Викриття лицемірства та егоїзму буржуа (за новелою і де Мопассана “Пампушка”)
Викриття лицемірства та егоїзму буржуа (за новелою і де Мопассана “Пампушка”)
Гі де Мопассан цілком слушно вважається одним із найоригінальніших письменників-психологів. Головною рисою світогляду письменника був філософський і соціальний песимізм. Людина, на думку Мопассана, – це недосконала істота, яку не можуть виправити ні революції, ні реформи.
Серед багатьох творів новела “Пампушка” принесла Гі де Мопассану успіх. Тема франко-пруської війни розкрита через звичайний побутовий анекдот, який тільки геніальність Мопассана
Новела “Пампушка” – взірець мистецтва композиції. Починається новела картиною відступу французької армії. Наслідки потрясіння мешканців схожі на “стихійне лихо, великі й руйнівні землетруси, перед якими безсилі вся мудрість і могутність людини”. Жах потроху вгамовується, і люди звикають до нових порядків. “Проте… матроси і рибалки не раз витягали з річки розбухлі трупи німців у мундирах, то вбитих ударом ножа чи кулака, то з пробитою каменем головою, то просто скинутих у воду з моста”.
Тиха помста, позбавлена ореолу слави, здійснюється
Далі оповідання укладається у за геніально просту схему: перша сцена з їжею – зупинка на пропускному пункті; друга сцена з їжею – це повторення ситуації першої, але з протилежним знаком. Від епізоду до епізоду зростає відраза до буржуа, з одного боку, і співчуття до повії – з другого. В останній сцені обидві емоції посилюють одна одну.
Таке дзеркальне розташування частин дає Мопассанові змогу використати всю гаму контрастів, загострити сатиричне звучання новели і – головне – геніально показати трагедію Пампушки.
Письменник викриває лицемірство та егоїзм буржуа, які пишають ся своєю належністю до вищих, “освічених” класів, своїми принципа ми, але насправді живуть за найпримітивнішими тваринними інстинктами. Автор навмисне скрізь підкреслює фізіологічну сторону мотивів їхніх учинків. Уже перша сцена з їжею доводить, чого варта їхня класова гідність: одного запаху смаженої курчатини достатньо, щоб їхня моральна стриманість до жінки легкої поведінки подалася. Вельмиповажні пані виявляють до Пампушки “привітну поблажливість вископоставлених дам, яких не може скомпрометувати жодне знайомство”.
А на повний шлунок можна й поговорити про патріотизм французів та жорстокість прусаків. Уся подальша поведінка “благородних” супутників повії ще краще доводить їхню вульгарність та підступність. Не випадково, твердить Мопассан: французи програли війну, коли в країні такі патріоти, як де бревілі, ламадони і корнюде. Найбільш патріотичною і найменш буржуазною в новелі постає Пампушка.
Це сумний висновок, бо він, на думку автора, не лишає ніякої надії на вдосконалення людини і суспільства.
Related posts:
- Викриття лицемірства та егоїзму буржуа (за новелою “Пампушка”) Гі де Мопассан цілком слушно вважається одним із найоригінальних письменників-психологів. Головною рисою його світогляду був філософський і соціальний песимізм. Людина, на думку Мопассана, – це недосконала істота, яку не можуть виправити ні революції, ні реформи. У новелі “Пампушка” тему франко-пруської війни розкрито через звичайний побутовий анекдот. Після окупації Нормандії ворожими військами група людей (фабрикант, представники […]...
- Новелі Гі де Мопассана “Пампушка” Відомий французький письменник-реаліст XІX століття Гі де Мопассан потрясало своїми новими оповіданнями, новелами, романами всю французьку громадськість, елітні шари суспільства. Час, коли жив Мопассан, було для Франції досить благополучним, воно довелося на розквіт буржуазії. Ні для кого не секрет, що під благопристойною й благопристойною маскою представники вишуканих шарів суспільства приховували святенництво, лицемірство, загальну продажність, безсоромну […]...
- Новела Мопассана “Пампушка” як реалістична художня модель французького суспільства “Пампушка” – соціально-психологічна новела, написана Мопассаном у 1880 році, після її опублікування автор став знаменитим. Тема новели – зображення подій франко-прусської війни (1870-1871 рр.) та дослідження психології людей у цих екстремальних обставинах. Опис відступу французів та окупації Руана пруссаками композиційно є передмовою до основної сюжетної лінії, реалістичним тлом (як було вже зазначено), Сюжетна лінія новели […]...
