Виразні засоби в “Патетичній сонаті” Миколи Кулиша

Related posts:

1. Виражальні засоби в “Патетичній сонаті” “Патетична соната” великою мірою ідейно випливає з “Народного Малахія”: Ілько, поет, який називає себе “Я” – наче продовження самого Малахія. “Проект негайної реформи людини” перетворюється в поетичну програму, щоб “над світом замаяв прапор “вічної любові””. Основні ідеї “Народного Малахія” просліджуються і в “Патетичній сонаті”. Поет нагадує листоношу. Провідною темою стає “Патетична соната” Бетховена, яка, власне, […]...
2. Значення п’єси “Мина Мазайло” Н. Кулиша в наші дні Народився в с. Чаплинка на Херсонщині. Учився в Олешковском міському училищі, приватній гімназії, на історико-філологічному факультеті Одеського університету (не закінчив), в Одеській школі прапорщиків. Під годину Першої світової війни перебував на фронті. З 1918 р. глава міськвиконкому Олешок, глава місцевої ради. З 1922 по 1925 р. працював інспектором наросвити, 1925 р. Переведений у Харків. Брав […]...
3. Патетична соната – найвищий злет драматичного генія Миколи Куліша Патетична соната – найвищий злет драматичного генія Миколи Куліша “Кометами здіймаються ракети, червоні, голубі, зелені. Танцює світ. Патетичний концерт. І тільки низько над обрієм висить блідий, пощерблений серп місяця – розп’ятий міфічний Христос.” Україна в п’єсі постає розп’ятою і розгубленою, наче на роздоріжжі. Вона обливається кров’ю і кожному до цього байдуже. Усі бачать тільки те, […]...
4. Мій улюблений твір мистецтва (відгук про твір мистецтва) Мистецтво… Воно зачаровує нас силою краси: краси звуків, краси почуттів, краси побаченого. І якщо вже зачарувало людину – то це навіки. Отака вона сила – сила мистецтва. Когось зачарувала таємнича, ніжна, трепетна музика, когось довершена картина, когось прекрасна книга, когось чарівний спів виконавця. Серед музичних творів мені найбільше подобається “Місячна соната” Бетховена. Бетховен був геніальним […]...
5. Мій улюблений твір мистецтва Мистецтво… Воно зачаровує нас силою краси: краси звуків, краси почуттів, краси побаченого. І якщо вже зачарувало людину – то це навіки. Отака вона сила – сила мистецтва. Когось зачарувала таємнича, ніжна, трепетна музика, когось довершена картина, когось прекрасна книга, когось чарівний спів виконавця. Серед музичних творів мені найбільше подобається “Місячна соната” Бетховена. Бетховен був геніальним […]...
6. Проблема українізації в п’єсі Н. Кулиша “Мина Мазайло” Микола Кулиш – видатний драматург першої половини XX сторіччя. Художньо завершені, остроконфликтние його добутку одержали визнання не тільки на Україні, а й далеко за її межами. П’єси Н. Кулиша відзначаються гостротою проблематики, актуальністю, емоційною напруженістю, рельєфним зображенням характерів. В 20-х роках нашого сторіччя дуже актуальної була тема міщанства, що намагається будь-що-будь пристосуватися в новому суспільстві, […]...
7. “Місячна соната” Бетховена Мистецтво… Воно зачаровує нас силою краси: краси звуків, краси почуттів, краси побаченого. І якщо вже зачарувало людину – то це навіки. Отака вона сила – сила мистецтва. Когось зачарувала таємнича, ніжна, трепетна музика, когось довершена картина, когось прекрасна книга, когось чарівний спів виконавця. Серед музичних творів мені найбільше подобається “Місячна соната” Бетховена. Бетховен був геніальним […]...
8. Твір на тему: Мій улюблений твір мистецтва Мистецтво… Воно зачаровує нас силою краси: краси звуків, краси почуттів, краси побаченого. І якщо вже зачарувало людину – то це навіки. Отака вона сила – сила мистецтва. Когось зачарувала таємнича, ніжна, трепетна музика, когось довершена картина, когось прекрасна книга, когось чарівний спів виконавця. Серед музичних творів мені найбільше подобається “Місячна соната” Бетховена. Бетховен був геніальним […]...
