення: історію народу потрібно не вивчити, а в міру […]...
- Безглузда війна серед світу людей (за романом Л. М. Толстого “Війна і мир”) Із подивом слухаєш розповіді старих людей, того покоління, що пережило жахи війни середини минулого століття: жодного прокльону або скарги. Вони навчилися цінувати життя, тому й бажають усім: аби тільки у світі панувала мирна тиша і спокій, аби не було війни. У роки Великої Вітчизняної війни ленінградський журнал “Звєзда” свідчив: “… Жоден з творів не викликає […]...
- Твір на тему: Чи потрібна людям війна? Чи потрібна людям війна, чи приносить вона користь не одній людині, а цілому народові? На це запитання відповідь намагалися дати люди не одного покоління протягом багатьох століть. Ще з давніх-давен люди відвойовували один у одного землі, майно, бо хотіли створити на певній території свою державу. Але ті війни, що відбулися в XX столітті, були не […]...
- Громадянська війна в українській новелі 1920-1930-х років (за творами Миколи Хвильового, Григорія Косинки, Юрія Яновського) I. Ю. Яновсьсий, М. Хвильовий, Г. Косинка – визначні українські новелісти двадцятого століття, що відтворили жахливі сторінки історії України. II. Громадянська війна у творчості письменників: 1. Юрій Яновський і його роман “Вершники” (знехтування батьківського заповіту, братовбивство, бездушний фанатизм). 2. Новела Миколи Хвильового “Мати” (війна перекручує долі родини, брати – “найлютіші вороги”, мати “розривається між ними”). […]...
- Вітчизняна війна 1812 року в долях головних героїв роману Л. Н. Толстого “Війна й мир” Оповідання про війну 1812 року Л. Н. Толстой починає із суворих і врочистих слів: “12 червня сили Західної Європи перейшли границі Росії, і почалася Війна, тобто відбулося противне людському розуму й всій людській природі подія”. Товстої прославляє великий подвиг російського народу, показує всю силу його патріотизму. Він говорить про те, що у Вітчизняній війні 1812 […]...
- Зображення війни в романі “Війна і мир” Зображення війни в романі “Війна і мир” І. “Севастопольські оповідання” – своєрідний пролог до “Війни і миру”. (Саме з цих оповідань розпочинається тема війни і миру в творчості Л. Толстого. Що таке війна, чим керуються генерали – патріотизмом чи марнославством – усе це розглядається в оповіданнях. Усі ці питання постануть у романі по-новому.) ІІ. Війна […]...
- “Хто сильніший – людина чи війна?” Незважаючи на те, що людство не стоїть на місці, а постійно розвивається, всі ми можемо з сумом констатувати, що деякі надзвичайно неприємні явища все ще не покинули людське життя, і залишаються вкрай актуальними. До таких неприємних і навіть ганебних явищ можна з рішучістю віднести і війну, яка завжди існувала і вбивала людей, але й продовжує […]...
- Сенс назви роману Л. М. Толстого “Війна і мир” Твір Л. М. Толстого “Війна і мир” – російська національна епопея. За словами Ромена Ролана, це широка епопея нашого життя, новітня “Іліада”, в якій Л. Толстой пройшов “від роману окремих особистостей до роману армій і народів, … в яких зливаються в одне волі мільйонів людей”. Великий художник-реаліст показав у романі всю націю у найважливіші історичні […]...
- Твір на тему: “Хто сильніший – людина чи війна?” Незважаючи на те, що людство не стоїть на місці, а постійно розвивається, всі ми можемо з сумом констатувати, що деякі надзвичайно неприємні явища все ще не покинули людське життя, і залишаються вкрай актуальними. До таких неприємних і навіть ганебних явищ можна з рішучістю віднести і війну, яка завжди існувала і вбивала людей, але й продовжує […]...
- “Війна” Війна. Просто слово. П’ять літер. Але скільки асоціацій пробуджує в нас воно! Біль, героїзм, патріотизм, туга за близькими людьми, ненависть та любов… Що таке війна? Чому вона так впливає на людину? Щоб розібратися в цьому питанні, я вирішив зазирнути до історії людства. Колись війна була для первісних людей запорукою виживання, необхідністю. Вони захищалися від хижих […]...
- Філософія історії – Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” Лев Толстой 1828 – 1910 Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” Філософія історії Багато з розділів “Війни і миру” присвячені викладу філософії історії Толстого, хоча більш справедливим було б весь роман назвати розгорнутим філософським міркуванням письменника про закономірності людської історії та універсальні закони буття. Історичний процес розглядається автором роману-епопеї як процес життя, його стихійний, не […]...
- Твір на тему “Війна” Війна. Просто слово. П’ять літер. Але скільки асоціацій пробуджує в нас воно! Біль, героїзм, патріотизм, туга за близькими людьми, ненависть та любов… Що таке війна? Чому вона так впливає на людину? Щоб розібратися в цьому питанні, я вирішив зазирнути до історії людства. Колись війна була для первісних людей запорукою виживання, необхідністю. Вони захищалися від хижих […]...