- Твір на тему: новелі Гі де Мопассана “Пампушка” Відомий французький письменник-реаліст XІX століття Гі де Мопассан потрясало своїми новими оповіданнями, новелами, романами всю французьку громадськість, елітні шари суспільства. Час, коли жив Мопассан, було для Франції досить благополучним, воно довелося на розквіт буржуазії. Ні для кого не секрет, що під благопристойною й благопристойною маскою представники вишуканих шарів суспільства приховували святенництво, лицемірство, загальну продажність, безсоромну […]...
- Мораль і моральність у новелі Гі де Мопассана “Пампушка” Відомий французький письменник-реаліст XIX століття Гі де Мопассан потрясав своїми новими оповіданнями, новелами, романами всю французьку громадськість, елітні шари суспільства. Час, коли жив Мопассан, було для Франції досить благополучним, воно довелося на розквіт буржуазії. Ні для кого не секрет, що під благопристойною й благопристойною маскою представники вишуканих шарів суспільства приховували святенництво, лицемірство, загальну продажність, безсоромну […]...
- Динамізм оповіді та психологізм у зображенні персонажів у новелі Гі де Мопассана “Пампушка” ЗАНЯТТЯ 14 Тема: Динамізм оповіді та психологізм у зображенні персонажів у новелі Гі де Мопассана “Пампушка” ПЛАН – Особливості композиції новели “Пампушка”, провідна думка. – Причини від’їзду пасажирів з Руана в небезпечний час. Характеристика їх. Ставлення до них автора. – Образ Пампушки. – Характеристика прусського офіцера, його роль у новелі. Завдання для підготовчого періоду – […]...
- Тема франко-пруської війни в новелістиці Мопассана Гі де Мопассан – французький письменник – реаліст ХІХ ст. В історію літератури ввійшов насамперед як новеліст, творець власного типу новели. Їх написано близько 300. Найбільш відомі збірники: “Заклад Тельє” (1881), “Мадмуазель Фіфі” (1882), “Дядечко Мілен” (1883), “Міс Гарріет” (1884). Тематична і структурна складність мопассанівської новели, її філософська глибина і художня досконалість викликали захоплені відгуки […]...
- Художні особливості творчості новеліста Гі де Мопассана Творчість французького письменника Гі де Мопассана (1850-1893) справедливо вважається одним з кращих надбань новелістики не тільки у французькій, а й світовій літературі. У новелах Мопассана вражає не лише глибокий психологізм і реалістична вмотивованість характерів, а й їхня соціальна обумовленість. Серед найгуманнішнх його новел і наймайстерніших з художнього боку можна назвати, наприклад, славетну “Пампушку”, де показано […]...
- Особенности новел Мопассана Эти особенности новеллистики М. вызвали живейший интерес к его творчеству во время оккупации Франции в годы Второй мировой войны. Подпольная печать переиздавала его рассказ и писала о нем как о художнике-патриоте. Существенное место в новеллистике Мопассана занимает и любовная тема. Эротическая новелла в значительной мере определила заинтересованность читателей его рассказами, в которых любовь нередко изображается […]...
- Викриття марнославства буржуазії (за комедією “Міщанин-шляхтич”) П’єса Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” була написана на замовлення короля, обуреного хвалькуватою поведінкою турецького посла. Але драматурга передусім хвилювала доля власної країни, і тому він вийшов далеко за межі королівської пропозиції, написавши комедію, яка стала сатирою на буржуа і дворянство тогочасної Франції. Головна дійова особа твору – буржуа Журден, який схиляється перед дворянством і мріє […]...
- Викриття марнославства буржуазії Шкільний твір за комедією Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич”. П’єса Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” була написана на замовлення короля, обуреного хвалькуватою поведінкою турецького посла. Але драматурга передусім хвилювала доля власної країни, і тому він вийшов далеко за рамки королівської пропозиції, написавши комедію, яка стала пародією на буржуа і дворянство тогочасної Франції. Головна дійова особа твору – […]...
- Скорочено роману Життя Гі де Мопассана Північний захід Франції. Руан. Травневий ранок 1819 р. Жанна, білява дівчина з очами, схожими на блакитні агати, дочку барона Ле Пертюи де В, сама укладає валізи й знову дивиться у вікно: дощ не вщухає… А так хочеться їхати! Жанна тільки що повернулася в рідний дім з монастиря, де виховувалася “у строгому висновку” із дванадцяти років. […]...
- Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму, міщанства у повісті “Людина” Людина – творіння не лише природи, а й суспільства, в якому живе. Отже, оточуюче середовище має великий вплив на формування характеру, поведінку і вчинки людей. Ольга Кобилянська у своїй повісті “Людина” майстерно схарактеризувала інтелігенцію середнього достатку глухого провінційного містечка. Перш за все, це родина головної героїні Олени. Батько, Епамінондас Ляуфер, був цісарсько-королівським лісовим радником, “мав […]...
- Короткий зміст роману Життя Гі де Мопассана Північний захід Франції. Руан. Травневий ранок 1819 р. Жанна, білява дівчина з очами, схожими на блакитні агати, дочку барона Ле Пертюи де В, сама укладає валізи й знову дивиться у вікно: дощ не вщухає… А так хочеться їхати! Жанна тільки що повернулася в рідний дім з монастиря, де виховувалася “у строгому висновку” із дванадцяти років. […]...
- Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму, міщанства у повісті О. Кобилянської “Людина” Людина – творіння не лише природи, а й суспільства, в якому живе. Отже, оточуюче середовище має великий вплив на формування характеру, поведінку і вчинки людей. Ольга Кобилянська у своїй повісті “Людина” майстерно схарактеризувала інтелігенцію середнього достатку глухого провінційного містечка. Перш за все, це родина головної героїні Олени. Батько, Епамінондас Ляуфер, був цісарсько-королівським лісовим радником, “мав […]...
- Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму та міщанства у повісті “Людина” Людина – це творіння не лише природи, а й суспільства, в якому вона живе. Отже, навколишнє середовище має великий вплив на формування характеру, поведінки та вчинків людей. Ольга Кобилянська у своїй повісті “Людина” майстерно показала інтелігенцію середнього достатку глухого провінційного містечка. Ще на початку своєї розповіді вона ніби запитує: чому талановита жінка не може реалізувати […]...
- Осуд бездуховності й егоїзму в повісті “Кайдашева сім”я” Нечуя – Левицького В історії української реалістичної літератури творчість Івана Семеновича Нечуя-Левицького займає визначне місце. Відомо, що широкий розвиток художньої прози і, зокрема, великих епічних жанрів – повісті й роману – є важливим етапом формування національного мистецтва слова. Вийшовши на українське літературне поле, Нечуй-Левицький блискуче розвинув зміст і форму невеличкого оповідання і дав перші зразки реалістичного романного жанру […]...
- ЗАСУДЖЕННЯ ЕГОЇЗМУ І БЕЗДУХОВНОСТІ У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” 10 КЛАС ЗАСУДЖЕННЯ ЕГОЇЗМУ І БЕЗДУХОВНОСТІ У ПОВІСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Тема й проблематика соціально-побутової повісті І. Нечуя – Левицького “Кайдашева сім’я”. II. Особливості відтворення національного характеру в “Кайдашевій сім’ї”. III. Нерозкопаний горб у Семигорах як символ перепони на шляху до кращого життя. III. Егоїзм та байдужість до […]...
- Осуд бездуховності й егоїзму в повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуя-Левицького Нечуй-Левицький… Чи знайдеться на Україні людина, що не чула цього імені? Мабуть, ні. його ім’я стоїть поряд з іменами І. П. Котляревського, Т. Г. Шевченка. А так як духовне життя людини неможливе без класики, то воно неможливе і без імен цих прославлених майстрів художнього слова. Велика творча спадщина Івана Семеновича. Велика і багатопроблемна. І це […]...
- Осуд бездуховності й егоїзму в повісті И. С. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Сьогоднішній день жадає від молодого покоління поінформованості в багатьох сімейних проблемах. Саме література задовольнить потребу за допомогою мистецтва слова виховувати майбутніх чоловіків і жінок, зятев і невісток. У центрі художнього твору повинен стояти духовний мир людини, исповедываемые їм норми моралі Саме ці питання піднімав ще наприкінці XIX ст. И. С. Нечуй-Левицький. Згадуючи про свою роботу […]...
- Мрія про перемогу добра й людяності (за новелою Рея Бредбері “Усмішка”) Мрія про перемогу добра й людяності (за новелою Рея Бредбері “Усмішка”) Я вибираю зірки. Р. Д. Бредбері Рей Дуглас Бредбері – найвидатніший американський письменник-фантаст. Писати він почав ще до війни, хлопчиком, що виріс у бідній лос-анджелеській родині; тепер він – автор багатьох книг, який зумів перетворити фантастику на справжнє мистецтво. Фантазії про майбутнє, стверджує письменник, […]...