9. “Новаторство у творах Миколи Куліша” Я замислююсь: а що таке узагалі новаторство? Адже нове – це добре забуте старе. Все змінюється, переходить у нові форми, зникає, відроджується… час потребує певних змін. І характер драматургії Миколи Куліша викликаний самим часом. Потреба в наочному посібнику, в агітці, певним чином зумовила появу п’єси “97”. Соціальний конфлікт, покладений в основу твору, змалювання автором персонажів […]...
10. Українські нації в романі Пантелеймона Кулиша “Чорна рада” Пантелеймон Кулиш Народився У м. Вороніж Глухівського повіту на Чернігівщині (тепер – Сумська область). Батько походив з козацької старшини, належав до дворянства, але, втративши право на нього, займався сільським господарством, мав власний хутір. Пантелеймон Кулиш учився в Новгород-Сіверській гімназії. Якийсь час працював приватним учителем. Учився як вільний слухач у Київському університеті, але не закінчив його. […]...
11. Роман “Чорна рада” – перлина історичної літератури (П. Кулиша) Прозаїчна спадщина П. Кулиша розважає читача невеликими гумористичними оповіданнями, які, однак, мають глибокий повчальний зміст, “малорусскими анекдотами”, подібними до гуморесок Руданского. Але вершиною творчості П. Кулиша й чи не всієї тодішньої прозаїчної літератури є роман “Чорна рада”. Задум цього роману виник у Кулиша ще в 24-літньому віці, але написання такого панорамного епічного добутку зайняло в […]...
12. СУСПІЛЬСТВО Й ОСОБИСТІСТЬ У ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ КУЛІША 11 КЛАС СУСПІЛЬСТВО Й ОСОБИСТІСТЬ У ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ КУЛІША ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРУ Варіант 1 I. Оригінальність творчих пошуків Миколи Куліша. II. Драми М. Куліша – величезна панорама життя: 1. Багатогранність образів. 2. Глибина проблематики. III. Значення творчості М. Куліша для розвитку української драматургії. Варіант 2 I. Драматургічний талант М. Куліша. II. Модерний характер драматургії М. […]...
13. ТЕМА ПОЕТА Й ПОЕЗІЇ В ЛІРИКУ МИКОЛИ ГУМИЛЕВА Роль поезії в житті – ключове місце у світогляді поета. Це та соціальна ніша, що дозволяє поетові почувати себе незайвим у суспільстві й світі взагалі. По способі визначення місця поезії авторів можна розділити на два “табори”: на ті, хто вважає поезію доповненням (розумним) до громадського обов’язку, і тих, хто ставить її в главу кута, почитає […]...
14. Трактат Хаксли “Мети й засоби” Хаксли підкреслює в цьому трактаті, що є два шляхи “звільнення від індивідуальності”: один шлях – це неприйнятний для Хаксли “шлях, ведучий долілиць – від особистості в тьму “подчеловеческих” емоцій і панічної животности”, шлях невільного розчинення особистості в юрбі, шлях від людини до звіра; другий шлях – це вільне й усвідомлене “звільнення від індивідуальності” у тім […]...
15. Засоби комічного в творі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш був справжнім живописцем характерів в українській драматургії початку XX століття. Починаючи працювати над п’єсою, він перш за все ставив перед собою завдання змалювати живий, типовий, колоритний, до цього ні у кого не відтворений художній образ. І щоб ознайомитися з такими живими народними характерами, митець мандрував Україною, подорожуючи навіть пішки і знайомлячись із людьми, […]...