- Зміст назви роману “Війна й мир” На перший погляд може здатися, що роман “Війна й мир” названий саме так тому, що в ньому відбиваються дві епохи життя російського суспільства початку XIX століття: період воєн проти Наполеона 1805-1814 років і мирний період до й після воєнного часу. Однак дані літературознавчого й лінгвістичного аналізу дозволяють зробити деякі істотні уточнення. Справа в тому, що […]...
- “Війна і мир” Толстого: у чому сенс назви роману Твір Л. М. Толстого ” Війна і мир” – російська національна епопея. За словами Роллана, “це широка епопея нашого життя, новітня” Іліада “, в якій Л. Толстой пройшов “від роману окремих особистостей до роману армій і народів, у яких зливаються воєдино волі мільйонів людей”. Великий художник-реаліст показав у романі всю нації в найважливіші історичні часи […]...
- “Чи потрібна нам війна” Війна – це ворог світу, а значить, ворог добра і злагоди. Я думаю, що люди не повинні воювати один проти одного. Вони повинні намагатися будь-яким способом уникнути сварки і вирішувати проблеми лише мирним шляхом. Війна починається через те, що правителі країн не можуть домовитися між собою і тоді вони посилають свої народи на поле битви. […]...
- “Вітчизняна війна” Скоро сімдесят років, як скінчилася велика війна. Тоді стояла квітуча весна. На вулицях обіймалися незнайомі люди, біля радіоприймачів вистроювалися черги: послухати радісні новини. Тієї весни наш народ почав з ентузіазмом відбудовувати руїну в країні: ворога прогнали, потрібно навести лад в домі. Ми знаємо, що війни насправді ведуться за чиїсь політичні інтереси або через економічні зазіхання. […]...
- “Думка народна” у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” До ідеї написання найбільшого твору свого життя – роману-епопеї “Війна і мир” Л. М. Толстой прийшов не одразу, а від повісті “Декабристи”, де розповідалося про події 1856 року, тобто про епоху повернення з Сибіру героя твору. І Толстой відступив від вже початого: особистість героя, як пояснив письменник у нотатці-передмові до роману, відсувалася в його уяві […]...
- Коли була війна? (за оповіданням “На згарищі”) Чи не забули ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи не забули ми, чого коштувала вона нашому народові? Сьогодні ми знаємо про події тих років з книжок та кінофільмів, з розповідей бабусь та дідусів, які під час війни були дітьми і назавжди запам’ятали той жах. який вона несла. Іноді до школи завітають зовсім старенькі ветерани […]...
- Твір на тему “Вітчизняна війна” Скоро сімдесят років, як скінчилася велика війна. Тоді стояла квітуча весна. На вулицях обіймалися незнайомі люди, біля радіоприймачів вистроювалися черги: послухати радісні новини. Тієї весни наш народ почав з ентузіазмом відбудовувати руїну в країні: ворога прогнали, потрібно навести лад в домі. Ми знаємо, що війни насправді ведуться за чиїсь політичні інтереси або через економічні зазіхання. […]...
- Огляд під Браунау. (Аналіз епізоду з роману Л. Н. Толстого “Війна й мир” До створення “Війни й миру” Толстой прийшов від задуму повести “декабристи” початої в 1860 році декабристська тема визначала на ранньому етапі роботи композицію задуманого монументального добутку про історію російського суспільства. На початку 60-х років у світогляді Толстого відбуваються дуже важливі й значні зрушення. Він визнає за народом вирішальну роль в історичному процесі. Саме народ є […]...
- Філософські проблеми в романі Л. Н. Толстого “Війна й Мир” “Війна й мир” була написана в 60-е року XIX століття. Уряд Олександра I отменило кріпосне право, але не дало крестьянам землі, вони бунтували. Росія й Захід, історичні долі Росії і її народу – це були самі злободенні питання часу. Вони постійно хвилювали Товстого. Лев Миколайович завжди був проти революции, він сподівався шляхом освіти, реформ, конституцій […]...
- Війна і мир Л. Толстого як роман-епопея Війна і мир Л. Толстого як роман-епопея “Литературный энциклопедический словарь” тлумачить епопею як монументальний за формою епічний твір загальнонародної проблематики, в якому становлення характерів дійових осіб підпорядковане подіям національного історичного масштабу. Роман Л. Толстого “Війна і мир” повністю відповідає цьому визначенню і, ймовірно, сам став причиною такого формулювання. Надзвичайно важливі процеси, що поставили під сумнів […]...
- Світське суспільство в зображенні Л. Н. Толстого (По романі “Війна й мир”) 1. “Війна й мир” – роман-епопея. 2. Задум і історія появи добутку. 3. Петербуржці й москвичі в романі. 4. Значення добутку для розуміння суспільства XIX століття Що страсті? – адже рано иль пізно їхня солодка недуга Зникне при слові розуму; И життя, як подивишся з холодним вниманьем навколо – Такий порожній і дурний жарт… М. […]...
