Виклад сюжету роману Э. Штритматтера “Оле Бинкоп”

Сюжет роману багато в чому схожому з “Піднятою цілиною” М. Шолохова. Роман присвячений перетворенню життя в німецькому селі. У ході розвитку дії в ньому відбувається переакцентовка конфлікту.

Спочатку основою сюжету є конфлікт нового, соціалістичного, зі старим, буржуазним. Селянин-бідняк Олеханзен, що по завіті свого загиблого друга Антона Дюрра організує в селі Блюменау селянське трудове товариство, зіштовхується насамперед з місцевим багатієм, власником лісопилки Рамшем, що всіляко заважає твердженню нового

Чимало сил витрачає

Оле Ханзен і на переконання селян, що нелегко зживає приватновласницькі прагнення. Потім, однак, на перший план висуваються конфлікти, пов’язані із зовсім іншими перешкодами соціалістичному будівництву: з догматизмом, бюрократизмом, острахом творчої ініціативи. Фігура Рам-ша відсувається на задній план. Оле тепер доводиться воювати з бургомістром Фридой Симеон, з районним секретарем Вуншгетрейем.

Так адже розвивається й саме життя. Протиріччя, які були головними, можуть потім виявитися другорядними, а те, що колись було несуттєво, може пізніше стати важливим

Оле Бинкоп – фігура, родинна образу

Станислауса Бюднера і як що б продовжує його. Оле теж пройшов через службу в гітлерівській армії, де мав зіткнення з офіцером, за що потрапив під арешт. Він теж фантазер і мрійник.

Оле вміє слухати й розуміти Мова трав, птахів, бджіл. Тому^-те й одержав він прізвисько Бинкоп (Бджолина голова). Але на відміну від Станислауса, Оле трудиться, щоб перетворити мрії в дійсність.

Це невтомний працівник, спонукуваний мрією про краще життя для всіх, виконаний почуття особистої відповідальності за те, як живуть його односільчани. “Людині начебто Оле,-писав про нього Штритматтер, – аж ніяк не однаково, яке місце займати в ході майбутнього – у хвості або в голові. Він повинен бути серед тих, хто відшукує дорогу й прокладає слід”.

Невгамовна активність Оле дратує Фриду Симеон. Фрида-тупой догматик, у її очах право на існування має тільки те, що відбувається не по власному розумінню, а за вказівкою начальства. Сама вона діє тільки так і тільки себе вважає правої завжди й у всім

“Партія – це Фрида Симеон, – іронізує письменник. – За всіма іншими партійцями значаться ухили, такі й такі. Фрида для партії в Блюменау значить те ж, що для геометрів усього миру еталонний метр, що зберігається в Парижі в глибокому підвалі”.

Таких людей один з персонажів роману, Антон Дюрр, називає дресированими – вони йому дуже не подобаються, він уважає їх “наругою всього високого, що народжує земля”. Ініціативу Оле, що намагається створити колгосп, Фрида повідомляє пособництвом ворогу й вимагає його виключення з партії. Але партія приймає рішення, з якого виявляється, що прав Оле, а не Фрида Симеон. Боротьба з догматизмом і формалізмом виявляється нелегкої й драматичною.

Оле в цій боротьбі перемагає, але гине. Всупереч недовірі й забороні з боку Фриди він сам скопує ділянку поля, де, як він знав зі слів свого батька, були приховані коштовні речовини, що вдобрюють, копає вперто, всю ніч безперервно, у холод і вітер, надривається й умирає

“От він лежить: не чорт і не ангел, просто людина”,- з болем і гордістю за Оле говорить його друг, старий комуніст Карл Крюгер. “Через свавілля й загинув, – гнівається Емма, удова Антона Дюрра, – Антон ніколи б цього не допустив”. “Свавілля без своєкорисливості – для цього в людській мові поки немає слів”, – відповідає Карл Крюгер.

Гіркота втрати з’єднується у фіналі зі світлою нотою: “Займається ранок. Сонце сліпуче сіяє, начебто вже повернуло на весну. Навіть озера очистилися від льоду. Екскаватор на гусеничному ходу повзе в луги”.

Життя триває, і Оле чимало зробив для її торжества. Долю села Блюменау Штритматтер сполучає не тільки з життям республіки

“Земля кружляється у світовому просторі… Так що ж тоді Село на цій землі? Вічко на шкірці підгнилої картоплини або червона точечка на освітленої сонцем стороні яблука, що наливається?”

Ці слова – зачин і завершення роману. Вони, як рефрен, багато разів повторюються в ході оповідання, вносять у роман философ-ско-поэтическую струмінь. Життя рядових селян з рядового німецького селища з’являється завдяки цьому як частина життя всього людства, всієї планети, навіть Космосу.

З їх трудових буден складається більша Історія. Штритматтер бачить і зримо відтворить драматичні й комічні подробиці щоденного життя простих людей, але він бачить також високий зміст, здавалося б, настільки звичайних сільських подій і справ


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Виклад сюжету роману Э. Штритматтера “Оле Бинкоп”