- Самотність людини в світі абсурду (за новелою Ф. Кафки “Перевтілення”) Самотність людини в світі абсурду (за новелою Ф. Кафки “Перевтілення”) Новела “Перевтілення” – це відлуння особистої трагедії Ф. Кафки, який свого часу зізнавався, що живе у своїй сім’ї “більш чужим, ніж найчужіший”. Але література знає чимало реалістичних творів про сімейні проблеми, так що схвилювати читача ще однією історією було б нелегко. Мабуть, тому Фраки Кафка […]...
- Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький посідає особливе місце серед творців української класичної прози. Він – майстер великих епічних творів, вдумливий спостерігач народного життя. В художніх творах Нечуя-Левицького розкриваються правдиві картини часів панщини і характерні явища пореформеної епохи: боротьба за власність, за землю, поява заможної сільської верхівки та маси заробітчан, […]...
- Засудження егоїзму і бездуховності у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Твір Засудження егоїзму і бездуховності у повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. “Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори” – так починається повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. В цьому творі на фоні надзвичайних пейзажів українських містечок автор зображує життя типової родини: її звички, звичаї, та малює велику панораму тогочасного суспільства. Автор […]...
- У кожного свій хрест і своя доля (за новелою “Камінний хрест”) Василь Стефаник писав коротко, влучно і страшно. Кожна його новела – це окрема картина трагедії селянського життя. Доля подарувала йому можливість жити серед прекрасної природи Карпат – він народився у селі Русові неподалік старовинного Снятина, що на Станіславщині (нині Івано-Франківська область). А писав він не про ліси і полонини, а про трагедії людські. Чому? Чи […]...
- “Родичі тільки по крові” (за новелою Ф. Кафки “Перевтілення”) Психологи стверджують, що саме у дитинстві формується характер людини. Мабуть, зайве говорити, що дитинство накладає відбиток і на творчість письменника. Щасливе дитинство породжує в майбутньому романтичні вірші чи світлу оптимістичну прозу. Нещасливе дитинство проростає згодом у творах паростками химери, абсурду і безнадії. Письменник-модерніст Франц Кафка належить до людей, яким не поталанило з любов’ю близьких людей, […]...
- Засудження егоїзму Клода Фролло в романі Гюго “Собор Паризької Богоматері” Роман “Собор Паризької Богоматері” – твір, що змушує кожного читача глибоко замислитися над сутністю життя, над проблемами моралі та духовності. Один з головних персонажів твору – священик Клод Фролло. З юнацьких літ він прагнув займатися наукою і до 35-річного віку досяг великих знань. Цілком віддавшись улюбленій справі, він відмовився від усіх земних благ і насолод: […]...
- Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – ІІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас III Варіант Леонід Іванович Глібов почав писати байки ще коли навчався в гімназії. Він розумів, що в них можна висловити все те, що говорити одверто було заборонено. Байка “Лисиця-жалібниця” була написана у 1891 році. У ній осуджується лицемірство, підступництво, хижацтво Лисиці. Лисиця – узагальнений образ лукавої людини, що голубить словами, живе ніби для […]...
- Засудження нечесності, егоїзму, жорстокості в повісті “Вогник далеко в степу” – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК Григір Тютюнник є автором багатьох зворушливих повістей. Одна з них – “Вогник далеко в степу”. У ній розповідається про хлопця-підлітка Павла і його товаришів – трьох Василів. Мабуть, у цій новелі є автобіографічні моменти, бо сам письменник, як і його герой Павло, мав по закінченні війни 14 років і теж навчався в ремісничому училищі. […]...
- Засудження лицемірства, крутійства сільської верхівки в образах виборного і возного – ІІ варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Вже майже два століття минуло з того часу, як Іван Котляревський написав п’єсу “Наталка Полтавка”. Але і сьогодні вона “продовжує лунати на сцені дивно милими піснями”, і сьогодні є актуальними ті проблемі, що знайшли відображення в цьому творі. Конфлікт п’єси має побутовий характер, але основа його – […]...