- “Нам не потрібна війна” В історії будь-якої країни бувають складні періоди і відрізки. З одного боку, долати їх надзвичайно складно. З іншого боку, вони своєрідним чином загартовують представників цього народу, роблять їх готовими боротися з проблемами, долати їх і знаходити своє місце в світі, який швидко розвивається і є мінливим. У такій же ситуації опинилася і сучасна Україна. Всім […]...
- “Війна руйнує наші душі” (Хемінгуей) Перша світова війна стала першою світовою трагедією XX століття, вона не тільки забрала життя мільйонів людей, а десятки мільйонів залишила каліками. Трагедія її полягала і в тому, що вона зруйнувала душі цілого покоління. Прогресивні письменники першими відчули, які моральні наслідки має війна. У творчості Еріха Марії Ремарка, Ернеста Хемінгуея зображуються герої, які пройшли війну і […]...
- “Війна і мир” Л. Толстого як роман-епопея “Литературный энциклопедический словарь” тлумачить епопею як монументальний за формою епічний твір загальнонародної проблематики, в якому становлення характерів дійових осіб підпорядковане подіям національного історичного масштабу. Роман Л. Толстого “Війна і мир” повністю відповідає цьому визначенню і, ймовірно, сам став причиною такого формулювання. Надзвичайно важливі процеси, що поставили під сумнів саме буття Росії як держави, стали головним […]...
- Народ у романі-епопеї Л. М. Толстого “Війна і Лір” 1867 рік. Л. М. Толстой закінчив роботу над епохальним романом своєї творчості “Війна і мир”. Автор зазначав, що у “Війні і мирі” він “любив думку народну”, поетизуючи простоту, доброту та моральність російської людини. Цю “думку народну” Л. Толстой розкриває, зображуючи події Вітчизняної війни 1812 року. Не випадково Л. Толстой описує війну 1812 року лише на […]...
- Жанрова своєрідність роману Л. Н. Толстого “Війна й мир” Будь-який літературний Твір можна віднести до якого-небудь жанру – епічному, ліричному, драматичному. “Війна й мир” – великий і складний добуток. До якого ж жанру треба його віднести? Деякі бачать у добутку насамперед історичний роман, у якому розповідається про навалу військ Наполеона на Росію, а також про людей, що жили в той час. Але чи не […]...
- Коли була війна? (за оповіданням Г. Тютюнника “На згарищі”) – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК Коли була війна? (за оповіданням Г. Тютюнника “На згарищі”) Чи пам’ятаємо ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи пам’ятаємо, якою ціною дістав народ перемогу в цій війні? Дійсно, з уроків історії ми пам’ятаємо, що з 1941 по 1945 роки радянський народ пройшов через важкі випробування та неймовірні страждання. Але ж сьогодні ми знаємо про […]...
- Народ у романі-епопеї Л. М. Толстого “Війна і Мир” 1867 рік. Л. М. Толстой закінчив роботу над епохальним романом своєї творчості “Війна і мир”. Автор зазначав, що у “Війні і мирі” він “любив думку народну”, поетизуючи простоту, доброту та моральність російської людини. Цю “думку народну” Л. Толстой розкриває, зображуючи події Вітчизняної війни 1812 року. Не випадково Л. Толстой описує війну 1812 року лише на […]...
- Як я розумію назву роману Л. М. Толстого “Війна і мир” Спочатку Л. М. Толстой задумував у своєму творі “Війна і мир” розповісти про декабриста, повернення якого із заслання змусило його змінити свій світогляд, по-іншому поглянути на речі, засудити минуле і прагнути до ідеалу. Однак великий вплив на написання роману надали труднощі, зустрінуті Росією в Кримській війні (60-і рр.. XІX ст.), а також скасування кріпосного права. […]...
- Народ у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” 1867 рік. Л. М. Толстой закінчив роботу над епохальним романом своєї творчості “Війна і мир”. Автор зазначав, що у “Війні і мирі” він “любив думку народну”, поетизуючи простоту, доброту та моральність російської людини. Цю “думку народну” Л. Толстой розкриває, зображуючи події Вітчизняної війни 1812 року. Не випадково Л. Толстой описує війну 1812 року лише на […]...
- Образ Кутузова в романі “Війна й Мир” Епопея “Війна й мир” – найбільше провинищення росіянці й світовій літературі. Л. Н Толстой намалював у ній широку картину життя російського суспільства в період з 1805 по 1820 рік. У центрі роману – разгрім народом в 1812 році непереможної доти армії Наполеона. На тлі исторических подій дана хроніка життя трьох дворянских сімей – Ростових, Болконских […]...
- Громадянська війна в українській новелі 1920-1930-х років Темі громадянської війни велику увагу в своїй творчості приділили такі новелісти, як Юрій Яновський (роман у новелах “Вершники”). Микола Хвильовий (“Я (Романтика)”, “Мати”), Григорій Косинка (“На золотих богів”, “Фавор”). Автори змалювали жахливу картину тогочасної дійсності, коли люди однієї наші вбивали один одного. Дехто вмирав у битві з ворожою армією, а дехто – від кулі чекіста […]...