16. Життя та творчість Миколи Куліша МИКОЛА КУЛІШ (1892-1937) Микола Гурович Куліш народився 19 грудня 1892 р. у селі Чаплинці Дніпровського повіту Таврійської губернії (зараз – Херсонська область) в бідній селянській сім’ї. Закінчив церковно-парафіяльну школу. 1905 р. на зібрані односельцями гроші продовжив навчання в Олешківському міському училищі, звідки Куліша неодноразово відраховували, як він писав в автобіографії, “за организацию кружков молодежи и […]...
17. Засоби творення комічного в творі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш був справжнім живописцем характерів в українській драматургії початку XX століття. Починаючи працювати над п’єсою, він перш за все ставив перед собою завдання змалювати живий, типовий, колоритний, до цього ні у кого не відтворений художній образ. І щоб ознайомитися з такими живими народними характерами, митець мандрував Україною, подорожуючи навіть пішки і знайомлячись із людьми, […]...
18. Суспільство і особистість у творчості Миколи Куліша Ах, скільки радості, коли ти Любиш землю, коли Гармонії шукаєш у житті. П. Тичина Двадцяті роки в житті нашої держави були найтрагічнішими, що наклало свій відбиток і на розвиток новітньої української літератури. І не дивний той факт, що лише сьогодні ми відкриваємо для себе нові імена українських літераторів, яких було викреслено з національного і культурного […]...
19. Дивна доля Миколи Рубцова Коли в Рубцова або закінчувалися гроші, або йому все набридало, і душу вимагала спокою, Фляків відправлявся до себе на Батьківщину – у Село Никольское. Там він почував себе своїм у всіх відносинах. Так, в 1963 р. Микола Фляків обзавівся сім’єю, і приїжджаючи в Никольское, ішов уздовж посаду над рікою, намагаючись ще видали побачити хатинку, де […]...
20. Короткий життєпис Миколи Хвильового Микола Хвильовий (1893 – 1933) Микола Хвильовий – український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози. Народився Микола Григорович Фітільов (таке справжнє прізвище письменника) 13 грудня 1893р. в селищі Тростянець, нині райцентр Сумської області. Брав участь у першій світовій та громадянській війнах, з 1921p. – живе й працює в Харкові, де активно заявив […]...
21. Творчість Миколи Вінграновського Головна й домінантна ознака лірики Миколи Вінграновського – оптимістичність і емоційність світобачення ліричного героя. Його переживання завжди напружені й драматичні. Поет осмислює любов у трьох основних вимірах. У суто особистому (кохання як глибинна, нерозгадана таємниця серця), суспільному (любов до рідної землі, до України, до народу й просто – до людини, близької и далекої, знайомої и […]...
22. Засоби спілкування – лист, телефон, інтернет Людству на порозі нового тисячоліття дозволено обирати, чим| користуватися, як і де. З новими технологічними та науковими досягненнями надається дуже широкий вибір. Обирай: Інтернет, телефон, листи… Багато хто думає, що найкращим є Інтернет – універсальний засіб, який багатопланово дозволяє спілкуватися людині, на світовому рівні пізнавати інформацію. Електронна по­шта, знайомство через Інтернет… Усе більшу частину людей […]...
23. Художньо-виражальні засоби паремій Художньо-образний лад прислів´їв дуже складний, бо в гранично лаконічній формі висловлюється узагальнене, змістовно містке твердження, за невеликою формою криється глибинна структура, в якій приховані елементи смислу (підтекст, багатозначність, іронічне забарвлення та ін.), розраховані на кмітливість, здогадливість реципієнта. А тому в прислів´ях використовуються всі можливі шляхи образотворення, усі художні тропи, фігури та їх комбінації. Основними тропами […]...
24. Засоби комічного у творі “Кайдашева сім’я” Сміх над сторінками “Кайдашевої сім’ї” – це своєрідний виклик абсурдності тієї домашньої війни, яка, по суті, знищує людину. Змальовуючи цю “війну”, прозаїк раз у раз вдається до гумору ситуацій, у яких невідповідність, контраст форми і змісту, дій та обставин просто-таки разючі. Комічні ефекти також забезпечуються в повісті іронією й сарказмом. Часто-густо сповнені іронії репліки Кайдашихи, […]...