- Що я думаю про взаємини між людьми? (за новелою О. Генрі “Останній листок”) Життя таке коротке! Поспішайте робити добро! О. Довженко Вільям Сідні Портер, знайомий нам під псевдонімом О. Генрі, уславився як майстер жанру “короткої розповіді” – новели. Герої його творів – звичайні люди, які живуть звичайним життям. Здавалося б, нічого цікавого в їхньому житті не відбувається. У новелах О. Генрі не зустрінеш героїчних подвигів, буремних подій, гострої […]...
- Твір-роздум. У нас у кожного свій хрест і своя доля (за новелою Василя Стефаника “Камінний хрест”) Твір-роздум. У нас у кожного свій хрест і своя доля (за новелою Василя Стефаника “Камінний хрест”) “Я свою душу пустив у душу Народу, і там я почорнів з розпуки”. / В. Стефаник / Василь Стефаник писав коротко, влучно і страшно. Кожна його новела – це окрема картина трагедії селянського життя. Доля подарувала йому можливість жити […]...
- Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – І варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас І варіант У байці Л. Глібова “Лисиця-жалібниця” дуже яскраво показано, якими підступними і лицемірними можуть бути люди. Адже відомо, що через образи певних тварин байки висвітлюють вади людей. Спочатку йде опис життя Лисиці, яка живе в тихому гаю, де її ніхто не чіпає. Всім вона хоче здаватися доброю і справедливою: От де по […]...
- Засудження лицемірства, крутійства сільської верхівки в образах виборного і возного – І варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант В українському сільському середовищі вже наприкінці XVIII – на початку XIX століття стали з’являтися люди, що відривалися від своїх коренів, від праці батьків, а займали якісь посади і таким чином намагалися вознестися над простими людьми. Це призводило до падіння моралі, забуття рідної мови, деградації. Такими є возний […]...
- Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – ІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас II Варіант Ми вже знаємо, наскільки хитрою та підступною є лисиця в народних байках. Такою ж постає вона в байці Леоніда Глібова “Лисиця-жалібниця”. Живучи в тихому гаю, Лисичка міркувала про своє щасливе життя: От де, по правді можна жить І доленьку хвалить, В добрі кохаться, всіх любити, Ніколи зла і кривди не чинити! […]...
- Позакласне читання за новелою П. Меріме “Таманго” Позакласне читання За новелою П. Меріме “Таманго” Тема:Проспер Меріме – основоположник жанру реалістичної новели. Новела “Томанго”. Тема антиколоніалізму. Трагедія негритянського вождя Томанго. Мета:познайомити учнів із життям видатного французького новеліста П. Меріме, працювати над ідейним змістом новели “Таманго”; розвивати навички усного зв’язного мовлення та виразного читання, вдосконалювати вміння переказувати епізоди; Вчити робити висновки із прочитаного за […]...
- Викриття злочинного суспільства в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Викриття злочинного суспільства в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Багато великих письменників у своїх творах створювали образ Петербурга, розкриваючи все нові і нові його грані. Достоєвський у своєму романі зображує столицю в пору стрімкого розвитку російського капіталізму. Петербург у романі не просто фон, на якому […]...
- Я не можу бути самотнім (за новелою Коцюбинського “Intermezzo”) Передові мужі українського народу не відокремлювали мистецтво від суспільних проблем. Великий Кобзар свою Музу присвятив “отим малим рабам німим” і на сторожі коло їх поставив слово; І. Франко підкреслював, що він – син народу і його поклик – праця, щастя і свобода, відірваний від рідного краю Павло Грабовський, заперечуючи чисте мистецтво, проголосив, що він не […]...
- “Останній листок” – зворушлива історія самовідданої дружби і самопожертви (за однойменною новелою О’Генрі) “Останній листок” – зворушлива історія самовідданої дружби і самопожертви (за однойменною новелою О’генрі) Видатний американський письменник О’генрі писав свої новели з життя звичайних мешканців Америки свого часу. Тому його твори мали такий великий успіх серед читачів. Вони були близькі кожному, бо кожен міг побачити в персонажах новел своє особисте оточення, або навіть уявити себе одним […]...
- Гі де Мопассан – видатний французький письменник, майстер новели Творчість Гі де Мопассана (1850-1893), зокрема його новелістика справедливо вважається одним з кращих її виявів не тільки у французькій, а й світовій літературі. У новелах Мопассана вражає не лише глибокий психологізм і реалістична вмотивованість характерів, а й їхня соціальна обумовленість. Серед найгуманніших його новел(щодо змісту) і наймастерніших з художнього боку можна назвати, наприклад, славетну “Пампушку”, […]...