Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – І варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ
8 клас
Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”)
І варіант
І. Карпенко-Карий цікавився проблемами українського села. Він завжди хотів усвідомити причину виникнення селянина нового типу – п’явки-глитая, який збагачувався за рахунок народу.
Обурюючись хижаками нового часу, письменник висміяв їх у своїй комедії “Сто тисяч”. Головний герой п’єси – багатий мужик Герасим Калитка, всі помисли якого спрямовані на придбання землі.
Калитка грубо та жорстоко визискує наймитів, постійно сварить їх, погано годує, змушує багато працювати. Він жорстокий і до членів своєї родини. Типовим є епізод, коли Калитка не дозволяє запрягати коней, щоб підвезти свою дружину до церкви, бо “скотина гроші коштує”. Свого сина Романа, незважаючи на обіцянку, він хоче одружити з донькою багатого Пузиря. Посватати ж наймичку Мотрю він обіцяв для того, “щоб вона старалася на роботі”.
Своїй дочці, яка, не розгинаючись, працювала на батька поруч з наймитами, він недодав п’ять тисяч приданого, видаючи заміж. Поступово
І. Карпенко-Карий зобразив зажерливого і користолюбного глитая, який, втративши гроші на шахрайській махінації, хоче накласти на себе руки: “Краще смерть, ніж така потеря”. Письменник засуджує таку жадобу до наживи та духовну вбогість.