25. АЛЕГОРІЯ Й ГРОТЕСК – ХУДОЖНІ ЗАСОБИ РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (По добутках Салтыкова-Щедріна) …У сатирі дійсність як якась недосконалість Противополагается ідеалу Як вищої реальності. Ф. Шиллер Салтиков-Щедрін – оригінальний письменник російської літератури, що займає в ній особливе місце. Він був і залишається найбільшим майстром соціального викриття. L Народжений у поміщицькій сім’ї, що вбрала в себе патриархаль-шый побут глибинки, Михайло Євграфович проте виступав з обвинуваченнями на адресу близької йому […]...
26. Художні засоби в поэеме “Реквієм” А. А. Ахматовій Художні засоби в поэеме “Реквієм” А. А. Ахматовій. I Передумови створення поеми (трагічна доля Ахматовій). II Традиції створення поетичного добутку. 1) народно-пісенна, поетична, християнська 2) епітети, метафори. III Ахматова поетеса, гідна преклоніння. Доля Ганни Андріївни Ахматовій у післяреволюційні роки складалася трагично. В 1921 році розстріляли її чоловіка, поета Миколи Гумилева. У тридцяті роки по неправдивому […]...
27. Поняття граматичного значення, способи та засоби його вираження Граматичне значення не є приналежністю одного слова. Воно виконує об’єднуючу функцію. Наприклад: парти, високих, співали, вони (граматичне значення множини).Граматичне значення слова – це таке додаткове абстрагуюче значення, яке виражає різні відношення слова, що супроводжують його основний лексичний зміст. По відношенню до лексичного значення, граматичне виявляє себе як загальне до окремого. Граматичне значення відрізняється від лексичного […]...
28. Аналіз драми Миколи Куліша “Мина Мазайло” Українізація – політика радянської влади у 20-ті роки XX століття. Тоді почався розвій національної мови й культури: створювалися українські школи, видавництва, спілки; митці повірили у свободу. Та недовго раділи патріоти нашої держави: скоро політика українізації припинилася, й обмежені міщани, “антипатріоти” почали радіти її поразці, використовуючи дедалі войовничі форми неприйняття всього “малоросійського”. Цей процес яскраво показаний […]...
29. Релігійність часів атеїзму: “Сентиментальна історія” Миколи Хвильового Одним з живучих марновірств сучасних людей є фанатична віра в “прогрес” – технологічний, соціальний, моральний. Багато освічених і мислячих людей уперто ігнорує доказу всебічної деградації світового співтовариства. Те ж саме стосується й кожної людини. Як сказав Гейне, “людство йде вперед, людина залишається на місці”. Варто оглядітися небагато назад, щоб переконатися в сталості людських потреб, у […]...
30. Життя й доля Миколи Рубцова Стукну по кишені – не дзенькає. Стукну по іншому – не чути… И. Фляків Що ж це за лихо така в нас на Русі – як талановита людина, так обов’язково п’яниця! Якби не горілка, те, можливо, закінчив би Фляків Литинститут, друкувався б, працював. І не завершив би настільки грагично й настільки рано своє життя. Я […]...
31. Емоційний характер лірики Миколи Рубцова Для тихої лірики характерний мотив повернення до джерел, незамутненим джерелам людського буття: по-перше, до природи як джерелу життя всього людства, по-друге, до дитинства як джерелу життя конкретної людини. Зачинатель тихої лірики – Володимир Соколов. У віршах “Хвороба”, “Перше побачення” він поетизував чистоту первозданних людських почуттів і красу миру, баченого очами закоханого. Але найбільшу популярність серед […]...
32. Зображально-виражальні засоби в поезії Сосюри “Любіть Україну” Драматичною була доля поезії В. Сосюри “Любіть Україну”. Вона стала причиною звинувачень поета в буржуазному націоналізмі. Автор прагнув осмислити, збагнути справжню суть таких понять, як любов до Батьківщини, патріотизм. У цьому творі поєдналися пристрасть поета-патріота і ніжність поета-лірика, що дало йому змогу виразити найзаповітніші думки, почуття й переконання людської душі. Якими ж художніми засобами малює […]...
33. Життя та творчість Миколи Зерова Життя та творчість Миколи Зерова Перекладач, учений, критик і поет, Закоханий в Еладу і поетів Риму, Плекав класичний ритм і срібнодзвонну риму Великий ерудит, природжений естет. Прихильник строгих форм різьбив дзвінкий сонет. Перекладав поетів світових перлини, Нещадно розбивав противників доктрини, І кожен рік міцнів його високий лет… В часи сваволі дикої, пітьми і зла, Коли […]...
34. Визначте засоби творення комічного в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” належить до групи бурлескно-реалістичних творів і виділяється гостротою і соціальним змістом сатири. її основним змістом є сатира на козацький старшинський устрій. На стиль повісті та на мову її героїв відчутно вплинули гумор, сатира, сміх “Енеїди”. Кожний розділ починається фразою “Смутний і невеселий…” чи “Смутно і невесело…”, яка лейтмотивом проходить крізь […]...
35. Твір на тему “будь-яка мета виправдовує засоби” Діяльність – це всі форми людської активності, які відрізняють людей від тварин і є способом їх існування. Відмінні риси людської діяльності – усвідомленість, цілеспрямованість і перетворюючий характер. Саме в діяльності відбувається формування і розвиток людини, її самореалізація. Тому без аналізу й розуміння діяльності не можна по-справжньому зрозуміти і саму людину. Потреби – рушійна сила людської […]...
36. Неологізми – Засоби словотворчого увиразнення мовлення РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2. Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.1. Засоби словотворчого увиразнення мовлення 6.2.1.1. Неологізми Неологізми (від грец. – новий і? – слово) – це новостворені слова, значення слів, словосполучення, що з’явилися в мові й ще не перейшли до розряду загальновживаних. Загальна причина появи неологізмів полягає в необхідності давати […]...
37. СИНТАКСИЧНІ ЗАСОБИ УВИРАЗНЕННЯ Синтаксичні засоби увиразнення мовлення складає група так званих Стилістичних фігур мовлення, тобто своєрідних відмітних форм синтаксичного впорядкування фрази: “стилістичні фігури – це особливі побудови, що відхиляються від звичайного синтаксичного типу й дають оригінальну форму для образного вираження думок і почувань людини”. Термін “фігура” (лат. figura – обрис, зовнішній вигляд) уперше з’явився в античній риториці, куди […]...
38. Засоби створення смішного в комедії “Міщанин-шляхтич” У п’єсі “Міщанин-шляхтич” Мольєр яскраво показав суспільне життя ФранціїXVІІ століття. Головний герой Журден має все, чого може бажати людина: здоров’я, сім’ю, гроші. Та йому заманулося вибитися у шляхтичі. Це стає маніакальною ідеєю, що завдає чимало клопоту родині героя, але подобається цілій купі шарлатанів, які годуються біля нього та потішаються з нього: перукарі, шевці, самозванці-“вчителі” етикету. […]...
39. Доля Миколи Михайловича Рубцова Йому було відпущено тридцять п’ять років життя, слава й народна любов – посмертно. Самітність, неприкаяність, бідне й бездомне (майже до кінця) існування. Але й – здатність “згоряти” у праці, усього себе віддавати віршам. Але й – неможливість якої б те не було озлобленості на “обставини”. Зовні несподівана й безглузда, внутрішньо глибоко закономірна й предчувствуемая загибель. […]...
40. “Поетична творчість Миколи Зерова” Твори Миколи Зерова та інших письменників Розстріляного Відродження йшли до нас важко і довго – крізь недоброзичливу упередженість, фальсифікації, або просто через замовчування. Але нині вони стали джерелом натхнення наших сучасників, частинкою нашої історії та культури. Микола Зеров вже давно отримав визнання як літературознавець, як критик, як перекладач, але лише обмежене коло найближчих до письменника […]...